Рішення

від 18.12.2019 по справі 914/2324/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2019 Справа № 914/2324/19

м. Львів

За позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ

до відповідача: Комунального підприємства «Господарник» , смт.Східниця Львівської області

про стягнення заборгованості. Ціна позову 19805,18 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Зарицької О.Р.

Представники сторін:

від позивача : Конопліцький І.В. - адвокат

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства «Господарник» про стягнення заборгованості в сумі 19805,18 грн, з якої: 18690,66 грн. пені та 1114,52 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 19.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено розгляд справи по суті на 18.12.2019 року.

Представник Позивача явку в судове засідання 18.12.2019 забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

В судове засідання 18.12.2019р., відповідач явки повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвали суду не виконав, письмового відзиву не подав. Причини неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомлено, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх.52379/19 від 12.12.2019, надісланим відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого місцезнаходженням юридичної особи відповідача, КП Господарник є адреса: 82391, Львівська область, смт.Східниця, вул.Золота Баня, 3.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що обидві сторони були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, проте відповідач не повідомив суду поважних причин відсутності в судовому засіданні, мав достатньо часу для виконання вимог ухвали суду від 19.11.2019 р. щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався, та у зв`язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження визначених ч.4 ст.252 ГПК України, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Спір виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу. Позивач стверджує, що передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1009811,67грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу з січня по квітень та з жовтня по грудень 2015 року. Оплату за переданий газ відповідач здійснював не у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги п. 6.1 договору, у зв`язку з чим позивачем нараховано 18690,66 грн. пені, 1114,52 грн. 3 % річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

30.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі по тексту рішення - позивач, постачальник згідно з договором) та Комунальним господарством Господарник (надалі по тесту рішення - відповідач, згідно з договором - споживач) укладено договір на постачання природного газу № 2528/15-ТЕ-21, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2015 році природний газ (надалі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п. 1.1, п.1.2).

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (п. 3.3)

Згідно з п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Сторонами укладено додаткові угоди до договору № 2528/15-БО-21 від 30.12.2014 року, зокрема: від 10.02.2015 року №1, від 10.03.2015 року №2, від 15.04.2015 року №3, від 30.06.2015 року №5, від 20.07.2015 року №6, від 15.10.2015 року №7, від 22.10.2015 року №8, від 02.11.2015 року №9, від 25.11.2015 року №10, у яких сторонами вносились зміни до п.5.2, щодо визначення ціни природного газу.

Згідно з актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 року, від 28.02.2015 року, від 31.03.2015 року, від 30.04.2015 року, 31.10.2015 року, 30.11.2015 року, 31.12.2015 року постачальником по договору № 2528/15-БО-21 від 30.12.2014 року поставлено КП Господарник природний газ у січні 2015 року - вартістю 168686,33 грн., у лютому 2015 року - вартістю 144 761,88 грн., у березні 2015 року - вартістю 192082,53 грн, у квітні 2015 року - вартістю 89666,24 грн., у жовтні 2015 року - вартістю 96800,83 грн., у листопаді 2015 року - вартістю 142503,16 грн., у грудні 2015 року - вартістю 175310,70 грн тобто, всього на суму 1009811,67 грн. Акти підписані представниками обох сторін та скріплені печатками постачальника та покупця.

Згідно з виписками по рахунку Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» споживачем здійснено оплату по договору 2528/15-БО-21 від 30.12.2014 в сумі всього на суму 1009811,67 грн.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір на постачання природного газу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом вище, факт поставки природного газу у період з січня по квітень та з жовтня по грудень 2015 року, загальною вартістю 1009811,67 грн., підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а також не заперечується відповідачем. Більше того, в матеріалах справи наявні докази часткової оплати споживачем отриманого природного газу, а згідно з бухгалтерськими документами позивача основна заборгованість у відповідача відсутня.

Згідно з умовами договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Тобто, до 14.02.2015 року, до 14.03.2015 року, до 14.04.2015 року, до 14.05.2015 року, до 14.11.2015, 14.12.2015 року та до 14.01.2016 включно споживач зобов`язаний був сплатити отриманий за січень, лютий, березень, квітень, жовтень, листопад, грудень 2015 року природний газ.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не спростовано та не заперечується порушення ним умов договору щодо здійснення вчасної оплати природного газу.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За порушення умов договору, а саме п.6.1, позивач нарахував відповідачу 18690,66 грн. пені, 1114,52 грн. 3 % річних.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання Відповідачем п. 6.1 Договору. Відповідач сплачує Позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Судом перевірено правильність нарахування пені в межах допустимого шестимісячного строку з моменту виникнення прострочення, суд зазначає, що пеня порахована правильно та підлягає стягненню з відповідача у повному розмірі, у сумі 18690,66 грн.

Щодо нарахованих 3% річних, суд зазначає таке.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення 1114,52 грн. 3 % річних в межах визначених позивачем періодів, суд зазначає, що такі пораховані правильно та підлягають стягненню з відповідача у повному розмірі.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, а саме до стягнення з відповідача на користь позивача належить 18690,66 грн. пені, 1114,52 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 123, 129, 236-238, 240, 241, 326, 327, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Господарник» (82391, Львівська область, смт.Східниця, вул.Золота Баня, 3, ідентифікаційний код 30769965) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 18690,66 грн. пені, 1114,52 грн. 3% річних, 1921,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 23.12.2019р.

Суддя Кітаєва С.Б.