Рішення

від 17.12.2019 по справі 910/9864/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/9864/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Денисевича А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація

до Політичної партії Народний рух України

третя особа Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 386760,55 грн

за участі представників :

від позивача - Богданевич Ю.В. (уповноважений представник);

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - Богданевич Ю.В. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Комунальне підприємство Київжитлоспецексплуатація звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Політичної партії Народний рух України , третя особа - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 516261,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1092-1 від 12.09.2016, в частині повної та своєчасної сплати обумовлених договором платежів, у зв`язку з чим, станом за відповідачем рахується заборгованість за період з 01.01.2018 по 30.07.2018 в розмірі 378809,11 грн., яку просить стягнути позивач. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 66556,26 грн. пені, 52042,90 грн. інфляційних втрат та 18853,18 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 09.08.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 19.08.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 28.08.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 23.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

13.12.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у якій позивач зазначив, що розрахунку заявлених до стягнення сум трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені останнім було допущено пилки при визначенні періодів нарахування, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 378809,11 грн., а також 6059,93 грн пені, 1239,53 грн інфляційних втрат та 651,98 грн. 3% річних.

У відповідності до ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, у зв`язку із чим має місце нова ціна позову.

Відповідач, протягом усього часу розгляду справи відзиву на позов не подав, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.04.2013 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Політичною партією Народний рух України (орендар) та Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (підприємство) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1092, відповідно до умов якого, орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 та протоколу Постійної комісії Київської міської ради (далі - КМР) з питань власності від 11.02.2013 № 141 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, за адресою: м. Київ, вул. О. Гончара, 33 літ. А, для розміщення центральних та інших громадсько-політичних рухівських структур (п.1.1 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору, об`єктом оренди є нежитлові приміщення, загальною площею 1498,40 кв. м, в т.ч. підвал - 70,90 кв. м, 1 поверх - 352,80 кв. м, 2 поверх - 366,50 кв. м, 3 поверх - 360,80 кв. м, 4 поверх - 347,40 кв. м, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП Київжитлоспецексплуатація .

Відповідно до п.3.1 Договору, за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розмір якої згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250. Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати,, що є невід`ємною частиною Договору за березень 2013 року становить 25,77 грн за 1 кв. м орендованої площі, що складає 38610,22 грн.

Згідно з п.3.2 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому в поточному місяці.

Умовами п.3.3 Договору сторони погодили, що крім орендної плати орендар сплачує: компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, яка за березень 2013 року складає - 4889,61 грн. на місяць.

У п.3.4 Договору визначено, що розмір орендної плати та компенсації витрат підприємства може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.5 Договору, додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених чинним законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Згідно з п.3.6 Договору, орендна плата та компенсація витрат підприємства сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) Підприємства, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об`єкта оренди орендодавцеві.

За умовами п.3.7 Договору, орендна плата та компенсація витрат підприємства сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до п.9.1 Договору, договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє з 04.04.2013 по 02.04.2016.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що 04.04.2013 позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 04.04.2013, який підписано повноважними представниками орендодавця, орендаря та балансоутримувача та скріплено відповідними печатками підприємств.

Договором №1 від 23.09.2014 про внесення змін до Договору від 04.04.2013 №1092 сторонами було внесено зміни в п.п.2.1, 3.1, 3.3 договору в частині орендованих відповідачем площ приміщення та вартості орендної плати.

Відповідно до Актів приймання-передачі нерухомого майна від 25.06.2014 та від 23.09.2014, відповідно до Договору №1 від 23.09.2014 про внесення змін до Договору №1092 від 04.04.2013 відповідач повернув позивачу частину орендованих приміщень.

Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання зі сплати орендних платежів за вказаним договором, у зв`язку з чим позивачем було вчинено виконавчі написи №564 від 21.03.2014 на суму 128371,96 грн, №807 від 18.04.2014 на суму 145501,84 грн та №1687 від 26.08.2014 на суму 193821,56 грн.

Разом з тим, позивач звертався до суду із вимогами про стягнення відповідача заборгованості за вказаним договором.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 у справі №910/28734/15 за позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація до Політичної партії Народний рух України , третя особа - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов`язання вчинити дії та стягнення 516261,44 грн, позов задоволено частково. Розірвано договір від 26.02.2014 № 1092 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду. Виселено Політичну партію Народний рух України з нежилих приміщень загальною площею 327,6 кв. м, в тому числі: 1 поверх - 7 кв. м, 2 поверх - 6 кв. м, 3 поверх - 314,6 кв. м, в будинку № 33 (за БТІ літера А) на вулиці Олеся Гончара у місті Києві. Зобов`язано Політичну партію Народний рух України передати Комунальному підприємству Київжитлоспецексплуатація нежилі приміщення загальною площею 327,6 кв. м, в тому числі 1 поверх - 7 кв. м, 2 поверх - 6 кв. м, 3 поверх - 314,6 кв. м, в будинку № 33 (за БТІ літера А) на вулиці Олеся Гончара у місті Києві за актом приймання-передачі. Стягнуто з Політичної партії Народний рух України на користь Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація 149552,93 грн заборгованості з орендної плати, 64022,67 грн заборгованості з компенсації витрат за користування земельною ділянкою, 19144,59 грн пені, 48578,34 грн втрат від інфляції, 4899,40 грн 3% річних і 7946,97 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 15.04.2016 між Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (кредитор) та Політичною партією Народний рух України (боржник) було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості, відповідно до умов якого боржник визнав та підтвердив, що станом на 01.04.2016 заборгованість Політичної партії Народний рух України перед Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація за Договором №1092 від 04.04.2013 складає 683183,79 грн заборгованості з орендної плати, 72034,07 грн заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 116016,78 грн пені, 58920,03 грн інфляційних втрат, 19176,08 грн суми 3% річних, 6800 грн суми послуг нотаріуса по вчиненню виконавчих написів та 7946,97 грн судових витрат, що азом складає 964077,72 грн. Вказаним договором сторони погодили графік погашення заборгованості та розмір платежів.

Також судом встановлено, що 12.09.2016 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Політичною партією Народний рух України (орендар) та Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (підприємство-балансоутримувач) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1092-1, відповідно до умов якого, орендодавець на протоколу Постійної комісії Київської міської ради (далі - КМР) з питань власності від 19.07.2016 №20 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 33 літ. А (п.1.1 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору, об`єктом оренди є нежитлові приміщення, загальною площею 327,60 кв. м, в т.ч. підвал - 7,00 кв. м, 2 поверх - 6,00 кв. м, 3 поверх - 314,60 кв. м, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину Договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду №1092 від 04.04.2013 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.3.1 Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2016 року: 29,51 грн за 1 кв. м на площу 20,00 кв. м, 118,06 грн за 1 кв. м на площу 307 кв. м, що в цілому складає 36905,52 грн.

Згідно з п.3.2 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Умовами п.3.6 Договору сторони погодили, що орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, та нараховується починаючи з 12.09.2016.

Згідно з п.3.6 Договору, орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до п.9.1 Договору, цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 12.09.2016 по 01.07.2018.

За умовами п.9.7 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну умов після закінчення строку дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Як зазначає позивач, останнім було нараховано відповідачу за період з січня 2018 року по липень 2018 року орендної плати на загальну суму 314145,25 грн, проте відповідач належним чином не виконував взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого за період з січня 2018 року по липень 2018 року за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в розмірі 314145,25 грн, а також сума залишку заборгованості станом на 01.01.2018, яка не сплачена відповідачем за договором реструктуризації боргу в розмірі 64663,91 грн, що разом складає 378809,11 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи із вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань зі сплати орендних платежів за час користування приміщенням.

Так матеріали справи свідчать про те, що станом на 01.01.2018 заборгованість відповідача за Договором про реструктуризацію заборгованості від 15.04.2016 становила 433909,93 грн, разом з тим, за період з січня 2018 року по липень 2018 року позивачем нараховано відповідачу орендної плати на загальну суму 314145,25 грн.

З наданих позивачем банківських виписок по рахунку останнього вбачається, що відповідачем на виконання взятих на себе зобов`язань за договором у спірному періоді було сплачено на рахунок позивача 394374,93 грн в якості оплати орендних платежів. Проте зазначені платежі надходили на рахунки позивача із пропуском строків оплати, погоджених сторонами в договорі.

Утім суд не погоджується із розрахунком суми основної заборгованості, наданим позивачем, з якого видно, що сума заборгованості відповідача становить 378809,11 грн, оскільки із наданих позивачем банківських виписок по рахунку вбачається, що відповідачем сплачено на користь позивача, в рахунок погашення існуючої заборгованості, грошові кошти в загальному розмірі 394374,93 грн, натомість позивачем у поданому до суду розрахунку зазначено оплату відповідачем заборгованості на загальну суму 369246,02 грн, що не відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 353680,25 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідно до якого сума 3% річних становить 651,98 грн, а сума інфляційних втрат складає 1239,53 грн, судом встановлено, що позивачем при здійсненні вказаного нарахування невірно визначено періоди нарахувань та допущено арифметичні помилки.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 433,43 грн та інфляційних втрат в сумі 1083,20 грн.

Крім того, щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 6059,93 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем при здійсненні вказаного нарахування невірно визначено періоди нарахувань та допущено арифметичні помилки.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача пені в розмірі 4842,61 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних.

Відповідно до ст.8 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921 грн.

Враховуючи, розмір заявлених позивачем вимог (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) в сумі 386760,55 грн, за подання до суду даної позовної заяви, позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 5801,41 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору в сумі 5801,41 грн покладаються сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що пунктом 1 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Політичної партії Народний рух України (01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 33; ідентифікаційний код 00013209) на користь Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 353680 (триста п`ятдесят три тисячi шістсот вісімдесят) грн 25 коп. заборгованості, 1083 (одна тисяча вісімдесят три) грн 20 коп. інфляційних втрат, 433 (чотириста тридцять три) грн 43 коп. трьох відсотків річних, 4842 (чотири тисячi вісімсот сорок дві) грн 61 коп. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 5400 (п`ять тисяч чотириста) грн 59 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 26.12.2019

Суддя Я.В. Маринченко