Рішення
від 26.12.2019 по справі 320/2568/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року справа №320/2568/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІАР-ЛАЙН" до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"; Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарафан", про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІАР-ЛАЙН" з позовною заявою до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №934 від 13.09.2018 року;

- визнати протиправними дії Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видання наказу №934 від 13.09.2018;

- визнати протиправними дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо виконання наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №934 від 13.09.2018 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що територія, на якій знаходяться об`єкти зовнішньої реклами, що використовуються позивачем, знаходиться поза межами юрисдикції Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради, а тому відповідач не мав повноважень ані видавати дозволи на розміщення рекламних засобів на автомобільній дорозі Р-30 (Київ-Ірпінь), ані приймати спірний наказ, ані здійснювати демонтаж рекламних засобів.

Позивач стверджує, що відповідно до схематичного плану міста Ірпеня земельні ділянки, на яких розміщені відповідні рекламні конструкції, що використовує позивач, належать до меж міста Ірпінь. При цьому, позивач зазначає, що межі міста Києва станом на 13.09.2018 не затверджені, а тому повноваження Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради не поширюються на частину автомобільної дороги, на якій розміщені відповідні рекламні конструкції.

Крім того, позивач наголосив на тому, що відповідач, приймаючи спірний наказ, керувався положеннями рішення Київської міської ради №223/445 від 20.04.2017 Про затвердження правила розміщення рекламних засобів у місті Києві , пункти 3 та 5 та Додатки 2 та 3 були скасовані постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі №826/14561/17, що, на думку позивача, також свідчить про протиправність спірного наказу.

Також позивач зазначив, що оскільки спірний наказ є протиправним, Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" та Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправно вчинили дії по виконанню наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №934 від 13.09.2018 року та демонтажу об`єктів зовнішньої реклами на виконання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарафан"; призначено підготовче засідання по справі.

Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", заперечуючи проти позовних вимог, зазначили, що згідно з рішенням Київської міської ради від 30.01.2001 №162/1139 Про адміністративно-територіальний устрій м. Києва та від 27.04.2001 №280/1257 Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно-територіальної реформи в місті Києві утворено десять районів, затверджено межі нових адміністративних районів міста Києва. При цьому, відповідно до даних Містобудівного кадастру міста Києва, розміщеного у відкритому доступі за веб-адресою: mkk.kga.gov.ua, та Публічної кадастрової карти, місця, на яких демонтовано рекламні засоби позивача, знаходяться на території Святошинського району міста Києва, місця їх розміщення належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Відповідачі також зауважили, що рекламні конструкції, які перебувають у користуванні позивача та які підлягають демонтажу на підставі спірного наказу, розташовані на зеленій зоні території м. Києва, балансоутримувачем якої є Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Крім того, відповідачі звернули увагу на те, що позивач раніше отримував дозволи на розміщення реклами саме у виконавчому органі Київської міської ради - Київській міській державній адміністрації (Департаменті суспільних комунікацій), чим, на думку відповідачів, підтверджує розміщення рекламних конструкцій на території міста Києва, а не Київської області.

Також відповідачі звернули увагу на те, що спірний наказ був складений відповідно до пунктів 17.3, 17.5, 17.6 розділу ІІ Порядку розміщення реклами в місті Києві, яке затверджене рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/3253, а не відповідно до рішення Київської міської ради №223/445 від 20.04.2017 Про затвердження правила розміщення рекламних засобів у місті Києві , як про це зазначає позивач, а тому факт скасування постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі №826/14561/17 рішення Київської міської ради №223/445 від 20.04.2017 Про затвердження правила розміщення рекламних засобів у місті Києві в частині пунктів 2.5, 5 та 3.1 додатка 2 та додатка 3 не має відношення до спірного наказу.

Відповідачі зазначили, що у ТОВ "ПІАР-ЛАЙН" були відсутні підстави для розміщення та експлуатації рекламних конструкцій по автомобільній дорозі Р-30 (Київ-Ірпінь), оскільки у позивача на момент набуття права користування відповідними рекламними конструкціями були відсутні переоформлені дозволи на розміщення об`єктів зовнішньої реклами.

Відповідачі вказали на те, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" було проведено обстеження території Святошинського району по вул. Автодорога Р-30/напрямок до м. Ірпінь та виявлено самовільне розміщення спеціальних тимчасових стаціонарних конструкцій типу Щит, що стоїть окремо (суцільний щит) . Оскільки конструкції були встановлені самовільно і не містили маркування та інформації про власника рекламних засобів, вимоги про усунення порушень вимог порядку розміщення зовнішньої реклами не були направлені позивачу.

Відповідачі зазначили, що позивач також не отримував погодження від балансоутримувача про розміщення рекламних засобів та не вносив плату за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності, а тому прийняття спірного наказу є обґрунтованим та правомірним.

Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заперечуючи проти позовних вимог, зазначило, ним на підставі заявки Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про надання послуг з демонтажу та транспортування рекламних засобів від 27.03.2019 та договору №124/№КР05/09 від 10.02.2009, укладеного з останнім, було здійснено демонтаж рекламних конструкцій, які перебували у користуванні ТОВ "ПІАР-ЛАЙН".

Відповідач повідомив, що на підставі актів приймання-передачі від 16.04.2019 демонтовані рекламні конструкції були передані Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама".

Протокольною ухвалою суду від 24.09.2019 вирішено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Присутній у судовому засіданні представник позивача та третьої особи підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Присутні у судовому засіданні представники відповідачів проти позову заперечували та просили суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник позивача та третьої особи, а також представник Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" заявили клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Протокольною ухвалою від 10.10.2019 року, врахувавши клопотання представників учасників справи, суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІАР-ЛАЙН" (ідентифікаційний код 37563840, місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Грибоєдова, буд.2, оф.44) зареєстроване як юридична особа 28.02.2011, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.12.2016 (т.1, а.с.150).

10.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сарафан (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПІАР-ЛАЙН (Орендар) було укладено договір оренди рекламних конструкцій №10/01/13, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю в тимчасове володіння та користування металеві конструкції типу біг-борд розміром 6-3 метри у кількості 40 одиниць, а орендар зобов`язався сплачувати орендну плату.

Відповідно до пункту 1.5 договору рекламні конструкції, що передаються в оренду, призначені для використання в якості місця розміщення реклами орендаря.

Пунктами 4.1-4.2 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2018 включно. Якщо за місяць до закінчення строку договору жодна зі сторін не заявить про розірвання договору, він вважається пролонгований на аналогічний термін (и.1, а.с.18).

На виконання умов вказаного договору, ТОВ Сарафан передало, а ТОВ ПІАР-ЛАЙН було прийнято у користування рекламні металеві конструкції типу біг-борд розміром 6х3 метри у кількості 40 одиниць, про що свідчить акт приймання-передачі рекламних конструкцій від 10.01.2013, підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств (т.1, а.с.19).

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2018 між сторонами було підписано Додаткову угоду №1, за умовами якої стороні дійшли згоди продовжити договір оренди рекламних конструкцій №10/01/13 від 10.01.2013 до 25.12.2021 (т.1, а.с.20).

20.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПІАР-ЛАЙН (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Б.І.І.А.К (Виконавець) було укладено договір на виконання робіт №20/06/13, за умовами якого замовник зобов`язався передати товар виконавцю на умовах, визначених у договорі, а виконавець зобов`язався встановити (здійснити монтаж) товару у вигляді рекламних конструкцій (біг-борд розміром 6х3 в кількості 10 (десяти) штук за наступними адресами:

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 4км + 100м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 3км + 900м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 1км + 150м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 1км + 150м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Ірпінь;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 2км + 650м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Ірпінь;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 2км + 650м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 3 км до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 3км + 300м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Ірпінь;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 4км + 600м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м.Ірпінь;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 4км + 800м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м.Ірпінь (т.1, а.с.21-24).

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Б.І.І.А.К на виконання умов вказаного договору було здійснення встановлення (монтаж) відповідних біг-бордів, про сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 18.7.2013 (т.1, а.с.25).

17.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сарафан (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Б.І.І.А.К (Виконавець) було укладено договір про виконання робіт від 17.08.2013, за умовами якого замовник зобов`язався передати товар виконавця на умовах, визначених у договорі, а виконавцем зобов`язався встановити (здійснити монтаж) товару у вигляді рекламних конструкцій (типу біг-борд розміром 6х3 м) в кількості 4 штук за наступними адресами:

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 2км + 750м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Ірпінь;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 2км + 750м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 2км + 250м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Ірпінь;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 2км + 750м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ (т.1, а.с.26-29).

На виконання умов вказаного договору ТОВ Б.І.І.А.К було здійснено монтаж відповідних рекламних конструкцій, про що між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 10.09.2013 (т.1, а.с.30).

02.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПІАР-ЛАЙН (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Б.І.І.А.К (Виконавець) було укладено договір про виконання робіт №02/09/13, за умовами якого замовник зобов`язався передати товар виконавцю на умовах, визначених у договорі, а виконавець зобов`язався встановити (здійснити монтаж) товару у вигляді рекламних конструкцій (біг-борд розміром 6х3в кількості 13 (тринадцяти) штук за наступними адресами:

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 3км + 900м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Ірпінь;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 2км + 700м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Ірпінь;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 2км + 700м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 4км + 500м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 4км + 500м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Ірпінь;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 4км + 400м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Ірпінь;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 4км + 400м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 3км + 300м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 4км + 800м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 4км + 600м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 4км + 200м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Київ;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 4км + 200м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Ірпінь;

- Святошинський р-н., траса Р-30 (Київ-Ірпінь), 4км + 100м до вулиці генерала Наумова у напрямку до м. Ірпінь (т.1, а.с.31-34).

10.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПІАР ЛАЙН (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) було укладено договір монтажу металевих конструкцій типу біг-борд №ПМ-1009, за умовами якого виконавець зобов`язався встановити (здійснити монтаж) товару у вигляді рекламних конструкцій у кількості 5 одиниць за наступними адресами:

- вздовж автодороги Р-30 на відстані 1,10 км від круга в напрямку Києва - праворуч;

- вздовж автодороги Р-30 на відстані 1,40 км від круга в напрямку Києва - праворуч;

- вздовж автодороги Р-30 на відстані 1,40 км від круга в напрямку Києва - ліворуч;

- вздовж автодороги Р-30 на відстані 1,25 км від круга в напрямку Києва - праворуч;

- вздовж автодороги Р-30 на відстані 1,25 км від круга в напрямку Києва - ліворуч (т.1, а.с.36-37).

На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_1 було здійснено монтаж відповідних рекламних конструкцій, про що між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 27.09.2018 (т.1, а.с.38).

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю ПІАР ЛАЙН (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) було укладено договір монтажу металевих конструкцій типу біг-борд №ПМ-0304 від 03.04.2019, за умовами якого замовник зобов`язався передати виконавцю товар на умовах, викладених у договорі, а виконавець зобов`язався встановити (здійснити монтаж) товару у вигляді рекламних конструкцій у кількості 10 одиниць за наступними адресами:

- м. Ірпінь, вздовж автодороги Р-30 на відстані 2,00 км від м. Києва - праворуч;

- м. Ірпінь, вздовж автодороги Р-30 на відстані 2,00 км від м. Києва - ліворуч;

- м. Ірпінь, вздовж автодороги Р-30 на відстані 1,45 км від м. Києва - праворуч;

- м. Ірпінь, вздовж автодороги Р-30 на відстані 1,45 км від м. Києва - ліворуч;

- м. Ірпінь, вздовж автодороги Р-30 на відстані 1,70 км від м. Києва - праворуч;

- м. Ірпінь, вздовж автодороги Р-30 на відстані 1,70 км від м. Києва - ліворуч (т.1, а.с.39-40)

Як вбачається з акта (проміжний) приймання-передачі виконаних робіт №1 від 12.04.2019, ФОП ОСОБА_1 було здійснено монтаж відповідних рекламних конструкцій (т.1, а.с.41).

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було прийнято наказ Про демонтаж рекламних засобів від 13.09.2018 №934, яким доручено директору Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама , зокрема, забезпечити демонтаж рекламних засобів у кількості 176 одиниць згідно із додатком до наказу (т.1, а.с.101).

Так, відповідно до Додатку ( Перелік рекламних засобів, що підлягають демонтажу згідно отриманої інформації в щоденних звітах від КП Київреклама ) визначено рекламні конструкції, які підлягають демонтажу, у тому числі:

- щит, що стоїть окремо (суцільний щит), двосторонній, загальною площею 18.0 кв. м., розташований: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, напрямок до вул. Наумова (50 м від закінчення межі Києва);

- щит, що стоїть окремо (суцільний щит), двосторонній, загальною площею 36.0 кв. м., розташований: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, напрямок до вул. Наумова (закінчення межі Києва);

- щит, що стоїть окремо (суцільний щит), двосторонній, загальною площею 18.0 кв. м., розташований: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, напрямок до м. Ірпінь (біля закінчення межі Києва);

- щит, що стоїть окремо (суцільний щит), двосторонній, загальною площею 18.0 кв. м., розташований: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, напрямок до м. Ірпінь (50 м. до закінчення межі Києва) (т.1, а.с.102-116).

Судом встановлено, що 10.02.2009 між Комунальним підприємством Київреклама (Замовник) та Комунальним підприємством Київблагоустрій (Виконавець) було укладено договір №124/№КР 05/09, за умовам якого виконавець зобов`язався за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку (у разі якщо рекламний засіб, заважає проведенню аварійно-відновлювальних робіт - терміново) надавати за плату послуги з демонтажу, перевезення безхазяйних та самовільно розміщених рекламних засобів, що встановлені без наявності дозвільних документів, передбачених чинним законодавством України та підлягають демонтажу відповідно до Порядку розміщення зовнішньої реклами м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 №1100, та порушують Правила благоустрою міста, а замовник зобов`язується сплачувати надані послуги.

28.12.2018 між Комунальним підприємством Київреклама (Замовник) та Комунальним підприємством Київблагоустрій (Виконавець) було укладено Додаткову угоду №13, якою сторони дійшли згоди про продовження терміну дії договору від 10.02.2009 124/№КР05/09 до 31.12.2019 (т.1, а.с.217).

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама звернулось до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявкою про надання послуг з демонтажу та транспортування рекламних засобів від 26.03.2019 №196-1345/КР, у якому просило здійснити демонтаж включених до наказів Управління з питань праці реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) рекламних засобів в частині, що передбачена специфікою договору від 10.02.2009 №124/№КР 05/09, в строк до 10 робочих днів з моменту отримання заявки (т.2, а.с.62).

На виконання вимог наказу від 13.09.2018 №934 та вказаної заявки 17.04.2019 Комунальним підприємством "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було здійснено демонтаж наступних рекламних конструкцій:

- щит (суцільний щит), що розташований за адресою: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, номер конструкції 86480С;

- щит (суцільний щит), що розташований за адресою: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, напрямок до вул. Наумова, номер конструкції 86481С;

- щит (суцільний щит), що розташований за адресою: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, номер конструкції: 86476С, про що було складено акти про демонтаж рекламного засобу від 17.04.2019 (т.1, а.с.218-221).

Комунальним підприємством "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по актах приймання-передачі демонтованих рекламних засобів від 16.04.2019 та від 17.04.2018 були передані Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама вищевказані демонтовані щити (т.2, а.с.98-99).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного наказу та діями відповідачів щодо його виконання, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправними та визнання протиправними дій, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України Про рекламу №270/96-ВР від 03.07.1996 (далі - Закон №270/96) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

- зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №270/96 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами від 29.12.2006 №2067 (далі - Правила №2067), які регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Пунктом 3 Правил №2067 передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Відповідно до пункту 5 Правил №2067 для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

У процесі регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами робочим органом залучаються на громадських засадах представники галузевих рад підприємців, об`єднань громадян та об`єднань підприємств, які провадять діяльність у сфері реклами.

Пунктом 16 Правил №2067 визначено, що видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг.

Згідно з пунктом 44 Правил №2067 рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.

Контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства (пункт 45 Правил №2067).

Відповідно до пунктів 46, 47 Правил №2067 У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2012 №1135 затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів (далі - Правила №1135).

Згідно з абзацами 1-2 пункту 9 Правил №1135 у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг дозвіл оформляється за участю Укравтодору або власників автомобільних доріг та Національної поліції, а у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам`яток, історичних ареалів населених місць - за участю органів виконавчої влади, визначених частиною п`ятою статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Оформлення видачі дозволу здійснюється відповідним структурним підрозділом облдержадміністрації або відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим за зразком згідно з додатком без залучення заявника у межах строку видачі дозволу.

Розміщення рекламних засобів здійснюється відповідно до вимог Законів України "Про рекламу" і "Про автомобільні дороги" (п.13 Правил №1135).

Пунктами 18-19 Правил №1135 передбачено, що контроль за додержанням цих Типових правил здійснюють органи виконавчої влади відповідно до повноважень.

Рекламні засоби, розміщені з порушенням вимог цих Типових правил, підлягають демонтажу.

Демонтаж таких засобів у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється за рішенням Укравтодору за поданням, зокрема відповідної облдержадміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

У свою чергу, рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253 затверджений Порядок розміщення реклами в місті Києві (далі - Порядок №37/6253, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до пункту 1.3 Порядку №37/6253 у Порядку розміщення реклами в місті Києві наведені нижче терміни вживаються у таких значеннях:

дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу реклами на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який дає право на розміщення зовнішньої реклами;

КП "Київреклама" - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Департаменту містобудування та архітектури та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - комунальна власність територіальної громади міста Києва), здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, забезпечувати виготовлення друкованої продукції, розміщення соціальної реклами та інформації соціального спрямування, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та Статутом підприємства.

Згідно з пунктом 17.1 Порядку №37/6253 демонтаж у цьому Порядку означає комплекс заходів, які передбачають відокремлення РЗ разом з основою від місця їх розташування та транспортування на спеціально відведені території для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та подальше зберігання РЗ не передбачає переходу права власності на них до територіальної громади міста Києва.

Демонтаж РЗ є засобом протидії порушенню прав територіальної громади міста Києва щодо надання у тимчасове користування місць (для розміщення РЗ) або усунення порушень договірних зобов`язань розповсюджувачами реклами за договорами про надання у тимчасове користування місць (власниками та/або законними користувачами РЗ), а також засобом усунення порушень в інших випадках.

Відповідно до пункту 17.2 Порядку №37/6253 демонтаж РЗ здійснюється відповідно до цього Порядку у таких випадках, зокрема: у разі виявлення самовільно встановлених РЗ; якщо термін дії дозволу закінчився і не був продовжений або дозвіл було скасовано у встановленому порядку.

Пунктом 17.3 Порядку №37/6253 визначено, що демонтаж РЗ у випадках, встановлених пунктом 17.2 цього Порядку, здійснюється на підставі наказу дозвільного органу.

Згідно з пунктом 17.4 Порядку №37/6253 у вказаних у пункті 17.2 цього Порядку випадках (крім випадку, коли власника РЗ неможливо встановити) демонтаж РЗ має бути проведений власниками (законними користувачами) РЗ самостійно за власний рахунок в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу чи КП "Київреклама" про усунення порушень вимог порядку розміщення зовнішньої реклами.

Демонтаж РЗ здійснюється без направлення розповсюджувачу реклами вимоги, якщо власник або адреса власника РЗ не встановлені.

Пунктом 17.6 Порядку №37/6253 визначено, що у разі необхідності демонтажу РЗ дозвільний орган складає перелік РЗ, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до КП "Київреклама" для забезпечення його виконання.

Відповідно до пункту 17.7 Порядку №37/6253 організація демонтажу або самостійне проведення демонтажу здійснюється КП "Київреклама" на підставі наказу дозвільного органу на умовах, визначених цим Порядком.

Під час демонтажу РЗ складається акт проведення демонтажу РЗ, а також може складатися акт огляду технічного стану РЗ з проведенням фото-та/або відеофіксації, які додаються до акта.

Акти складаються представниками КП "Київреклама".

У разі необхідності під час проведення демонтажу можуть бути присутні: власник або законний користувач РЗ, балансоутримувач місця розташування РЗ, представники державних органів, міських служб та інших організацій.

Кожний акт складається в двох примірниках і підписується всіма особами, присутніми під час проведення демонтажу. Один примірник акта залишається у дозвільного органу, інший надається власнику (законному користувачу) демонтованого РЗ (на його письмову вимогу) (пункт 17.8 Порядку №37/6253).

Відповідно до підпункту 14.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 р. N 1051/1051, розміщення та утримання зовнішньої реклами в м. Києві повинно відповідати вимогам Закону України "Про рекламу", Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 N 2067, а також діючому Порядку, що затверджується розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рекламні засоби розміщуються у відповідності до дозволу, який видається на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та проекту благоустрою території (схеми), затвердженому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

Згідно з підпунктом 14.1.2 Правил благоустрою міста Києва рекламні засоби, які встановлені самовільно або з порушенням вимог дозвільної документації, демонтуються Головним управлінням з питань реклами та Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), власниками (балансоутримувачами), а щодо засобів, встановлених на об`єктах дорожнього господарства, за участю комунального підприємства "Київдорсервіс" або Державтоінспекції.

Отже, з вищенаведених положень законодавства вбачається, що розміщення зовнішньої реклами здійснюється за умови отримання розповсюджувачем зовнішньої реклами дозволу.

У випадку розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів дозвіл на розміщення реклами видається розповсюджувачу зовнішньої реклами відповідним структурним підрозділом облдержадміністрації на підставі розпорядження голови облдержадміністрації. При цьому, у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг дозвіл оформляється за участю Укравтодору або власників автомобільних доріг та Національної поліції.

У свою чергу, розміщення зовнішньої реклами у місті Києві здійснюється за умови наявності у розповсюджувача зовнішньої реклами дозволу, виданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В силу вимог Порядку №37/6253 дозвіл на розміщення зовнішньої реклами підлягає переоформленню, зокрема, у разі набуття права власності на рекламний засіб іншою особою або передача його в оренду.

Невчинення розповсюджувачем рекламних засобів дій щодо переоформлення дозволу є підставою для прийняття дозвільним органом наказу про демонтаж рекламних засобів. У разі відсутності інформації про розміщувача рекламних засобів, безпосередньо демонтаж рекламних засобів на підставі відповідного наказу здійснює КП "Київреклама".

Як зазначено вище, наказом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Про демонтаж рекламних засобів від 13.09.2018 №934 було доручено Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама забезпечити демонтаж рекламних засобів, у тому числі, рекламних конструкцій, якими користується позивач на підставі договору оренди рекламних конструкцій №10/01/13 від 10.01.2013, укладеного з ТОВ Сарафан , яке є власником відповідних рекламних конструкцій, а саме:

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині протиправності прийняття Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спірного наказу, зазначив, що Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не мало повноважень на його прийняття, оскільки рекламні конструкції розташовані поза межами міста Києва.

В свою чергу, Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", заперечуючи проти позовних вимог, зазначили, що рекламні конструкції, які вказані у спірному наказі, розташовані на зеленій зоні території м. Києва, балансоутримувачем якої є Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

Відповідно до частини першої статті 173 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Частиною другою статті 2 статті 173 Земельного кодексу України визначено, що межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Згідно з частиною четвертою статті 173 Земельного кодексу України землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Відповідно до частини першої статті 174 Земельного кодексу України рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Статтею 175 Земельного кодексу України передбачено, що межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються в порядку та відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ від 15.01.1999 № 401-XIV межі міста Києва встановлюються Верховною Радою України за поданням Київської міської ради, погодженим з відповідними радами, з урахуванням історичних, соціально-економічних та інших особливостей території відповідно до чинного законодавства.

Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що встановлення та зміна меж районів і міст змінюються на підставі рішення Верховної Ради України, прийнятого за поданням Кабінету Міністрів України.

В свою чергу, межі міста Києва встановлюються Верховною Радою України за поданням Київської міської ради, погодженим з відповідними радами.

Так, межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

При цьому, проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Частиною другою статті 186 Земельного кодексу України передбачено, що проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.

Рішення Верховної Ради України , Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення).

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV Про землеустрій (далі - Закон №858) для встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних утворень.

Згідно з частиною другою статті 46 Закону №858 проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої містобудівної документації.

Частиною третьою статті 46 Закону №858 визначено, що проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць включає: а) пояснювальну записку; б) завдання на виконання робіт; в) рішення про розроблення проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних одиниць; г) посвідчені в установленому порядку копії генерального плану населеного пункту, рішень про його затвердження (у разі зміни меж населеного пункту); ґ) викопіювання із схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці (утворення), а у разі її відсутності - викопіювання із проекту формування територій сільських, селищних рад; д) викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих (за їх наявності) та проектних меж адміністративно-територіальної одиниці; е) експлікація земель в існуючих (за їх наявності) та проектних межах адміністративно-територіальної одиниці; є) опис меж адміністративно-територіальних одиниць; ж) матеріали погодження проекту; з) матеріали виносу меж адміністративно-територіальних одиниць в натуру (на місцевість) з каталогом координат їх поворотних точок.

Відповідно до частини четвертої статті 46 Закону №858 проект землеустрою щодо зміни меж населеного пункту може також передбачати пов`язані із цим зміни меж інших суміжних адміністративних одиниць, якщо прийняття рішення про їх зміну згідно із законом належить до компетенції одного органу.

Згідно з частиною шостою статті 46 Закону №858 проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл, селищ, міст розробляються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Частиною восьмою статті 46 Закону №858 визначено, що проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж. У разі розширення меж населеного пункту за рахунок території, яка не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

У разі встановлення меж міст проект також погоджується з Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою (частина дев`ята статті 46 Закону №858)

Відповідно до частини десятої статті 46 Закону №858 рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни).

Згідно з частинами одинадцятою-тринадцятою статті 46 Закону №858 проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць складається у паперовій та електронній (цифровій) формах.

Відомості про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру. Відомості про встановлені (змінені) межі адміністративно-територіальних одиниць зазначаються у витязі з Державного земельного кадастру, який безоплатно видається відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді.

Складовою частиною проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту є перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади.

Суд зазначає, що відповідачами під час розгляду справи не було надано доказів на підтвердження наявності рішення Верховної Ради України про встановлення (зміну) меж міста Києва, яке в силу вищенаведених вимог чинного законодавства одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста, погодженого з відповідними радами Київської області.

Рішенням Київської міської ради XI сесія VI скликання від 28.02.2013 №62/9119 Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж міста Києва погоджено проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж міста Києва, розроблений комунальним підприємством "Київський інститут земельних відносин", яким передбачається:

- збільшити територію міста Києва за рахунок включення в межі міста Києва 2075,7 гектара земель Київської області, в тому числі 6,9 гектара, що знаходяться у віданні Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району, 0,5 гектара - Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району, 1,60 гектара Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району, 2,7 гектара - Ірпінської міської ради, 904,7 гектара - Вишгородської міської ради, 17,0 гектара - Броварської міської ради, 56,9 гектара - Княжицької сільської ради Броварського району, 998,4 гектара - Гнідинської сільської ради Бориспільського району та селища Коцюбинське Ірпінської міської ради Київської області, територія якого становить 87,0 гектара;

- водночас виключити з меж міста Києва та передати до складу територій Київської області 659,3 гектара, у тому числі у відання Хотівської сільської ради Києво-Святошинского району - 0,5 гектара, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району - 20,6 гектара, Ірпінської міської ради - 0,6 гектара, Гостомельської селищної ради Києво-Святошинського району - 1,2 гектара, Горенської сільської ради Києво-Святошинського району - 1,7 гектара, Вишгородської міської ради - 41,7 гектара, Пухівської сільської ради Броварського району - 0,9 гектара, Княжицької сільської ради Броварського району - 2,8 гектара, Гнідинської сільської ради Бориспільського району - 153,0 гектара, Вишеньківської сільської ради Бориспільського району - 46,0 гектара, Козинської селищної ради Обухівського району - 390,3 гектара.

Погоджено зовнішні межі та територію міста Києва загальною площею 84974,4 гектара згідно з додатком до цього рішення.

Вирішено просити Київську обласну раду та Київську обласну державну адміністрацію погодити проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж міста Києва.

Вирішено звернутися до Верховної Ради України з клопотанням про встановлення зовнішніх меж міста Києва і затвердження території міста Києва загальною площею 84974,4 гектара та внесення змін до розмірів територій районів Київської області, зменшивши територію Броварського району на 70,2 гектара, Бориспільського району на 799,4 гектара, Вишгородського району на 863,0 гектара, Ірпінської міської ради на 87,9 гектара та збільшивши територію Києво-Святошинського району на 13,8 гектара і Обухівського району на 390,3 гектара (справа А-20581).

Представник Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у судовому засіданні наголошував на тому, що рекламні засоби, які використовує позивач, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:608:0001 на дорозі регіонального значення Р-30 (Київ-Ірпінь), яка розташована саме в м. Києві.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.07.2019 №НВ-8000967712019 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:608:0001 розташована за адресою: м. Київ, Святошинський р-н ., від вул. Генерала Наумова ( житловий масив Ново-Біличі, м. Київ) до житлового масиву Романівка (м. Ірпінь). Цільове призначення: землі автомобільного транспорту (т.3, а.с.169-171).

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 було витребувано від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві наступні докази: копію землевпорядної документації щодо встановлення адміністративно-територіальних меж міста Києва; витяг з Державного земельного кадастру з відомостями про встановлення адміністративно-територіальних меж м. Києва; копію землевпорядної документації, на підставі якої була оформлена земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:608:0001.

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві у листі від 27.08.2019 №19-26-0.22-4254/2-19 повідомило про те, що згідно переданої інформації Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), до 01.01.2013 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:608:0001 за адресою: м. Київ, Святошинський р-н., від вул. Генерала Наумова (житловий масив Ново-Біличі, м. Київ) до житлового масиву Романівка (м.Ірпінь), площею 0,0926 га.

У листі зазначено, що інформація про вищевказану земельну ділянку передана виключно в електронному файлі уніфікованої форми. Поземельні книги щодо земельних ділянок, державна реєстрація яких здійснена до 01.01.2013 до Головного управління Держгеокадастру не передавалась.

У регіональному фонді документації із землеустрою Головного управління Держгеокадастру у м. Києві знаходяться: копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва для будівництва автомобільної дороги Ірпінь-Київ (Ірпінь, житловий масив Романівка - м. Київ) у Святошинському районі; копія технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право постійного користування земельними ділянками, які надаються Службі автомобільних доріг у Київській області для будівництва автомобільної догори від вул. Наумова (житловий масив Ново-Біличі, м. Київ) до житлового масиву Романівка (м. Ірпінь) у Святошинському районі м. Києва; копія технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує Службі автомобільних доріг у Київській області право користування земельною ділянкою для будівництва автомобільної дороги від вул. Наумова (житловий масив Ново-Біличі, м. Київ) до житлового масиву Романівка (м. Ірпінь) у Святошинському районі м. Києва.

У вказаному листі зазначено, що рішенням Київської міської ради від 28.03.2013 №62/9119 було погоджено проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж міста Києва, розроблений Комунальним підприємством Київський інститут земельних відносин .

Вказаний законопроект землеустрою відповідно до законодавства України мав розглядатися відповідними сільськими, селищними, міськими, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення меж адміністративно-територіальної одиниці.

Зазначений проект на розгляд Головного управління Держгеокадастру у м. Києві не надходив.

Також у вказаному листі зазначено, що до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві не надходило рішення щодо затвердження адміністративних меж міста Києва. Відомості про межу м. Києва та відповідні відомості до Державного земельного кадастру не вносились та у Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві відсутні (т.3, а.с.230-231).

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві на виконання вимог ухвали суду надало копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва для будівництва автомобільної дороги Ірпінь-Київ (Ірпінь, житловий масив Романівка - м. Київ) у Святошинському районі; копія технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право постійного користування земельними ділянками, які надаються Службі автомобільних доріг у Київській області для будівництва автомобільної догори від вул. Наумова (житловий масив Ново-Біличі, м. Київ) до житлового масиву Романівка (м.Ірпінь) у Святошинському районі м. Києва; копія технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує Службі автомобільних доріг у Київській області право користування земельною ділянкою для будівництва автомобільної дороги від вул. Наумова (житловий масив Ново-Біличі, м. Київ) до житлового масиву Романівка (м. Ірпінь) у Святошинському районі м. Києва.

Так, дослідивши вказані документи, судом встановлено, що рішенням Київської міської ради ХІІ сесії IV скликання від 16.03.2006 №285/3376 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Комунальному підприємству Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва для будівництва автомобільної дороги Ірпінь-Київ (Ірпінь, житловий масив Романівка - м. Київ) у Святошинському районі м. Києва.

Встановлено передати Комунальному підприємству Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва , за умови виконання пункту 5 рішення, в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 19,84 га для будівництва автомобільної дороги Ірпінь-Київ (Ірпінь, житловий масив Романівка - м. Київ) у Святошинському районі м. Києва за рахунок земель запасу транспорту (площею 18,55 га) та міських земель, не наданих власність чи користування (площею 1,29 га) (т.4, а.с.79-80).

Рішенням Київської міської ради ХІІ сесії IV скликання від 17.09.2009 №259/2328 внесено зміни до рішення Київської міської ради від 16.03.2006 №285/3376 Про передачу земельної ділянки Комунальному підприємству Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва для будівництва автомобільної дороги Ірпінь-Київ (Ірпінь, житловий масив Романівка - м. Київ) у Святошинському районі м. Києва в частині зміни виду права, а саме: у пункті 4 слова та цифри в довгострокову оренду на 10 років замінено словами в постійне користування , а слово передати замінити словом надати (т.4, а.с.77-78).

Так, на підставі вказаних рішень Комунальному підприємству Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії №05-9-00059 від 17.03.2010 (т.4, а.с.81-82).

Судом встановлено, що на підставі акта приймання-передачі від 07.07.2011 з балансу Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва було передано на баланс Служби автомобільних доріг у Київській області ділянку автомобільної дороги від вулиці Генерала Наумова (житловий масив Ново-Біличі, м. Київ) до житлового масиву Романівка (м. Ірпінь) протяжністю в межах м. Києва 5,5 км (т.4, а.с.152-155).

Рішенням Київської міської ради ІХ сесії IV скликання від 12.07.2012 №795/8132 надано Службі автомобільних доріг у Київській області, за умови виконання пункту 2 рішення, в постійне користування земельну ділянку, площею 19,8420 га для будівництва автомобільної дороги від вул. Генерала Наумова (житловий масив Ново-Біличі, м. Київ) до житлового масиву Романівка (м.Ірпінь) у Святошинському районі м. Києва за рахунок земель, переданих відповідно до рішення Київської міської ради від 16.03.2006 №285/3376 Про передачу земельної ділянки комунальному підприємству Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва для будівництва автомобільної дороги Ірпінь-Київ (Ірпінь, житловий масив Романівка - м. Київ) у Святошинському районі м. Києва з урахуванням змін, несених рішенням Київської міської ради від 17.09.2009 №259/2328 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 16.03.2006 №285/3376 Про передачу земельної ділянки комунальному підприємству Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва для будівництва автомобільної дороги Ірпінь-Київ (Ірпінь, житловий масив Романівка - м. Київ) у Святошинському районі м. Києва , право користування якими посвідчено державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 17.03.2010 №05-9-00059, у зв`язку з передачею автомобільної дороги в державну власність (розпорядження Кабінету міністрів України від 17.11.2010 №2121-р, акт приймання-передачі від 08.07.2011) (т.4, а.с.2-4).

Як вбачається з листа Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації від 05.09.2018 №01-09/5305, розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 10.11.2017 №573 Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення до сфери управління Київської обласної державної адміністрації з 02 січня 2018 року автомобільні дороги загального користування місцевого значення Київської області, на праві оперативного управління, в існуючому стані передано до Департаменту.

Автомобільна дорога Р30 Під`їзд до м. Ірпеня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №712 Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення є автодорогою державного значення та знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Київській області, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг (Укравтодор) (т.1, а.с.41-42).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що автомобільна дорога Р30 Під`їзд до м. Ірпеня, до складу якої також входить земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:608:0001, з 02.01.2018 перебуває на балансі Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації.

Суд звертає увагу на те, що на момент виникнення спірних правовідносин Верховною Радою України не було прийнято рішення про встановлення меж міста Києва.

Отже, станом на 13.09.2018 зовнішні межі міста Києва не є встановленими у порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України Про столицю України - місто-герой Київ , що унеможливлює підтвердження Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) своїх повноважень щодо прийняття рішень про демонтаж рекламних конструкцій, розташованих вздовж автомобільної дороги Р30 Під`їзд до м. Ірпеня, у тому числі, її частини, автомобільної дороги від вул. Генерала Наумова (житловий масив Ново-Біличі, м. Київ), на якій були розміщені орендовані позивачем рекламні засоби (щити).

Суд звертає увагу на те, що всі рекламні конструкції, які орендують позивачем та зазначені Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради в додатку до спірного наказу, були вказані як такі, що розташовані на межі закінчення міста Києва або 50 метрів від цієї межі, у зв`язку з чим надання доказів на підтвердження встановлених та затверджених у відповідному порядку меж міста Києва є необхідною передумовою для доведення наявності у Управління повноважень на прийняття наказу про демонтаж рекламних конструкцій, тобто, правомірності його дій.

При цьому, суд не може прийняти до уваги посилання відповідачів на містобудівний кадастр міста Києва, розміщений у відкритому доступі за веб-адресою: mkk.kga.gov.ua, інформацію з Публічної кадастрової карти, а також рішення Київської міської ради від 29.11.2001 №126/1560 Описи меж нових адміністративних районів міста Києва (т. 2, а.с.74-77), оскільки ці документи не є допустимими доказами, що підтверджують межі міста Києва відповідно до Земельного кодексу України та Законів України Про столицю України - місто-герой Київ , Про землеустрій .

Не є переконливими і посилання відповідачів на раніше отримання позивачем дозволів на розміщення зовнішньої реклами саме у виконавчому органі Київської міської ради - Київській міській державній адміністрації (Департаменті суспільних комунікацій), оскільки правомірність дій по прийняттю спірного наказу та дій щодо його виконання не може підтверджуватися та опосередковуватися діями позивача.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що відповідачами під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження належності тієї частини автомобільної дороги Р-30 Під`їзд до м. Ірпеня, на якій були розташовані орендовані позивачем рекламні засоби, саме до меж міста Києва, а тому суд дійшов висновку, що Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не наділений повноваження як дозвільний орган відповідно до Порядку №37/6253 на прийняття наказу про демонтаж рекламних засобів, які розташовані на відповідній частині автомобільної дороги.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 від Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" були витребувані, зокрема, письмові пояснення щодо порядку визначення адреси місця розташування рекламних конструкцій, які підлягають демонтажу.

Витребування зазначених пояснень було здійснено судом з урахуванням необхідності з`ясування того, яким чином за умови відсутності затверджених у встановленому порядку меж міста Києва відповідачами визначається територія, на яку поширюються повноваження Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", та встановлюється факт розташування рекламних конструкцій на території поширення цих повноважень, особливо приймаючи до уваги той факт, що в самому додатку до спірного наказу зазначено, що рекламні конструкції позивача розташовані на межі міста Києва та в 50 метрах від цієї межі.

Однак, в наданих представником КП Київреклама поясненнях (т.3, а.с.105-106) були процитовані лише положення Регламенту заходів щодо здійснення обстеження місць розміщення рекламних засобів, реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва та вивісок, складання вимог про усунення порушень, прийняття рішень про демонтаж та здійснення демонтажу рекламних засобів, затвердженого Наказом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.12.2017 №296, та положення Посадової інструкції провідного фахівця з обстежень та обліку рекламних засобів відділу обстежень та обліку рекламних засобів Комунального підприємства Київреклама , затвердженої директором КП Київреклама 02.11.2015. Водночас, будь-які пояснення щодо порядку фактичного визначення місця розташування рекламних конструкцій, які підлягають демонтажу, зокрема, шляхом вимірювання відстані від меж міста Києва, з прив`язкою до певних межових знаків, від яких власне була обчислена відстань від рекламних конструкцій позивача до меж міста Києва тощо, відповідачем надані не були.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Отже, згідно зі статтями 8, 9 Конституції України у разі виникнення колізії між нормами Конституції України чи Кодексу адміністративного судочинства України з положеннями ратифікованого міжнародного договору, то застосовуються останні як норми прямої дії.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Європейський суд у справі Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

У справі "Рисовський проти України" (п.70-71) Європейський Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

У пунктах 100-102 рішення у справі Новеселецький проти України (заява №47148/99) від 22.02.2005 Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Протоколу N 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення "Броньовський проти Польщі" [GC], N 31443/96, п. 143, CEDH 2004-...).

У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. рішення "Спорронг та Лонрот проти Швеції", від 23 вересня 1982 року, серія А, N 52, стор. 26, п.69).

Щоб оцінити поведінку держави щодо дотримання статті 1 Протоколу N1, Суд має зробити повне дослідження різних інтересів у справі, беручи до уваги, що ціль Конвенції полягає в захисті прав, які є "очевидними та вагомими". Суд повинен встановити наявність спірної ситуації. Дійсно, коли питання суспільної користі виникає у справі, державні органи влади повинні реагувати належним чином, правильно та з великою відповідальністю (див. рішення "Васілеску проти Румунії", рішення від 22 травня 1998 року, Збірник рішень та ухвал 1998-III, стор. 1078, параграф 51; "Бейлер проти Іспанії" [GC], N 33202/96, параграфи 110 in fine, 114 і 120 in fine, CEDH 2000-I).

У справі Megadat.com S.r.l. проти Молдови суд також наголосив, що здійснюючи свої визначені законом повноваження щодо контролю за майном, якими органи державної влади наділені відповідно до абзацу 2 Статті 1 Протоколу, вони повинні діяти своєчасно, у належний спосіб та послідовно, аби не допускати порушення законних прав та інтересів власника.

Суд зазначає, що неможливість Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) довести належними та допустимими доказами наявність у нього повноважень на прийняття рішень щодо демонтажу рекламних конструкцій, що використовуються позивачем, в умовах відсутності затверджених у встановленому порядку меж міста Києва, свідчить про недотримання відповідачем принципу належного урядування , унеможливлює здійснення позивачем контролю за недопущенням свавільних дій суб`єкта владних повноважень та захисту від таких дій, що, врешті-решт порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майнове право позивача (право оренди рекламних конструкцій та право на отримання коштів від їх експлуатації).

Наведені обставини свідчать про необхідність захисту порушеного права позивача.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №934 від 13.09.2018 року.

Спірним наказом вставлено вимогу директору Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" забезпечити демонтаж рекламних засобів у кількості 176 одиниць згідно із додатком до наказу.

У Додатку ( Перелік рекламних засобів, що підлягають демонтажу згідно отриманої інформації в щоденних звітах від КП Київреклама ) до спірного наказу визначено, що демонтажу підлягають лише 4 одиниці, які використовує позивач, а саме: щит, що стоїть окремо (суцільний щит), двосторонній, загальною площею 18.0 кв. м., розташований: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, напрямок до вул. Наумова (50 м від закінчення межі Києва); щит, що стоїть окремо (суцільний щит), двосторонній, загальною площею 36.0 кв. м., розташований: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, напрямок до вул. Наумова (закінчення межі Києва); щит, що стоїть окремо (суцільний щит), двосторонній, загальною площею 18.0 кв. м., розташований: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, напрямок до м. Ірпінь (біля закінчення межі Києва); щит, що стоїть окремо (суцільний щит), двосторонній, загальною площею 18.0 кв. м., розташований: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, напрямок до м. Ірпінь (50 м. до закінчення межі Києва).

З вказаного додатку вбачається, що інші 172 рекламних одиниці використовуються іншими суб`єктами господарювання, а тому спірний наказ в частині демонтажу цих рекламних носіїв та дії, пов`язані з виконанням наказу в цій частині, не зачіпають права та інтереси ТОВ ПІАР-ЛАЙН .

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №934 від 13.09.2018 року саме в частині демонтажу 4 одиниць рекламних конструкцій, які використовує ТОВ ПІАР-ЛАЙН .

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видання наказу №934 від 13.09.2018, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки у даному випадку, ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача, який призводять до повного їх відновлення, є саме визнання протиправним та скасування спірного наказу в частині, що стосується ТОВ ПІАР-ЛАЙН .

Також у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо виконання наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №934 від 13.09.2018 року, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправними дій КП "Київреклама" та КП "Київблагоустрій" щодо виконання спірного наказу є похідної від вимоги про визнання цього наказу протиправним та його скасування, а тому, враховуючи часткове задоволення основної вимоги, похідна вимога також підлягає частковому задоволенню.

Водночас, оскільки матеріалами справи підтверджується фактичне здійснення відповідачами демонтажу трьох рекламних конструкцій з чотирьох, зазначених у додатку до спірного наказу, протиправними підлягають визнанню дії виключно стосовно вже здійсненого демонтажу. Вимога про визнання протиправними дій відповідачів щодо демонтажу рекламної конструкції з номером 86482С (щит, що стоїть окремо (суцільний щит), двосторонній, загальною площею 18.0 кв. м., розташований за адресою: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, напрямок до вул. Наумова (50 м від закінчення межі Києва)) задоволенню не підлягає, оскільки демонтаж цієї конструкції фактично проведений не був.

При цьому, дії КП "Київреклама" та КП "Київблагоустрій" в частині забезпечення благоустрою є делегованими Київською міською державною адміністрацією публічно-владними управлінськими функціями, які вчиняються під час реалізації рішень Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а тому спір в цій частині є публічно-правовим, який підлягає розгляду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Саме така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №910/2145/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 78044739), яка підлягає обов`язковому врахуванню на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5763,00 грн. за три вимоги немайнового характеру, згідно квитанції №155 від 23.05.2019, оригінал якої міститься у матеріалах справи (т.1, а.с.2).

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.

За таких обставин, вимога про визнання протиправним та скасувати наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №934 від 13.09.2018 року та вимога про визнання протиправними дій щодо його видання є однією вимогою, за яку підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі:

- 1921,00 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - у зв`язку із задоволенням позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Про демонтаж рекламних засобів №934 від 13.09.2018 року;

- 1921,00 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" - у зв`язку із задоволенням позовних вимог про визнання протиправними дій КП "Київреклама" щодо виконання наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №934 від 13.09.2018 року;

- 1921,00 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) - у зв`язку із задоволенням позовних вимог про визнання протиправними дій КП "Київблагоустрій" щодо виконання наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №934 від 13.09.2018 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Про демонтаж рекламних засобів №934 від 13.09.2018 року в частині демонтажу таких рекламних засобів:

- щит, що стоїть окремо (суцільний щит), двосторонній, загальною площею 18.0 кв. м., розташований за адресою: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, напрямок до вул. Наумова (50 м від закінчення межі Києва);

- щит, що стоїть окремо (суцільний щит), двосторонній, загальною площею 36.0 кв. м., розташований за адресою: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, напрямок до вул. Наумова (закінчення межі Києва);

- щит, що стоїть окремо (суцільний щит), двосторонній, загальною площею 18.0 кв. м., розташований за адресою: Святошинський р-н., вул. Автодорога Р-30, напрямок до м. Ірпінь (біля закінчення межі Києва);

3. Визнати протиправними дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" щодо виконання наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №934 від 13.09.2018 року в частині демонтажу таких рекламних засобів:

4. Визнати протиправними дії Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо виконання наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №934 від 13.09.2018 року в частині демонтажу таких рекламних засобів:

5. В іншій частині в позові відмовити.

6. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІАР-ЛАЙН" (ідентифікаційний код 37563840, місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Грибоєдова, буд.2, оф.44) судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 41348526, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36).

7. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІАР-ЛАЙН" (ідентифікаційний код 37563840, місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Грибоєдова, буд.2, оф.44) судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (ідентифікаційний код 26199714, адреса: 04070, м. Київ, вул. Боричів узвіз, 8).

8. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІАР-ЛАЙН" (ідентифікаційний код 37563840, місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Грибоєдова, буд.2, оф.44) судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 26199708, адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корпус 2).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.


Дата ухвалення рішення	26.12.2019
Оприлюднено	27.12.2019

Дудін С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 26.12.2019 по справі 320/2568/19КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —320/2568/19

Рішення від 26.12.2019

Рішення
від 26.12.2019 по справі 320/2568/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД