Рішення

від 24.12.2019 по справі 826/17147/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року м. Київ № 826/17147/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві доПублічного акціонерного товариства Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості Укргазпроект простягнення заборгованості представники позивача - Казарян Н.П., Ліптус-Івлієва В.М.;

сторін: відповідача - не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості Укргазпроект (далі - відповідач або ПАТ Укргазпроект або Товариство), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 50015,52 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2017 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі, призначено до розгляду в підготовче засідання 26.01.2018.

26.01.2018 та 13.03.2018 представники сторін у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2018 закрито підготовче провадження у адміністративній справі, призначено справу до розгляду по суті на 17.04.2018.

Зважаючи на неявку представників сторін, фіксування судового засідання 17.04.2018 не здійснювалось, розгляд справи відкладено на 22.05.2018.

23.05.2018 суд ухвалив замінити позивача Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - позивач).

Судовими повістками від 04.06.2018 викликано представників сторін у судове засідання на 12.07.2018.

12.07.2018 в судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

В якості підстави позову позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відзиві на позовну заяву ПАТ Укргазпроект просить залишити позов без задоволення, посилаючись на власний фінансовий стан, який не дозволяє здійснити повне і своєчасне виконання прийнятого у даній справі рішення суду.

Суд, враховуючи клопотання представника позивача, ухвалив перейти до стадії письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 № 400/97-ВР (нижче - Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідач є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розумінні положень Закону № 400/97-ВР, що підтверджується довідкою від 12.12.2017 № 70463/10.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (далі альтернативно - Закон № 1788-XII) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII.

Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (скорочено - Закон № 1058-IV) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом від 05.11.1991 № 1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.

Отже, із набранням чинності з 01.01.2004 Законом № 1058-IV порядок компенсації фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився.

До набрання чинності Законом № 1058-IV обов`язок щодо відшкодування пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону № 1788-XII було передбачено Законом № 400/97-ВР, відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 якого для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов`язкове державне державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Тобто, грошові кошти, які сплачуються суб`єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону № 1788-XII, є страховими внесками, у розумінні положень Закону № 1058-IV.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (в рішенні - Інструкція).

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9 розділу 6 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як свідчать наявні матеріали справи, а саме - повідомленнями про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, розмір фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з 01.08.2010 по 31.03.2012, становить 50015,52 грн.

На підставі викладеного, судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, у вказаному вище розмірі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Додатково, суд примічає, що позивачем не було пропущено визначені КАС України строки при зверненні до суду із позовом у даній справі, що підтверджується наступним.

Так, пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Аналіз наведених норм права свідчить, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п`ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV.

Водночас, строки звернення до суду із позовом про стягнення такої заборгованості (недоїмки), передбачені КАС України, не застосовуються.

Зазначене відповідає висновку Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеному в постанові від 25.11.2015 у справі 803/2199/14.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем у поданому відзиві не спростовано наявності пред`явленої до стягнення заборгованості.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, беручи до уваги наведені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 50015,52 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості Укргазпроект (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, код ЄДРПОУ 00158592) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) заборгованість в розмірі 50 015 (п`ятдесят тисяч п`ятнадцять) грн. 52 грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко