Вирок

від 17.09.2019 по справі 752/2598/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/2598/19

провадження №: 1-кс/752/7760/19

У Х В А Л А

17.09.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

представника власника майна ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12018100010008855, відомості щодо якого внесені 19.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому представник власника майна просить скасувати арешт та всі заборони, накладені ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.03.2019 по справі №752/2598/19, на грошові кошти в розмірі 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, що були вилучені у ОСОБА_5 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що СВ Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 12018100010008855, відомості щодо якого внесені 19.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України.

Необхідність скасування арешту обґрунтовує тим, що при накладені арешту слідчим суддею не в повній мірі з`ясовано обставини щодо правового режиму майна, правових підстав накладення арешту, а тому було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з цим вважає, що арешт майна підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник власника майна підтримав вимоги клопотання, слідчий заперечував проти задоволення клопотання та вважав, що арешт з вказаного майна не може бути знятий, оскільки вказані кошти були використані в якості контрольної закупки, а тому визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши обґрунтування представника власника майна, заперечення слідчого, дослідивши клопотання та копії доданих до нього матеріалів, вважає необхідне відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зокрема, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.03.2019 по справі №752/2598/19 накладено арешт на вказані кошти, з метою забезпечення речових доказів.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Висновки представника власника майна щодо необґрунтованості слідчим необхідності подальшого арешту майна, є безпідставними з огляду вказане вище.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12018100010008855, відомості щодо якого внесені 19.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, про скасування арешту майна залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1