Рішення

від 26.12.2019 по справі 924/1238/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2019 р. Справа № 924/1238/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійсьбуд", м. Львів

до фізичної особи - підприємця Білан Романа Валерійовича, м. Старокостянтинів

про стягнення грошей

учасники справи: не викликались

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла через неналежне виконання договорів від 20.06.17 № 20 та від 01.09.17 № 24 в розмірі 24 014, 43 грн., з яких: 17 900 грн. основний борг, 3 685, 58 грн. штрафні санкції, 727, 42 грн. 3% річних, 1 701, 43 грн. інфляційні.

Обгрунтовуючи свій позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов вищевказаних договорів щодо строків проведення розрахунків за надані послуги (по ремонту та зберіганню транспортних засобів). Стягнення річних та інфляційних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦК. Нарахування штрафних санкцій (пені і штраф) обумовлено наявністю відповідних умов договорів про їх застосування.

Про те, що за його позовом відкрито провадження у справі (за правилами спрощеного позовного провадження), позивач повідомлений шляхом направлення на його адресу ухвали суду від 27.11.19 про відкриття провадження у справі. Підтвердженням вручення вказаної ухвали позивачу є наявне у справі відповідне поштове повідомлення з підписом про отримання.

Повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому також направлено ухвалу про відкриття провадження у справі. Вказана ухвала повернута поштою з відміткою - „не проживає". Проте, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, оскільки ухвала суду направлена за адресою, яка відповідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ є реєстраційною.

При цьому, суд прийняв до уваги норму ч. 7 ст. 120 ГПК України де вказано, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Інформації стосовно іншої адреси відповідача у суду немає.

Крім того, згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК, днем вручення судового рішення (за ст. 232 ГПК ухвала є одним з видів судового рішення) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, суд, в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК, розглядає справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено.

20.06.17 між ФОП Білан Р.В. (замовник, відповідач) та філією ДП МОУ „Західвійськбуд" „66 Управління начальника робіт" (виконавець, позивач) укладено договір про надання послуг № 20, за яким виконавець бере на себе зобов`язання надати замовнику послуги з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів та вантажної техніки чи їх складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем. Замовник бере на себе зобов`язання прийняти й оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору.

Згідно п. 2.3. договору замовник зобов`язаний приймати від виконавця надані послуги шляхом підписання акту прийому-передачі наданих послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені договором.

Згідно п. 3.1. вартість послуг погоджується сторонами щодо кожного виду робіт і вказується в акті наданих послуг, який є невід`ємною частиною цього договору. Оплата за надання послуг здійснюється згідно актів прийому-передачі наданих послуг протягом 10 днів з дня підписання шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.2.).

Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформляється актом прийому-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання послуг (п. 3.4.). Підписання акту прийому-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 3.5.).

Згідно п. 4.5. відповідно до ч. 2 ст. 231 ГКУ за порушення строків виконання зобов`язання (зокрема, за недотримання строків сплати, зазначених у п. 3.2. договору) з винної сторони стягується пеня у розмірі 0, 1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.12.17 але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 7.1.).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Додатковою угодою до даного договору (підписана обома сторонами та скріплена їх печатками) сторони продовжили дію договору до 31.12.18.

Факт надання послуг за даним договором позивачем та прийняття їх відповідачем підтверджується актами наданих послуг: від 31.03.18 № 58 на суму 2 800 грн., від 30.04.18 № 79 на суму 2 700 грн., від 31.05.18 № 91 на суму 2 200 грн., від 31.08.18 № 157 на суму 2 900 грн. Дані акти підписані обома сторонами (в графі „виконавець" позивачем, в графі „замовник" - відповідачем) та скріплені печатками позивача. В них вказано, що виконавцем (позивач) надано послуги з ремонту транспортного засобу на підставі договору від 20.06.17 № 20.

01.09.17 між ФОП Білан Р.В. (замовник, відповідач) та філією ДП МОУ „Західвійськбуд" „66 УНР" (виконавець, позивач) укладено договір про надання послуг із збереження автотранспортного засобу № 24, за яким замовник передає транспортні засоби на зберігання, а виконавець приймає ці транспортні засоби, зберігає на своїй території за адресою: вул. Попова, 10, м. Старокостянтинів, Хмельницька область.

Згідно п. 2.5. замовник зобов`язаний вчасно та в повному обсязі оплачувати послуги виконавця. За вказані в п. 1.1. договору послуги замовник щомісяця сплачує виконавцю грошову винагороду у розмірі згідно виставлених рахунків та актів наданих послуг, які є невід`ємною частиною цього договору. Вартість одного місяця для зберігання транспортного засобу складає 300 грн. з ПДВ за один місяць (п. 3.1.). Оплата наданих послуг здійснюється згідно актів наданих послуг, що становлять невід`ємну частину цього договору, протягом 5 днів з дня їх підписання шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.2.).

Згідно п. 4.4. договору за недотримання термінів, передбачених п. 3.2. даного договору, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми прострочення, за кожен день прострочення.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.17. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, що виникли у зв`язку з договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.п. 71, 7.2).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками. Додатковою угодою (підписана обома сторонами та скріплена їх печатками) сторони продовжили дію договору до 31.12.18.

Факт надання послуг позивачем за вказаним договором в період з березня 2018 року по жовтень 2018 року та прийняття їх відповідачем підтверджується актами надання послуг: № 57 від 31.03.18 на суму 1 200 грн., № 78 від 30.04.18 на суму 1 200 грн., № 90 від 31.05.18 на суму 1 200 грн., № 110 від 30.06.18 на суму 1 200 грн., № 140 від 31.07.18 на суму 1 200 грн., № 155 від 31.08.18 на суму 1 200 грн., № 185 від 30.09.18 на суму 1 200 грн., № 218 від 31.10.18 на суму 1 200 грн. В актах вказано, що замовником є відповідач, виконавцем - позивач. Також зазначено, що виконавець надав послуги збереження транспортних засобів за серпень - жовтень 2018 року. Акти підписані сторонами (в графі „виконавець" позивачем, в графі „замовник" - відповідачем) та скріплені їх печатками (за виключенням актів номери: 78, 140, 155, 185, 218, які скріплені печаткою лише позивача).

Крім того, в справу додано претензії позивача, адресовані відповідачу з вимогами виконати умови вищевказаних договорів та оплатити борг: від 19.03.19 № 118, від 19.03.19 № 119, від 12.09.19 № 317, від 12.09.19 № 318, від 08.11.19 № 387, від 08.11.19 № 388

Дослідивши надані докази, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулюють спірні відносини, суд врахував таке .

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарських договорів, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали два договори про надання послуг (технічного обслуговування та ремонту ТЗ - № 20 та зберігання ТЗ - № 24), визначивши умови, права та обов`язки сторін, які є обов`язковими для них.

Згідно ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договорів № 20 та 24 надав послуги відповідачу:

- з ремонту транспортного засобу у період з березня по травень 2018 року та у серпні 2018 року на загальну суму 10 600 грн.;

- збереження транспортних засобів в період з березня по жовтень 2018 року на загальну суму 9 600 грн.

Вказане підтверджується актами надання послуг: № 57 від 31.03.18 на суму 1 200 грн., № 78 від 30.04.18 на суму 1 200 грн., № 90 від 31.05.18 на суму 1 200 грн., № 110 від 30.06.18 на суму 1 200 грн., № 140 від 31.07.18 на суму 1 200 грн., № 155 від 31.08.18 на суму 1 200 грн., № 185 від 30.09.18 на суму 1 200 грн., № 218 від 31.10.18 на суму 1 200 грн. та актами надання послуг: від 31.03.18 № 58 на суму 2 800 грн., від 30.04.18 № 79 на суму 2 700 грн., від 31.05.18 № 91 на суму 2 200 грн., від 31.08.18 № 157 на суму 2 900 грн.

Зокрема прийняття послуг відповідачем підтверджується його підписом на вищевказаних актах.

Згідно ст. 903 ЦКУ якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Обов`язок оплати послуг, відповідно до договорів, виникає у відповідача:

- згідно актів наданих послуг протягом 10 днів з дня підписання (за договором № 20 від 20.06.17);

- згідно актів наданих послуг протягом 5 днів з дня їх підписання (за договором від 01.09.17 № 24).

Тобто, враховуючи дати підписання актів наданих послуг, оплата останніх мала бути здійснена:

- за договором № 20: 11 квітня 2018 року за актом № 58 від 31.03.18 на суму 2 800 грн.; 11 травня 2018 року за актом № 79 від 30.04.18 на суму 2 700 грн.; 11 червня 2018 року за актом № 91 від 31.05.18 на суму 2 200 грн.; 11 вересня 2018 року за актом № 157 від 31.08.18 року на суму 2 900 грн. Тобто, за договором № 20 вся вартість наданих послуг мала бути оплачена станом на 11 вересня 2018 року.;

- за договором № 24: 6 квітня 2018 року за актом № 57 від 31.03.18 на суму 1 200 грн.; 6 травня 2018 року за актом № 78 від 30.04.18 на суму 1 200 грн.; 6 червня 2018 року за актом № 90 від 31.05.18 на суму 1 200 грн.; 6 липня 2018 року за актом № 110 від 30.06.18 на суму 1 200 грн.; 6 серпня 2018 року за актом № 140 від 31.07.18 на суму 1 200 грн.; 6 вересня 2018 року за актом № 155 від 31.08.18 на суму 1 200 грн.; 6 жовтня 2018 року за актом № 185 від 30.09.18 на суму 1 200 грн.; 6 листопада 2018 року за актом № 218 від 31.10.18 на суму 1 200 грн. Таким чином, станом на 31.10.18 відповідач мав оплатити всю вартість наданих послуг за договором № 24.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, станом на час її розгляду, оплата проведена частково на суму 2 300 грн. за договором № 20. Докази оплати решти вартості послуг (решта за договором № 20 та повністю за договором № 24), в зазначені у договорах строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строки оплати наданих послуг пропущено (докази оплати повної суми відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить:

- за договором № 20: 500 грн. за актом № 58 (оскільки 2 300 грн. сплачено) + 2 700 грн. за актом № 79 + 2 200 грн. за актом № 91 + 2 900 грн. за актом № 157 = 8 300 грн.

- за договором № 24 (без часткових оплат): 1 200 грн. за актом № 57 + 1 200 грн. за актом № 78 + 1 200 грн. за актом № 90 + 1 200 грн. за актом № 110 + 1 200 грн. за актом № 140 + 1 200 грн. за актом № 155 + 1 200 грн. за актом № 185 + 1 200 грн. за актом № 218 = 9 600 грн.

За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, неустойка (штраф та пеня) є договірними способами забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорах № 20 і 24 пунктів 4.5. та 4.4. відповідно, що передбачають застосування пені та штрафу (договір № 20 пеню та штраф, договір № 24 лише пеню) є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останніх.

Однак, здійснивши перевірку наданого розрахунку пені, суд врахував таке.

За договором № 20 позивач нарахував пеню згідно умов договору застосувавши 0,1% вартості послуг. Проте, перерахувавши пеню з урахуванням подвійної облікової ставки (чого не вказано у договорі), що вимагає законодавство, суд встановив, що: за актом № 58 сума пені складає 87, 4 грн. (а не 91, 5 грн.), за актом № 79 - 479, 19 грн. (а не 496, 8 грн.), за актом № 91 - 392, 02 грн. (а не 402, 6 грн.), за актом № 157 - 520, 56 грн. (а не 524, 9 грн.). Тобто обґрунтованою сумою пені за договором № 20 є 1 479, 17 грн. При цьому, суд врахував період нарахування, який вказаний позивачем та є вірним. Крім цього, вірною є і сума штрафу в 581 грн., що становить 7% від розміру заборгованості за договором № 20 (8 300 грн. х 7%).

За договору № 24 сума пені складає: за актом № 57 - 209, 49 грн., за актом № 78 - 212, 64 грн., за актом № 90 - 213, 50 грн., за актом № 110 - 216, 65 грн., за актом № 140 - 217, 90 грн., за актом № 155 - 215, 37 грн., за актом № 185 - 216, 59 грн., за актом № 218 - 215, 04 грн. Разом 1 717, 18 грн. При цьому, суд прийняв до розрахунку подвійну облікову ставку НБУ та період нарахування пені за кожним окремим актом обмежений шестимісячним терміном (ст. 323 ГКУ). Нарахування штрафу за договором № 24 не узгоджено.

Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій за двома договорами (пеня та штраф) складає 3 777, 35 грн. Однак, задоволенню підлягає саме заявлена сума - 3 685, 58 грн., оскільки суд не може виходити за межі розміру позовних вимог. Отже, позов, в цій частині також підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт прострочення оплати наданих послуг відповідачем, вимоги в частині стягнення інфляційних і річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню.

Здійснивши перевірку доданого позивачем розрахунку, судом враховується таке.

Інфляційні нараховуються наступним чином

За договором № 20

АктПеріод нарахуванняСума боргуІнфляційні № 58 від 31.03.18з квітня 2018 по жовтень 2019 500 51, 82 грн. № 79 від 30.04.18з травня 2018 по жовтень 2019 2 700 256, 34 грн. № 91 від 31.05.18з червня 2018 по жовтень 2019 2 200 208, 87 грн. № 157 від 31.08.18з вересня 2018 по жовтень 2019 2 900 297, 57 грн.

За договором № 24

АктПеріод нарахуванняСума боргуІнфляційні № 57 від 31.03.18з квітня 2018 по жовтень 2019 1 200 124, 37 грн. № 78 від 30.04.18з травня 2018 по жовтень 2019 1 200 113, 93 грн. № 90 від 31.05.18з червня 2018 по жовтень 2019 1 200 113, 93 грн. № 110 від 30.06.18з липня 2018 по жовтень 2019 1 200 113, 93 грн. № 140 від 31.07.18з серпня 2018 по жовтень 2019 1 200 123, 13 грн. № 155 від 31.08.18з вересня 2018 по жовтень 2019 1 200 123, 13 грн. № 185 від 30.09.18з жовтня 2018 по жовтень 2019 1 200 98, 62 грн. № 218 від 31.10.18з листопада 2018 по жовтень 2019 1 200 77, 05 грн.

Всього за двома договорами 1 702, 69 грн. Нарахування здійснено з допомогою системи „Діловодство".

Таким чином задоволенню підлягає заявлена сума 1 701, 43 грн., оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог.

Сума річних також підтверджується розрахунком.

Отже, позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача в розмірі сплаченого позивачем судового збору, докази сплати якого містяться у справі. Інші витрати, які вказав позивач: 116 грн., пов`язаних з відправкою позовних матеріалів і 2 211 грн., пов`язаних з прибуттям представника до суду відшкодуванню не підлягають, оскільки немає доказів їх сплати, що також не дає змогу перевірити їх розмір.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Білана Романа Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Західвійськбуд" (код 34308317, індекс 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 224) 17 900 грн. (сімнадцять тисяч дев`ятсот грн. 00 коп.) основного боргу, 3 685, 58 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят п`ять грн. 58 коп.) штрафних санкцій, 727, 42 грн. (сімсот двадцять сім грн. 42 коп.) 3% річних, 1 701, 43 грн. (одна тисяча сімсот одна грн. 43 коп.) інфляційних та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. прим.:

1- до справи

2 - позивачу (80383, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Київська, 18)

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )

Всім рекомендованим з повідомленням