Рішення

від 19.12.2019 по справі 916/3520/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3520/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Русецький М.І., Стрезєв А.І.,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства Укрфінконсалт до Товариства з обмеженою відповідальністю Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс про стягнення заборгованості в сумі 39823,22 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Укрфінконсалт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс" про стягнення заборгованості в сумі 39823,22 грн., посилаючись на наступне.

Так, 28.11.2018р. між Приватним підприємством "Укрфінконсалт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс" (покупець) було укладено договір на поставку товару № ЛП1118, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити відповідно до умов даного договору лушпиння соняшника, лушпиння соняшника гранульоване, по узгодженим цінам.

Відповідно до п. 1.2. договору загальна сума договору складає суму вартості оплачених партій товару протягом дії цього договору.

Згідно п. 3.1. договору оплату за кожну партію товару, яка поставляється за даним договором, покупець проводить в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів - вартості партії товару - на розрахунковий рахунок постачальника.

За змістом п. 3.2. договору оплата товару проводиться по факту доставки.

За ствердженнями позивача, 27.04.2019 р. на виконання умов договору позивач здійснив поставку товару (лушпиння насіння соняшника гранульоване) відповідачу на загальну суму 41847,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується накладною № ПЛ212 від 27.04.2019 р., та товарно-транспортною накладною № ПЛ212 від 27.04.2019р., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Проте, за ствердженнями позивача, відповідачем вартість отриманого від позивача товару була сплачена частково в сумі 2023,78 грн., внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс" виникла заборгованість в сумі 39823,22 грн., що підтверджується відповідним актом звірки взаєморозрахунків

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2019 р. позовну заяву Приватного підприємства "Укрфінконсалт" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3520/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19 грудня 2019 р.

У судове засідання 19.12.2019 р. представник відповідача не з`явився.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений судом належним чином за юридичною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 28.11.2019 р. (а.с. 22).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

28 листопада 2018 р. між Приватним підприємством "Укрфінконсалт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс" (покупець) укладено договір № ЛП1118 на поставку товару, відповідно до п. 1.1 якого позивач як постачальник зобов`язується передати у власність відповідача як покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити відповідно до умов даного договору лушпиння соняшника, лушпиння соняшника гранульоване, по узгодженим цінам.

Відповідно до п. 1.3 договору загальна сума договору складає суму вартості оплачених партій товару протягом дії цього договору.

За умовами п. 1.3 договору постачальник гарантує, що товар, який буде поставлено за даним договором, є власністю постачальника і не обтяжений претензіями з боку третіх осіб чи органів державного управління.

В п. 2.1 договору сторони погодили, що постачальник поставляє товар партіями на умовах EXW (згідно правил Інкотермс - 2010) - склад постачальника.

Згідно п. 2.2 договору постачальник зобов`язаний надати покупцю не пізніше, ніж за добу до дати поставки повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього. Повідомлення надається шляхом телефонного чи факсимільного зв`язку.

В п. 2.3 договору сторонами передбачено, що товар поставляється транспортом покупця. Поставка товару здійснюється згідно узгоджених умов (п. 2.4 договору).

Згідно п. 2.5 договору протягом терміну узгоджених умов постачальник зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти та вивезти його.

Відповідно до п. 2.6 договору датою поставки партії товару сторони визнають дату, зазначену в товаросупровідних документах.

За умовами п. 3.1 договору оплату за кожну партію товару, яка поставляється за даним договором, покупець проводить в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів - вартості партії товару - на розрахунковий рахунок постачальника.

В п. 3.2 договору сторони погодили, що оплата товару проводиться по факту поставки.

За положеннями п. 3.3 договору датою здійснення оплати є дата отримання постачальником грошових коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується банківською випискою.

Згідно п. 4.1 договору при його виконанні сторони належним чином оформляють податкові, видаткові накладні та інші документи на товар згідно вимог чинного законодавства України.

Умовами п. 6.1 договору сторони передбачили, що за порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7.1 договору всі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути протягом виконання даного договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватися шляхом переговорів між сторонами.

В п. 7.2 договору сторони погодили, що всі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв`язуються в господарському суді за місцем знаходження відповідача.

Положеннями п. 8.1 договору визначено, що останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 жовтня 2019 року.

За умовами п. 8.2 договору будь-які доповнення та зміни до даного договору повинні бути оформлені письмово та завірені уповноваженими представниками сторін в кожному окремому випадку змін (доповнення).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору № ЛП1118 на поставку товару від 28.11.2018 р. позивачем - Приватним підприємством "Укрфінконсалт" як постачальником, 27.04.2019 року було здійснено поставку лушпиння насіння соняшника гранульованого на суму 41847,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6974,50 грн.), що підтверджується накладною від 27.04.2019 р. № ПЛ212 (а.с. 14) та товарно-транспортною накладною № ПЛ212 від 27.04.2019 р. (а.с. 12-13).

Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку про належне виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем за укладеним договором щодо поставки товару згідно вищевказаної накладної.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отримання відповідачем поставленого з боку позивача товару є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору № ЛП1118 на поставку товару від 28.11.2018 р., а також вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, за умовами п. 3.2 договору оплата товару проводиться по факту поставки.

Датою здійснення оплати є дата отримання постачальником грошових коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується банківською випискою (п. 3.3. договору).

Таким чином, з огляду на вказані положення договору, оплата продукції мала бути здійснена відповідачем не пізніше дня товару - 27.04.2019 р .

Проте, як випливає з матеріалів справи, відповідачем була здійснена часткова оплата на суму 2023,78 грн. за договором № ЛП1118 від 28.11.2018 р., що призвело до виникнення заборгованості, яка склала 39823,22 грн. (41847,00 грн. поставленого товару - 2023,78 грн. сплаченого відповідачем), що підтверджена в акті звірки взаєморозрахунків, який складено та підписано обома сторонами .

При цьому докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем отриманого товару згідно умов договору № ЛП1118 від 28.11.2018 р., в матеріалах справи відсутні. Так, несплатою позивачу у повному обсязі вартості отриманого товару за вказаними накладними в межах спірного договору на поставку товару № ЛП1118 від 28.11.2018 р. відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання за цим договором, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості в розмірі 39823,22 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Укрфінконсалт" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Також позивачем 19.12.2019 р. до початку розгляду справи по суті подано до господарського суду заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 листопада 2019 р. між Приватним підприємством "Укрфінконсалт" (клієнт) та адвокатом Стрезєвим Анатолієм Івановичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги № 70, відповідно до умов розділу 1 якого предметом договору є: 1.1 забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у будь-якому статусі: підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого; потерпілого; особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні; особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію); особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; цивільного позивача чи відповідача в кримінальних справах; сторони чи учасника в цивільних справах; сторони га/або учасника виконавчого провадження - в органах державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; 1.2 надання правової допомоги клієнту у кримінальному провадженні, цивільних справах (провадженнях), адміністративних справах (провадженнях), виконавчих провадженнях та в інших органах та установах з питань, пов`язаних із захистом інтересів клієнта; 1.3 надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; 1.4 представництво інтересів клієнта у судах усіх юрисдикцій під час здійснення кримінального, цивільного. господарського, адміністративного та конституційного судочинства, в органах державної виконавчої служби а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 1.5 представництво інтересів клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В розділі 2 договору передбачено, що надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: консультації; реєстрація суб`єктів господарської діяльності; розробка схем оптимізації податкових зобов`язань: проведення аудиту; розробка та правовий аналіз договорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності клієнтом; захист від протиправних дій посадових осіб органів державної влади, зокрема органів Державної фіскальної служби України; надання правової допомоги у кримінальних провадженнях, цивільних справах, адміністративних та господарських справах та на стадії виконавчого провадження; інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням договору.

Пунктом 3.3 договору визначено, що адвокат має право, зокрема, звертатися в інтересах клієнта з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси клієнта у судах усіх юрисдикцій (без обмежень), органах державної виконавчої служби, приватних виконавців (за виключенням права отримувати присуджене майно), у органах Національної поліції України, Управлінь юстиції, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами з усіма правами, наданими відповідному учаснику справи; отримувати належні клієнтові документи; посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; представляти інтереси клієнта в місцевих судах, господарських судах, адміністративних судах, апеляційних судах, апеляційних господарських судах, апеляційних адміністративних судах, Верховному суді касаційному господарському суді, Верховному суді касаційному адміністративному суді України, Верховному суді касаційному цивільному суді, Верховному суді. В зв`язку з цим, має право подавати позов до суду, підтримувати позов в суді, змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, заперечувати проти позову, визнати позов повністю або частково, укласти мирову угоду. Також має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення суду в установленому законодавством порядку, отримувати процесуальні документи, користуватися іншими процесуальними правами, наданими стороні цивільним процесуальним кодексом України, господарським процесуальним кодексом України, кодексом адміністративного судочинства України, кодексом України про адміністративні правопорушення та Митним кодексом України; користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами.

Розділом 4 договору сторонами визначено, що гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами на момент фактичного надання таких послуг за обсягом та вартістю, визначених в додатку 1 до цього договору (перелік послуг, що зобов`язується надати адвокат). Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. Сума гонорару подвоюється у разі надання адвокатом послуг клієнту у неробочий (нічний) час, вихідні та святкові дні. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору. На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката визначається обсягом виконаної роботи та погоджується сторонами окремо в додатках до даного договору та актах виконаних робіт (наданих послуг), які є невід`ємними частинами договору. Клієнт сплачує гонорар на протязі трьох банківських днів, від дня підписання акта виконаних робіт. Гонорар сплачується у безготівковому порядку на рахунок Адвоката: ЄДРПОУ/ДРФО 2996302432. банк: АТ КБ "ПриватБанк" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 328704) рахунок: № НОМЕР_1 (UА623287040000026008054324839). У випадку дострокового розірвання даного договору з ініціативи клієнта, адвокат не повертає раніше отриманий від клієнта гонорар та відшкодовані фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У розділі 5 договору встановлено, що останній набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців. Після закінчення строку дії договору він пролонгації не підлягає. Договір може бути розірваний достроково:

- за взаємною згодою сторін. У цьому випадку укладається додаткова угода;

- на підставі пункту 3.4 цього договору. У даному випадку адвокатом направляється обґрунтоване письмове повідомлення клієнта за адресою, вказаною у договорі. Моментом припинення договору у такому випадку є момент отримання клієнтом такого повідомлення.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 15 листопада 2019 року між ПП "Укрфінконсалт" (клієнт) та адвокатом Стрезєвим Анатолієм Івановичем (адвокат) складено та підписано додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 70 від 15.11.2019 р., п. 1 якого сторони визначили, що адвокат на умовах даного договору зобов`язується надати наступні послуги клієнту : 1. Опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини по стягненню з ТОВ "Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс" заборгованості в сумі 39823,32 грн. за договором поставки товару № ЛП1118 від 28.11.2018 р. Формування правової позиції. Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів), збір документів для справи - 500,00 грн.; 2. Складання позовної заяви про стягнення з ТОВ "Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс" заборгованості в сумі 39823,22 грн. за договором поставки товару №ЛП1118 від 28.11.2018 р. Виготовлення копій та надсилання позовної заяви з додатками відповідачу у справі. Подання позовної заяви до суду - 500,00 грн.; 3. Складання та подання заяви про забезпечення позову - 500,00 грн.; 4. Участь у судових засіданнях при розгляді справи - 500,00 грн./одне засідання.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Наразі з доданого позивачем до заяви акту виконаних робіт (наданих послуг) від 19.12.2019 р., що містить детальний опис виконаних адвокатом робіт, вбачається, що для представництва інтересів позивача в господарському суді Одеської області по даній справі № 916/3520/19 адвокатом Стрезєвим Анатолієм Івановичем витрачено 6,0 годин, вартість яких дорівнює 1000,00 грн., а також за участь у судовому засіданні визначено 500,00 грн. При цьому згідно вказаного акту адвокатом Стрезєвим Анатолієм Івановичем витрачено час на:

- опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини по стягненню з ТОВ "Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс" заборгованості в сумі 39823,32 грн. за договором поставки товару № ЛП1118 від 28.11.2018 р. Формування правової позиції. Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів), збір документів для справи - 3 години вартістю 500,00 грн.;

- складання позовної заяви про стягнення з ТОВ "Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс" заборгованості в сумі 39823,22 грн. за договором поставки товару №ЛП1118 від 28.11.2018 р. Виготовлення копій та надсилання позовної заяви з додатками відповідачу у справі. Подання позовної заяви до суду - 3 години вартістю 500,00 грн.;

- участь у судових засіданнях при розгляді справи - 1 засідання - 500,00 грн.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вже зазначалось, представником позивача було заявлено про вирішення щодо судових витрат на правничу допомогу адвоката відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, про що подано відповідну заяву від 19.12.2019 р. (вх. № 26233).

В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Позивачем на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу надано оригінал договору про надання правової допомоги № 70 від 15.11.2019 р., оригінал додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 70 від 15.11.2019 р. та оригінал акту про виконання робіт (наданих послуг) від 19.12.2019 р. Зазначені докази подані позивачем в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн. є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та ціною позову.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу підлягають задоволенню у заявленому розмірі 1500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Приватного підприємства Укрфінконсалт до Товариства з обмеженою відповідальністю Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс про стягнення заборгованості в сумі 39823,22 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс (68001, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Євгена Колісниченка, буд. 140; код ЄДРПОУ 36851782) на користь Приватного підприємства Укрфінконсалт (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 19, корп. „А", офіс 320; код ЄДРПОУ 36110502) суму боргу за договором на поставку товару № ЛП1118 від 28.11.2018 р. у розмірі 39823/тридцять дев`ять тисяч вісімсот двадцять три/грн. 22 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1921/одна тисяча дев`ятсот двадцять одна/грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500/одна тисяча п`ятсот/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 грудня 2019 р.

Суддя В.С. Петров