Рішення

від 19.12.2019 по справі 160/10492/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року Справа № 160/10492/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

представників позивача: Юдіна В.Л., Колєсніка С.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОЛІГА до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

25.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОЛІГА (далі - ТОВ ДНІПРОЛІГА , позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.09.2018 року №0024751422, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 119293,00грн.

В обґрунтування пред`явленого позову зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім норм податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на прибуток підприємств за 2015 рік на суму 119293,00грн., оскільки позивач правомірно включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрати за господарськими операціями з ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД за укладеними з цими контрагентами договорами поставки товарів. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які містять всі необхідні реквізити, в той час, як акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про нереальність вказаних господарських операцій ґрунтуються виключно на посиланнях на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2017 року у справі №201/7573/17, яким ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД визнано фіктивними. Водночас, сам факт наявності вироку не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком. Разом з цим, відповідачем не досліджено подальшого руху придбаних товарів, не наведено фактів, які б свідчили про те, що зміст договорів поставки не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на порушення податкового законодавства та взагалі, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не містять аналізу самих господарських операцій, дослідження фактичного руху активів, з урахуванням ділової мети такого руху та його зв`язку з господарською діяльністю ТОВ ДНІПРОЛІГА , а зводяться лише до формального, без відповідного обґрунтування, викладення обставин. Крім того, вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2017 року у справі №201/7573/17, на який посилається контролюючий орган, не встановлювалась вина посадових осіб позивача, а стосувався виключно посадових осіб його контрагента - ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД . Окремо позивач зазначав, що Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 19 вересня 2017 року у справі №201/7573/17 було постановлено не вирок, а ухвалу, якою звільнено підсудного від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України із закриттям кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України. Отже, відповідач посилається в акті перевірки як на доказ на неіснуючий документ. Також позивач наголошував, що платник податків не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, бо навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог з огляду на принцип персональної відповідальності платника податків. Крім цього, позивач посилався на те, що відповідачем під час призначення та проведення перевірки, за результатами якої винесено спірне податкове повідомлення-рішення, було порушено норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) стосовно процедури її призначення та проведення. Так, запит контролюючого органу №9689/10/04-36-14-09 від 01.03.2018 року про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39477172) та ТОВ БРАКАРАРД (код ЄДРПОУ 39477188) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015р., ненадання відповіді на який стало підставою для призначення перевірки, фактично на адресу позивача не надходив, тому останній був позбавлений можливості надати на нього відповідь. Крім того, в письмовому повідомленні відповідача №1341 від 14.06.2018 року про дату початку та місце проведення перевірки було зазначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача буде проводитися з 23.07.2018 року, однак в наказі №3316-п від 14.06.2018 року про призначення цієї перевірки вказано іншу дату початку її проведення, а саме: з 30.07.2018 року. Вказане є порушенням приписів ст.79 ПК України та відповідно відповідач не мав права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Також в акті перевірки вказано, що його було складено та зареєстровано 10.08.2018 року, однак роздруковано, на що вказує друкована дата на першій сторінці акта перевірки, та направлено тільки 28.08.2019 року, що є порушенням порядку, встановленого п.86.4. ст.86 ПК України. Поштове відправлення, в якому містився акт перевірки, було залишено 18.09.2018 року під дверима офісу позивача за адресою: АДРЕСА_1 , а інформація, яка міститься на сайті Укрпошти та на яку як на доказ вручення акта перевірки посилається відповідач, не відповідає дійсності, оскільки там зазначено що поштове відправлення було вручено особисто 29.08.2018 року о 22:00 год., що є неможливим у зв`язку із тим, що офіс позивача працює з 08:00 год. до 17:00 год. та відповідно 29.08.2018 року о 22:00 год. будь-яка посадова або довірена особа позивача не отримувала та не могла отримати поштове відправлення з актом перевірки. Таким чином, на думку позивача, спірне податкове повідомлення-рішення від 14.09.2018 року №0024751422 прийняте на момент коли позивачем не було отримано акт перевірки та відповідно він не був ознайомлений з його змістом. Враховуючі вищевикладене, позивач стверджує, що відповідачем перевірку було проведено та оформлено її результати з порушеннями приписів ПК України, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості у повній мірі скористатися своїми правами та надати відповідачу усі наявні у позивача докази на підтвердження відсутності в його господарській діяльності порушень норм податкового та іншого законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОЛІГА до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/10492/19 за цієї позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судовому засіданні на 26 листопада 2019 року об 11:00 год. та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

