Ухвала

від 09.12.2019 по справі 932/17998/19

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/17998/19

Провадження № 2-з/932/194/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірінг-2013 до його пред`явлення про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2019 року позивач звернулась до суду з заявою про забезпечення позову до його пред`явлення, в якій просила вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту та заборони відповідачам та іншим будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 493 кв.м., в житловому будинку літ. А-5 на першому поверсі нежитлове приміщення АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 619522612101) до вирішення справи по суті.

Заява обґрунтована тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 25 грудня 2017 року було укладено Договір позики, відповідно до якого, позивач надала у борг відповідачу суму у розмірі 200 000,00 грн. з кінцевим строком повернення не пізніше 25 грудня 2018 року та зі сплатою 5% річних за користування грошима.

Того ж дня, 25 грудня 2017 року на забезпечення належного виконання зазначеним відповідачем умов договору позики, між позивачем та відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю Інжинірінг-2013 , в якому відповідач є співзасновником було укладено договір поруки.

Відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача у борг кошти на розвиток ТОВ Інжинірінг-2013 , а саме на ремонт і благоустрій нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що є власністю ТОВ Інжинірінг-2013 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер 5544, виданий 20.12.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г.

Як вбачається з договору поруки, укладеного 25 грудня 2017 року, ТОВ Інжинірінг-2013 за належне виконання відповідачем боргового зобов`язання, поручилося своїм майном, а саме - нежитловим приміщенням загальною площею 493 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 619522612101).

Оскільки станом на дату звернення із заявою відповідач не повернув позивачу кошти за договором позики, та приймаючи до уваги, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Інжинірінг-2013 є солідарним боржником з позичальником та має можливість реалізувати майно, на наявність якого позивач розраховувала у разі невиконання позичальником своїх боргових зобов`язань (сума боргу на сьогодні становить 205 195 грн. 15 коп., а вартість майна, яким відповідачі поручилися дорівнює 200 000,00 грн.), позивач вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ Інжинірінг-2013 та заборони відповідачам та іншим будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо об`єкту нерухомості.

Вирішуючи питання забезпечення позову, суд виходить із наступного.

Статтею 149 цивільного процесуального кодексу України визначено, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною другою ст.150 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Пленум Верховного Суду України у вказаній постанові № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , а саме: у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ще у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову вказано, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З наданих матеріалів до позовної заяви випливає, що 25 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики відповідно до якого позичальник отримав від позикодавця грошові кошти в сумі 200 000 грн.

Договором поруки від 25.12.2017 року між ТОВ Інжинірінг-2013 та ОСОБА_1 укладено договір поруки відповідно до якого поручитель поручається своїм майном, а саме нежитловим приміщенням загальною площею 493 кв.м. розташованим за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно інформації про юридичну особу засновником ТОВ ІНЖИНІРІНГ-2013 є ОСОБА_2 .

Беручи до уваги, що відповідачами не повернені позивачці грошові кошти у строк визначений договором, а саме до 25.12.2018 року, а також перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, спрямоване на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, оскільки відповідачі для уникнення виконання зобов`язання можуть відчужити майно, яким було поручено виконання договору від 25.12.2017 року.

Зважаючи на викладене та враховуючи характер спірних правовідносини, які виникли між сторонами, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову є доцільним, обґрунтованим, оскільки існує реальна можливість завдання заявнику значної шкоди і невжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті ускладнить відновлення прав позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, керуючись ст.ст. 149-153 Цивільного процесуального кодексу України , -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задовольнити.

До вирішення спору по суті накласти арешт та заборонити відповідачам та іншим будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 493 кв.м., в житловому будинку літ. А-5 на першому поверсі нежитлове приміщення №99 літ.а-ганок, літ.а 1 ганок, літ.Б-1 нежитлова будівля, В-1 нежитлова будівля, № 1,2,5 - огорожа розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 619522612101).

Стягувачем за цим виконавчим документом є ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22.01.2004, РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

Боржником за цим виконавчим документом є Товариство з обмеженою відповідальністю Інжинірінг-2013 (код ЄДРПОУ 38598193, 49000, Дніпропетровська обл., вул. НАБЕРЕЖНА ЗАВОДСЬКА, будинок 101-К, м. Дніпро, 49000)

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред`явлення ухвали до виконання до 09 грудня 2022 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення . Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення не залежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також подальшому розгляду справи.

Пунктом 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Е.В. Женеску