Ухвала

від 26.12.2019 по справі 904/5796/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

26.12.2019м. ДніпроСправа № 904/5796/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

та представників:

від позивача: Пясецький Д.В.;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720)

до Житлово-будівельного кооперативу № 54 "Трубник" (49005, м. Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 19А; ідентифікаційний код 23076402)

про

Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 54 "Трубник" (далі - відповідач) суму пені, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу № 1559/15-ТЕ-4 від 31.12.2014 у загальному розмірі 15 300 грн. 41 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 10 949 грн. 09 коп. - пеня;

- 3 344 грн. 69 коп. - інфляційні втрати;

- 1 006 грн. 63 коп. - 3% річних.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем (покупцем) зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу № 1559/15-ТЕ-4 від 31.12.2014 в частині своєчасної оплати спожитого у період з січня по грудень 2015 року природного газу, який на теперішній час є оплаченим. Однак, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 17.02.2015 по 14.07.2016 в сумі 10 949 грн. 09 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період прострочення з березня 2015 року по вересень 2016 року в сумі 3 344 грн. 69 коп. та 3% річних за загальний період прострочення з 17.02.2015 по 03.10.2016 в сумі 1 006 грн. 63 коп.

Ухвалою суду від 05.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 26.12.2019.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 58547/19 від 16.12.2019), у якому він проти позовних вимог не заперечує та повідомляє, що борг погашено у повному обсязі в сумі 15 300 грн. 41 коп., що підтверджується копією платіжного доручення № 749 від 13.12.2019.

Від позивача надійшли пояснення (вх. суду № 59991/19 від 23.12.2019), в яких він підтверджує, що заявлена до стягнення у даній справі заборгованість в загальній сумі 15 300 грн. 41 коп. після подання позову до суду відповідачем була погашена у повному обсязі. При цьому, позивач просить суд вирішити питання щодо суми сплаченого ним при поданні позову судового збору в сумі 1 921 грн. 00 коп. та стягнути його з відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Від відповідача надійшли письмові пояснення (вх. суду № 60279/19 від 26.12.2019), в яких він повідомив суд, що не заперечує проти необхідності відшкодування витрат позивача по сплаті судового збору та просить суд долучити до матеріалів справи докази сплати на користь позивача 1 921 грн. 00 коп. (платіжне доручення № 754 від 24.12.2019).

У судове засідання 26.12.2019 з`явився представник позивача. Представник відповідача у вказане судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили. Однак, судом враховано, що зі змісту поданої відповідачем заяви вбачається, що він є обізнаним про призначене судове засідання.

У судовому засіданні 26.12.2019 представником позивача було повідомлено, що після відкриття провадження у справі відповідачем було у повному обсязі погашено заборгованість перед позивачем у заявленій до стягнення сумі 15 300 грн. 41 коп.

Також представником позивача у судовому засіданні 26.12.2019 підтверджено наявність підстав для закриття провадження справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору; наголошено, що наслідки закриття провадження у справі йому відомі та зрозумілі.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, розглянувши подані сторонами заяви про закриття провадження у справі, заслухавши представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - продавець, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом № 54 "Трубник" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1559/15-ТЕ-4 (далі - договір, а.с.19-24), відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (пункти 1.1. та 1.2. договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору продавець передає покупцю в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 71 тисяч куб.м. в тому числі по місяцях кварталів, згідно графіку передбаченого договором.

У розділі 11 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 розділу ІІІ книги п`ятої Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.

У відповідності до пункту 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

На виконання умов договору позивачем у період з січня по грудень 2015 року було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 84 586 грн. 60 коп. , що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу:

- актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 12 663 грн. 89 коп. (а.с. 30);

- актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2015 на суму 10 464 грн. 44 коп. (а.с. 31);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2015 на суму 7 506 грн. 96 коп. (а.с. 32);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2015 на суму 7 539 грн. 65 коп. (а.с. 33);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2015 на суму 19 522 грн. 84 коп. (а.с. 34);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2015 на суму 26 888 грн. 82 коп. (а.с. 35).

Вказані акти підписані, зокрема, позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень щодо обсягів та якості отриманого природного газу, акти підписані представником відповідача та скріплені відтиском його печатки.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку продавця за договором поставити природний газ відповідає обов`язок покупця оплатити вартість газу і наданих послуг.

У відповідності до частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У розділі 5 договору сторони узгодили ціни на газ. В подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено численні додаткові угоди, якими сторони змінювали ціну газу (а.с.25-29).

У пункті 5.5. договору сторони погодили, що загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно з пунктом 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В порушення вказаних умов договору, відповідач поставлений у спірний період природний газ оплатив із порушенням визначених у пункті 6.1. договору термінів.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо заперечень відповідача стосовно строку та якості поставленого у спірний період позивачем природного газу. А також, з вищезазначених актів приймання-передачі природного газу вбачається, що акти підписані без заперечень. Отже, позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за договором.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 9.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Отже, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 17.02.2015 по 14.07.2016 в сумі 10 949 грн. 09 коп. Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період прострочення з березня 2015 року по вересень 2016 року в сумі 3 344 грн. 69 коп. та 3% річних за загальний період прострочення з 17.02.2015 по 03.10.2016 в сумі 1 006 грн. 63 коп.

В той же час, в процесі розгляду справи судом, відповідачем було повідомлено, що борг погашено у повному обсязі в сумі 15 300 грн. 41 коп., що підтверджується копією платіжного доручення № 749 від 13.12.2019.

Від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він підтверджує, що заявлена до стягнення у даній справі заборгованість в загальній сумі 15 300 грн. 41 коп. після подання позову до суду відповідачем була погашена у повному обсязі.

В подальшому, від відповідача також надійшли письмові пояснення, в яких він повідомив суд, що не заперечує проти необхідності відшкодування витрат позивача по сплаті судового збору та просив суд долучити до матеріалів справи докази сплати на користь позивача 1 921 грн. 00 коп. (платіжне доручення № 754 від 24.12.2019).

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що закриття провадження у справі № 904/5796/19 не суперечить чинному законодавству та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

У судовому засіданні 26.12.2019 представником позивача було підтверджено, що після відкриття провадження у справі відповідачем було у повному обсязі погашено заборгованість перед позивачем у заявленій до стягнення сумі 15 300 грн. 41 коп.

Також представником позивача у судовому засіданні 26.12.2019 підтверджено наявність підстав для закриття провадження справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору; наголошено, що наслідки закриття провадження у справі йому відомі та зрозумілі.

Дослідивши додані відповідачем документи, судом встановлено, що спірна заборгованість у відповідача перед позивачем на теперішній час відсутня, також відповідачем було відшкодовано позивачу його витрати по сплаті судового збору.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Отже, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору, з огляду на такі обставини.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, про що було роз`яснено представнику позивача у судовому засіданні 26.12.2019.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 123, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 904/5796/19 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Житлово-будівельного кооперативу № 54 "Трубник" про стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу №1559/15-ТЕ-4 від 31.12.2014 у загальному розмірі 15 300 грн. 41 коп.

Дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, тобто з 26.12.2019.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Фещенко