20.11.2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ ДНІПРОЛІГА , в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог позивача та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки позивача встановлено, що останнім в порушення п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України за рахунок не підтвердження факту здійснення операцій з придбання у ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД товарів за період з 01.01.2015р. по 31.12.2005р. завищено витрати, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, на загальну суму 662738,00грн. При цьому позивачем до перевірки не було надано первинні документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності за перевіряємий період. Водночас, контролюючим органом було встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних у розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності підприємств ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД асортимент придбаної ними номенклатури товарів не відповідає реалізованій. Таким чином, згідно з наявними даними неможливо підтвердити сутність господарських операцій та можливість їх виконання, з урахуванням фактичних трудових та матеріальних ресурсів. Крім того, ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2017р. у справі №201/7573/17, відповідно до якого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України. Злочинні дії ОСОБА_1 виразилися у придбанні суб`єктів підприємницької діяльності ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, що призвело до того, що невстановлені особи отримали можливість здійснювати фінансово-господарські операції за межами податкового контролю від імені формально призначеного засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку. З огляду на те, що позивачем до перевірки не було надано первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують придбання товарів від вищевказаних постачальників, а також використання складських, виробничих приміщень та обладнання, документів, що підтверджують транспортування товарів, кількість працюючих, необхідних для забезпечення процесу надання послуг, виконання робіт та інших підтверджуючих документів, а також з урахуванням наявності вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, у контролюючого органу відсутні підстави підтвердити реальність здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності з придбання товарів у ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД . Разом з цим, платник податків не має права відображати в бухгалтерському обліку витрати щодо товарів, робіт (послуг), поставка яких містить ознаки нереальності, оскільки операції з придбання та використання товарів, робіт (послуг) в діяльності платника податків фактично не здійснювались. Крім того, відповідач зазначав, що платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента, чого позивачем здійснено не було. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Також відповідач зазначав про безпідставність доводів позивача про порушення контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки та наполягав на тому, що у даному випадку приписи ПК України були дотримані. Так, за результатами аналізу податкової інформації, що отримана та міститься у базах даних органу ДФС, останнім виявлено факти, які свідчили про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв`язку із чим на адресу ТОВ ДНІПРОЛІГА було направлено запит №9689/10/04-36-14-09 від 01.03.2018 року про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39477172) та ТОВ БРАКАРАРД (код ЄДРПОУ 39477188) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015р. Вказаний запит було повернуто на адресу контролюючого органу за закінченням встановленого строку зберігання. При цьому, з урахуванням приписів п.42.2 ст.42 ПК України, вказаний запит вважається врученим належним чином. Ненадання відповіді на цей запит стало підставою для призначення перевірки позивача. Стосовно надсилання на адресу позивача акта, складеного за результатами проведеної перевірки, відповідачем зазначено, що акт перевірки від 10.08.2018 року №44699/04-36-14-22/33855386 був направлений засобами поштового зв`язку і вручений платнику податків 01.09.2018р., тобто контролюючий орган діяв в межах своєї компетенції. Отже, враховуючи викладені обставини та надані докази, контролюючий орган вважає аргументи, викладені в позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими.

25.11.2019 року до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем викладена позиція, аналогічна викладеній ним у позовній заяві.

У судовому засіданні 26.11.2019р. оголошено перерву для ознайомлення відповідача з відповіддю на відзив та підготовки заперечень на неї до 11.12.2019р. на 13:00год.

У судовому засіданні 11.12.2019р. у зв`язку із витребуванням додаткових пояснень у позивача та їх документального підтвердження оголошено перерву до 19.12.2019р. на 10:00год.

18.12.2019р. від позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо транспортування придбаного у ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД товару та довіреностей на його отримання працівником ТОВ ДНІПРОЛІГА із додатковими доказами на підтвердження цього.

