Рішення

від 18.12.2019 по справі 910/12108/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2019Справа № 910/12108/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7; ідентифікаційний код: 05523398)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаспецсервіс (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 15/14, офіс 68; ідентифікаційний код: 35911316) та

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

про стягнення 288280,40 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаспецсервіс та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 288280,40 грн, з яких 240233,67 грн основного боргу та 48046,73 грн штрафу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач 1 неналежним чином виконав свої зобов`язання в частині оплати товару, поставленого позивачем у період з 05.10.2018 по 31.10.2018, у зв`язку з чим у відповідача 1 виникла заборгованість у сумі 240233,67 грн. Крім того, так як відповідач 1 прострочив оплату товару більше ніж на 5 банківських днів, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення штраф у сумі 48046,73 грн (на підставі п. 8.4 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017).

Позовні вимоги до відповідача 2 обгрунтовані тим, що відповідач 2 є поручителем відповідача 1 на підставі Договору поруки №09/07 від 09.07.2018 та несе солідарну відповідальність разом з відповідачем 1 перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 позовну заяву Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 23.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 відкрито провадження у справі №910/12108/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.10.2019; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 23.10.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 13.11.2019.

У підготовчому засіданні 13.11.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 04.12.2019.

26.11.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив, що відповідальність відповідача 2 (поручителя) за основним боргом обмежується сумою 150000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 підготовче засідання у справі №910/12108/19 призначено на 05.12.2019 (у зв`язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці 04.12.2019).

У підготовчому засіданні 05.12.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.12.2019.

Представник позивача у судове засідання 18.12.2019 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, 18.12.2019 через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача 1 у судове засідання 18.12.2019 не з`явився, про призначене судове засідання повідомлявся за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 15/14, офіс 68), що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку про повернення поштового відправлення та поштовим конвертом, в якому ухвала суду про призначення судового засідання на 18.12.2019 направлялась на адресу відповідача 1.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, про призначене судове засідання повідомлявся належним чином за адресою, вказаною Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області (02140, м. Київ, вул. Гмирі, буд. 2, кв. 141), що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку 0103052094945), з якої вбачається, що ухвала суду 10.12.2019 знаходиться у точці видачі/доставки.

Враховуючи викладені обставини, відповідачі вважаються належним чином повідомлені про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/12108/19.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористалися.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2017 між Акціонерним товариством Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мегаспецсервіс (покупець) укладено Договір №994 поставки товару, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах договору передати у власність покупцю замовлений товар (бетон, бетонні і залізобетонні вироби та конструкції, інший товар, відповідно до прас-листа постачальника - товар), а покупець зобов`язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017 ціна, кількість товару, що підлягають виготовленню та поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках покупця, рахунках-фактурах постачальника та накладних (товарно-транспортних, фактичних або видаткових).

У п. 2.2 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017 сторони погодили, що загальна кількість товару остаточно визначається по фактично прийнятій кількості згідно з видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Відповідно до п. 3.1 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017 загальна сума цього договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних постачальника.

Згідно з п. 5.6 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017 товар вважається поставленим покупцю з моменту його отримання в пункті призначення згідно з замовленням представником одержувача, який вказується покупцем, на підставі товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 6.6 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017 приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем відповідно до вимог чинного законодавства: по кількості - згідно з видатковою накладною та/або товарно-транспортною накладною, по якості - згідно з даними документу про якість на товар з урахуванням вимог, наведених в Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю.

Відповідно до п. 6.7 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017 передача товару здійснюється за видатковою накладною та товарно-транспортною накладною.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2017, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказав на те, що відповідач 1 неналежним чином виконав свої зобов`язання в частині оплати товару, поставленого позивачем у період з 05.10.2018 по 31.10.2018, у зв`язку з чим у відповідача 1 виникла заборгованість у сумі 240233,67 грн. Крім того, так як відповідач 1 прострочив оплату товару більше ніж на 5 банківських днів, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення штраф у сумі 48046,73 грн (на підставі п. 8.4 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017).

Позовні вимоги до відповідача 2 обгрунтовані тим, що відповідач 2 є поручителем відповідача 1 на підставі Договору поруки №09/07 від 09.07.2018 та розмір його відповідальності обмежується сумою 150000,00 грн (в частині основного боргу) - з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої до суду 26.11.2019.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем 1 Договору поруки №09/07 від 09.07.2018, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що 05.10.2018 позивач поставив відповідачу 1 (покупцю) товар на суму 39198,00 грн (відповідно до накладної №1/62305 від 05.10.2018), 08.10.2018 - товар на суму 1998,73 грн (відповідно до накладної №1/64689 від 08.10.2018), 09.10.2018 - товар на суму 31464,17 грн (відповідно до накладної №7/22454 від 09.10.2018), 09.10.2018 - товар на суму 580,90 грн (відповідно до накладної №1/65106 від 09.10.2018), 10.10.2018 - товар на суму 67974,10 грн (відповідно до накладної №1/64578 від 10.10.2018), 12.10.2018 - товар на суму 12314,50 грн (відповідно до накладної №5/67184 від 12.10.2018), 12.10.2018 - товар на суму 23291,09 грн (відповідно до накладної №5/67971 від 12.10.2018), 17.10.2018 - товар на суму 7070,99 грн (відповідно до накладної №7/23390 від 17.10.2018), 20.10.2018 - товар на суму 111903,74 грн (відповідно до видаткової накладної №1/67397 від 20.10.2018), 22.10.2018 - товар на суму 25932,07 грн (відповідно до накладної №7/24297 від 22.10.2018), 23.10.2018 - товар на суму 49727,66 грн (відповідно до накладної №2/20413 від 23.10.2018), 31.10.2018 - товар на суму 139093,38 грн (відповідно до накладної №1/69042 від 31.10.2018), що разом становить 510549,33 грн.

Вказані накладні містять посилання на реквізити Договору поставки товару №994 від 09.08.2017, в них зазначено, що товар отримується через директора Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаспецсервіс - Стоянова Андрія Івановича, накладні у графі директор містять підпис ОСОБА_1 .

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копію Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2018 по 31.10.2018, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача і відповідача 1.

У вказаному акті сторонами погоджено, що за період з 01.10.2018 по 31.10.2018 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 510549,33 грн.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами (наданими позивачем) підтверджується факт здійснення позивачем у період з 05.10.2018 по 31.10.2018 поставки товару відповідачу1 на загальну суму 510549,33 грн.

Відповідачі відзивів на позовну заяву не подали, вказаних обставин не спростували належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 7.7 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017 покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату на розрахунковий рахунок постачальника за кожну партію товару протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури постачальником.

Водночас, у п. 7.11 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017 сторони погодили, що в порядку виключення постачальник має право надати покупцю відстрочку оплати за товар на термін до 5-ти банківських днів. Покупець зобов`язаний оплатити отриманий товар протягом 5-ти банківських днів з моменту його поставки згідно з умовами розділку 5 та п. 6.1 даного договору.

Таким чином, умовами договору передбачено, що відповідач 1 повинен був оплачувати товар в порядку попередньої оплати, однак, в порядку виключення, позивач міг надати відповідачу 1 відстрочку платежу на термін 5-ти банківських днів.

Як вбачається з позовної заяви, розрахунку заборгованості та розрахунку штрафу, розрахунки між сторонами здійснювались на підставі п. 7.11 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач 1 повинен був розрахуватися за товар, отриманий від позивача відповідно до накладної №1/62305 від 05.10.2018, у строк до 12.10.2018, за товар відповідно до накладної №1/64689 від 08.10.2018 - у строк до 16.10.2018, за товар відповідно до накладної №7/22454 від 09.10.2018 - у строк до 17.10.2018, за товар відповідно до накладної №1/65106 від 09.10.2018 - у строк до 17.10.2018, за товар відповідно до накладної №1/64578 від 10.10.2018 - у строк до 18.10.2018, за товар відповідно до накладної №5/67184 від 12.10.2018 - у строк до 22.10.2018, за товар відповідно до накладної №5/67971 від 12.10.2018 - у строк до22.10.2018, за товар відповідно до накладної №7/23390 від 17.10.2018 - у строк до 24.10.2018, за товар відповідно до видаткової накладної №1/67397 від 20.10.2018 - у строк до 26.10.2018, за товар відповідно до накладної №7/24297 від 22.10.2018 - у строк до 29.10.2018, за товар відповідно до накладної №2/20413 від 23.10.2018 - у строк до 30.10.2018, за товар відповідно до накладної №1/69042 від 31.10.2018 - у строк до 07.11.2018.

Судом встановлено, що у період з 05.10.2018 по 26.04.2019 відповідач 1 сплатив на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 488260,03 грн , що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи, та відображено у розрахунку заборгованості.

Як вбачається з банківських виписок, при здійсненні оплат відповідачем 1 не вказувалось чітке призначення платежу - реквізитів конкретної накладної, а зазначались лише реквізити Договору поставки товару №994 від 09.08.2017.

У позовній заяві позивач пояснив, що всі оплати, здійснені відповідачем 1, зараховувались позивачем в рахунок погашення найдавнішої заборгованості, оскільки такий порядок передбачений п. 7.9 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017.

Так, відповідно до п. 7.9 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017 сторони домовились, що грошові кошти, що надходять від покупця зараховуються постачальником у порядку черговості, встановленій у ст. 534 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Суд вважає обґрунтованим порядок зарахування грошових коштів, якого дотримувався позивач, оскільки при здійсненні оплат відповідач 1 не вказував чіткого призначення платежу (конкретної накладної щодо конкретної партії поставленого товару) та такий порядок зарахування погоджений сторонами умовами Договору поставки товару №994 від 09.08.2017.

Будь-яких заперечень щодо порядку зарахування грошових коштів, якого дотримувався позивач, відповідачами під час розгляду справи не було висловлено суду.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, станом на 05.10.2018 у відповідача 1 була наявна заборгованість щодо оплати товару у сумі 217944,37 грн, що також узгоджується з інформацією, наведеною та погодженою сторонами в Акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2018 по 31.10.2018.

Таким чином, оскільки станом на 05.10.2018 у відповідача 1 була наявна заборгованість за Договором поставки товару №994 від 09.08.2017 у сумі 217944,37 грн (відповідачами не було надано суду будь-яких заперечень щодо вказаних обставин), беручи до уваги, що за спірними накладними позивач поставив відповідачу 1 товар ще на суму 510549,33 грн (у спірному періоді), та враховуючи здійснені відповідачем 1 оплати у загальному розмірі 488260,03 грн, суд дійшов висновку, що у відповідача 1 виникла заборгованість у сумі 240233,67 грн (217944,37 грн + 510549,33 грн - 488260,03 грн).

Доказів сплати грошових коштів у сумі 240233,67 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем 1 суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості відповідача 1 за Договором поставки товару №994 від 09.08.2017 у сумі 240233,67 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем 1 не були спростовані.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 8.4 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017 у разі порушення покупцем строку платежу, встановленого у п. 7.11 цього договору, більше ніж на 5-ть банківських днів покупець зобов`язаний сплатити, крім пені, штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Оскільки відповідачем 1 було прострочено оплату платежу на суму 240233,67 грн (сума основного боргу) більше ніж на 5-ть банківських днів, обґрунтованими є твердження позивача про наявність підстав для нарахування штрафу на підставі п. 8.4 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017.

За розрахунком суду, який узгоджується з розрахунком позивача, розмір штрафу (відповідно до п. 8.4 Договору поставки товару №994 від 09.08.2017) становить 48046,73 грн.

Судом встановлено, що 09.07.2018 між Акціонерним товариством Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Мегаспецсервіс (боржник) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено Договір поруки №09/07, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення боржником зобов`язань, що випливають з Договору поставки товару №994 від 09.08.2017.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки №09/07 від 09.07.2018 за цим договором забезпечується виконання боржником зобов`язань за договором поставки, а саме зобов`язання по оплаті поставленого на підставі договору поставки товару в порядку та строки, передбачені договором поставки (п.п. 2.1.1); неустойки (пені, штрафу) у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором поставки (п.п.2.1.2), витрат кредитора, пов`язаних з пред`явленням вимог і отриманням виконання за договором поставки, та збитків кредитора, завданих внаслідок порушення боржником умов договору поставки (п.п. 2.1.3).

Згідно з п. 2.2 Договору поруки №09/07 від 09.07.2018 поручитель відповідає перед кредитором: - за виконання основного зобов`язання боржником згідно з договором поставки в обсязі відповідальності, що обмежується сумою 150000,00 грн; - в частині п.п. 2.1.2 та 2.1.3 у повному обсязі без обмеження суми.

Відповідно до п. 7.2 Договору поруки №09/07 від 09.07.2018 цей договір набирає чинності з моменту (дати) його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з наступних обставин: - виконання в повному обсязі (в тому числі достроково) боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, - погашення поручителем у повному обсязі заборгованості боржника за договором поставки, - якщо кредитор протягом 3-х років з дня настання терміну виконання зобов`язань за договором поставки не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Як встановлено Договором поруки №09/07 від 09.07.2018, поручитель відповідає перед кредитором: - за виконання основного зобов`язання боржником згідно з договором поставки в обсязі відповідальності, що обмежується сумою 150000,00 грн; - в частині п.п. 2.1.2 та 2.1.3 у повному обсязі без обмеження суми.

Таким чином, відповідальність відповідача 2 (поручителя) в частині основного боргу обмежується сумою 150000,00 грн, а щодо відповідальності в частині штрафних санкцій договором поруки обмеження не встановлені.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи викладене та беручи до уваги встановлені судом обставини щодо розміру заборгованості відповідача 1 за Договором поставки товару №994 від 09.08.2017 (сума основного боргу у розмірі 240233,67 грн та штраф у розмірі 48046,73 грн), суд дійшов висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми основного боргу у розмірі 150000,00 грн та штрафу у розмірі 48046,73 грн, та стягнення з відповідача 1 на користь позивача суми основного боргу у розмірі 90233,67 грн.

Судовий збір покладається на відповідачів у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської до Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаспецсервіс та ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаспецсервіс (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 15/14, офіс 68; ідентифікаційний код: 35911316) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7; ідентифікаційний код: 05523398) суму основного боргу у розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. та штраф у розмірі 48046 (сорок вісім тисяч сорок шість) грн 73 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаспецсервіс (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 15/14, офіс 68; ідентифікаційний код: 35911316) на користь Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7; ідентифікаційний код: 05523398) суму основного боргу у розмірі 90233 (дев`яносто тисяч двісті тридцять три) грн 67 коп. та судовий збір у розмірі 2838 (дві тисячі вісімсот тридцять вісім) грн 88 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7; ідентифікаційний код: 05523398) судовий збір у розмірі 1485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п`ять) грн 33 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин