Ухвала

від 24.12.2019 по справі 320/6275/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

24 грудня 2019 року 320/6275/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Корпорації "Елтекс" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Корпорація "Елтекс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2019 №0022301402.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 24.12.2019.

24 грудня 2019 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову в цій адміністративній справі шляхом зупинення дії рішення №8487/10/10/36-51-07-20 від 19.11.2019 та/або інших рішень відповідача, що пов`язані з предметом спору та випливають з нього, але про них позивачеві до цього часу невідомо, та заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії, що пов`язані з предметом розгляду по цьому позову та випливають з нього.

В обґрунтування цієї заяви позивач зазначає, що Головним управління ДПС у Київській області прийнято рішення №8487/10/10/36-51-07-20 від 19.11.2019 про опис майна у податкову заставу. Проте, позивач стверджує, що таке рішення прийняте з очевидно явним, грубим порушенням законодавства та повноважень відповідача, що в чергове підкреслює незаконність дій відповідача, які є предметом розгляду даного позову.

На думку позивача, у разі не забезпечення позову, вказане рішення відповідача про опис майна у податкову заставу може унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та може негативно вплинути на виробничу діяльність позивача, а також те, що таке рішення має ознаки протиправності та порушення свобод або інтересів позивача таким рішенням є очевидними, а порушення податкового законодавства є грубим.

Згідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову повинні обиратися з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Аналізуючи приписи викладених вище норм законодавства, суд звертає увагу позивача на те, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Щодо посилання позивача на те, що рішення №8487/10/10/36-51-07-20 від 19.11.2019 про опис майна у податкову заставу може унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та може негативно вплинути на виробничу діяльність позивача, то суд зазначає про таке.

Законодавством України передбачено як засоби досудового врегулювання спору, так і розгляд спору в суді. Тому звернення особи до суду є передбаченим Конституцією України та законодавством України способом захисту прав і не може бути розцінено як докладання значних зусиль і витрат для відновлення становища.

Водночас, суд враховує, що згідно з поданим клопотанням позивача останній просить зупинити рішення №8487/10/10/36-51-07-20 від 19.11.2019 про опис майна у податкову заставу, яке не є предметом розгляду у даній справі.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив в чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.

Крім того, суд відзначає, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, з яких позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

У поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову не наведено також будь-яких конкретних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому.

Крім того, суд звертає увагу, що приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік видів забезпечення позову та при цьому, приписами пункту 5 частини 3 вказаної норми передбачено, що не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Як вже зазначалось та вбачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження в даній адміністративній справі є податкове повідомлення-рішення від 31.07.2019 №0022301402.

Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, позивач обґрунтовуючи таку заяву посилається лише на незаконність рішення відповідача №8487/10/10/36-51-07-20 від 19.11.2019 про опис майна у податкову заставу, яке не є предметом оскарження в даній адміністративній справі, що з урахуванням наведеної норми є неприпустимим.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення №8487/10/10/36-51-07-20 від 19.11.2019 та/або інших рішень відповідача, що пов`язані з предметом спору та випливають з нього, але про них позивачеві до цього часу невідомо, та заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії, що пов`язані з предметом розгляду по цьому позову та випливають з нього, оскільки рішення відповідача №8487/10/10/36-51-07-20 від 19.11.2019 не є предметом оскарження у даній адміністративній справі.

Суд також наголошує на тому, що позивачу надано право оскаржити рішення відповідача №8487/10/10/36-51-07-20 від 19.11.2019 про опис майна у податкову заставу, якщо вважає, що таким рішенням порушеного його права, свободи чи інтереси.

Крім того, рішення відповідача №8487/10/10/36-51-07-20 від 19.11.2019 про опис майна у податкову заставу не стосується предмету спору у цій адміністративній справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Корпорації "Елтекс" про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.