Рішення

від 26.09.2019 по справі 160/7030/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Справа № 160/7030/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРО-ДІВІН до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

25.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРО-ДІВІН до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0018921406 від 26.06.2019 року про накладення штрафних санкцій (штрафу) в сумі 41 969, 93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, зазнаючи, що:

- з тексту акта перевірки, та наданих ТОВ Дніпро-Дівін бухгалтерських документів для перевірки перевіряючим органом було встановлено, що ТОВ Дніпро-Дівін своєчасно в встановленні Законом Україні терміни перерахувало на розрахунковий рахунок ГУ ДФС в Дніпропетровській області необхідні грошові кошти за марку акцизного збору - а саме 24.10.2018 перерахувала грошові кошти в розмірі 412 873,92 гривень (платіжне доручення №371 від 24.10.2018 року, призначення платежу за марки акцизного збору за жовтень 2018 р. без ПДВ);

- ГУ ДФС в Дніпропетровській області було достовірно відомо, що ТОВ Дніпро-Дівін своєчасно перерахувало кошти, а подальше неперерахування їх відбулося не через провину ТОВ Дніпро-Дівін , а саме за обставинами, що лежать за межами впливу ТОВ Дніпро-Дівін , за наявності ухвали суду про арешт грошових коштів на розрахунковий рахунок ГУ ДФС в Дніпропетровській області, куди 24.10.2018 ТОВ Дніпро-Дівін перерахувала грошові кошти в розмірі 412 873,92 гривень за марки акцизного збору за жовтень 2018 р. без ПДВ .

На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд справи по суті вирішено розпочати з 28.08.2019 року.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

22.08.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на таке:

- за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Дніпро-Дівін з питань дотримання вимог валютного законодавства України встановлено, що при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2017 №07/12-DP, укладеного з нерезидентом - компанією S.A. MIGDAL-P (Республіка Молдова) за період з 07.12.2017 по 19.04.2019 року встановлено порушення ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 року №1 85/94-ВР;

- за вказане порушення згідно з частиною 5 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII Про валюту і валютні операції нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у сумі 41 969,93 грн.

29.08.2019 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в обгрунтування якої зазначено, що відповідач послався на норми Податкового кодексу України та інші нормативні акти, при чому ніяким чином не спростував ствердження позивача, що саме відповідач є основним джерелом порушення прав позивача стосовно непоінформованості позивача щодо арешту розрахункових рахунків відповідача. Позивач, отримавши від відповідача, інформацію про блокування рахунку на котрий вже були зараховані грошові кошти згідно контракту, отримав в подальшому від відповідача пропозицію, без будь-яких на то правових підстав, знову перерахувати таку ж суму на інший розрахунковий рахунок відповідача не заблокований судом.

Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпро-Дівін (код ЄДРПОУ 40626549) є юридичною особою приватного права, зареєстроване 04.07.2016 року за №12241020000077529 та перебуває на податковому обліку в органах ДФС. Основний вид діяльності - Оптова торгівля напоями (код КВЕД 46.34).

На підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №2417-п від 19.04.2019 року та направлення №2819 від 19.04.2019 року, згідно з п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України посадової особою ГУ ДФС у Дніпропетровській області, у зв`язку з надходженням на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомлень уповноваженого банку ПАТ Кредобанк від 06.12.2018 року №52-51952/18 щодо порушення валютного законодавства, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Дніпро-Дівін з питань дотримання валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2017 року №07/12-DP за період з 07.12.2017 року по 19.04.2019 року, порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України.

За результатами перевірки складено акт від 08.05.2019 року №25342/04-36-14-06/40626459, яким встановлено, що при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2017 №07/12-DP, укладеного з нерезидентом - компанією S.A. MIGDAL-P (Республіка Молдова) за період з 07.12.2017 по 19.04.2019 року встановлено порушення ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 року №1 85/94-ВР, за що згідно з частиною 5 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII Про валюту і валютні операції нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у сумі 41 969,93 грн.

