Постанова

від 16.02.2010 по справі 2а-744/10/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-744/10/1270      

Категорія 6.6.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року          

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі судового засідання: Горпенюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі міста Луганська до Приватного підприємства «Торговий дім «РОСТ»» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн. шляхом звернення стягнення на активи,

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2010 року Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м.Луганська звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Відповідач ПП «Торговий дім «РОСТ» зареєстрований  як суб’єкт підприємницької діяльності відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 04.07.2001 року за реєстраційним номером 25370169Ю0021455, внесений до Єдиного державного реєстру підприємств України. Відповідач та перебуває на податковому обліку в якості платника податків у ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська з 10.07.2001р. Станом на 20.02.2009р. відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 170,00 грн. Податковим органом з метою погашення податкового боргу платником податків - ПП «Торговий дім «РОСТ», проводилися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме, прийнято рішення № 188 від 20.10.2008 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу. На юридичну адресу відповідача 20.06.2008р. поштою було направлено першу податкову вимогу №1/692 від 26.05.2008р., яка вважається врученою 19.07.2008р. Так, 19.09.2008р.  складено акт, що підтверджує вручення через дошку оголошень другої податкової вимоги №2/1145 від 18.08.2008р., яка вважається врученою 19.09.2009р. Однак, ужиті заходи не надали бажаного результату. Позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн., звернувши стягнення на активи платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, пояснив, що за відповідачем утворилася заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість в сумі 170,00 грн. Просить задовольнити позов та стягнути з відповідача вказану суму.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час розгляду справи був повідомлений, причини неприбуття суду не повідомив. Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався,   заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

    Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.             Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та   правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі). Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

    Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначений Законом України «Про податок на додану вартість». Згідно зі ст.7 цього Закону, суб’єкти господарювання зобов’язані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед  бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов’язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов’язання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога — не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога — не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

  Відповідно до абз.4 пп.6.2.4. п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

   Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ  активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Судом установлено, що відповідач ПП «Торговий дім «РОСТ» зареєстрований в якості суб’єкта підприємницької діяльності-юридичної особи відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 04.07.2001 року за реєстраційним номером 25370169Ю0021455 та перебуває на податковому обліку в якості платника податків у ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська з 10.07.2001р. (аркуші справи 17,18).

Станом на 20.02.2009 року у відповідача виникла податкова заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн. (аркуші справи 13,14).

Позивачем на адресу відповідача поштою направлялися перша податкова вимога №1/692 від 26.05.2008р. та друга податкова вимога №2/1145 від 18.08.2008р. (аркуші справи 10,11).

13.03.2008 року ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська прийняла податкове повідомлення-рішення №0011751510/0 про застосування до Приватного підприємства «Торговий дім «РОСТ» штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн. (аркуш справи 15).

20.10.2008 року позивачем прийнято рішення № 188 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу (аркуш справи 9).

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі міста Луганська до Приватного підприємства «Торговий дім «РОСТ»» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн. шляхом звернення стягнення на активи боржника обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі міста Луганська до Приватного підприємства «Торговий дім «РОСТ»» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн. шляхом звернення стягнення на активи боржника - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Торговий дім «РОСТ»  (місцезнаходження: 91000 м.Луганськ, вул.Фрунзе,17Б; і.к. 31531389; р/р 26006012850420 ЛФ «Брокбізнесбанк» м.Луганськ, МФО 304362; р/р 26062012850420, ЛФ «Брокбізнесбанк» м.Луганськ, МФО 304362) на р/р 31119029700004 ГУДКУ у Луганській області, одержувач Державний бюджет Жовтневого району, код 24046538, МФО 804013, код платежу 13020100  податковий борг з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.).

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                    Р.С. Твердохліб