Рішення

від 26.12.2019 по справі 640/14527/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2019 року №640/14527/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Центро-Строй" до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Приватного підприємства "Центро-Строй" (далі - позивач, ПП "Центро-Строй") до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2019 р. №09522615140103 та №09532615140103.

Ухвалою суду від 07.08.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/14527/19 (далі - справа) , розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У подальшому, від позивача надійшла письмова заява про збільшення позовних вимог, шляхом їх викладення у наступній редакції:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.07.2019 р. №09522615140103 та №09532615140103;

- визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарги від 24.09.2019 р. №2945/6/99-00-08-05-01 Державної податкової служби України (далі - ДПС України) .

Так, ухвалою суду від 30.10.2019 р. прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог у справі, а також залучено в якості співвідповідача по справі - ДПС України (також далі - відповідач-2) .

Ухвалою суду від 28.11.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем-1 на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам. Також, позивач звертав увагу суду на те, що рішення про результати розгляду скарги від 24.09.2019 р. №2945/6/99-00-08-05-01 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте ДПС України без врахування того, що рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач-2, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судові засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідачем у період із 29.05.2019 р. по 19.06.2019 р. проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Центро-Строй", за результатами якої складено акт перевірки від 26.06.2019 р. №381/26-15-14-01-03/33122206 (далі - Акт перевірки) .

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 н. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , ст. 4, п. 2 ст. 3, п. 1 п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV, п. 5 та п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. №20, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 814483 грн., в тому числі: за півріччя 2016 року - на загальну суму 149511 гри., за 3 квартали 2016 року - на загальну суму 814483 грн., за 2016 рік - на загальну суму 814483 грн.;

- п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 та п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 906015 грн. в тому числі по періодах: за травень 2016 року - на суму 138436 грн., за вересень 2016 року - на суму 615715 грн., за грудень 2016 року - на суму 37688 грн., за липень 2017 року - на суму 4000 грн., за серпень 2017 року - на суму 62381 грн., за жовтень 2017 року - на суму 32223 грн., за листопад 2017 року - на суму 2636 грн., за грудень 2017 року - на суму 1999 грн., за січень 3018 року - на суму 2001 грн., за квітень 2018 року - на суму 3271 грн., за червень 2018 року - на суму 1022 грн., за серпень 2018 року - на суму 2288 грн., за вересень 2018 року - на суму 1064 грн., за жовтень 2018 року - на суму 1088 грн., за лютий 2019 року - на суму 203 грн.

На підставі Акту перевірки 22.07.2019 р. відповідачем у відношенні позивача прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

1) №09522615140103, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1018103,75 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 814483,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 203620,75 грн.;

2) №09532615140103, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 959473,75 грн., з яких за основним платежем - 767579,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 191894,75 грн.

При цьому, за результатами адміністративного оскарження ДПС України рішенням від 24.09.2019 р. №2945/6/99-00-08-05-01 залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

У ході розгляду справи судом з`ясовано, що висновок відповідача про заниження податку на прибуток та ПДВ ґрунтується на виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагента - ТОВ "Алето Союз", ПП "Курортбуд", ТОВ "БК "Будінвест", списані паливно-мастильні матеріали не використовувались у власній господарській діяльності.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, у межах даного спору слід, зокрема, встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ "Алето Союз", обставини виконання умов договорів, ділову мету в їх укладанні, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

На час існування спірних правовідносин і позивач і його контрагент (ТОВ "Алето Союз") володіли належним рівнем правосуб`єктності, були зареєстровані платниками ПДВ, протилежного відповідачем не доведено.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем, як генпідрядником, та ТОВ "Алето Союз", як субпідрядником, укладені договори субпідряду, за умовами яких генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання за плату певних робіт, а саме:

1) Договір субпідряду №2 від 25.04.2016 р. щодо виконання робіт по установці маслоуловлювача на зливному колекторі навантажувального двору (етап 1) на території ПО ПАТ "САН ІнБев Україна" за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 20; вартість робіт - 304069,13 грн., в тому числі ПДВ 50678,19 грн.;

2) Договір субпідряду №3 від 25.04.2016 р. щодо виконання робіт по монтажу автономних систем пожежогасіння на РП-17, РП-17/1 і трансформаторних підстанціях ТП-1, ТП-2, ТП-3, ТП-4, ТП-5 (загально-будівельні роботи) на території ПО ПАТ "САН ІнБев Україна" за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 20; вартість робіт - 312541,21 грн., в тому числі ПДВ 52090,20 грн.;

3) Договір субпідряду №4 від 25.04.2016 р. щодо виконання робіт по виготовленню та монтажу стаціонарних антипроливних піддонів для зберігання хімічних речовин на території ПО ПАТ "САН ІнБев Україна" за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 20; вартість робіт - 214007,11 грн., в тому числі ПДВ 35667,85 грн.;

4) Договір субпідряду №5 від 07.07.2016 р. Щодо виконання робіт по переплануванню першого поверху торгово-офісного центру під офісні приміщення Філії ТОВ "Нестле Україна" "Нестле Бізнес Сервіс в Європі" по вул. Угорський будинок №14 в м. Львів; вартість робіт 3345465,00 грн., в тому числі ПДВ 557577,50 грн.

5) Договір субпідряду №6 від 09.08.2016 р. щодо виконання ремонтних робіт по влаштуванню ізоляції (ремонт бака гарячої води) на території ПО ПАТ "САН ІнБев Україна" за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 20; вартість робіт - 221892,37 грн., в тому числі ПДВ 36982,06 грн.;

6) Договір субпідряду №7 від 09.08.2016 р. щодо виконання робіт по монтажу автономних систем пожежогасіння на РП-17, РП-17/1 та трансформаторних підстанціях ТП-1, ТП-2, ТП-3, ТП-4, ТП-5 (загально-будівельні роботи) на території ПО ПАТ "САН ІнБев Україна" за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 20; вартість робіт - 126929,89 грн. в тому числі ПДВ 21154,98 грн.

Так, на виконання умов вказаних вище договорів субпідряду ТОВ "Алето Союз" виконано відповідні роботи на загальну суму 4524904,71 грн., в т.ч. ПДВ 754150,79 грн., на підтвердження чого надано суду відповідні копії:

- акту прийому-передачі виконаних робіт №10 від 25.05.2016 р. та податкової накладної №8 від 25.05.2016 р. на загальну суму 304069,13 грн., в т.ч. ПДВ 50678,19 (Договір субпідряду №2 від 25.04.2016 р.);

- акту прийому-передачі виконаних робіт №14 від 30.05.2016 р. та податкової накладної №10 від 30.05.2016 р. на загальну суму 312541,21 грн., в т.ч. ПДВ 52090,20 грн. (Договір субпідряду №3 від 25.04.2016 р.);

- акту приймання виконаних будівельних робіт №15 від 30.05.2016 р. та податкової накладної №9 від 30.05.2016 р. на загальну суму 214007,11 грн., в т.ч. ПДВ 35667,85 грн. (Договір субпідряду №4 від 25.04.2016 р.);

- акту приймання виконаних будівельних робіт №30 від 08.09.2016 р. та податкової накладної №14 від 08.09.2016 р. на загальну суму 3345465,00 грн., в т.ч. ПДВ 557577,50 грн. (Договір субпідряду №5 від 07.07.2016 р.);

- акту прийому-передачі виконаних будівельних робіт №29 від 08.09.2016 р. та податкової накладної №13 від 08.09.2016 р. на загальну суму 221892,37 грн., в т.ч. ПДВ 36982,06 грн. (Договір субпідряду №6 від 09.08.2016 р.);

- акту прийому-передачі виконаних робіт №28 від 08.09.2016 р. та податкової накладної №12 від 08.09.2016 р. на загальну суму 126929,89 грн., в т.ч. ПДВ 21154,98 грн. (Договір субпідряду №7 від 09.08.2016 р.).

Факт оплати ПП "Центро-Строй" робіт за вказаними вище договорами субпідряду на загальну суму 4524904,71 грн., в т.ч. ПДВ 754150,79 грн. відповідачем-1 не ставився під сумнів.

Крім того, у ході судового розгляду справи судом з`ясовано, що вказані вище роботи за договорами субпідряду придбані позивачем з метою належного забезпечення здійснення основного виду власної господарської діяльності, а саме, з метою виконання власних зобов`язань перед ПАТ "САН ІнБев Україна", як замовником, за Договором підряду №ESL_0004_CHE/4600056885 від 15.04.2016 р., за Договором підряду №ESL_0003_CHE/4600056889 від 21.04.2016 р., за Договором підряду №ESL_0049_CHE/4600056891 від 20.04.2016 р., за Договором підряду №08_TO_DSN/4600056616 від 28.03.2016 р., та перед Філією ТОВ "Нестле Україна" "Нестле Бізнес Сервіс в Європі" за Договором підряду №6/24.05 від 24.05.2016 р.

При цьому, посилання відповідача-1 на вирок Приморського районного суду міста Одеси від 14.11.2017 р. у справі №522/15012/17 суд вважає неналежним та недостатнім доказом нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Алето Союз", виходячи з наступного.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 61 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Поряд з цим, матеріали справи не містять, в т.ч. в Акті перевірки не зазначено, доказів на підтвердження наявності обвинувального вироку або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, та/або інших судових рішень, в яких була б встановлена фіктивність спірних правочинів.

Згідно з пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 135 ПК України, платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як також зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо оцінки доводів податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами, то такі доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені належними доказами та спростовуються наданими позивачем доказами.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем надано усі належним чином оформлені первинні документи, якими, у сукупності із іншими наданими позивачем та дослідженими судом доказами за переконанням суду, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Алето Союз".

З акту перевірки вбачається, що в ході проведення перевірки встановлено, що у перевіряємому періоді ПП "Центро-Строй" мало власні легкові транспортні засоби (BMW750LI д.н.з. НОМЕР_1 , Sкоdа Остаvіа А5 АМВІТІON д.н.з. НОМЕР_2 . КІА NIRO д.н.з. НОМЕР_3 ), для експлуатації яких придбавались паливно-мастильні матеріали у підприємств ТОВ "Альяс Еволюiн", ТОВ "Стейт Оіл", ТОВ "Євро Пауер", ТОВ "Белнафтогаз", які на думку відповідача-1, безпідставно віднесено позивачем до податкового кредиту на суму 30438,77 грн.

Із вказаним висновком відповідача-1 суд не погоджується з огляду на те, що податкові накладні, виписані на адресу ПП "Центро-Строй" при придбанні ПММ не були включені при формуванні податкової декларації з податку на додану вартість у податковий кредит за відповідний період, тим самим, відповідно податкові зобов`язання не були зменшені, що підтверджується додатками 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, які наявні в матеріалах справи.

Також суд не погоджується з висновком відповідача-1 про те, що ПП "Центро-Строй" завищено податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з ПП "Курортбуд" на суму передоплат за непоставлені товари/послуги в розмірі 37687,50 грн., в т.ч. за грудень 2016 р. 37687,50 грн., завищено податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "БК "Будінвест" на суму отриманих та оплачених товарів/послуг в розмірі 83737,15 грн., в т.ч. за серпень 2017 р. 83737,15 грн., враховуючи ст. 114, п. 102.1 ст. 102 ПК України та з урахуванням того, що договір ПП "Центро-Строй" з ПП "Курортбуд" укладено у 2012 р., відповідно була здійснена передоплата, договір ПП "Центро-Строй" з ТОВ "БК "Будінвест" укладено у 2012 р. відповідно була здійснена передоплата.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача-1 щодо протиправного заниження позивачем ПДВ на загальну суму 906015,00 грн. та податку на прибуток на загальну суму 814483,00 грн.

Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з`ясовані обставини, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті протиправно, а тому, як наслідок, вони підлягають скасуванню.

Крім того, зважаючи на встановлену судом протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також враховуючи те, що відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню, суд приходить до висновку, що рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 24.09.2019 р. №2945/6/99-00-08-05-01 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Приватного підприємства "Центро-Строй" до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 19210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 та у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Центро-Строй" (місцезнаходження: 01103, м. Київ, бульв. Дружби Народів, 28-В, оф. 502; код ЄДРПОУ 33122206) до Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішення, податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 22.07.2019 р. №09522615140103 та №09532615140103.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 24.09.2019 р. №2945/6/99-00-08-05-01.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства "Центро-Строй" сплачений ним судовий збір у розмірі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

5. Стягнути на користь Приватного підприємства "Центро-Строй" сплачений ним судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко