Рішення

від 26.12.2019 по справі 200/14448/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 р. Справа№200/14448/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов

Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський феросплавний завод

до відповідача Державної екологічної інспекції у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Краматорський феросплавний завод звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 03.12.2019 року № 459 Про проведення позапланової перевірки ТОВ Краматорський феросплавний завод з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства .

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, наказ, який оскаржується, винесений відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань державного контролю.

Вказує на те, що у зверненні громадян, на підставі якого винесений вказаний наказ, не повідомлені порушення, що спричинилі шкоду їх правам, інтересам, життю та здоров`ю, навколишньому середовищу чи безпеці держави, тому включення цього питання в перелік питань перевірки є протиправним.

Зазначає, що станом на 12.12.2019 року на сайті Державної регуляторної служби України відсутня інформація щодо відповідності уніфікованої форми акту, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного контролю щодо додержання суб?єктом господарювання вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що наказ, який оскаржується, винесений в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань охорони навколишнього природного середовища.

Наполягає на тому, що наказ про проведення позапланового заходу винесений на підставі звернення громадян, що відповідає вимогам Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Враховуючи наведене, просить в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Представники сторін надали заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ТОВ Краматорський феросплавний завод зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 37133410), місцезнаходження: 84303, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дмитра Мазура, 18.

30.09.2019 року до Державної екологічної інспекції у Донецькій області надійшло колективне звернення громадян, в якому, з метою встановлення ролі викидів ТОВ Краматорський феросплавний завод на забруднення оточуючого середовища у м. Краматорську, а саме повітря, річкової і грунтової води, просять провести перевірку та встановити відповідні показники, які негативно впливають на стан здоров`я людей.

На підставі звернення громадян Державною екологічною інспекцію у Донецькій області виданий наказ від 03.12.2019 року № 459 Про проведення позапланової перевірки ТОВ Краматорський феросплавний завод з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства та направлення від 03.12.2019 року № 438 на проведення перевірки у термін з 09.12.2019 року по 20.12.2019 року.

Крім того, судом встановлене, що 05.10.2018 року Міністерством екології та природних ресурсів України виданий ТОВ Краматорський феросплавний завод дозвіл на викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1412900000-00027.

06.06.2019 року Державним агентством водних ресурсів України виданий ТОВ Краматорський феросплавний завод дозвіл на спеціальне водокористування.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить скасувати наказ про проведення перевірки.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно ст. 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України основними завданнями Держекоінспекції є:

1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо:

охорони земель, надр;

екологічної та радіаційної безпеки;

охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду;

охорони, захисту, використання і відтворення лісів;

збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття;

раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного та рослинного світу;

ведення мисливського господарства та здійснення полювання;

охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів;

охорони атмосферного повітря;

формування, збереження і використання екологічної мережі;

стану навколишнього природного середовища;

поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;

здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

3) внесення на розгляд Міністра енергетики та захисту довкілля пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Таким чином, відповідач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені функції стосовно забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Як вбачається з наказу про проведення позапланового захисту, який оскаржується у справі, він винесений на підставі Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

За Преамбулою вказаного Закону, цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Тобто, Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності регулює правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, тоді як екологічна інспекція не здійснює контроль за господарською діяльністю підприємства, а контролює джерело забруднення, яке має вплив на навколишнє природне середовище та людину.

Статтею 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності врегульована сфера дії Закону, частиною 4 якої визначені органи, які мають право здійснювати заходи контролю, а саме: заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що дія цього Закону не поширюється на державні екологічні інспекції.

Крім зазначеного, суд враховує наступне.

Статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно статті 3 цього Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;

рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання;

гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання;

об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;

відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);

неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання;

невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;

відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання;

дотримання умов міжнародних договорів України;

незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян;

наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);

орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;

недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій;

здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Підстави для проведення позапланових заходів визначені статтею 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відповідно до якої підставами для здійснення позапланових заходів є, в тому числі, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Тобто, законодавцем визначені певні вимоги до звернення фізичної особи, яке стало підставою для винесення наказу для проведення позапланового заходу.

Як вбачається зі звернення фізичних осіб, на підставі якого виданий наказ, який оскаржується, воно не містить повідомлення про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.

Абзацем 11, 12 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, контролюючий орган проводив позапланові заходи з тих же підстав у 2015, 2016 роках.

Таким чином, встановлене Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності правове регулювання перевірок у сфері господарської діяльності визначає певні обов`язкові умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, дотримання яких може бути належною підставою для прийняття керівником органу владних повноважень наказу про проведення перевірки та процедурні порушення при призначенні перевірки мають наслідком протиправність прийнятого керівником податкового органу наказу про проведення перевірки.

Тобто, врегулювання порядку проведення перевірок у сфері господарської діяльності на рівні закону свідчить, що законодавцем це питання розуміється в контексті гарантій прав суб?єктів господарювання та ці гарантії однорідні з загальними гарантіями захисту від необмеженого державного контролю.

Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 року (справа №21-425а14), від 08 жовтня 2019 року у справі № 826/11217/18 (адміністративне провадження № К/9901/20650/19) відповідно до якої лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути належною підставою для видання наказу про проведення перевірки.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності прийняття наказу про проведення перевірки, який оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.

Оскільки під час розгляду справи встановлене порушення органом владних повноважень порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, суд вважає, що, приймаючи наказ, який оскаржуєтся, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а наказ про проведення перевірки - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський феросплавний завод (ЄДРПОУ 37133410, місцезнаходження: 84303, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дмитра Мазура, 18) до Державної екологічної інспекції у Донецькій області (ЄДРПОУ 38034476, юридична адреса: 85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Петровського, 18а) про визнання протиправним та скасування наказу від 03.12.2019 року № 459 Про проведення позапланової перевірки ТОВ Краматорський феросплавний завод з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства - задовольнити повністю.

Наказ Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 03.12.2019 року № 459 Про проведення позапланової перевірки ТОВ Краматорський феросплавний завод з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Донецькій області (ЄДРПОУ 38034476, юридична адреса: 85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Петровського, 18а) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський феросплавний завод (ЄДРПОУ 37133410, місцезнаходження: 84303, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дмитра Мазура, 18) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 1921 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Т.В. Давиденко