Рішення

від 11.12.2019 по справі 916/2321/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2321/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву Малого приватного підприємства фірми «ЕРІДОН» (08143, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, буд. 46, код ЄДРПОУ19420704)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолог» (67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Великодолинське, вул. Транспортна, буд. 1, код ЄДРПОУ 30699741)

про стягнення 1584833,02 грн., -

за участю представників сторін :

від позивача: Тищенко І.М., діє на підставі ордеру

від відповідача: Павліченко Є.В., довіреність від 28.12.2018

Суть спору: Мале приватне підприємство фірма «ЕРІДОН» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолог» про стягнення 1584833,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки №1575/18/390 від 14.02.2018.

Ухвалою суду від 19.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 18.09.2019 о 14:30.

17.09.2019 за вх.№18863/19 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

- договір №1575/18/390 та додатки до нього не прошиті та не скріплені підписами та печатками сторін на прошивці, також жоден з аркушів договору №1575/18/390 (окрім останнього) не підписаний позивачем. Все це не дає змоги назвати договір №1575/18/390 викладеним у формі єдиного документа, підписаного сторонами , а також не дає змоги назвати договір №1575/18/390 таким, зміст якого зафіксований в одному або кількох документах.... у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони ;

- на укладення договору №1575/18/390 з усіма додатками до нього відсутня згода наглядової ради відповідача, що згідно умов узагальнення Верховним Судом України від 24.11.2008 практики розгляду судами справ про визнання правочинів недійсними також визначає такий договір №1575/18/390 з усіма додатками до нього як неукладений;

- у зв`язку з тим, що договір №1575/18/390 з усіма додатками є неукладеним, а позивач не встановив відповідачу окремих строків оплати за накладними (ч.2 ст. 530 ЦК України), то відповідач жодним чином не міг порушити норми ст.ст. 610, 612 ЦК України, оскільки порушити строк оплати можливо тільки коли такий строк оплати визначений та фактично сплив, а у правовідносинах сторін за поставкою за накладними такий строк оплати навіть не почав свій перебіг;

- від імені позивача останні сторінки договору №1575/18/390 та додатків до нього підписані Гулінським Віталієм Борисовичем на підставі довіреності від 20.12.2017 №1930, але позивачем не наданий витяг з єдиного реєстру довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку (можливість отримання якого передбачена наказом Міністерства юстиції України від 25.05.1999 №29/5) для підтвердження чинності такої довіреності на дату нібито укладення договору №1575/18/390 та додатків до нього.

У підготовчому засіданні 18.09.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 30.09.2019 о 17:00.

26.09.2019 за вх.№19713/19 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

- немає жодних підстав вважати неукладеними договір поставки №1575/18/390 від 14.02.2018 та додатки до нього, оскільки договір поставки №1575/18/390 від 14.02.2018 та додатки викладені в формі єдиного документу, пронумеровані, кожна сторінка договору поставки №1575/18/390 від 14.02.2018 підписана представником відповідача і засвідчена печаткою ТОВ Технолог , кожен додаток до договору поставки №1575/18/390 від 14.02.2018 викладено в формі єдиного документу, оскільки додатки укладалися в різні дати, кожна сторінка пронумерована, тексти додатків розміщені з обох сторін аркушу, підписані належним представником відповідача, підпис директора відповідача засвідчено печаткою ТОВ Технолог . Окрім того, до договору поставки №1575/18/390 від 14.02.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду від 15.02.2018, якою вносилися зміни в ряд пунктів договору, що теж свідчить про наявність укладеного договору поставки та досягнення між сторонами всіх істотних умов;

- твердження відповідача, що договір поставки та додатки до нього, які передбачають постачання товару, що підписані директором підприємства без затвердження вищим органом товариства є неукладеним або недійсним є помилковими з огляду на їх наступне схвалення з боку ТОВ Технолог ;

- твердження відповідача, що товар було поставлено лише на підставі видаткових накладних не відповідає дійсності, оскільки поставка товару відбувалась в межах договору поставки та додатків до нього;

- посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на істотну зміну обставин - неможливість реалізації своє продукції на територію Російської Федерації і відсутністю коштів відповідно до ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У підготовчому засіданні 30.09.2019 судом в протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 183, 197 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів, відкладення підготовчого засідання на 08.11.2019 о 14:00 та доручення Господарському суду Київської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача - Малого приватного підприємства фірми «ЕРІДОН» у підготовчому засіданні.