У судовому засіданні 19.12.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

У судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі і просили їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив і додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовної заяви у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРОЛІГА (код ЄДРПОУ 33855386) зареєстровано 13.07.2006 року Дніпродзержинським міським управлінням юстиції, номер запису - 12231020000002205, перебуває на податковому обліку в Кам`янській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 30.07.2018 року та є платником, зокрема, податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

На підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.06.2018р. №3316-п та відповідно до повідомлення від 14.06.2018р. №1350 про проведення перевірки головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників території обслуговування Нікопольської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Роговченком Д.О. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ДНІПРОЛІГА з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39477172) та ТОВ БРАКАРАРД (код ЄДРПОУ 39477188) за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.08.2018 року №44699/04-36-14-22/33855386, яким, зокрема, зафіксовано встановлене під час перевірки допущення позивачем порушення приписів п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за 2015 рік у сумі 119293,00грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою позивача встановлено, що останнім в порушення п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України за рахунок не підтвердження факту здійснення операцій з придбання у ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД товарів за період з 01.01.2015р. по 31.12.2005р. завищено витрати, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, на загальну суму 662738,00грн. При цьому позивачем до перевірки не було надано первинні документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності за перевіряємий період. Водночас, відповідно до інформаційних баз даних ДФС України ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД зареєстровані Миколаївським міським управлінням юстиції 05.11.2014р. Стан платників - 0 платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; свідоцтво платника ПДВ ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС №200195837 від 01.12.2014р. анульоване 27.01.2015р., свідоцтво платника ПДВ ТОВ БРАКАРАРД № 200205363 від 01.12.2014р. має статус анульоване з 25.09.2015р.; остання декларація з ПДВ подана ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС за квітень 2015 року, а ТОВ БРАКАРАРД - за червень 2015 року; відповідно до звіту за формою 1-ДФ за 1 квартал 2015 року на підприємстві ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС працювало 11 осіб, звіт за формою 1-ДФ за 2 квартал 2015 року не подано; відповідно до звіту за формою 1-ДФ за 1-2 квартал 2015 року на підприємстві ТОВ БРАКАРАРД працювало 10 осіб (прийняті - 31.12.2014, звільнені - 30.04.2015). У підприємств фактично відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а відсутність матеріальних ресурсів, основних фондів, виробничої бази, кваліфікованих найманих працівників унеможливлює здійснення господарської діяльності. Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних у розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності підприємств ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД асортимент придбаної ними номенклатури товарів не відповідає реалізованій, в тому числі і на адресу позивача. Аналізом ЄРПН не можливо встановити походження ТМЦ, які в подальшому були реалізовані ТОВ ДНІПРОЛІГА . Крім того, ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2017р. у справі № 201/7573/17, відповідно до якого ОСОБА_1 визнано винним у кримінальному провадженні за №32017040650000023, за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 КК України. А саме, дії ОСОБА_1 виразилися у створенні за винагороду суб`єктів підприємницької діяльності ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39477172) та ТОВ БРАКАРАРД (код ЄДРПОУ 39477188) з метою прикриття незаконної діяльності та призвело до того, що невстановлені особи отримали можливість здійснювати фінансово-господарські операції за межами податкового контролю від імені формально призначеного засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку. Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, кваліфікуються за частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 КК України. Оскільки ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39477172) та ТОВ БРАКАРАРД (код ЄДРПОУ 39477188) визнано фіктивними, неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу витрат за лютий-квітень 2015 рік по взаємовідносинам з цими контрагентами-постачальниками. Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб`єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства, є правильним. Наведена інформація стала підставою для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентами, фіктивність господарської діяльності яких встановлена судом, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум витрат є безпідставними. ТОВ ДНІПРОЛІГА при укладанні з ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39477172) та ТОВ БРАКАРАРД (код ЄДРПОУ 39477188) договорів на придбання товарів не мало підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, а також інших ознак комерційної привабливості для обрання саме цих контрагентів. Таким чином, встановлено відсутність належної обачності при виборі контрагента ТОВ ДНІПРОЛІГА при укладанні угод з ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39477172) та ТОВ БРАКАРАРД (код ЄДРПОУ 39477188), що є ознакою штучного характеру оформлених договорів, мета укладання яких - формування документообігу по нереальній господарській операції. Вищезазначене свідчить про те, що досліджувані господарські операції не містять розумних економічних причин (ділової мети), тобто відсутня кваліфікуюча ознака господарської діяльності - отримання доходу. Таким чином, вони не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою. З огляду на те, що позивачем до перевірки не було надано первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують придбання товарів від вищевказаних постачальників, а також використання складських, виробничих приміщень та обладнання, документів, що підтверджують транспортування товарів, кількість працюючих, необхідних для забезпечення процесу надання послуг, виконання робіт та інших підтверджуючих документів, а також з урахуванням наявності вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, у контролюючого органу відсутні підстави підтвердити реальність здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності з придбання товарів у ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД .

На підставі висновків акта перевірки від 10.08.2018 року №44699/04-36-14-22/33855386 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2018 року №0024751422, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ ДНІПРОЛІГА за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 119293,00грн. (основний платіж).

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав на нього скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 11.12.2018 року №39952/6/99-99-11-04-02-25 скарга ТОВ ДНІПРОЛІГА на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.09.2018 року №0024751422 залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

Незгода позивача з вказаним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2018 року №0024751422, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 137.1 ст.137 ПК України визначено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Згідно зі ст.1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

З матеріалів справи слідує, що протягом періоду, що перевірявся, ТОВ ДНІПРОЛІГА , як Покупцем, укладено два ідентичних договори поставки з ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС №0302-2015 від 03.02.2015 року та ТОВ БРАКАРАРД №0902-2015 від 09.02.2015 року, як Постачальниками, згідно з умовами яких Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору (п.1.1 Договорів).

Відповідно до п.1.2 Договорів товар постачається партіями, згідно з видатковими накладними.

Згідно з п.3.1 Договорів поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється транспортними засобами Покупця (само вивіз) чи Продавця.

Пунктом 3.2 Договорів визначено, що датою поставки і датою переходу права власності на партію товару є дата фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної.

На підтвердження реальності виконання умов зазначених договорів позивачем надано до суду копії рахунків-фактур, видаткових накладних та специфікацій, в яких зазначено асортимент поставленого товару (запчастини), а також податкових накладних, виписаних ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД і платіжних доручень щодо здійсненої ТОВ ДНІПРОЛІГА оплати за постачання товару за вказаними договорами.

Позивач стверджує, що надані ним документи відповідають вимогам, передбаченим Законом № 996-ХІV, втім, суд не погоджується з такими твердженнями позивача.

Так, у наданих видаткових накладних, в порушення вимог ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення не вказано посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

При цьому позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту транспортування придбаного у ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД товару.

Представники позивача у судовому засіданні стверджували, що транспортування товару здійснювалося працівником ТОВ ДНІПРОЛІГА начальником відділу тепловозного обладнання ОСОБА_2 на його власному автомобілі.

На підтвердження повноважень Мельника В.С. на отримання товару від ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД позивачем надано довіреності №7 від 03.02.2015р. та №9 від 09.02.2015р.

При цьому на вимогу суду позивачем не надано Книги реєстрації та обліку довіреностей на підтвердження факту реєстрації вищевказаних довіреностей, виписаних на Мельника В.С.

Крім того, у цих довіреностях міститься підпис Мельника В.С., засвідчений особою, що видала довіреність, а саме: директором ТОВ ДНІПРОЛІГА Дігтяр В.В.

Водночас, цей підпис суттєво відрізняється від підпису, проставленого на видаткових накладних від імені особи, яка отримала товар від імені позивача.

Разом з цим, у вказаних видаткових накладних взагалі не вказано ні ПІБ, ні посаду особи, яка отримала товар, ані дат та номерів довіреностей, на підставі яких цей товар отримано, та на які посилався позивач.

До того ж, позивачем не надано жодних доказів відрядження працівника ТОВ ДНІПРОЛІГА ОСОБА_2 для отримання товарів від ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД до м. Миколаєва, де, відповідно до видаткових накладних здійснювалося відвантаження товару, з урахуванням того, що ТОВ ДНІПРОЛІГА знаходиться в зовсім іншому місті, а саме в м. Кам`янске (м. Дніпродзержинськ).

За наведених обставин, господарські операції позивача з ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС та ТОВ БРАКАРАРД не можуть вважатися належним чином документально підтвердженими.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2017р. у справі №201/7573/17 (провадження №1кп/201/473/2017), постановленою у підготовчому судовому засіданні по кримінальному провадженню № 32017040650000023 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня, неодруженого, депутатом не являється, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 КК України, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину на підставі пункту 1 частини 1 статті 49 КК України, закривши кримінальне провадження № 32017040650000024 відносно нього на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, оскільки з моменту вчинення злочину минуло більше двох років (http://reyestr.court.gov.ua/Review/69040627).

Згідно з вказаною ухвалою суду у справі №201/7573/17 судом встановлено наступні обставини:

- ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що суть висунутого обвинувачення йому зрозуміла і він визнає себе винним, не оспорює фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті;

- з обвинувального акта слідує, що в перших числах листопада 2014 року, знаходячись в торгівельно-розважальному центрі Материк , розташованому за адресою: м. Дніпро (стара АДРЕСА_3 м. Дніпропетровськ), вулиця Марії Кюрі, 5, в денний час, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не було можливим, ОСОБА_1 , познайомився із невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_3 , та погодився на пропозицію останнього за грошову винагороду стати засновником та директором ТОВ Бракарард (код 39477188), ТОВ Нормаком плюс (код 39477172), не маючи умислу займатися діяльністю підприємств, пов`язаною з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, усвідомлюючи при цьому, що вказані підприємства створюються з метою прикриття незаконної діяльності, і допускаючи, що в результаті діяльності цих фіктивних підприємств може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам;

- ОСОБА_1 04.11.2014, приблизно о 10:00 год., знаходячись з невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_3 , в торгівельно-розважальному центрі Материк , розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з не встановленою досудовим розслідуванням особою, усвідомлюючи, що зареєстровані на його прізвище юридичні особи будуть використовуватись не встановленими досудовим розслідуванням особами для прикриття незаконної діяльності, підписав:

- протокол №1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Бракарард , згідно з яким ОСОБА_1 , створює товариство з обмеженою відповідальністю Бракарард , затверджує за свій рахунок розмір статутного капіталу на загальну суму 1015000 грн., затверджує статут вказаного товариства та обирає себе директором, та реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи ТОВ Бракарард ;

- протокол №1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Нормаком Плюс , згідно з яким ОСОБА_1 створює товариство з обмеженою відповідальністю Нормаком Плюс , затверджує за свій рахунок розмір статутного капіталу на загальну суму 1070000,00 грн., затверджує статут вказаного товариства та обирає себе директором, та інші документи, необхідні для реєстрації підприємства;

- після цього, ОСОБА_1 разом з невстановленою особою на ім`я ОСОБА_3 , в той же день, тобто 04.11.2014р., в приміщенні нотаріальної контори в присутності приватного нотаріуса приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу, розташованого за адресою: м. Дніпро (стара АДРЕСА_3 м. Дніпропетровськ), вул АДРЕСА_5 Січеславська Набережна, 27, АДРЕСА_6 . 2, (стара назва вул. Набережна ім. В.І. Леніна), підписав попередньо виготовлені невстановленою особою на ім`я Сергій, статути ТОВ Бракарард (код 39477188), ТОВ Нормаком плюс (код 39477172), як засновник даних підприємств, про що приватним нотаріусом здійснено відповідні записи в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2456, № 2457 відповідно до яких він виступив одноособовим засновником і одноособовим власником вказаних підприємств;

- підписані Стецько А.А. протоколи загальних зборів засновників про заснування ТОВ Бракарард (код 39477188), ТОВ Нормаком плюс (код 39477172) статути, реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, та інші документи стали юридичною підставою реєстрації в Реєстраційній службі Харківського районного управління юстиції Харківської області, провести 05.11.2014 державну реєстрацію ТОВ Бракарард (код 39477188) і ТОВ Нормаком плюс (код 39477172), як суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), і внесення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України ТОВ Бракарард під №39477188, а ТОВ Нормаком плюс під № 39477172;

- далі ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що здійснювати заявлену в статутах ТОВ Бракарард (код 39477188), ТОВ Нормаком плюс (код 39477172) фінансово-господарську діяльність та працювати (фактично виконувати обов`язки) на посаді директора товариств не буде, згідно з попередньою домовленістю з не встановленою слідством особою на ім`я Сергій, передав останні статутні та реєстраційні документи ТОВ Бракарард (код 39477188), ТОВ Нормаком плюс (код 39477172) за матеріальну винагороду у сумі 300 грн.;

- продовжуючи свою протиправну діяльність, направлену на реєстрацію фіктивного підприємства, ОСОБА_1 , за вказівкою невстановленої слідством особи у ПАТ ОТП Банк (м. Дніпро) відкрив 26.12.2014р. розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 підприємства ТОВ Нормаком плюс (код 39477172) та 29.12.2014р. розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 підприємства ТОВ Бракарард (код 39477188), підписавши при цьому всі необхідні документи;

- незважаючи на те, що ТОВ Бракарард (код 39477188), ТОВ Нормаком плюс (код 39477172) були зареєстровані в державних органах влади як суб`єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, ОСОБА_1 , створив вказані підприємства без наміру здійснення господарської діяльності, пов`язаної з продажем товарів, виконанням робіт чи наданням послуг, а виключно з метою прикриття незаконної діяльності не встановлених досудовим розслідуванням осіб;

- створення ТОВ Бракарард (код 39477188), ТОВ Нормаком плюс (код 39477172) та реєстрація їх в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів юридичних осіб - назв, юридичних адрес, даних службових осіб товариств та інших надало можливість не встановленим досудовим розслідуванням особам під виглядом зовні законної діяльності здійснювати незаконні фінансові операції шляхом конвертації безготівкових коштів у готівку, тим самим сприяти фізичним особам та службовим особам підприємств - фактичних платників податку в ухиленні від сплати податків до державного бюджету;

- вищезазначені дії ОСОБА_1 , які виразились у створенні суб`єктів підприємницької діяльності ТОВ Бракарард (код 39477188), ТОВ Нормаком плюс (код 39477172) з метою прикриття незаконної діяльності, призвели до того, що не встановлені органом досудового розслідування особи отримали можливість здійснювати фінансові операції за межами податкового контролю від імені формально призначеного засновника та директора в порушення встановленого законодавством порядку;

- умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у фіктивному підприємстві, тобто придбанні, перереєстрації суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються за частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 205 КК України;

- таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчинені умисного злочину.

Згідно з записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 16.01.2015 засновником та директором ТОВ «Бракарард» (код 39477188) є ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_7 .

Відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2017р. у справі №201/2009/17 провадження №1-кс/201/1657/2017, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ Бракарард (код 39477188) є суб`єктом господарської діяльності з ознаками фіктивності. Слідством встановлено (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64869328), що ТОВ Бракарард та ТОВ Нормаком плюс зареєстровані на гр. ОСОБА_1 . Згідно з протоколом допиту останнього, вказані СПД було зареєстровано за винагороду, без наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність. ОСОБА_1 раніше судимий за частиною 3 статті 185 та частиною 1 статті 309 КК України. Директор, бухгалтер та засновник ТОВ Бракарард гр. ОСОБА_4 тричі засуджений за частиною 3 статті 185 КК України.

При цьому згідно з документами, копії яких були надані ТОВ ДНІПРОЛІГА , договір поставки №0902-2015 від 09.02.2015 року з ТОВ БРАКАРАРД та інші документи на підставі цього договору (рахунки-фактури, видаткові накладні та специфікації) підписано саме директором ТОВ БРАКАРАРД ОСОБА_4 .

Як зазначив Верховний Суд у своїй Постанові від 11 червня 2018 року у справі №2а-7463/11/2670 (адміністративне провадження №К/9901/22523/18) висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким фізичну особу визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

У постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. у справі за позовом ТОВ Нафта до Шосткинської МДПІ про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних справах, наприклад: постанова Верховного Суду від 23 червня 2018 року у справі №2а-4715/11/1470, постанови від 24.05.2016р. у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016р. у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016р. у справі № 21-2430а16).

Частиною п`ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства.

Суд виходить із того, що об`єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб`єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірних операцій, відображених в податковому обліку.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, висловленого, в постанові від 01.12.2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пеппермінт до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах згідно з підпунктом 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, статус фіктивного (нелегального) підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а відтак господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20.01.2016р. у справі за позовом ПАТ «МТС Україна» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

При вирішенні цієї категорії спорів належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення № 88, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

При цьому, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. При цьому, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Господарська операція пов`язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами ПК України.

Відображення у податковому обліку оподатковуваних операцій має бути підтверджено первинними, відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), валові витрати може вважатися не підтвердженими.

Первинний документ має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Вищенаведеним вимогам досліджені операції платника податків не відповідають.

За наведених обставин, суд погоджується з доводами контролюючого органу щодо неправомірності відображення позивачем у бухгалтерському та податковому обліку розглянутих операцій. Легалізація спірних операцій суперечить інтересам держави та суспільному інтересу, не може ґрунтуватись на законі та не може бути підтверджена судом.

Таким чином, спірне податкове повідомленні-рішення є обґрунтованим і правомірним, а, отже, скасуванню не підлягає.

Окремо суд зазначає, що в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача відносно порушення відповідачем процедури призначення та проведення перевірки, за результатами якої винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Так, судом встановлено, що за результатами аналізу податкової інформації, що отримана та міститься у базах даних органу ДФС, останнім виявлено факти, які свідчили про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв`язку із чим на підставі абз.6, 7 п.73.3 ст.73 ПК України, якими передбачено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на податкову адресу ТОВ ДНІПРОЛІГА було направлено запит №9689/10/04-36-14-09 від 01.03.2018 року про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39477172) та ТОВ БРАКАРАРД (код ЄДРПОУ 39477188) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015р.

Вказаний запит було повернуто на адресу контролюючого органу за закінченням встановленого строку зберігання.

З урахуванням приписів абз.15 п.73.3 ст.73, п.42.2 ст.42 ПК України, якими встановлено, що запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, а згідно з останньою документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові, вищевказаний запит вважається врученим належним чином.

Ненадання відповіді на цей запит стало підставою для призначення перевірки позивача згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, якою визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, призначення перевірки відбулося з дотриманням норм чинного законодавства.

Про проведення перевірки позивача поінформовано повідомленням №1341 від 14.06.2018 року.

Судом встановлено та відповідачем визнається, що у вказаному повідомленні було допущено технічну описку щодо дати початку проведення перевірки, а саме: помилково зазначено, що вона буде розпочата з 23.07.2018р., замість вірного: з 30.07.2019р., як зазначено у наказі №3316-п від 14.06.2018 року про призначення цієї перевірки.

Вищевказане повідомлення про проведення перевірки №1341 від 14.06.2018 року було отримано позивачем 02.07.2018р., що підтверджується листом ТОВ ДНІПРОЛІГА №63 від 26.07.2018р., копія якого долучена до матеріалів справи, а, отже, вже з 02.07.2018р. позивач був обізнаний про призначення перевірки та її проведення, при цьому технічна помилка у даті початку цієї перевірки жодним чином не вплинула на можливість позивача надати до перевірки всі необхідні документи, оскільки фактично перевірка розпочалася навіть пізніше, ніж це було зазначено у повідомленні. Разом з цим, позивачем не було надано до перевірки жодних первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ НОРМАКОМ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39477172) та ТОВ БРАКАРАРД (код ЄДРПОУ 39477188) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015р. При цьому, хоча позивач і зазначає про свою незгоду з призначенням перевірки, проте, ні у липні 2018 року, після того, як дізнався про її призначення, ні згодом, наказ про призначення перевірки ТОВ ДНІПРОЛІГА оскаржено не було.

Щодо доводів позивача відносно того, що поштове відправлення, в якому містився акт перевірки, було залишено 18.09.2018 року під дверима офісу позивача за адресою: АДРЕСА_1 , а інформація, яка міститься на сайті Укрпошти та на яку, як на доказ вручення акта перевірки, посилається відповідач, не відповідає дійсності, оскільки там зазначено що поштове відправлення було вручено особисто 29.08.2018 року о 22:00 год., що є неможливим у зв`язку із тим, що офіс позивача працює з 08:00 год. до 17:00 год. та відповідно 29.08.2018 року о 22:00 год. будь-яка посадова або довірена особа позивача не отримувала та не могла отримати поштове відправлення з актом перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.86.4 ст.86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, згідно з п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові, вищевказаний запит вважається врученим належним чином.

Як свідчать матеріали справи, акт перевірки від 10.08.2018 року №44699/04-36-14-22/33855386 був направлений на податкову адресу ТОВ ДНІПРОЛІГА засобами поштового зв`язку і вручений платнику податків 01.09.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи.

Отже, враховуючи викладені обставини та надані докази, аргументи позивача про порушення відповідачем процедури призначення та проведення перевірки, за результатами якої винесено спірне податкове повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а, отже, є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку із чим понесені позивачем витрати на сплату судового збору відповідно до статті 139 КАС України покладаються на позивача і не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОЛІГА (код ЄДРПОУ 33855386, місцезнаходження: вул. Скаліка, буд.24/1 кв.33, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51900) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24.12.2019р.

Суддя О.М. Турова