Ухвала

від 24.12.2019 по справі 640/25544/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 грудня 2019 року м. Київ № 640/25544/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкова В.В., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакотех Лтд"

до 1) Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві;

2) Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішень від 28 вересня 2018 року

№ 934009/41298617 та від 05 грудня 2018 року № 3934916199-99-07-0504-15,

зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бакотех Лтд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень від 28 вересня 2018 року № 934009/41298617 та від 05 грудня 2018 року № 3934916199-99-07-0504-15, зобов`язання вчинити дії.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що в 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1921 гривень.

Таким чином, за подання до адміністративного суду позову, який містить кілька вимог немайнового характеру, судовий збір належить сплатити за кожну вимогу в розмірі 1921,00 грн.

Позивачем у позовній заяві заявлена 2 (дві) вимоги немайнового характеру, отже у даному випадку судовий збір дорівнює 3842,00 грн.

Так, позивачем до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору надано платіжне доручення від 12 грудня 2019 року № 316 на суму 1921,00 грн.

Отже, позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, частина четверта цієї статті передбачає, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас, пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Судом враховано правовий висновок судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 11 жовтня 2019 рокуу справі № 640/20468/18, відповідно до якого рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З позовної заяви вбачається, що позивач скористався процедурою досудового вирішення спору та звернувся до Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг зі скаргою на рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28 вересня 2018 року № 934009/41298617.

З огляду на вищевикладене, позивач мав звернутися до суду з відповідним адміністративним позовом протягом шести місяців з дня прийняття та вручення оскаржуваного рішення, тобто - до 28 березня 2019 року

Позовна заява подана до 20 грудня 2019 року, тобто з пропущенням встановленого строку звернення до суду.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказаний недолік позивач може усунути шляхом подання до суду копії позовної заяви разом із копіями доданими до неї матеріалами та докази сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакотех Лтд" без руху.

2. Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України даної ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Аверкова