Рішення

від 26.12.2019 по справі 910/13449/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2019Справа № 910/13449/19

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут підприємств м`ясної і молочної промисловості "УкрНДІм`ясомолпром" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Просат" простягнення 7 801 грн 87 коп. Представники:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут підприємств м`ясної і молочної промисловості "УкрНДІм`ясомолпром" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Просат" про стягнення 37 013 грн 63 коп. заборгованості за договором оренди від 01.01.2019 № 10, в тому числі: 25 200 грн 00 коп. основної заборгованості, 4 011 грн 76 коп. відшкодування за спожиту електричну енергію, 7 560 грн 00 коп. штрафу та 241 грн 87 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору оренди від 01.01.2019 № 10 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим в останнього за період з 01.05.2019 по 31.08.2019 виникла заборгованість по орендним платежам у розмірі 25 200 грн 00 коп. та відшкодування витрат за спожиту електроенергію у розмірі 4 011 грн 76 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором позивачем нараховано 7 560 грн 00 коп. штрафу та 241 грн 87 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

15.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 відкрито провадження у справі № 910/13449/19 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

04.11.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи та заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою 7 801 грн 87 коп., в тому числі: 7 560 грн 00 коп. штрафу та 241 грн 87 коп. 3 % річних.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 801 грн 87 коп., в тому числі: 7 560 грн 00 коп. штрафу та 241 грн 87 коп. 3 % річних.

30.10.2019 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0103052649700, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (проспект Перемоги, 89-А, м. Київ, 03115), було направлено ухвалу від 21.10.2019, дата довідки ф. 20: 28.10.2019.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 вручена відповідачу 28.10.2019.

Станом на 26.12.2019 відповідачем вимог ухвали суду від 21.10.2019, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут підприємств м`ясної і молочної промисловості "УкрНДІм`ясомолпром" (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Просат" (орендар за договором) укладено договір оренди № 10 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає орендареві за плату в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення частину даху, загальною площею 7,0 кв. м (об`єкт оренди). Дане приміщення є частиною будівлі офісного комплексу, який знаходиться за адресою: 02160, м. Київ, проспект Соборності, 15 і є власністю орендодавця на підставі свідоцтва про право власності від 21.03.2006 серія ЯЯЯ № 501546. Офісний комплекс має власну інфраструктуру.

Пунктом 1.2. договору визначено, що об`єкт оренди передається орендареві для розміщення в ньому обладнання з метою здійснення орендарем господарської діяльності згідно із статутом орендаря.

Відповідно до пункту 3.1. договору сума орендної плати за користування об`єктом оренди розраховується за відповідний місяць виходячи зі ставки орендної плати за 1 кв. м загальної площі об`єкту оренди, яка складає 1200,00 грн за 1 кв.м, в т.ч. ПДВ 200,00 грн.

Згідно з пунктом 3.2. договору орендна плата за місяць складає 8400,00 грн. в т.ч. ПДВ 1400,00 грн. Орендна плата по даному договору вноситься авансовим платежем орендарем щомісячно, не пізніше 10-го числа поточного місяця, шляхом безготівкового переказу грошових коштів з поточного рахунку орендаря на поточний рахунок орендодавця, який зазначений у даному договору в розділі 9 Реквізити сторін .

За умовами пункту 3.4. договору розмір щомісячної орендної плати за об`єкт оренди може бути змінений орендодавцем пропорційно збільшенню централізованих цін і тарифів за комунальні послуги, рівня інфляції, а також в інших випадах, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата включає в себе плату за надання комунальних послуг (опалення, електроенергія та інші) за діючими розцінками та тарифами, які у встановленому порядку відшкодовують вартість їх надання відповідно до загальної площі приміщення, що орендується.

Згідно з пунктом 3.7. договору орендодавець кожного місяця надає орендарю акт здачі-приймання робіт (наданих послуг). Орендар протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання підписує та повертає в бухгалтерію акт здачі-приймання робіт (наданих послуг). Якщо протягом вказаного терміну акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) не будуть підписані, то акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) вважаються підписаними, а дані послуги з оренди надані належним чином і в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій з боку орендаря.

Даний договір вступає в силу з 01.01.2019 і діє до 31.12.2019 року (пункт 5.1. договору).

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору оренди від 01.01.2019 № 10, відповідно до акту здачі-приймання нежилих приміщень орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування (оренду) наступне нежиле приміщення, яке розташоване в будинку за адресою: 02160, м. Київ, проспект Соборності, 15: 1.1. приміщення для розміщення обладнання: на даху будівлі загальною площею 7,0 кв.м.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором оренди від 01.01.2019 № 10 позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7 560 грн 00 коп. штрафу за період прострочення з травня по липень 2019 року та 241 грн 87 коп. 3 % річних нарахованих за загальний період прострочення з 11.05.2019 по 20.09.2019.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6.3. договору у випадку порушення орендарем строків, передбачених розділом 3 договору, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 30 % від місячної суми орендної плати за кожен несплачений місяць.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором оренди від 01.01.2019 № 10, вимоги позивача про стягнення з 7 560 грн 00 коп. штрафу та 241 грн 87 коп. 3 % річних, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Просат" (проспект Перемоги, 89-А, м. Київ, 03115, ідентифікаційний код 33689783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут підприємств м`ясної і молочної промисловості "УкрНДІм`ясомолпром" (проспект Соборності (Возз`єднання), 15, м. Київ, 02160, ідентифікаційний код 00419288) 7 560 (сім тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп. штрафу, 241 (двісті сорок одна) грн 87 коп. 3 % річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька