Постанова
від 26.12.2019 по справі 10/339/10
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 10/339/10

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Кондратова І.Д., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат

на ухвалу Господарського суду Запорізької області

(суддя - Дроздова С.С.)

від 15.08.2019,

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Антонік С.Г., судді - Дармін М.О., Іванов О.Г.)

від 16.10.2019,

за заявою Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго ,

про видачу дубліката наказу,

за позовом Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат ,

про стягнення суми,

за участю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

В С Т А Н О В И В:

у серпні 2019 року Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго звернулось до господарського суду з заявою про видачу дубліката наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 10/339/10 від 20.12.2010.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 у справі № 10/339/10 стягнуто з КП Запорізький титано-магнієвий комбінат на користь ВАТ Запоріжжяобленерго (наразі ПАТ Запоріжжяобленерго ) заборгованість. На виконання цього рішення 20.12.2010 було видано наказ, який перебував на виконанні у органах державної виконавчої служби. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 здійснено заміну позивача (стягувач) у справі № 10/339/10 з ВАТ Запоріжжяобленерго на ПрАТ Холдингова компанія Енергомережа , яка надалі була скасована ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.03.2018 (остання залишена без змін постановою Верховного Суду від 22.08.2018). На думку заявника, постановою суду касаційної інстанції його було поновлено в статусі стягувача у виконавчому провадженні № 27535592. 20.06.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження № 27535592 та постанову про заміну сторони виконавчого провадження з ПрАТ ХК Енергомережа на ПАТ Запоріжжяобленерго . Вказував, що постанова про закінчення виконавчого провадження та оригінал наказу повинні були бути надіслані на адресу суду в силу ч. 2 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження (враховуючи, що виконавче провадження було закінчено згідно з п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження ). Однак, в матеріалах справи №10/339/10 відсутній оригінал наказу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2010, відсутній такий наказ і в ПАТ Запоріжжяобленерго (з 2015 року до 2018 року товариство не мало правових підстав брати участь у виконавчому провадженні, отримувати будь-яку інформацію та документи щодо вчинення виконавчих дій). З урахуванням вказаного, а також того, що на момент звернення з цією заявою виконавче провадження є відкритим, а, отже строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не закінчився, в силу п. 19.4 Перехідних положень ГПК України, необхідністю направлення виконавчого документа до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ для примусового виконання судового рішення у справі № 10/339/10, з метою захисту інтересів ПАТ Запоріжжяобленерго , просив задовольнити заяву.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.08.2019, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019, заяву ПАТ Запоріжжяобленерго про видачу дубліката наказу у справі № 10/339/10 задоволено.

Видано дублікат наказу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2010 у справі № 10/339/10 про стягнення з Казенного підприємства Запорізький титано-магнієвий комбінат (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731, поточний рахунок № НОМЕР_1 в Запорізькій ФВАТ КредитПромбанк , МФО 373135; поточний рахунок № НОМЕР_2 в філії відділ Промінвестбанку м. Запоріжжя МФО 313355; № НОМЕР_3 в ЗФ Українського міжнародного банку МФО 313623) на користь ВАТ Запоріжжяобленерго (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_4 в філії - ЗОУ ВАТ Державний ощадний банк України , МФВ 313957) 34 232 677,50 грн заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 100 000,00 грн пені, 91 060,02 грн інфляційних втрат, 173 880,21 грн 3 % річних, 25 500,00 грн витрат з держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

08.11.2019 ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат подало касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019, в якій просить вказані судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ПАТ Запоріжжяобленерго про видачу дубліката наказу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2010 у справі № 10/339/10 відмовити.

Підставами для скасування вказаних судових актів зазначає, що з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , п. 3 ч. 1 р. II наказу Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень ПАТ Запоріжжяобленерго повинно було пред`явити до виконання наказ у справі № 10/339/10 до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ у термін до 28.07.2019, однак звернулося до господарського суду лише 05.08.2019. Стверджує, що господарськими судами неправильно застосовано норми матеріального права - ст. 41 Закону України Про виконавче провадження . Посилається на ст. 55 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ Запоріжжяобленерго вказує на те, що 05.08.2019, тобто у місячний строк з дня отримання постанови про відновлення виконавчого провадження, воно звернулося до суду із заявою про видачу дубліката наказу від 20.12.2010 у справі № 10/339/10. Вважає, що ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат не лише ухиляється від виконання рішення суду, а й зловживає своїм правом на оскарження судового рішення. З наведених у відзиві підстав просить касаційну скаргу ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 у справі № 10/339/10 стягнуто з КП Запорізький титано-магнієвий комбінат на користь ВАТ Запоріжжяобленерго 34 232 677,50 грн основного боргу, 100 000,00 грн пені, 91 060,02 грн інфляційних втрат, 173 880,21 грн 3% річних та судові витрати.

20.12.2010 на виконання вказаного рішення господарського суду було видано наказ, який перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 здійснено заміну стягувача у справі № 10/339/10 з ВАТ Запоріжжяобленерго на ПрАТ Холдингова компанія Енергомережа (а.с. 49, т. 3).

01.04.2015 головним державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 27535592 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження (а.с. 23, т. 8).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.03.2018, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 22.08.2018, скасовано ухвалу суду першої інстанції від 11.02.2015 про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2010 у справі № 10/339/10.

Судами встановлено, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 10/339/10 визнано недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження № 27535592 від 01.04.2015.

20.06.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження № 27535592 та постанову про заміну сторони виконавчого провадження (стягувач) з ПрАТ ХК Енергомережа на ПАТ Запоріжжяобленерго (а.с. 16-17, т. 9).

Відповідно до ст. 115 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення), яка є ідентичною за своїм змістом зі ст. 326 ГПК України (в редакції з 15.12.2017), рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч. 1 ст. 116 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Аналогічне положення міститься і у ч. 1 ст. 327 ГПК України (в редакції з 15.12.2017).

Виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.07.2012 у справі Глоба проти України зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Від оригіналу він відрізняється лише спеціальною позначкою Дублікат .

Підпунктом 19.4 пункту 1 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, зокрема містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 10.04.2018 у справі № 24/234).

Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2019 у справа № 5/229-04, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV (у редакції, чинній на момент видачі наказу суду) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05.10.2016 набрав чинності Закон України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016.

Згідно з п. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Статтею 12 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом № 1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016 (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 922/3137/15, від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15, від 20.05.2019 у справі № 904/10285/15).

Водночас положення п. 5 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ від 02.06.2016 не розповсюджують свою дію на виконавчі документи, строк виконання за якими сплив на час набрання чинності зазначеним законодавчим актом (така правова позиція викладена у п. 4.2.7 постанови Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 5016/149/2011(17/6).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази відповідно до вимоги ст. 86 ГПК України, судами встановлено, що про наявність постанови від 01.04.2015 про закінчення виконавчого провадження № 27535592, яка була визнана недійсною постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2019, ПАТ Запоріжжяобленерго дізналося лише під час перегляду судом ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 за нововиявленими обставинами у цій справі. Вказали, що у період з 2015 року до 2018 року (момент заміни сторони та поновлення ПАТ Запоріжжяобленерго як стягувача у справі) товариство не мало правових підстав приймати участь у виконавчому провадженні, отримувати будь-яку інформацію та документи щодо вчинення виконавчих дій, адже стягувачем у цей період було ПрАТ Холдингова компанія Енергомережа ).

Взявши до уваги вказане, встановивши, що 20.06.2019 державним виконавцем була прийнята постанова про відновлення виконавчого провадження № 27535592, на момент розгляду цієї заяви виконавче провадження було відкрите і строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не закінчився, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про задоволення заяви ПАТ Запоріжжяобленерго та обґрунтовано видав дублікат наказу.

Щодо доводів касаційної скарги про неправильне застосування судами ст. 41 Закону України Про виконавче провадження , то вони є безпідставними з огляду на таке.

За ч. 1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання (ч. 2 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII).

Отже, з аналізу ч. 2 ст. 41 вказаного Закону вбачається, що у стягувача (ПАТ Запоріжжяобленерго ) виникає обов`язок пред`явити виконавчий документ до виконання у строк, встановлений вказаною статтею, якщо такий документ йому було повернуто. Однак судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ Запоріжжяобленерго виконавчий документ не був повернутий.

Водночас, встановлено, що 05.08.2019 ПАТ Запоріжжяобленерго звернулось до господарського суду з заявою про видачу дубліката наказу, тобто менше ніж у місячний строк з дати отримання постанови про відновлення виконавчого провадження № 27535592 від 20.06.2019 (ПАТ Запоріжжяобленерго отримало вказану постанову 15.07.2019, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції цього товариства на супровідному листі, згідно з яким постанова про відновлення виконавчого провадження № 27535592 від 20.06.2019 була направлена товариству (а.с. 33, т. 9).

Щодо доводів касаційної скарги про те, що з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , п. 3 ч. 1 р. II наказу Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень ПАТ Запоріжжяобленерго повинно було пред`явити до виконання наказ у справі № 10/339/10 до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ у термін до 28.07.2019, однак звернулося до господарського суду лише 05.08.2019, то необхідно зазначити, що ці доводи були предметом розгляду апеляційного суду, який на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку про відсутність порушення ПАТ Запоріжжяобленерго вимог Закону України Про виконавче провадження щодо звернення до суду з відповідною заявою.

Крім того, ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , п. 3 ч. 1 р. II наказу Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень визначений порядок надсилання документів виконавчого провадження і строк пересилання поштових відправлень, а не встановлений строк пред`явлення наказу до виконання.

Недоречними є посилання скаржника і на ст. 55 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже ухвала суду першої інстанції і постанова апеляційного суду були прийнятті відповідно до норм матеріального і процесуального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, що відповідає ст. 236 ГПК України. Прийняті судові акти жодним чином не суперечать вказаній вище нормі Основного закону України та п. 1 ст. 6 Конвенції.

Доводи ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат в касаційній скарзі зводяться до встановлення обставин у справі, що з огляду на ст. 300 ГПК України не є компетенцією суду касаційної інстанції, до власного тлумачення норм права та небажання виконувати рішення господарського суду.

Оскільки ухвала суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального і процесуального права, принципів справедливості, розумності, то підстав для їх скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15 серпня 2019 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 10/339/10 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді І. Кондратова

І. Ткач

Дата ухвалення рішення26.12.2019
Оприлюднено26.12.2019

Судовий реєстр по справі —10/339/10

Ухвала від 29.06.2021

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Горохов І.С.

Ухвала від 18.06.2021

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Горохов І.С.

Постанова від 26.12.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 04.12.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Постанова від 16.10.2019

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Антонік Сергій Георгійович

Ухвала від 23.09.2019

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Антонік Сергій Георгійович

Ухвала від 09.09.2019

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Антонік Сергій Георгійович

Судовий наказ від 20.08.2019

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Дроздова С.С.

Ухвала від 15.08.2019

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Дроздова С.С.

Ухвала від 06.08.2019

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Дроздова С.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні