ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"24" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2127/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., при секретарі судового засідання Ловга І.С., розглянувши у підготовчому засіданні справу №916/2127/18
за позовом Заступника прокурора Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,3, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області (67560, Одеська область, Лиманський район, с. Красносілка, вул. Набережна, 87А, код ЄДРПОУ 04379657);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "НІК РІЗОТ" (33000, м. Полтава, вул. Героїв Небесної Сотні, 13, офіс 303/1, код ЄДРПОУ 33386572);
про витребування земельної ділянки з незаконного володіння
за участю представників сторін:
від прокурора: Бондаревський О.М. за посвідченням;
від позивача: Мєлков О.С. за довіреністю;
від відповідача: Баранчук Л.М. адвокат;
від третьої особи: не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. у задоволенні позову Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтаж ЛТД" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного підприємства "НІК РІЗОТ" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння відмовлено у повному обсязі.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019р. рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.09.2019р. рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019р. скасовані, справу №916/2127/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019р., справу №916/2127/18 передано на розгляд судді Степанової Л.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2019р. справу №916/2127/18 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В., ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.11.2019р. о 11:40 та викликано учасників справи у підготовче засідання.
У підготовчому засіданні від 12.11.2019р. представник відповідача надав до суду заяву про застосування строку позовної давності та пояснення по справі.
В підготовчому засіданні від 12.11.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 05.12.2019р. о 10:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 05.12.2019р. о 10:20.
У підготовчому засіданні від 05.12.2019р. представник позивача надав до суду заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності.
В підготовчому засіданні від 05.12.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 19.12.2019р. о 10:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 19.12.2019р. о 10:20.
В підготовчому засіданні від 19.12.2019р. було оголошено перерву на 24.12.2019р. о 12:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 24.12.2019р. о 12:40.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У цьому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019р. вирішено передати справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки у даній справі існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.
Верховним Судом зазначено, що закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), неможна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.
Передаючи справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду, серед іншого, із посиланням на судову практику Верховного Суду, яка не є однаковою, зазначив, що слід вирішити питання, чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Як відзначено Верховним Судом, наведене свідчить про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, що, на думку колегії суддів, може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Погодившись із висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07.11.2019р. прийняла до розгляду справу №912/2385/18 та призначила справу до розгляду на 24.03.2020р. о 11:00.
У справі №916/2127/18 постали питання, аналогічні тим питанням, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.
Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
За приписами ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене та те, що як у справі №916/2127/18, так і у справі №912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, дійшов висновку про зупинення провадження у справі №916/2127/18 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Керуючись п. 7 ч.1 ст.228, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Зупинити провадження у справі №916/2127/18 за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтаж ЛТД" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного підприємства "НІК РІЗОТ" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Повний текст ухвали підписано 26 грудня 2019р.
Ухвала набирає чинності 24.12.2019р. та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Л.В. Степанова
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2019 |
Оприлюднено | 27.12.2019 |
Номер документу | 86618461 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні