Рішення

від 17.12.2019 по справі 540/2065/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2065/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Кукульник Я.В., за участю позивача Ейсмонт Н.С., представника позивача Горбунової К.О., представника відповідача Гордієнка К.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Норт, ЛТД" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.06.2019 р. № 0123865112,

встановив:

В жовтні 2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Норт, ЛТД з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2019 року №0123865112, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, яким визначено штраф в сумі 6747,70 грн.

Обґрунтування позовних вимог наступне: в акті перевірки від 20.05.2019 року відповідачем зазначено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних за №№3-43 від 28 лютого 2019 року (загальна сума податку на додану вартість 67476,81 грн.) на чотири дні, але здійснюючи камеральну перевірку, відповідачем не взято до уваги лист позивача № 28/03 від 28.03.2019 року, який останній заздалегідь направив відповідачу, розуміючи, що ситуація щодо неможливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН через технічні причини, яка склалася за обставин, незалежних від дій позивача, загрожує платнику податків штрафними санкціями за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. До вказаного листа позивачем додано підтверджуючі документи та викладені факти, обставини, які унеможливили своєчасну реєстрацію податкових накладних. Однак, при проведені камеральної перевірки відповідачем не розглянуто і не прийнято до уваги документи, які підтверджують, що 15.03.2019 року позивач позбавлений будь-якої технічної можливості зареєструвати податкові накладні через систему електронного документообігу, позивачем надіслано заперечення на акт перевірки № 1481/21-22-51-12-01/24124193 від 20.05.2019 року і вдруге надано підтверджуючі документи, з вимогою скасувати висновки акту перевірки. Відповідачем надіслано відповідь з констатацією факту несвоєчасної реєстрації податкових накладних і без розгляду фактичних обставин справи, що підтверджені платником податків відповідними документами. Таким чином, позивач не може бути притягнутий до фінансової відповідальності, у вигляді штрафу, за порушення термінів реєстрації податкових накладних, оскільки позивач своєчасно виконав вимоги Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами щодо направлення заяви приєднання до Договору про визнання електронних документів (у зв`язку із зміною керівника), отримав підтвердження прийняття заяви приєднання, у вигляді квитанції № 2 зі статусом Документ прийнято , і у подальшому, без порушення термінів реєстрації податкових накладних, 15 березня 2019 року (з урахування граничних строків) намагався зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, проте, така реєстрація не відбулась за наявності технічних причин, що виникли у відповідних електронних системах (базах) саме контролюючого органу, через які податкові накладні позивача не було своєчасно зареєстровано. В зв`язку з чим позивач вважає податкове-повідомлення рішення протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 04 жовтня 2019 року у справі відкрито спрощене провадження.

22.10.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що несвоєчасне направлення на реєстрацію податкових накладних позивачем не заперечується, встановлені порушення в акті перевірки від 26.04.2019 року № 112/21-22-54-12/30874961 є доведеними, рішення ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних позивачем не оскаржено, а отже оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 19.06.2019 р. № 0123865112 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 26.11.2019 року замінено відповідача Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на правонаступника Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі по тексту Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі або Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі).

Ухвалою від 26.11.2019 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального провадження.

Представник позивача та позивач в судове засідання з`явились, позовні вимоги просили задовольнити з підстав викладених в позові.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово сторін по справі, перевіривши доводи адміністративного позову судом встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, в порядку ст. 76 ПК України відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ Фірма, Норт, ЛТД (24121493) за лютий-березень 2019 року за результатами якої складено Акт перевірки від 20.05.2019 №1481/21-22-51-12- 01/24121493.

За результатом проведеної перевірки встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, визначених статтею 201 ПК України, за лютий-березень 2019 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення- рішення від 19.06.2019 №0123865112, яким згідно зі ст. 201 ПК України на позивача накладено штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 67476,81 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 6747,70 грн.

Позивач звернувся зі скаргою до ДФС України, відповідно до змісту якої просив скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 5 вересня 2019 року за № 671/6/99-00-08-05-05, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Судом також встановлено, що 14 березня 2019 року у ТОВ фірма Норт ЛТД відбулась зміна керівника (підписанта), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено зміни відомостей про юридичну особу 14 березня 2019 року об 11 годині 26 хвилин.

Відповідно до розділу І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, цей Порядок, розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронний цифровий підпис , Про інформацію , Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах , Про телекомунікації , визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу.

Розділом III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами передбачено, що юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Автор створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов`язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається автору.

Підписувач (в особі якого автор приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням ЕЦП.

Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього - електронна печатка.

Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9-11 розділу II цього Порядку.

Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до пункту 5 цього розділу) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок.

Контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до розділу III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, позивачем 14 березня 2019 року через систему електронного документообігу M-E.Doc відправлено додаток до діючого Договору про визнання електронних документів - Заяву про приєднання (J1392001) від 14.03.2019 року № 1 та 15 березня 2019 року о 16 годині 51 хвилині отримано другу квитанцію зі статусом Документ прийнято , реєстраційний номер 9046813907 .

А відтак, позивач, як автор електронних документів, 15 березня 2019 року приєднався до Договору про визнання електронних документів, що підтверджується отриманням Позивачем другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору. За таких обставин, своєчасно, у зв`язку із зміною керівника, виконав усі передбачені Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами дії щодо можливості спрямовувати адресату (контролюючому органу) відповідні електронні документи.

Разом з тим, отримавши повідомлення про приєднання до Договору про визнання електронних документів, Позивачем 15.03.2019 року податкові накладні від 28.02.2019 року у кількості 41 шт. направлено на реєстрацію в ЄРПН.

Проте, податкові накладні № 3-43 від 28.02.2019 року відхилено (реєстрацію в ЄРПН не здійснено) 15.03.2019 року з незрозумілих причин, а саме, - позивачем отримано квитанції № 1 Документ не прийнято . У зазначених квитанціях вказано: виявлені помилки/зауваження : Блок даних. Невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису.

Судом встановлено, що після повторної відправки додатку до діючого Договору про визнання електронних документів - Заяви про приєднання (J1392001) від 18 березня 2019 року о 17 годині 22 хвилини, позивачем отримано квитанцію № 2 про прийняття о 17 годині 52 хвилині, тобто позивачем, як і у першому випадку - 15 березня 2019 року, отримано підтвердження про приєднання автора (Позивача) до Договору у вигляді отримання позивачем другої квитанції зі статусом Документ прийнято .

Як наслідок, позивачем відправлено податкові накладні для реєстрації в ЄРПН повторно 19.03.2019 року, і саме цією датою вказані податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, тобто з порушенням встановлених термінів.

За положеннями пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246; у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Таким чином процедура прийняття податкової накладної полягає у вчиненні податковим органом фактичних дій з розшифрування податкової накладної, перевірки електронного цифрового підпису та визначення відповідності електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, а також реєстрації податкової накладної у день її отримання органом державної податкової служби (у разі відсутності причин для відмови).

Так, судом встановлено, та не заперечувалось позивачем, що податкові накладні № 3-43 від 28.02.2019 року на реєстрацію до ЄРПН направлялись 15.03.2019 року після чого позивач отримав квитанції № 1 від 15.03.2019 р. про неприйняття документів та відмову у реєстрації податкових накладних.

Однак, позивачем, рішення ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних № 3-43 від 28.02.2019 року, оформлених квитанціями № 1 від 15.03.2019 року, ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржувались.

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно ч. 1, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Предметом розгляду даної справи є правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.06.2019 №0123865112. Жодні позовні вимоги щодо правомірності винесення ДФС України рішень щодо неприйняття податкових накладних №3-43 від 28.02.2019, оформлених квитанціями №1 від 15.03.2019 року, позивачем не заявляються, отже суд приходить до висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених прав, так як позивачем під час розгляду справи не було надано доказів щодо звернення до суду з позовом до ДФС України щодо реєстрації оскаржуваних накладних №3-43 від 28.02.2019 чи щодо визнання датою реєстрації таких накладних 15.03.2019 р.

Враховуючи викладене та той факт, що несвоєчасне направлення на реєстрацію

податкових накладних позивачем не заперечується, суд приходить до висновку, що встановлені порушення в акті перевірки від 26.04.2019 №112/21-22-54-12/30874961 є доведеними, рішення ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних позивачем не оскаржено, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.06.2019 № 0123865112 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 по справі №815/2457/18.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Аманн проти Швейцарії (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем надано достатньо належних та допустимих доказів щодо правомірності своїх дій.

В судовому засіданні 17.12.2019 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Норт, ЛТД (73000, м.Херсон, вул. 49-ої Гвардійської дивізії, 22а, код ЄДРПОУ 24121493) до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, м.Херсон, пр. Ушакова, 75) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26 грудня 2019 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 111030300