ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2019 року Справа № 160/5236/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І.В.,
при секретарі судового засідання Гончаровій В.Г.,
за участі:
представника позивача Порохняча М.О.,
представника відповідача Гарбуза Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Короленка, буд.4) до приватного підприємства Октан-Плюс (місцезнаходження: 52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Гагаріна, буд.31-А, кв.37) про застосування заходів реагування, -
ВСТАНОВИВ:
06.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до приватного підприємства Октан-Плюс , у якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд (будинку, складу паливно-мастильних матеріалів із заправною колонкою, побутової будівлі) за адресою: АДРЕСА_1 приватного підприємства Октан-Плюс (код ЄДРПОУ 33489025), до повного усунення порушень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що актом перевірки ПП Октан-Плюс щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 17.05.2019 року №41 встановлено порушення відповідачем вимог законодавства. Подальша експлуатація об`єкта ПП Октан-Плюс з виявленими порушеннями створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.
13.06.2019 року на виконання вищевказаної ухвали від позивача надійшло до суду платіжне доручення про сплату судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09.07.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти заялених позовних вимог, зазначаючи, що ніякого відношення до земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , та на якій розташовані будівельні та інші споруди, як вказано в акті перевірки від 17.05.2019 року, ПП Октан Плюс не має, та будівлями і спорудами не користується.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні 01.08.2019 року о 14:40 год. за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
01.08.2019 року у судове засідання з`явились представник позивача та відповідача. Для забезпечення права позивача на отримання відзиву а можливості надання відповіді на відзив, судове засідання було перенесено на 14.08.2019 року о 10:00.
14.08.2019 року від представника позивача надішла відповідь на відзив, в якій позивачем зазначено, що акт перевірки є належним доказом виявлених порушень. Уповноважена особа відповідача підтвердила наявність порушень правил пожежної безпеки в Україні на об`єктах відповідача, встановлених актом перевірки, та погодилась їх усувати. Не зважаючи на обов`язковість виконання припису, зазначені в ньому порушення не усунуті.
14.08.2019 року у зв`язку з перебуванням судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юхно І.В. у відпустці, справу було знято з розгляду та призначено судове засідання на 19.08.2019 року о 15:40.
19.08.2019 року у судове засідання з`явились представник позивача та відповідача, для надання відповідачу часу для подання заперечень на відповідь на відзив судове засідання було перенесено на 09.09.2019 року о 11:30.
27.08.2019 року надійшла відповідь на відзив позивача.
09.09.2019 року у судове засідання з`явився представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений чином. Від представника позивача надійшло клопотання про зупинення та перенесення розгляду справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року подальший розгляд адміністративної справи №160/5236/19 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Підготовче судове засідання призначено 23.09.2019 року об 11:30 год.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі, вирішено розпочати судовий розгляд по суті у цей самий день 23.09.2019 року.
В судовому засіданні 23.09.2019 року представники сторін підтримали раніше обрані правові позиції.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 02.04.2019 року Петропавлівським районним сектором Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області прийнято наказ про проведення перевірки будівель та приміщень ПП Октан-Плюс за адресою об`єкта перевірки: Дніпропетровська область, Петропалівський район, с. Росішки.
На виконання вказаного наказу у період з 15.05.2019 року по 17.05.2019 року посадовими особами Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведена планова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки об`єкту - будівель та приміщень за адресою: АДРЕСА_1, що належать ПП Октан Плюс .
За наслідком перевірки складено акт від 17.05.2019 року №41.
В акті зафіксовані порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Національного стандарту України Улаштування блискавко захисту будівель і споруд , затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 № 269 (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС №25), Правила улаштування електроустановок , Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1- 1.32-01), Національний стандарт України Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 р. № 158 (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016), Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів (далі - Положення про паспортизацію), а саме:
- використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будинок, склад паливо - мастильних матеріалів, побутова будівля та будівля лазні) розпочато без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
- з метою встановлення на об`єктах господарської діяльності джерел та чинників небезпеки, які здатні за негативних обставин (аварія, стихійне лихо тощо) ініціювати виникнення надзвичайної ситуації (далі - НС), а також в оцінці максимального рівня можливих НС не проведено ідентифікацію потенційно небезпечних об`єктів;
- для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1- 36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;
- дерев`яні елементи горищного покриття (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
- електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;
- замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не проводиться 1 раз на 2 роки;
- Захист від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (далі -ДСТУ Б В.2.5- 38:2008), а саме: стрижневий блискавкоприймач не забезпечений, мінімумом, одним струмовідводом;
- Захист складу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (далі -ДСТУ Б В.2.5-38:2008), а саме: до стрижневого блискавко приймача не передбачено штучний заземлювач, який складається з трьох і більше вертикальних електродів довжиною не менше ніж 3 м, об`єднаних горизонтальним електродом і відстанню між ними не менше ніж 3 м.;
- захист від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (далі -ДСТУ Б В.2.5- 38:2008), а саме:
- відсутні паспорти блискавкозахисних пристроїв і паспорти заземлювачів пристроїв блискавко захисту;
- експлуатація вогнегасників не здійснюється згідно з вимогами пункту 10 розділу III Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України № 25 від 15.01.2018, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за № 225/31677, а саме: на вуглекислотному вогнегаснику відсутній розтруб;
- до комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, не доукомплектовано: вогнегасники - 3 шт., протипожежне покривало - 1 шт., лопата - 1шт., сокири - 1шт.;
- до початку збирання врожаю у збиральній техніці відсутні первинні засоби пожежогасіння (у комбайні та тракторі відсутні - два вогнегасники, дві штикові лопати, дві мітли).
Примірник акту перевірки отримано техніком-механіком ПП Октан-Плюс А.Д. Кудріним 17.05.2019 року.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно із ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Частиною 1 статті 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоровю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не предявили документи, передбачені цим абзацом;
- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю субєкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Частиною ч. 4 ст. 6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Згідно із ч. 1 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
- дату складення акта;
- тип заходу (плановий або позаплановий);
- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
- предмет державного нагляду (контролю);
- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі субєкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з ч. 7 ст. 7 Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, субєктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Як вбачається з проаналізованих положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Кодексу цивільного захисту України позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що актом перевірки від 17.05.2019 року №41 встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю працівників, а також осіб, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі), в разі її виникнення.
Встановлені порушення є триваючими, оскільки попередньою перевіркою будівель та приміщень за адресою: АДРЕСА_1, що належать ПП Октан Плюс , яка відбулась у період з 12.07.2012 року по 16.07.2012 року були встановлені аналогічні правопорушення, та за наслідками перевірки винесено припис про усунення порушень вимог пожежної безпеки, який міститься в матеріалах справи.
Припис виписано на ім`я директора ПП Октан Плюс ОСОБА_2 .
На виконання вимог припису директором ПП Октан Плюс ОСОБА_2 було надано начальнику Петропавлівського РВ ГУ Держтехногенбезпеки в Дніпропетровській області план усунення недоліків, відповідно до яких у термін до 10.07.2013 року:
- встановити блискавозахист на території та випробувати наявний;
- провести заміри опору ізоляції електромережі;
- доукомплектувати пожежний щіт первинними засобами пожежогасіння;
- організувати проходження навчання з пожтехмінімуму;
- встановити на території знаки безпеки, забороняючи використовування вогню та паління.
Таким чином, відповідальність за встановлені порушення у сфері пожежної та техногенної безпеки будівель та приміщень за адресою: АДРЕСА_1, - взято на себе ПП Октан Плюс .
Суд зазначає, що з 19.03.2014 року змінено керівника ПП Октан Плюс на ОСОБА_3 , проте зміна керівництва підприємства не звільняє підприємтсво від усунення порушення вимог законодавства.
Судом встановлено, що позивач користується земельної ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору позики від 01.10.2018 року, укладеного з ОСОБА_4 .
На вказаній земельній ділянці розміщені будівлі та приміщення, в яких ПП Октан Плюс провадить господарську діяльність з метою вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Твердження про те, що вказані будівлі не мають відношення до ПП Октан Плюс суд вважає необгрунтованими, оскільки попередньою перевіркою вже були встановлені аналогічні порушення, обов`язок щодо усунення яких визнало за собою ПП Октан Плюс в особі директора Кудріна Андрія Дмитровича.
Таким чином, станом на момент проведення перевірки 17.05.2019 року та розгляду цієї справи судом, відповідачем не вчинено заходів щодо усунення встановлених перевіркою порушень, жодних доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.
Також, суд зазначає, що відповідачем не було заявлено клопотань про заміну неналежного відповідача у справі на належного.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Отже, обставини, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, на день розгляду справи судом не перестали існувати та не усунуті відповідачем.
З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що порушення, виявлені під час перевірки об`єкту створюють загрозу життю та здоров`ю людей, і на даний час суду не надані докази усунення виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність таких заходів у позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Короленка, буд.4; код ЄДРПОУ 38598371) до приватного підприємства Октан-Плюс (місцезнаходження: 52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Гагаріна, буд.31-А, кв.37; код ЄДРПОУ 33489025) про застосування заходів реагування - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд (будинку, складу паливно-мастильних матеріалів із заправною колонкою, побутової будівлі) за адресою: АДРЕСА_1 приватного підприємства Октан-Плюс (код ЄДРПОУ 33489025), до повного усунення порушень.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України складений 03 жовтня 2019 року.
Суддя І.В. Юхно
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2019 |
Оприлюднено | 27.12.2019 |
Номер документу | 86631209 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні