Рішення

від 26.12.2019 по справі 560/3319/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3319/19

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Ізяславська виправна колонія №31" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Ізяславська виправна колонія №31", в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" яка полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна; зобов`язати Державну установу "Ізяславська виправна колонія (№31)" виплату належну йому грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна в розмірі 14398,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що був звільнений зі служби в Державній кримінально - виконавчій службі України за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) з 01 лютого 2019 року. Відповідно до довідки №20 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, загальна вартість невиданого йому речового майна становить 14398,06 грн. Така сума залишається невиплаченою.

Ухвалою суду від 04.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача до суду 21.11.2019 надійшов відзив на позов, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що згідно постанови Кабінету міністрів України від 14 серпня 2013 року №578 "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі. Державною установою "Ізяславська виправна колонія (№31)" проведено нарахування належної ОСОБА_1 грошової компенсації за не отримані предмети форменого одягу в сумі 14398,08 грн. Інформація щодо потреби в коштах для виплати грошової компенсації передана до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції. Проте, за період з 01.01.2019 року по теперішній час фінансування на виплату грошової компенсації за не отримані предмети форменого одягу особам рядового і начальницького складу, які звільнились з установи, не виділялось.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно наказу начальника Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" від 31.01.2019 №16 о/с-19 (по особовому складу), старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально - виконавчій службі України за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) 01 лютого 2019 року.

Відповідно до довідки №20 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, загальна вартість предметів, за які виплачується грошова компенсація ОСОБА_1 , становить 14398,08 грн.

Враховуючи те, що відповідач не виплатив належну суму компенсації позивачу, а тому останній вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" №2713-IV від 23.06.2005 (далі - Закон №2713-IV) на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст.24 Закону №2713-IV, фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Пунктом 1 Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого 14.08.2013 постановою Кабінету Міністрів України №578 (надалі - Порядок № 578), зазначено, що цей Порядок визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.

Згідно п.22 Порядку №578 особам рядового і начальницького складу (крім курсантів) після перших трьох років служби за їх бажанням та рішенням керівника органу чи установи дозволяється за умови наявності в їх користуванні придатних до використання предметів раніше виданого речового майна особистого користування замість одних предметів, передбачених нормами забезпечення, отримувати інші, вартість яких не перевищує вартості предметів, що замінюються, або отримувати за них грошову компенсацію. Грошова компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі.

Відповідно до пункту 27 Порядку №578, під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.

Отже, для осіб, які проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби, така компенсація виплачується у разі наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі, як то передбачено п.22 Порядку. В той же час, для осіб, які звільняються зі служби, таких застережень Порядок № 578 не містить.

Відповідно до п. 60 Порядку №578 для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.

Право позивача на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно відповідачем не заперечується. Однак, така компенсація не виплачена позивачу у зв`язку з відсутністю фінансування.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У п.23 рішення Європейського суду з прав людини від 10.03.2011 у справі "Сук проти України" зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Оскільки позивач під час звільнення не отримав речове майно особистого користування, тому набув права на виплату грошової компенсації за таке майно за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що позивач під час звільнення зі служби не отримав грошову компенсацію за неотримане речове майно, яка станом на час розгляду даної справи не виплачена, що не заперечується відповідачем, суд вважає, що наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 14398,06 грн та стягнення з Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 14398,06 грн.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано правомірність заявлених позовних вимог, тому, наявні правові підстави для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Ізяславська виправна колонія №31" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 14398,06 грн.

Стягнути з Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 14398 (чотирнадцять тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 06 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Ізяславська виправна колонія №31".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Центрально-західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації в особі, Державної установи "Ізяславська виправна колонія №31" (вул. Гагаріна, 4,Ізяслав,Хмельницька область,30300 , ідентифікаційний код - 08594759)

Головуючий суддя О.П. Шевчук