Рішення

від 17.12.2019 по справі 910/8952/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/8952/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКТ-КАПІТАЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами" ТЕКТ"

про визнання договору недійсним

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

За участю представників справи: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання договору №ВІА 408013 про надання послуг з купівлі-продажу транспортних засобів та номерних агрегатів з видачею довідки-рахунку від 09 квітня 2014 року, укладений між ТОВ ТЕКТ-КАПІТАЛ (код ЄДРПОУ 35725409) та ТОВ КУА ТЕКТ (код ЄДРПОУ 20393384) недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний правочин був підписаний особами, які не мали повноважень згідно установчих документів. Окрім того, позивач просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

Ухвалою суду від 15.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 24.09.2019.

24.09.2019 в судовому засіданні було оголошено перерву до 22.10.2019.

Ухвалою суду від 22.10.2019 суд залучив Державне підприємство Міністерство внутрішніх справ України "РОЗВИТОК" (01103, м. Київ, вул. Залізничне Шосе, буд. 9) в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки участь третьої особи у процесі сприятиме всебічному, повному та об`єктивному встановленню судом дійсних обставин справи, прав та обов`язків, а також постановленню обґрунтованого рішення.

Вказаною ухвалою суду від 22.10.2019 розгляд справи відкладено на 21.11.2019.

21.11.2019 позивачем подана заява про застосування наслідків недійсності правочину, у порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України та ч.1 ст. 216 ЦК України. Згідно даної заяви позивач просив суд застосувати наслідки недійсності правочину (договір № ВІА 408013 Про надання послуг з купівлі-продажу транспортних засобів та номерних агрегатів з видачею довідки-рахунку від 09 квітня 2014 року, укладений між ТОВ ТЕКТ-КАПІТАЛ код ЄДРПОУ 35725409 та ТОВ КУА ТЕКТ код ЄДРПОУ 20393384) та зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТЕКТ , код ЄДРПОУ 20393384, повернути (із проведенням перереєстрації) транспортний засіб марки - OPEL, модель - ASTRA, рік випуску - 2008, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_3 його власнику - ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТЕКТ-КАПІТАЛ , код ЄДРПОУ 35725409.

У судовому засіданні 21.11.2019 розгляд справи відкладено на 12.12.2019.

У судовому засіданні 12.12.2019 розгляд справи відкладено на 17.12.2019.

23.09.2019 через відділі діловодства суду відповідачем подана заява про визнання позову в повному обсязі, згідно ст. 191 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом не встановлено того, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.12.2019, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

9 квітня 2014 року між ТОВ ТЕКТ-КАПІТАЛ (ідентифікаційний код 35725409) в особі ОСОБА_1 , далі ПРОДАВЕЦЬ та ТОВ КУА ТЕКТ (ідентифікаційний код 20393384) в особі Приходька Олега Миколайовича, далі ПОКУПЕЦЬ , в присутності представника ДП РОЗВИТОК в особі третьої особи ОСОБА_2 , укладено договір № ВІА 408013, про надання послуг з купівлі-продажу транспортних засобів та номерних агрегатів з видачею довідки-рахунку. Згідно умов договору, ПОКУПЕЦЬ придбав а ПРОДАВЕЦЬ продав легковий/седан-в OPEL ASTRA 2008 № кузова №6 НОМЕР_4 , що належить йому на праві приватної власності. Предмет купівлі - продажу оцінено сторонами на суму, що складає десять тисяч триста гривень.

Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС України № 31/323аз від 17.04.2019 перереєстрація автомобіля OPEL ASTRA , кузов - НОМЕР_1 , на ТОВ КУА ТЕКТ здійснювалась на підставі довідки-рахунок серії ВІА № 408013 від 09.04.2014 виданої ДП Розвиток код ЄДРПОУ 33545152.

Позивач вказує, що ОСОБА_3 діючи від імені ТОВ КУА ТЕКТ та ОСОБА_1 діючи від імені ТОВ ТЕКТ КАПІТАЛ не мали права підписувати вказаний договір, у зв`язку з відсутністю відповідних повноважень на такі дії.

Відповідачем визнано позовні вимоги, підтверджено факт укладення спірного правочину особами, які не мали права його укладати.

Окрім того, позивач вказує, що в порушення умов п. 4 спірного договору, гроші в сумі зазначені в п. 2 (10 300 грн.) не були передані ПРОДАВЦЮ під час передачі ПОКУПЦЮ документів підтверджуючих право власності (користування) на предмет продажу вказаного в п. 1 договору. Вказані обставини підтверджені відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, обставини, які визнані позивачем та відповідачем не підлягають доказуванню. Суд не має об`єктивних підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України, суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 207 ЦК України встановлює вимоги до письмової форми правочину. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Проте, правочин був підписаний особами які не мали повноважень згідно установчих документів. Вказані обставини підтверджені відповідачем.

Стаття 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, спірний договір від імені продавця підписаний ОСОБА_1 , а від імені покупця ОСОБА_3 , разом з тим суду не доведено, що юридичні особи ТОВ ТЕКТ-Капітал та ТОВ КУА ТЕКТ уповноважували підписантів на вчинення спірного правочину від їх імені. Судом не встановлено на підставі чого діяли ОСОБА_1 від імені продавця та ОСОБА_3 від імені покупця. Договір не містить посад вказаних осіб та даних на підставі чого вони діють, укладаючи спірний договір.

Окрім того, судом не встановлено факту виконання спірного правочину (його схвалення), зокрема не встановлено, що на підставі п. 4 договору кошти в розмірі десять тисяч триста гривень були передані продавцю під час передачі документів підтверджуючих право власності (користування) на предмет продажу, вказаний в п.1 цього договору. Позивачем та відповідачем заперечується факт передачі грошей за спірним договором.

Вказані обставини підтверджені та визнані сторонами, а тому не підлягають доказуванню в силу вимог ч.1 ст. 75 ГПК України.

Відтак, судом встановлено, що спірний правочин був укладений особами які не мали повноважень на його вчинення. Зворотного судом не встановлено.

Позивачем подано клопотання про застосування наслідків недійсності правочину на підставі п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України та ч.1 ст. 216 ЦК України.

За змістом ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Зважаючи на вставлені судом обставини, з метою поновлення прав позивача, суд задовольняє клопотання позивача та вбачає підстав для застосування наслідків недійсності правочину (договір № ВІА 408013 про надання послуг з купівлі-продажу транспортних засобів та номерних агрегатів з видачею довідки-рахунку від 09 квітня 2014 року, укладеного між ТОВ ТЕКТ-КАПІТАЛ та ТОВ КУА ТЕКТ ) та зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТЕКТ , повернути (із проведенням перереєстрації) транспортний засіб марки - OPEL, модель - ASTRA, рік випуску - 2008, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_3 його власнику - ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТЕКТ-КАПІТАЛ , оскільки у відповідача відсутні правові підстави утримувати у володінні транспортний засіб, який є предметом спірного договору купівлі-продажу.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд задовольняє позовні вимоги про визнання правочину недійсним та застосовує наслідки недійсності правочину, відповідно до ст. 216 ЦК України.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКТ-КАПІТАЛ" задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір № ВІА 408013 про надання послуг з купівлі-продажу транспортних засобів та номерних агрегатів з видачею довідки-рахунку від 09 квітня 2014 року, укладений між ТОВ ТЕКТ-КАПІТАЛ (код ЄДРПОУ 35725409) та ТОВ КУА ТЕКТ (код ЄДРПОУ 20393384).

Застосувати наслідки недійсності правочину - договору № ВІА 408013 про надання послуг з купівлі-продажу транспортних засобів та номерних агрегатів з видачею довідки-рахунку від 09 квітня 2014 року, укладений між ТОВ ТЕКТ-КАПІТАЛ (код ЄДРПОУ 35725409) та ТОВ КУА ТЕКТ (код ЄДРПОУ 20393384) та зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТЕКТ , (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська,буд. 64, код ЄДРПОУ 20393384) повернути (із проведенням перереєстрації) транспортний засіб марки - OPEL, модель - ASTRA, рік випуску - 2008, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_3 його власнику - ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТЕКТ-КАПІТАЛ , (04053, м. Київ, вул. Володимира Винниченка, буд.3, приміщення 3, код ЄДРПОУ 35725409).

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТЕКТ , (03150,м. Київ, вул. Червоноармійська,буд. 64, код ЄДРПОУ 20393384) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТЕКТ-КАПІТАЛ , (04053, м. Київ, вул. Володимира Винниченка, буд.3, приміщення 3, код ЄДРПОУ 35725409) 1 921,00 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.12.2019

Суддя І.І. Борисенко