Рішення

від 16.12.2019 по справі 904/4649/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4649/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бромфапром", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліетилен Пак", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 625 965,86 грн.

Представники:

від позивача Білоконь Р.В.;

від відповідача Глущенко О.О.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бромфапром" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення 310 367,20 грн., що складають суму пені за порушення строків поставки обладнання за договором № 1/об від 29.05.2018; 215 598,66 грн. - штрафу; 100 000,00 грн. - моральної шкоди.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що підприємством останнього виконано умови спірного договору в повному обсязі шляхом передання 06.02.2019 обладнання належної якості ТОВ "Бромфапром", що підтверджується відповідним актом приймання-передачі. До того ж, ТОВ "Поліетилен Пак" вказує на те, що позивачем при підписанні додаткової угоди № 2 до спірного договору не було висунуто відповідачеві будь-яких претензій щодо виконання його умов.

У запереченнях на відзив ТОВ "Бромфапром" зазначено про те, що відповідач не спростовує факту поставки обладнання саме 06.02.2019 з порушення встановлених спірним договором строків, у зв`язку з чим, на його думку, позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій та моральної шкоди є такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою від 16.10.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бромфапром" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

21.09.2019 від позивача надійшов лист, до якого останнім залучено докази направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками та оригінал платіжного доручення № 719 від 10.10.2019 про сплату судового збору у сумі 9 389,49 грн., відсутність яких на момент подання позовної заяви стала підставою для залишення її без руху.

28.10.2019 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4649/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.11.2019, про що постановлено ухвалу.

Ухвалою від 19.11.2019 господарським судом закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 16.12.2019.

16.12.2019 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1/об від 29.05.2018 щодо строків поставки обладнання.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги, є: договір поставки обладнання № 1/об від 29.05.2018; специфікація № 1 від 29.05.2018; додаткова угода № 1 від 31.05.2018 до договору поставки обладнання № 1/об від 29.05.2018; додаткова угода № 2 від 01.02.2019 до договору поставки обладнання № 1/об від 29.05.2018; акт приймання-передачі обладнання від 06.02.2019; претензія від 25.07.2019; відповідь на претензію від 22.08.2019; платіжні доручення, залучені до матеріалів справи на а.с. 34-41.

29.05.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліетилен Пак" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бромфапром" (Покупець) укладено договір поставки обладнання № 1/об.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного вище договору Постачальник (відповідач у даній справі) взяв на себе зобов`язання в обумовлений строк передати (поставити) Покупцю, а Покупець (позивач у даній справі) зобов`язався прийняти та оплатити виробничу лінію по переробці поліетилену та поліпропілену (виробник - Zhangjiagang Kooen Machinery Co Ltd. Китай) (далі - Обладнання).

Повний асортимент та комплектність Обладнання зазначаються Сторонами у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 1.2.).

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 2.1. Договору загальна вартість Обладнання, що поставляється, становить 4 225 638,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%, що в еквіваленті до долара США (еквівалентна вартість Обладнання) на день підписання даного Договору становить 162 026,00 доларів США.

01.02.2019 сторонами підписано додаткову угоду № 2 до спірного Договору, якою вирішено викласти пункт 2.1. в такій редакції: Загальна вартість Обладнання, що поставляється за цим Договором, становить 4 629 030,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%, що в еквіваленті до долара США (еквівалентна вартість Обладнання) на день підписання даної Додаткової угоди становить 166 866,00 доларів США. .

Оплата різниці вартості обладнання проводиться в національній валюті України шляхом банківського переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах даної Додаткової угоди, протягом 30 календарних днів з моменту підписання даної додаткової угоди (пункт 3 додаткової угоди № 2 від 01.02.2019).

Згідно з пунктом 2.2. загальна вартість Обладнання, зазначена в даному Договорі та в Специфікації, наведена в українських гривнях з розрахунку 1 долар США = 26,08 гривень. У разі збільшення (на дату платежу - фактичного зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника) котирувань банківського курсу продажу долара США по відношенню до української гривні більш ніж на 2% від його банківського курсу продажу на момент підписання даного договору Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику в гривневому еквіваленті проіндексовану суму загальної вартості Обладнання по кожному з платежів, при цьому відповідно змінюються суми у графіку платежів, зазначених в пункті 5.2. даного Договору.

У пункті 3.1. Договору сторонами узгоджено, що пунктом поставки Обладнання є склад Покупця, що знаходиться за адресою: 49000, Україна, Дніпропетровська область, с. Партизанське, вул. Леніна, 25 на умовах DDP згідно з правилами Інкотермс-2010 .

Поставка товару здійснюється однією партією (пункт 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 31.05.2018) встановлено, що строк поставки Обладнання (доставка на склад) - протягом 6 місяців з моменту надходження часткової передплати (30% від загальної вартості Обладнання) в сумі 1 267 691,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% на поточний рахунок Постачальника, вказаний в реквізитах даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зазначеного вище пункту Договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 31.05.2018) позивачем 31.05.2018 на розрахунковий рахунок відповідача здійснено часткову передоплату за Обладнання в розмірі 30% в сумі 1 267 691,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 869 (а.с. 30).

Відповідно до пункту 7.1. Договору передача (здавання-приймання) Обладнання здійснюється уповноваженими представниками Сторін. Факт передачі підтверджується підписанням двостороннього Акта приймання-передачі Обладнання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за спірним договором, здійснивши поставку Обладнання з пропуском встановленого договором строку, що підтверджується залученим до матеріалів справи актом приймання-передачі від 06.02.2019 (а.с. 29).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК.

Виходячи зі змісту статтей 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору, зокрема неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За порушення строків поставки Обладнання сторонами в договорі передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штрафу в розмірі 25% річних від вартості Обладнання за даним Договором, за кожен день прострочення поставки Обладнання (пункт 8.3. Договору з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 31.05.2018).

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховано суму пені за загальний період прострочення з 01.12.2018 по 06.02.2019, що складає суму 310 367,20 грн.

Розрахунок пені позивачем завищено з огляду на те, що останнім не враховано, що день фактичного виконання зобов`язання не включається в період часу, за який здійснюються нарахування штрафних санкцій.

Після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягає пеня в сумі 305 896,45 грн.

Вимоги щодо стягнення штрафу задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із умов пункту 8.3. договору (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 31.05.2018), штраф визначено у розмірі 25% річних від вартості Обладнання за даним Договором за кожен день прострочення поставки.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума штрафу нарахована за кожен день прострочення, що фактично відповідає правовій природі неустойки у вигляді пені, яка також встановлена договором, та не може бути двічі стягнена з відповідача за одне і те ж порушення.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн також не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Враховуючи загальні підстави цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та із чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Загальними вимогами процесуального права, наведеними у статтях 74-78, 236 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Господарським судом встановлено, що позивач взагалі не обґрунтував та не надав належних доказів, які б свідчили про втрату його ділової репутації або втрат майнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням його ділової репутації у суспільстві тощо.

З огляду на викладене, господарський суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача в цій частині є недоведеними належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх задоволення.

Керуючись статтями 199, 231 Господарського кодексу України, статтями 23, 526, 546, 548, 549, 610, 611, 612, 712, 1167 Цивільного кодексу України, статтями 73-78, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліетилен Пак" (49038, м. Дніпро, площа Десантників, будинок 1, код ЄДРПОУ 40554511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бромфапром" (49038, м. Дніпро, вул. Василя Чапленка, буд. 6, код ЄДРПОУ 39820521) 305 896,45 грн. (триста п`ять тисяч вісімсот дев`яності шість гривень 45 коп.) пені, 4 588,45 грн. (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят вісім гривень 45 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 26.12.2019.

Суддя І.Ф. Мельниченко