Постанова

від 23.12.2019 по справі 640/9357/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9357/19 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Єгорової Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС БУД" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС БУД" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 22.05.2019 №6692 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БМС Буд (код 40803404) .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуваний наказ відповідача про призначення перевірки є протиправним.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки оскаржуване рішення прийняте в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач надіслав до суду клопотання, просив розгляд апеляційної скарги здійснювати в судовому засіданні, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 311 КАС щодо відсутності клопотань від всіх учасників справи про розгляд справи без їх участі.

У свою чергу, колегія суддів наголошує на тому, що визначені у частині першій статті 311 КАС умови є самостійними та не залежними один він одного для цілей застосування судом апеляційної інстанції письмової процедури розгляду спору. Тобто, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) є безпосередньою підставою для можливості застосування письмового провадження незалежно від наявності чи відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Відповідно до частини другої статті 311 КАС якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Водночас, з огляду на положення частин першої та четвертої статті 308 КАС, у суду відсутні підстави вважати необхідним розгляд справи здійснювати у судовому засіданні. Відповідних обставин судом апеляційної інстанції встановлено не було. Наявні в матеріалах справи та зібрані судом першої інстанції докази дають змогу у повній мірі встановити необхідні обставини справи та правильно вирішити спір.

Тому, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для призначення її розгляду у судовому засіданні.

На можливості в окремих випадках застосування судами письмової процедури розгляду спорів, неодноразово наголошував також і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві направлено ТОВ БМС Буд запит від 02.04.2019 №60756/10/26-15-14-04-02-14 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), згідно до якого за результатами аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях ПДВ, поданих платником податків за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України (далі - ПК), а саме даних Єдиного реєстру податкових накладних, податкової звітності ТОВ БМС Буд з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення, що свідчить про недотримання ТОВ БМС Буд норм пп. а п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, п. 201.10 ст. 201 ПК, та частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Зазначено про необхідність протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) та документа з приводку наведених у запиті фактів: засвідчені підписом посадової особи ТОВ БМС Буд та скріплені печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків із ТВО Будпостач Люкс (код 42074064) за жовтень 2018 року та ТОВ Вєгас Буд (код 41861517) за червень 2018 року, щодо використання у власній діяльності товарів, придбання яких документально оформлено у відносинах з зазначеними платниками податків.

ТОВ БМС Буд листом від 15.04.2019 вих.№273 повідомило ГУ ДФС у м. Києві, що запит ГУ ДФС у м. Києві від 02.04.2019 є безпідставним та незаконним та таким, що порушує права та охоронювані інтереси ТОВ БМС Буд , не підлягає виконанню, вказавши, що у випадку конкретизації підстав направлення запиту, та, за умови їх об`єктивного існування, з врахуванням положень п. 201.10 ст. 201 ПК, запит буде розглянуто.

Наказом Головного управління ДФС у місті Києві Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ БМС Буд (код 40803404) від 22.05.2019 №6692 відповідно до вимог пп. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 ПК призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ БМС Буд при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ Вєгас Буд за червень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість.

Не погоджуючись з наказом, виконавчим директором ТОВ БМС Буд відмовлено у допуску посадовій особі відповідача до перевірки, про що останніми було складено акт про відмову в допуску до перевірки від 29.056.2019 №724/26-15-14-04-02.

Не погодившись з таким рішенням, позивач також звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що позивачем не було надано пояснень та їх документальних підтверджень на запит про надання інформації, Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві правомірно винесено наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БМС Буд від 22.05.2019 №6692.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до підпункту 20.1.2 статті 20 ПК для здійснення функцій, визначених законом, контролюючі органи мають право: отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов`язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Положення ПК, визначаючи поняття податкової інформації посилаються на визначення, дане Законом України Про інформацію від 02.10.1992 №2657-XII.

Відповідно до статті 16 цього Закону податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Згідно підпункту 16.1.5 статті 16 ПК платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Як встановлено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно підпункту 78.1.4 статті 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин у тому числі: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Аналіз викладених норм свідчить, що підставою для призначення податкової перевірки відповідно до підпункту 78.1.4 статті 78 ПК є ненадання/надання не у повному обсязі платником податків поясненнь та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, направлений та оформлений такому платнику у визначеному законом порядку.

Як зазначалося, відповідачем було направлено позивачу запит про надання інформації та її документального підтвердження у зв`язку із виявленням фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкової звітності з податку на додану вартість щодо визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Будпостач Люкс та ТОВ Вєгас Буд що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень та червень та жовтень 2018 року.

У запиті податкового органу визначені фактичні та правові підстави надіслання запиту, зазначені такі обов`язкові реквізити як підстави для надіслання запиту (вказана норма закону, виявлені недостовірності та інформацію, яка це підтверджує), визначений перелік інформації та документів, що запитуються, види та типи конкретних документів, які витребовувались, період, за який слід надати документи, а також попереджено про строки подання вказаних документів, про наслідки їх неподання, що у сукупності свідчить про формування та надіслання запиту відповідно до приписів податкового законодавства.

Додатково колегія суддів наголошує на тому, що контролюючим органом у вказаному запиті цілком чітко та зрозуміло викладено виявлені факти, що свідчать про недостовірність даних податкової звітності позивача.

Зокрема вказано про те, що результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, поданих платником податків за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст.ст. 72, 73 і 74 ПК, що відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме даних Єдиного реєстру податкових накладних, а також податкової звітності ТОВ БМС БУД , вказують про документальне оформлення господарських операцій, за відсутності факту їх здійснення, оскільки згідно Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ БУДПОСТАЧ ЛЮКС та ТОВ ВЄГАС БУД виписано на адресу ТОВ БМС БУД податкові накладні на реалізацію товарів (килими та килимове покриття, портландцемент, блоки, цемент,-кутова шліф, машина, плита стельова, плитка, поребрик, відсів гр., брук цегла червона, бордюр), однак, придбання ТОВ БУДПОСТАЧ ЛЮКС та ТОВ ВЄГАС БУД вказаних товарів у СГ - постачальників не встановлено, також відсутнє джерело походження ідентифікованого товару, що свідчить про неможливий рух товару за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних господарських операцій.

Зі змісту відповіді позивача на запит контролюючого органу, вбачається, що позивач відмовив у наданні запитуваної інформації, безпідставно пославшись на неправомірність запиту.

У зв`язку викладеним, для забезпечення належного виконання контролюючим органом покладених на нього приписами статей 41, 61, 62 ПК функцій, на переконання колегії суддів, відповідач набув права на проведення перевірки відповідно до підпункту 78.1.4 статті 78 ПК.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 01.10.2018 по справі № 813/3702/17 та від 21.05.2019 по справі № 808/2500/17 та ін.

У свою чергу, помилковим є посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах №№ 808/929/19, 826/12244/14, 806/4826/14, 520/10085/18 які мають суттєво інші обставини справи, а тому їх застосування у рамках даної справи не є правильним.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС БУД" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя І.В. Федотов