07.11.2019 за вх.№23039/19 до суду від відповідача надійшли заперечення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях відповідач зазначає наступне:

- відповідач вказує, що позивач у поданій відповіді на відзив помилково надав пояснення, що кожна сторінка договору поставки підписана відповідачем, оскільки у відзиві на позовну заяву відповідач вказував на непідписання з боку позивача;

- якщо правочин не затверджений загальними зборами учасників товариства, то такий правочин є неукладеним;

- відповідачем правомірно зазначено, що договір поставки є неукладеним, але існують накладні (кожна з яких є окремим договором, але не містить строків здійснення оплати) і відповідач запропонував позивачу визначити строки здійснення оплати у жовтні 2020 року та у липні 2021 року.

07.11.2019 за вх.№2-5451/19 до суду від відповідача надійшло клопотання та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У підготовчому засіданні 08.11.2019 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі за недоведеністю неможливості самостійного встановлення судом обставин у господарській справі.

У підготовчому засіданні 08.11.2019 судом в протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 185, 197 ГПК України про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.11.2019 о 16:30, доручення Києво-Святошинському районному суду Київської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача - Малого приватного підприємства фірми «ЕРІДОН» у судовому засіданні.

У судовому засіданні 12.11.2019 судом в протокольній формі оголошено перерву до 04.12.2019 об 11:00 та доручено Києво-Святошинському районному суду Київської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача - Малого приватного підприємства фірми «ЕРІДОН» у судовому засіданні.

25.11.2019 за вх.№24245/19 до суду від позивача надійшли пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивачем зазначене наступне:

- між сторонами договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору і частково було його виконано: належним чином виконано позивачем і частково виконано відповідачем;

- відповідачем було отримано товар, поставлено його на облік, використано право на податковий кредит з податку на додану вартість за зареєстрованими постачальником податковими накладними, які оформлювались та реєструвались на кожну господарську операцію за першою подією, а в подальшому використано товар за призначенням при проведенні польових робіт з вирощування власної продукції, а тепер відповідач хоче довести, що товар було отримано ним без достатньої правової підстави;

- позивач не погоджується з твердженнями відповідача про те, що договір є неукладеним через те, що він не був затверджений загальними зборами учасників відповідача. Ціна в самому договорі не була встановлена, а вартість товарів, що поставлялась, визначалась окремими додатками до цього договору та видатковими накладними;

- прийняттям товару по видатковим накладним та здійсненням його часткової оплати платіжними дорученнями, позивачем фактично було здійснено наступне схвалення договору поставки №1575/18/390 від 14.02.2018 з додатками. У видаткових накладних, по яким відповідач одержував товар від позивача, містяться посилання саме на договір поставки №1575/18/390 від 14.02.2018, що свідчить про те, що поставки здійснювались не за окремими видатковими накладними без прив`язки до вищевказаного договору, а саме за цим договором. Також з доданих до матеріалів справи копій платіжних доручень, зокрема, платіжного доручення №910 від 02.08.2018., якими відповідач здійснював часткову оплату МПП фірмі ЕРІДОН за отриманий товар, вбачається, що оплати здійснювались за договором №1575/18/390 від 14.02.2018.

У судовому засіданні 04.12.2019 судом в протокольній формі оголошено перерву до 10.12.2019 о 09:50 та доручено Києво-Святошинському районному суду Київської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача - Малого приватного підприємства фірми «ЕРІДОН» у судовому засіданні.

У судовому засіданні 10.12.2019 судом в протокольній формі оголошено перерву до 11.12.2019 о 14:00 та доручено Києво-Святошинському районному суду Київської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача - Малого приватного підприємства фірми «ЕРІДОН» у судовому засіданні.

У судовому засіданні 11.12.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.12.2019 заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

14.02.2018 між Малим приватним підприємством фірми «ЕРІДОН» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технолог» (покупець) укладено договір поставки №1575/18/390, в порядку та на умовах якого постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити вартість такого товару. Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з розділом 2 договору ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначається у додатках до цього договору. Ціна товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати товару на умовах цього договору. Еквівалент ціни товару в іноземній валюті, який зазначено в додатку до цього договору, є незмінним на весь період дії цього договору. Загальна вартість товару, що постачається за цим договором (ціна договору), визначається додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2 договору. У випадку розбіжності даних у додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни товару, перевагу має видаткова накладна. Вартість тари та упаковки, в якій постачається товар, входить до ціни товару. Якщо після укладення цього договору та до моменту отримання товару покупцем, органами державної влади чи місцевого самоврядування будуть встановлені додаткові податки, збори та/або інші обов`язкові платежі, які матимуть прямий вплив на формування ціни товару, постачальник має право змінити ціну товару на розмір запроваджених податків, зборів та/або інших обов`язкових платежів.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.4, 3.7 договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Оформлення видаткових накладних на товар, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється за цінами, зазначеними в рахунку на оплату. У разі недотримання покупцем строків оплати товару, встановлених рахунком на оплату, оформлення видаткової накладної здійснюється за цінами, визначеними з дотриманням умов пунктів 3.2 цього договору, на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Оформлення видаткових накладних на товар, який постачається на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється за цінами, визначеними на дату формування видаткової накладної з дотриманням умов пунктів 3.2 цього договору. Здійснюючи оплату товару, покупець зобов`язаний зазначати у платіжному дорученні за яким саме додатком до цього договору та/або рахунком на оплату, та/або видатковою накладною, а також, у разі необхідності, за який саме товар здійснюється оплата. У разі відсутності такої інформації, а також у разі порушення покупцем грошових зобов`язань за цим договором, отриманий платіж зараховується постачальником на власний розсуд.

За п.5.1 договору умови та строки поставки товару зазначаються у додатках до цього договору або у рахунку на оплату, який містить істотні умови поставки.

Відповідно до п.7.1 договору вирішення спорів здійснюється господарським судом відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п.9.2 договору останній вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

На підставі додатків №1575/18/390/2-МД/П від 27.02.2018, №1575/18/390/3-33Р від 27.02.2018, №1575/18/390/7-33Р від 29.05.2018, №1575/18/390/8-33Р від 07.08.2018 до договору поставки №1575/18/390 від 14.02.2018 та видаткових накладних №7271 від 28.02.2018, №7268 від 28.02.2018, №58005 від 31.05.2018, №74229 від 13.08.2018 позивачем поставлено відповідачу товар, вартість якого сплачена відповідачем частково за платіжними дорученнями №338 від 02.03.2018, №463 від 11.06.2018, №337 від 02.03.2018, №462 від 11.06.2018, №910 від 02.08.2018, №488 від 03.07.2018, №499 від 09.07.2018, №564 від 17.08.2018, №639 від 16.10.2018 на суму 787,10 грн., борг за поставлений товар складає 1584833,02 грн.

Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу укладення договору поставки №1575/18/390 від 14.02.2018, який в наступному виконувався обома сторонами, тобто, фактично схвалений - з боку позивача - внаслідок поставки відповідачу обумовленого договором та додатками до нього товару, з боку відповідача - внаслідок прийняття такого товару за видатковими накладеними, укладеними саме на підставі договору поставки №1575/18/390 від 14.02.2018 та часткової оплати отриманого товару, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги Малого приватного підприємства фірми «ЕРІДОН» про стягнення з відповідача 1584833,02 грн. наявного за договором №1575/18/390 від 14.02.2018 основного боргу.

Заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог, які зводяться до неукладеності договору поставки №1575/18/390 від 14.02.2018, спростовуються настпуним.

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вже було встановлено вище, виходячи з наявних матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що прийняття відповідачем товару за видатковими накладними, які складені на підставі договору поставки №1575/18/390 від 14.02.2018, часткова оплата відповідачем поставленого товару, а також вчинення відповідачем дій по отриманню, зокрема, і податкового кредиту, свідчить про фактичне наступне схвалення відповідачем договору поставки №1575/18/390 від 14.02.2018, а отже, вісутні підстави вважати його неукладеним та відповідно у відповідача виникли передбачені договором поставки №1575/18/390 від 14.02.2018 права та обов`язки.

Іншого відповідачем не доведено.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Малого приватного підприємства фірми «ЕРІДОН» задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолог» (67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Великодолинське, вул. Транспортна, буд. 1, код ЄДРПОУ 30699741) на користь Малого приватного підприємства фірми «ЕРІДОН» (08143, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, буд. 46, код ЄДРПОУ19420704) 1584833 /один мільйон п`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять три/ грн. 02 коп. основного боргу та 23772 /двадцять три тисячі сімсот сімдесят дві/ грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 23 грудня 2019 р.

Суддя Ю.С. Бездоля