На підставі акту перевірки від 08.05.2019 року №25342/04-36-14-06/40626459 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0018921406, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у вигляді пені у розмірі 41969,93 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Судом встановлено, що між ТОВ Дніпро-Дівін та компанією S.A. MIGDAL-P (Республіка Молдова) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 07.12.2017 №07/12-DP, за умовами якого продавець відвантажує алкогольну продукцію в асортименті і за цінами вказаними в додатку №1 до цього контракту, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію в терміни і в порядку, передбаченому цим Контрактом на умовах FCA-Cojusna Moldova.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2017 №07/12-DP укладеного S.A. MIGDAL-Р (Республіка Молдова) за період з 07.12.2017 по 19.04.2019 ТОВ Дніпро-Дівін з валютного рахунку № НОМЕР_1 /840, відкритого в ПАТ Кредобанк , перераховано в оплату за товар грошові кошти в загальній сумі 97 603,20 дол. США (екв. 2 637 201,09 грн.).

Відповідно до ВМД до контракту від 07.12.2017 №07/12-DP за період 07.12.2017 по 19.04.2019 ТОВ Дніпро-Дівін отримано товар (Спиртні напої) на загальну суму 97 603,20 дол.США. (екв. 2 670 834,83 грн). Відмітка на товарно-транспортній накладній Одеська митниця ДФС "під митним контролем" CMR №0040468 від 12.01.2018, CMR №0040409 від 09.02.2018, CMR №088258 від 20.07.2018, CMR №416966 від 20.12.2018.

На виконання умов даного контракту, у період що перевіряється, ТОВ Дніпро- Дівін згідно МД типу ЕК32 №UA110150/2018/232684 від 22.11.2018 експортовано нерезиденту (марки акцизного податку на алкогольні вироби - 16254 шт.) на загальну суму 3 130,52 грн.

Судом встановлено, що ТОВ Дніпро-Дівін , виконуючи умови зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2017 року №07/12-DP, з нерезидентом S.A. "MIGDAL-P" своєчасно, до закінчення терміну повернення валютних цінностей або товару (тобто до 19.11.2018 року), а саме 24.10.2018 року перерахувало на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ГУ ДФС в Дніпропетровській області грошові кошти в сумі 412 873,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням №371 від 24.10.2018 року з призначенням платежу за марки акцизного збору за жовтень 2018 р. без ПДВ .

З пояснень представника позивача відомо, що TOB Дніпро-Дівін в телефонному режимі отримав повідомлення від співробітника ГУ ДФС в Дніпропетровській області про те, що грошові кошти, в сумі 412873,92 грн. були зараховані на розрахунковий рахунок ГУ ДФС в Дніпропетровській області, який знаходиться під арештом, за рішенням суду.

Співробітником ГУ ДФС в Дніпропетровській області було рекомендовано звернутися з листом до керівництва ГУ ДФС в Дніпропетровській області про те, щоб вищевказана сума була перерахована на не бюджетний рахунок ГУ ДФС в Дніпропетровській області.

26.10.2018 року ТОВ Дніпро-Дівін звернулось з відповідним листом на ім`я заступника начальника ГУ ДФС в Дніпропетровській області Каліногорского В.А., з проханням повернути кошти в сумі 412 873,92 на розрахунковий рахунок ТОВ Дніпро-Дівін , як безпідставно перераховані, однак письмової відповіді від ГУ ДФС в Дніпропетровській області не отримало.

12.11.2018 року ТОВ Дніпро-Дівін направило лист на ім`я в.о. начальника ГУ ДФС в Дніпропетровській області Томчук О.В., в якому просило кошти, які 24.10.2018 року в сумі 412873,92 грн. були перераховані на розрахунковий рахунок ГУ ДФС в Дніпропетровській області, за марки акцизного збору, перерахувати на розрахунковий рахунок за кодом бюджетної класифікації 4030300 (акцизний податок на ввезену продукцію), однак на вказаний лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надано відповідь.

14.11.2018 року ТОВ Дніпро-Дівін направлено лист начальнику ГУ Державної Казначейської служби в Дніпропетровській області Фліссаку І.Я., в якому ТОВ Дніпро-Дивин просило повернути на свій розрахунковий рахунок вищевказані кошти.

ГУ ДКС у Дніпропетровській області листом на адресу ТОВ Дніпро-Дівін №67-08/1094-11007 від 21.11.2018 року роз`яснило, що розпорядником бюджетних коштів ГУ ДФС в Дніпропетровській області на відкритих рахунках казначейства, згідно договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування є саме ГУ ДФС в Дніпропетровській області і тільки воно має право розпоряджатися грошовими коштами, що надійшли на його розрахункові рахунки, в тому числі і їх перерахуванням на інші розрахункові рахунки.

Таким чином, ТОВ Дніпро-Дівін своєчасно перерахувало кошти, а подальше неперерахування їх відбулося не через провину ТОВ Дніпро-Дівін , а саме за обставинами, що лежать за межами впливу ТОВ Дніпро-Дівін , у зв`язку з наявністю ухвали суду про арешт грошових коштів на розрахунковий рахунок ГУ ДФС в Дніпропетровській області, на який 24.10.2018 ТОВ Дніпро-Дівін перерахувало грошові кошти в розмірі 412 873,92 грн. - за марки акцизного збору за жовтень 2018 р. без ПДВ.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №185/94) визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Разом з тим, Закон надає право Національному банку України запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені статтями 1, 2 Закону.

У зв`язку з набранням чинності з 17.11.2012 Закону України від 06.11.2012 №5480-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок внесено зміни до Закону №185/94, відповідно до якого Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою ст.1 та ст.2 Закону №185.

Граничні терміни розрахунків, які передбачені статтями 1 та 2 Закону №185/94 змінено на 180 календарних днів згідно наступної Постанови Правління НБУ, яка була чинною у періоді, що перевірявся, від 25.05.2017 року №41 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України (термін дії з 26.05.2017 року по теперішній час).

Згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 року №15-93 (далі - Декрет №15-93) Національний банк України є головним органом валютного контролю, що: 1) здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України; 2) уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв`язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Національний банк України, виходячи з повноважень та на виконання Декрету №15-93, визначив порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями, виклавши їх в Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за №338/3631 (далі - Інструкція №136).

Згідно ст.4 Закону України №185/94 порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Судом встановлено, що на виконання вищезазначених норм законодавства позивачем було перераховано суму коштів у розмірі 412873,92 грн. платіжним дорученням №371 від 24.10.2018 року з призначенням платежу за марки акцизного податку за жовтень 2018 року. Без ПДВ .

Отримувачем коштів в платіжному дорученні №371 від 24.10.2018 року визначено - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, банком отримувача - Державна казначейська служба України, код банку - 820172, рахунок № НОМЕР_2 .

В подальшому було встановлено, що грошові кошти, в сумі 412873,92 грн. були зараховані на розрахунковий рахунок ГУ ДФС в Дніпропетровській області, який знаходиться під арештом, за рішенням суду.

Згідно з ч.5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до розділу 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року № 122, єдиний казначейський рахунок (ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Відповідно до п.16.1.4 Податкового кодексу України податковим обов`язком є обов`язок платника розрахувати, задекларувати та сплатити суму податку/збору в порядку і строки, установлені Податковим кодексом України і митними законами.

На підставі п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Вказаними нормами Податкового кодексу України не визначено підстав для зарахування суми коштів за податковими зобов`язаннями лише у випадку надіслання коштів на відповідний казначейський рахунок.

Навпаки, виконаним вважається обов`язок платника податків щодо сплати податкового зобов`язання у випадку зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок, передбачений Бюджетним кодексом України.

Для притягнення до відповідальності за несплату коштів, передбачених Законом №185/94 потрібно встановити, що платник не здійснював дій з перерахування відповідних сум до бюджету. У свою чергу, сплата коштів позивачем повинна розцінюватися як дія. Вказана дія не містить ознак бездіяльності, яка є підставою для застосування пені у сфері ЗЕД до позивача.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 16.06.2015 р. у справі № 21-377а15 щодо неможливості застосування до підприємства штрафних санкцій у випадку перерахування сум коштів на рахунок контролюючого органу.

Перебування рахунку ГУ ДФС у Дніпропетровській області під арештом за рішенням суду, не є підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки ним здійснені всі передбачені законодавством дії з метою дотримання вимог чинного законодавства, відтак, судом не встановлено вини в діях позивача щодо несвоєчасного надходження коштів за марки акцизного збору за жовтень 2018 року, що виключає застосування до нього пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0018921406 від 26.06.2019 року є таким, що прийняте за відсутності правових підстав для його прийняття, а тому підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2007,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №528 від 23.07.2019 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2007,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРО-ДІВІН (місцезнаходження: вул. Будівельників, буд.23, офіс 239, м. Дніпро, 49089; код ЄДРПОУ 40626549) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0018921406 від 26.06.2019 року про накладення штрафних санкцій (штрафу) в сумі 41 969, 93 грн. (сорок одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень дев`яносто три копійки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРО-ДІВІН судові витрати у розмірі 2007,00 грн. (дві тисячі сім гривень нуль копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно