Рішення

від 21.12.2019 по справі 920/1093/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.2019 Справа № 920/1093/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Галашан І.В., розглянувши матеріали справи № 920/1093/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РОАД КОНСТРАКШН , м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В.Ч.ГРУП , м.Суми,

про стягнення 16 039 грн 46 коп.

Представники сторін не з`явились

Суть спору: 29.10.2019 до Господарського суду Сумської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю РОАД КОНСТРАКШН з позовною заявою від 28.10.2019 № 501 про стягнення заборгованості, відповідно до якої просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В.Ч.ГРУП на свою користь заборгованість у загальному розмірі 16 039 грн 46 коп, з яких: 8 740 грн 04 коп - сума осовного боргу за отриманий товар; 3 052 грн 04 коп - пеня; 2 613 грн 00 коп - 30% річних; 760 грн 38 коп - інфляційні збитки; 874 грн 00 коп - штрафу у розмірі 10% від суми несвоєчасно оплаченого Товару, а також 1 921 грн 00 коп.

Представники сторін в судове засідання 21.12.2019 не з`явились.

Товариство з обмеженою відповідальністю РОАД КОНСТРАКШН про дату, місце та час розгляду справи було повідомлено 11.11.2019 належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 35).

Ухвала суду про відкриття провадження в даній справі, направлена Товариству з обмеженою відповідальністю В.Ч.ГРУП , 12.12.2019 повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку із зазначенням "за закінченням встановленого строку зберігання".

Копію вищезазначеної ухвали судом направлено на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ.

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.Станом на 21.12.2019 від відповідача на адресу суду не надходило заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов та письмових заперечень по суті позовних вимог.

Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

08.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю РОАД КОНСТРАКШН та Товариством з обмеженою відповідальністю В.Ч.ГРУП було укладено Договір поставки № 18/06/08-1 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1 укладеного Договору Позивач (за Договором іменується Постачальник ) зобов`язується постачати (передавати у власність) Відповідача (за Договором іменується Покупець ) Товар, а Відповідач зобов`язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п. 2.1.1. товар поставлявся Покупцю партіями, а згідно з п. 2.2.2. кожна партія Товару визначається згідно рахунку та видаткової накладної (копія договору додається).

Отже, на виконання умов зазначеного Договору Позивачем було здійснено поставки товарів відповідачу на загальну суму 15 060 грн 10 коп (в тому числі ПДВ 20%) згідно наступних видаткових накладних:

1) № 45 від 11 червня 2018 р. на загальну суму 6 320 грн 06 коп (з ПДВ) на поставку щебня фракції 20*40 мм в кількості 8 м 3 (рахунок на оплату ТОВ РОАД КОНСТРАКШН № 321 від 08.06.2018);

2) № 83 від 25.10.2018 на загальну суму 6 520 грн 03 коп (з ПДВ) на поставку щебня 20-40 в кількості 8 м 3 (рахунок на оплату ТОВ Роад Констракшн № 705 від 25.10.2018);

3) № 93 від 26 жовтня 2018 р. на загальну суму 2 220 грн 01 коп (з ПДВ) на поставку щебня 20-40 в кількості 3 м 3 (рахунок на оплату ТОВ РОАД КОНСТРАКШН № 713 від 26.10.2018).

Відповідач прийняв товар за вищевказаними видатковими накладними без зауважень, що підтверджується вищезазначеними видатковими накладними, які підписані представниками сторін договору та скріплені печатками юридичних осіб (належим чином засвідчені копії видаткових накладних та рахунків додаються).

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки за кожну партію Товару здійснюються в безготівковому порядку на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 5.3.3. Договору за окремою домовленістю Сторін Постачальник має право, не очікуючи надходження на свій поточний рахунок оплати повної вартості узгодженої партії Товару згідно з п. 4.2. Договору, поставити його Покупцю. Відповідно до п. 5.2.3. Договору Покупець зобов`язаний оплатити повну вартість поставленого Товару на умовах п. 5.3.3 Договору протягом трьох банківських днів з дати поставки партії Товару.

08.06.2018 відповідач здійснив 100% попередню оплату в сумі 6 320 грн 06 коп (в тому числі ПДВ 1 053 грн 34 коп) за товар згідно рахунку на оплату № 321 від 08.06.2018, який був поставлений позивачем згідно видаткової накладної № 45 від 11 червня 2018 р. на загальну суму 6320,06 грн. (з ПДВ) (засвідчена печаткою AT Ощадбанк виписка від 08.06.2018р. по рахунку позивача додається).

Оскільки Товар згідно видаткової накладної № 83 від 25.10.2018 на загальну суму 6 520 грн 03 коп (з ПДВ) та видаткової накладної № 93 від 26.10.2018 на загальну суму 2 220 грн 01 коп (з ПДВ) був поставлений позивачем та прийнятий без зауважень відповідачем без здійснення відповідачем 100% попередньої оплати за Товар, то відповідно до п. 5.2.3.Договору відповідач повинен був здійснити оплату кожної отриманої партії Товару протягом трьох банківських днів з дати поставки, а саме в наступні строки:

1) не пізніше 30.10.2018 за видатковою накладною № 83 від 25.10.2018 на суму 6 520 грн 03 коп (з ПДВ);

2) не пізніше 31.10.2018 за видатковою накладною № 93 від 26.10.2018 на суму 2 220 грн 01 коп (з ПДВ).

Всупереч умовам Договору відповідач не здійснив розрахунків з позивачем за отриманий товар на загальну суму 8 740 грн 04 коп (з ПДВ) згідно видаткової накладної № 83 від 25.10.2018 на суму 6 520 грн 03 коп (з ПДВ) та видаткової накладної № 93 від 26.10.2018 на суму 2 220 грн 01 коп (з ПДВ). На підтвердження розрахунків відповідача з позивачем додається картка рахунку 361 станом на 28.10.2019 Розрахунки ТОВ В.Ч.ГРУП (код ЄДРПОУ 416714477) з ТОВ РОАД КОНСТРАКШН (код ЄДРПОУ 39023093).

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем, сформованого відповідачем та надісланого позивачу, який підписано сторонами та скріплено відбитками печаток сторін, відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем в сумі 8 740 грн 04 коп (в т.ч. ПДВ 20%).

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша статті 662 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання зобов`язання.

Відповідач отримав поставлений позивачем товар без будь-яких заперечень, а тому, враховуючи положення статті 692 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки та вимог статей 526, 629,712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар не розрахувався у встановлений Договором строк, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 12.04.2019 цінним листом з описом вкладення було надіслано на адресу відповідача, вказану в Договорі, вимогу до сплати № 123 від 09.04.2019 щодо сплати заборгованості в розмірі 8 740 грн 04 коп (в т.ч. ПДВ 20%). Вимогу до сплати відповідач отримав 15.04.2019. Проте, відповідач залишив цю вимогу без відповіді.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до п. 6.3. Договору у разі прострочення оплати Покупцем за поставлений товар, Постачальник має право нарахувати Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (включаючи день оплати), 30% річних та інфляційні збитки, нараховані на суму заборгованості. Строк, за який нараховуються штрафні санкції за цим Договором, встановлюється до моменту погашення заборгованості та не обмежується строком, визначеним чинним законодавством. За прострочення оплати понад один календарний місяць, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми несвоєчасно оплаченого Товару.

Згідно з п. 6.5. Договору Сторони домовилися застосовувати до вимог про стягнення штрафних санкцій за невиконання та неналежне виконання грошових зобов`язань позовну давність в три роки.

Відповідно до приписів чинного законодавства України та п.п. 6.3.-6.5. Договору позивач нарахував відповідачу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (включаючи день оплати); 30% річних; інфляційні збитки та штраф у розмірі 10 % від суми

Перевіривши розрахунки позивача, в тому числі періоди нарахувань, суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача - 8 740 грн 04 коп - основного боргу, 3 052 грн 04 коп - пені; 2 613 грн 00 коп - 30% річних, 874 грн 00 коп - штрафу.

Щодо інфляційних втрат, суд, здійснивши перерахунок за допомогою програмного комплексу "ЛИГА:ЗАКОН", встановив, що сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню складає 564 грн 71 коп. Таким чином, в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 195 грн 67 коп необхідно відмовити.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд відповідно до ст. 237 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи з`ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн 00 коп (законодавчо визначений мінімальний платіж судового збору за позовом майнового характеру).

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Сумської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволено частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В.Ч.ГРУП (40022, м. Суми, проїзд Довженка, буд. 8, код ЄДРПОУ 41671477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РОАД КОНСТРАКШН (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 39023093, номер розрахункового рахунку за стандартом ІBAN: НОМЕР_1 в ПАТ АБ Укргазбанк , МФО 320478) 8 740 грн 04 коп - основного боргу, 3 052 грн 04 коп - пені, 2 613 грн 00 коп - 30% річних, 874 грн 00 коп - штрафу, 564 грн 71 коп - інфляційних втрат, а також 1 921 грн 00 коп відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. В частині стягнення 195 грн 67 коп інфляційних втрат - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повне судове рішення складено 26.12.2019.

Суддя Ю.А. Джепа