Постанова

від 01.04.2010 по справі 2а-1840/10/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія 6.6.4

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 квітня 2010 року                                                                  Справа № 2а-1840/10/1270      

    Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Островської О.П.,

при секретарі: Кір’ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвостоксервіс» про стягнення суми податкової заборгованості шляхом звернення стягнення на активи в сумі 4919,67 грн.,

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2010 року Алчевська ОДПІ в Луганській області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Відповідач ТОВ «Укрвостоксервіс» внесений до ЄДРПОУ за № 31844241, перебуває на обліку в позивача як платник податків та зборів. За відповідачем виникла заборгованість перед бюджетом у сумі 4919,67 грн., яка складається з: податку на прибуток у сумі 1327 грн., податку на додану вартість у сумі 3592,67 грн., які нараховані платником податків самостійно у податкових деклараціях, податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях за результатами перевірки. За результатами невиїзної документальної перевірки податковим органом встановлено несвоєчасну сплату ПДВ, тому в податковому повідомленні-рішенні від 24.09.2008 № 0002341600/0 податковим органом нараховані штрафні санкції в сумі 203,94 грн., податковим повідомленням-рішенням від 24.09.2008 за несвоєчасне подання декларації з ПДВ нараховані штрафні санкції в сумі 170 грн. Податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме: направлена перша податкова вимога від 06.05.2008, друга податкова вимога від 20.06.2008. У добровільному порядку податковий борг не сплачено. Тому позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 4919,67 грн. за рахунок активів платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

    Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі). Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

    Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено порядок сплати податку на прибуток підприємств, зокрема, відповідно до ст. 3 Закону об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено Законом України «Про податок на додану вартість». Згідно зі ст. 7 цього Закону, суб’єкти господарювання зобов’язані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед  бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов’язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов’язання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Звуонц № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Судом установлено, що відповідач ТОВ «Укрвостоксервіс» зареєстрований Алчевською міської ради 25.02.2002, перебуває на обліку в позивача як платник податків та зборів з 05.03.2002.

У відповідача виникла податкова заборгованість перед бюджетом у сумі 4919,67 грн., яка складається з: податку на прибуток у сумі 1327 грн., податку на додану вартість у сумі 3592,67 грн., які нараховані платником податків самостійно у податкових деклараціях, податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях за результатами перевірки.

За результатами невиїзної документальної перевірки податковим органом встановлено несвоєчасну сплату ПДВ, тому в податковому повідомленні-рішенні від 24.09.2008 № 0002341600/0 податковим органом нараховані штрафні санкції в сумі 203,94 грн., податковим повідомленням-рішенням від 24.09.2008 за несвоєчасне подання декларації з ПДВ нараховані штрафні санкції в сумі 170 грн.

Податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме: направлена перша податкова вимога від 06.05.2008, друга податкова вимога від 20.06.2008. У зв’язку з неможливістю вручення платнику другої податкової вимоги її було вивішено на дошку податкових оголошень згідно акта № 48 від 30.06.2008.

Сума боргу в добровільному порядку не сплачена.

Вказані обставини підтверджуються довідками з ЄДРПОУ, свідоцтвом про державну реєстрацію відповідача, довідками про суму податкового боргу, податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, актом перевірки, податковими вимогами, актом неможливості вручення платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податку – це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене суд уважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвостоксервіс» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвостоксервіс» (94201, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Чапаєва, 51б, к. 312, ід. код 31844241) на користь Державного бюджету України податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3592,67 грн. (три тисячі п’ятсот дев’яносто дві грн. 67 коп.) та податку на прибуток у розмірі 1327 грн. (одна тисяча триста двадцять сім грн.) шляхом звернення стягнення на його активи.

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 01 квітня 2010 року.

Суддя                                     О.П.Островська