Рішення

від 18.12.2019 по справі 914/1666/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2019 справа № 914/1666/19

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Фартушка Н.Б., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Нафтогазбудпроект

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Корона

про: стягнення 941642,94грн.,

Представники сторін:

позивача: Цимбала І.З. (ордер серії ЛВ №16680 від 09.08.2019р.);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2019р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Нафтогазбудпроект до Товариства з обмеженою відповідальністю Корона про стягнення 941642,94грн.

19.08.2019р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 18.09.2019р.; явку представників сторін у судове засідання визнати обов`язковою.

18.09.2019р. відповідачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№38342/19.

У підготовче засідання 18.09.2019р. з`явився представник позивача, відповідач участь повноважного представника не забезпечив.

Протокольною ухвалою від 18.09.2019р. підготовче засідання відкладено на 30.09.2019р.

Крім того, ухвалою від 19.09.2019р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

У підготовче засідання 30.09.2019р. представники сторін з`явилися. Представник позивача у підготовчому засіданні подав додаткові письмові пояснення, які зареєстровані відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№40030/19. При цьому, представник відповідача просив відкласти розгляд справи.

У підготовчому засідання 30.09.2019р. оголошено перерву до 07.10.2019р.

Після закінчення перерви, у підготовче засідання 07.10.2019р. представники сторін з`явилися, при цьому, представник позивача подав клопотання про долучення доказів, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№41436/19. Представник відповідача просив суд відкласти розгляд справи.

У підготовчому засідання 07.10.2019р. оголошено перерву до 17.10.2019р.

Після закінчення перерви, у підготовче засідання 17.10.2019р. з`явився представник позивача, подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження (вх.№2802/19 від 17.10.2019р.) та клопотання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів (вх.№42976/19 від 17.10.2019р.). Відповідач участь повноважного представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому, 17.10.2019р. на електронну адресу суду надійшла сканкопія клопотання про відкладення підготовчого засідання, підписантом якого зазначено представника відповідача. Суд звертає увагу на те, що враховуючи відсутність ЕЦП на вищевказаній сканкопії клопотання, суд не надавав йому оцінку, оскільки таке не підлягає розгляду судом з огляду на відсутність можливості ідентифікувати адресанта.

17.10.2019р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: задовольнити клопотання (вх.№42976/19 від 17.10.2019р.) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Нафтогазбудпроект про витребування доказів; витребувати у Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області копію декларації про початок виконання будівельних робіт ЛВ 083171392701; продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відкласти підготовче засідання на 11.11.2019р.

У підготовче засідання 11.11.2019р. з`явився представник позивача. Відповідач участь повноважного представника у підготовчому засіданні 11.11.2019р. не забезпечив, при цьому, на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх.№46979) відповідача про відкладення підготовчого засідання.

Крім того, 11.11.2019р. представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх.№3026/19).

11.11.2019р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Нафтогазбудпроект про збільшення розміру позовних вимог (вх.№3026/19 від 11.11.2019р.); відкласти підготовче засідання на 18.11.2019р.

При цьому, з метою належного повідомлення відповідача про підготовче засідання, відкладене на 18.11.2019р., примірник вищевказаної ухвали надіслано поштою на адресу місцезнаходження відповідача та на електронну адресу представника відповідача.

У підготовче засідання 18.11.2019р. з`явився представник позивача. Відповідач участь повноважного представника у підготовчому засіданні 18.11.2019р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення підготовчого засідання.

18.11.2019р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 09.12.2019р.

25.11.2019р., на виконання вимог ухвали від 17.10.2019р. у цій справі, від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області надійшов супровідний лист №1013/6 5345 -19 від 19.11.2019р., до якого долучено копію декларації про початок виконання будівельних робіт №ЛВ 083171392701. Вказаний супровідний лист зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№49057/19.

У судове засідання 09.12.2019р. з розгляду спору по суті з`явився представник позивача. Відповідач участь повноважного представника у вищевказаному судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.

Протокольною ухвалою від 09.12.2019р. судове засідання з розгляду спору по суті відкладено на 18.12.2019р.

Крім того, ухвалою від 09.12.2019р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання.

У судове засідання 18.12.2019р. з розгляду спору по суті з`явився представник позивача, повідомив, що докази понесення витрат на правничу допомогу у цій справі будуть надані позивачем протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення. Відповідач участь повноважного представника у вищевказаному судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 ГПК України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Позиція позивача:

Позивач з підстав порушення відповідачем зобов`язань щодо оплати вартості робіт по виконанню робочого проект (проект) в частині: архітектура, будівельні конструкції та інженерні мережі: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним авто-паркінгом по вул. І. Мазепи 5 в м. Трускавець Львівської області , що виникли на підставі укладеного між сторонами договору на розробку науково-технічної продукції № 16/03-2 від 29.07.2016р., просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 938788,00грн. основного боргу.

Крім того, позивачем, з врахуванням прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, нараховано 55092,71грн. пені та 4861,12грн. трьох процентів річних.

За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

29.07.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Нафтогазбудпроект (надалі по тексту - Виконавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Корона (надалі по тексту - Замовник ) укладено договір на розробку науково-технічної продукції (проектної документації) (надалі по тексту - Договір ), відповідно до п.1.1. якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виготовити робочий (РП) в частині: архітектура, будівельні конструкції та інженерні мережі: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним авто-паркінгом по вул. І. Мазепи 5 в м. Трускавець Львівської області (надалі по тексту - Роботи , Робочий проект , РП ). При цьому, завдання на проектування зазначеного вище об`єкта будівництва, копія якого міститься в матеріалах справи, було затверджено відповідачем 27.06.2016р.

Згідно з п.1.2. Договору, Виконавець передає Замовнику виготовлений та узгоджений (РП), а Замовник приймає та оплачує виконані Роботи відповідно до умов цього Договору. Строк виконання Робіт та передача (РП) Виконавцем становить 120 робочих днів з моменту набрання чинності цим Договором (п.1.3. Договору)

Відповідно до п.2.1. Договору, кошторисна вартість Робіт згідно з Додатком №1, що є невід`ємною частиною Договору, становить 938788,00грн. (п.2.1. Договору). При цьому, додатком №1 до Договору сторонами погоджено договірну ціну Робіт у розмірі 938788,00грн.

Згідно з п.4.2. Договору, документом, що підтверджує факт виконання Робіт, є акт прийому-передачі Робіт, підписаний уповноваженими на те представниками обох Сторін. Виконавець подає Замовнику акт прийому-передачі робіт та саму документацію у 3-х примірниках для затвердження перед поданням на державну експертизу та погодження.

Як зазначає позивач, ним було виконано передбачені умовами Договору Роботи та передано відповідачу, як Замовнику, для затвердження перед поданням на державну експертизу та погодження проектну документацію разом із актом прийому-передачі Робіт.

Відповідно до п.4.3. Договору, Замовник зобов`язаний прийняти подані Виконавцем, відповідно до п. 4.2 цього Договору, Робочий проект та акт прийому-передачі документації і протягом 3-ох календарних днів з моменту фактичного завершення Робіт, при відсутності письмових зауважень кожної із сторін, підписати його.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили те, що Замовник, згідно акту виконаних робіт, перераховує на поточний рахунок Виконавця платіж у розмірі суми, вказаної у п.2.1 цього договору у сумі: 938788,00грн. Остаточний розрахунок проводиться між сторонами протягом 3-ох робочих днів з моменту підписання Акту, який служить основою для розрахунку за виконані Роботи (п.5.4. Договору).

Проте, позивач зазначає, що акт прийому-передачі документації не було підписано відповідачем як і не було оплачено вартість зазначених у ньому Робіт у розмірі 938788,00грн., внаслідок чого у відповідача виник борг.

З метою досудового врегулювання спору 26.07.2019р. позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу від 25.07.2019р. підписати та повернути акт приймання-передачі виконаних за Договором робіт, а також здійснити оплату вартості таких робіт. Вказана вимога отримана представником відповідача 02.08.2019р., що підтверджується інформаційною довідкою з веб-сайту АТ Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення, відповіддю №01-05-260 від 05.08.2019р. начальника ЦПЗ №3 АТ Укрпошта на адвокатський запит, копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того, примірник вимоги від 25.07.2019р. передано наручно директору відповідача 02.08.2019р., що підтверджується відміткою у верхньому куті першого аркуша вимоги, у якій міститься підпис, прізвище та ініціали, посада та дата отримання.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 938788,00грн. основного боргу.

Крім того, позивачем, з врахуванням прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, нараховано 55092,71грн. пені та 4861,12грн. трьох процентів річних.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого:

згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст.887 ЦК України).

Як встановлено судом, 29.07.2016р. між сторонами укладено Договір, відповідно до п.1.1. якого, відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов`язання виконати Роботи.

Згідно з ч.1 ст.843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Так, у п.2.1. Договору визначено, що кошторисна вартість Робіт згідно з Додатком №1, що є невід`ємною частиною Договору, становить 938788,00грн. (п.2.1. Договору). При цьому, додатком №1 до Договору сторонами погоджено договірну ціну Робіт у розмірі 938788,00грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.890 ЦК України, підрядник зобов`язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Позивачем зазначено, що ним, на виконання умов Договору, передано відповідачу виконані за Договором Роботи разом із актом приймання-передачі таких робіт, проте, відповідачем не було підписано та не надано заперечень до такого акту (мотивованої відмови від прийняття Робіт).

Вищевказаний факт виконання позивачем Робіт та передачі таких відповідачу підтверджується у сукупності наступним:

1) у наказі відповідача №1 від 12.08.2016р., підпис директора відповідача на якому скріплений відтиском печатки відповідача та копія якого міститься в матеріалах справи, зазначено, що: ТзОВ Корона затверджує проектну документацію (науково-технічну продукцію) за назвою : Будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним авто-паркінгом по вул. Мазепи, 5 у м. Трускавець Львівської області , розроблену ТзОВ НТЦ Нафтогазбудпроект у повному обсязі ;

2) листом №1 від 03.01.2017р., підпис директора відповідача на якому скріплений відтиском печатки відповідача та копія якого міститься в матеріалах справи, відповідач звернувся до ДП Західний ЕТЦ з прохання провести експертизу проекту Будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним авто-паркінгом по вул. І. Мазепи 5 в м. Трускавець Львівської області в частині міцності та надійності; Державним підприємством Західний експертно-технічний центр Держпраці на замовлення відповідача виконано експертизу проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності та кошторисної частини об`єкта будівництва, що підтверджується листом ДП Західний ЕТЦ Держпраці №3574 від 25.07.2019р. та експертним звітом №44.623.17/637 від 10.02.2017р., в якому, в графах генеральний проектувальник та проектна організація зазначено відповідача;

3) у декларації №ЛВ 083171392701, зареєстрованої 16.05.2017р., про початок виконання будівельних робіт на будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним автопаркінгом: Львівська обл., м. Трускавець вул. Мазепи, 5 зазначено, що проектна документація щодо зазначеного об`єкта розроблена відповідачем . При цьому, суд звертає увагу на те, що, відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів, підтверджуючих точну дату отримання відповідачем Робочого проекту, водночас, враховуючи наведене вище, судом встановлено, що передбачені умовами Договору Роботи було прийнято відповідачем як такі, що виконані позивачем у повному обсязі.

Враховуючи наведене, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано факт прийняття відповідачем виконаних позивачем у відповідності до умов Договору Робіт.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.889 ЦК України, замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з п.5.4. Договору, остаточний розрахунок проводиться між сторонами протягом 3-ох робочих днів з моменту підписання Акту, який служить основою для розрахунку за виконані Роботи.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів, підтверджуючих точну дату виникнення у відповідача обов`язку здійснити оплату вартості Робіт, при цьому, факт прийняття відповідачем таких робіт підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, то у семиденний строк від дня отримання відповідачем від позивача вимоги про оплату вартості Робіт відповідач повинен був здійснити таку оплату.

Як зазначено вище, вимогу від 25.07.2019р. підписати та повернути акт приймання-передачі виконаних за Договором робіт, а також здійснити оплату вартості таких робіт отримано відповідачем 02.08.2019р.

Відповідно до ч.1 ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.254 ЦК України).

У ч.1 ст.255 ЦК України вказано, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Беручи до уваги викладене, а також те, що матеріалами справи підтверджується факт прийняття відповідачем виконаних позивачем Робіт, останнім днем вищевказаного семиденного строку для здійснення відповідної оплати був 12.08.2019р.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням п.30.1 ст.30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з п.8.1 ст.8 цього Закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Як зазначає позивач та не заперечено відповідачем, відповідач не сплатив погоджену сторонами вартість прийнятих Робіт, внаслідок чого у відповідача виник борг у загальному розмірі 938788,00грн.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт прийняття відповідачем Робіт та порушення ним виконання грошового зобов`язання з оплати виконаних позивачем Робіт, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 938788,00грн. основного боргу є підставними та обґрунтованими, а тому, підлягають до задоволення.

Крім того, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору, а саме зобов`язання щодо оплати виконаних Робіт, позивачем, з врахуванням прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, за період з 10.08.2019р. по 11.11.2019р. нараховано 55092,71грн. пені.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Приписами ч.1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що при порушенні термінів оплати робіт, які вказані в розділі 5 даного Договору, з вини Замовника, останній сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми простроченого платежу, яка нараховується за весь період існування такого прострочення.

Судом в межах заявленого позивачем періоду, а також, враховуючи те, останнім днем семиденного з дня отримання вимоги строку для здійснення відповідної оплати був 12.08.2019р., здійснено перерахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 938788 13.08.2019 - 05.09.2019 24 17,0000 % 0,093% 20987,70 938788 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16,5000 % 0,090% 41589,59 938788 25.10.2019 - 11.11.2019 18 15,5000 % 0,085% 14351,88 Таким чином, сума пені в межах заявленого позивачем періоду становить 76929,17грн. (20987,70+ 41589,59 + 14351,88 = 76929,17).

Відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення 55092,71грн. пені є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Також, позивач, з врахуванням прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь 4861,12грн. трьох процентів річних, нарахованих за період з 10.08.2019р. по 11.11.2019р.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом в межах заявленого позивачем періоду, а також, враховуючи те, останнім днем семиденного з дня отримання вимоги строку для здійснення відповідної оплати був 12.08.2019р., здійснено перерахунок трьох процентів річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 938788 13.08.2019 - 11.11.2019 91 3 % 7021,62 Таким чином, сума трьох процентів річних за заявлений позивачем період становить 7021,62грн.

Отже, враховуючи викладене та положення ч.2 ст.237 ГПК України, позовні вимоги про стягнення 4861,12грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі відсутність заперечень відповідача як проти самого факту виконання позивачем Робіт, так і щодо прийняття ним від позивача таких Робіт, факту порушення ним зобов`язання щодо оплати таких робіт, перевіривши правильність проведених розрахунків, заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 998741,83грн., з яких 938788,00грн. - основний борг, 55092,71грн. - пеня, 4861,12грн. - три проценти річних.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжні доручення про сплату судового збору на загальну суму 14981,14грн. (№34 від 12.08.2019р. на суму 14124,64грн. та №56 від 04.11.2019р. на суму 856,50грн.). При цьому, відповідно до положень Закону України Про судовий збір та враховуючи ціну позову, позивач повинен був сплатити за подання цього позову (з врахуванням прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог), судовий збір у розмірі 14981,13грн. (998741,83 / 100 * 1,5 = 14981,12745 ? 14981,13).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З підстав наведеного, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 14981,13грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Корона (місцезнаходження: 82200, Львівська обл., місто Трускавець, вулиця Стебницька, будинок 66, квартира 12; ідентифікаційний код: 22411666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Нафтогазбудпроект (місцезнаходження: 82300, Львівська обл., місто Борислав, вул. Дрогобицька, будинок 42; ідентифікаційний код: 25254977) заборгованість у розмірі 998741,83грн., з яких 938788,00грн. - основний борг, 55092,71грн. - пеня, 4861,12грн. - три проценти річних, а також 14981,13грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015 .

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2019р.

Суддя Король М.Р.