Ухвала

від 26.12.2019 по справі 160/13084/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 грудня 2019 року Справа 160/13084/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕСТ БІЛД до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕСТ БІЛД до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕСТ БІЛД (код ЄДРПОУ 41924925) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЕСТ БІЛД (код ЄДРПОУ 41924925) із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕСТ БІЛД (код ЄДРПОУ 41924925) № 3 від 27.08.2019 року, № 1 від 12.09.2019 року та № 1 від 01.11.2019 року.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до положень ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Так, згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" №2629-VIІI від 23.11.2018р. визначено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3842,00 грн. за вимоги немайнового характеру.

Позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Проте, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на скрутне матеріальне становище.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в силу вимог ст. 8 Закону України Про судовий збір , Товариство з обмеженою відповідальністю Караван-Дніпропетровськ не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № 242/3169/17.

Також, суд зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 133 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір", повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України "Про судовий збір", з власної ініціативи.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження незадовільного майнового стану позивача на момент звернення до суду із позовною заявою. Позивачем не надано інформації про відсутність у власності майна та список всіх банківських рахунків і інформацію про рух коштів за певний період до звернення до суду, можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України Про судовий збір , кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочки Товариству з обмеженою відповідальністю ТРЕСТ БІЛД сплати судового збору за звернення із даною заявою.

За приписами ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі - 3842,00 грн.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 160,161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕСТ БІЛД про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі - 3842,00 грн.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили згідно зі ст. 256 КАС України.

Суддя В.В. Кальник