Рішення

від 23.12.2019 по справі 580/3557/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року справа № 580/3557/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРКА 2017" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРКА 2017" (далі - відповідач) в якому просить:

- застосувати заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРКА 2017" у вигляді повної заборони експлуатації об`єкту (деревообробний цех) розташованого за адресою: Черкаська область, місто Канів, вулиця Лівий берег, 21, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладення печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

В обгрунтування позовних вимог, зазначених у позовній заяві вказано, що за результатом проведенння позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, були виявлені численні порушення вимог нормативних актів у сфері пожежної і техногенної безпеки, про що складено відповідний акт.

У зв`язку з цим, посилаючись на норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Кодексу цивільного захисту України, управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.11.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Чергове судове засідання призначено на 23.12.2019р.

23.12.2019р. до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання 23.12.2019р. представник відповідача не прибув, причини неявки суду не повідомив. Відповідно до матеріалів справи, судова кореспонденція, в тому числі судова повістка про виклик до суду на 23.12.2019р., що направлялась за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Черкаси, вул. Смілянська, 118, оф. 309) відповідачу не вручена, відповідно до довідок Укрпошти - за закінченням встановлено строку зберігання.

Крім того, судом надано представнику Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області судову повістку про виклик до суду на 23.12.2019р. для передавання уповноваженій особі суб`єкта господарювання.

Відповідно до пояснень наданих представником позивача, ним здійснено виїзд за юридичною адресою відповідача (м. Черкаси, вул. Смілянська, 118, оф. 309), де працівники відмовились отримувати судову повістку.

Згідно ч.11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач, відповідно до положень КАС України вважається повідомленим належним чином.

Частиною 9 статті 205 КАС України, встановлено, що у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі зазначеного, з урахуванням достатності в матеріалах справи належних доказів для вирішення справи та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконання наказу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 02.10.2019р. №188, на підставі посвідчення виданого на проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРКА 2017" від 03.10.2019р. №8122, у період з 07 по 08 жовтня 2019 року головним інспектором Канівського районного відділу Управління ДСНС України у Черкаській області Токар Д.А. та головним інспектором відділу запобігання надзвичайних ситуацій Управління ДСНС України у Черкаській області Плахотній А.Ю. здійснено позапланових захід державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРКА 2017" за адресою: 19000, Черкаська область, м. Канів, Лівий берег, буд. 21 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами позапланової заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт № 179 від 08.10.2019р. (далі - Акт).

Актом позапланової перевірки ТОВ ОРКА 2017 , встановлені порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697 (далі - ППБУ), а саме:

- приміщення підприємства не обладнані системами протипожежного захисту (пункт 1.2 розділу V ППБУ);

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV ППБУ);

- об`єкт експлуатується без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (стаття 57 КЦЗУ);

- будівлі та споруди підприємства не обладнано засобами захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (пункт 1.21 розділу IV ППБУ);

- з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на об`єкті не створений пожежно-рятувальний підрозділ добровільної пожежної охорони (пункт 12 розділу II ППБУ);

- клас вогнестійкості проходок електричних кабелів через огороджувальні конструкції в будівлях менший, ніж межа вогнестійкості цих конструкцій (пункт 2.4 розділу III ППБУ);

- посадові особи та працівники відповідальні за протипожежний стан не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року N 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (пункт 16 розділу II ППБУ);

- допускається улаштування в будівлі тимчасової печі (пункт 2.12 розділу IV ППБУ);

- допускається застосування пічного опалення у приміщеннях категорії В за вибухопожежною та пожежною небезпекою (пункт 2.14 розділу IV ППБУ);

- електророзетки встановлені безпосередньо на горючі основи (конструкції) (пункт 1.17 розділу IV ППБУ);

- для загального відключення силових та освітлювальних мереж не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах (пункт 1.15 розділу V ППБУ);

- не влаштований під`їзд з майданчиком (пірсом) розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року поблизу природного (у радіусі до 200 м) водо джерела (пункт 2.1 підпункт 5 розділу V ППБУ);

- територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (пункт 3.6 розділу V ППБУ);

- для розміщення первинних засобів пожежогасіння на території підприємств не встановлені спеціальні пожежні щити (стенди) (пункт 3.11 розділу V ППБУ);

- не проводиться технічне обслуговування наявних вогнегасників (пункт 3.17 розділу УППБУ);

- не визначено категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки для всіх будівель і приміщень складського та виробничого призначення відповідно до вимог ДСТУ Б В, 1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони (пункт 2.9 розділу III ППБУ);

- не проведена ідентифікація об`єкту з урахуванням усіх чинників небезпеки (п.7. Положення про паспортизацію ПНО Наказ МНС №338 від 18.12.2000 року (зі змінами), п.3.11 Порядок ідентифікації ПНО, Методика ідентифікації ПНО);

- не розроблено інструкцію щодо виконання вимог техногенної безпеки (пункт 2 розділу З ПТБ);

- не забезпечено всі приміщення радіотрансляційними точками, для передачі інформації з питань цивільного захисту (п.25 ПКМУ №733);

- не відпрацьований порядок евакуації особового складу та повний комплект необхідної документації (стаття 6 КЦЗУ);

- не забезпечено працівників об`єкту засобами індивідуального захисту, органів дихання від зброї масового знищення з розрахунку 1 фільтруючий протигаз та 1 респіратор на одну особу та додатково 2% загальної кількості працюючого персоналу (стаття 20 КЦЗУ);

- не організовано евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій (пункт 4 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- не призначено відповідальну особу з питань цивільного захисту (частина друга статті 20 КЦЗУ);

- допуск до роботи працівників здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки (пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ);

- не проводяться об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (пункт 11 частини першої статті 20 КЦЗУ).

Позивач, на підставі ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Статтею 1 Закону 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною сьомою статті 7 Закону 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно абзацу 1 частини п`ятої статті 4 Закону 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).

Відповідно до статті 64 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно статті 66 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 67 КЦЗ України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: - здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; - складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; - звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Крім цього, у відповідності до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Аналогічного змісту норми наведені і в Положенні про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, затвердженого наказом ДСНС України від 21.09.2017 №507.

Таким чином, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 3 статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно частин 1-3 статті 68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 КЦЗ України, підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів у є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до викорис

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів реагування до відповідача, суд зазначає наступне.

Так, з аналізу статей 68, 70 КЦЗ України вбачається, що повне або часткове зупинення роботи підприємства є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо встановлене порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

З матеріалів справи судом встановлено, що комісією у складі: інспектора Канівського РВ Управління ДСНС України у Черкаській області ст. лейтенанта цивільного захисту ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , директора ТОВ "Орка 2017" ОСОБА_4 , начальника виробництва ОСОБА_5. складено Акт про пожежу, що виникла 06.09.2019р. на деревообробному цеху за адресою: м. Канів, лівий берег Дніпра, власником якого є ТОВ "Орка 2017". Відповідно до Акту, ймовірною причиною пожежі є коротке замикання електричного силового кабелю. Пожежею знищено 50 м 2 покрівлі, 2 м 3 готової продукції та пошкоджено 80 м 2 покрівлі, 3 м 3 бруса, 6 м 2 стіни.

Враховуючи аналіз норм чинного законодавства, а також надзвичайну подію, що відбулася за місцем здійснення господарської діяльності відповідача, суд вважає, що порушення, встановлені позивачем під час перевірки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Пожежа, як небезпечна подія за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів реагування, Верховний Суд у постанові від 16.05.2019р. №812/1296/18 зазначив, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ТОВ "Орка 2017" виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Згідно з п.1, 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. №1417, ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно ж статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виконання вимог органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства є обов`язком суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Станом на час прийняття рішення у справі відповідачем не надано до суду жодних доказів усунення порушень, виявлених за результатами проведеної позапланової перевірки щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРКА 2017".

Зокрема, відповідач до позивача з заявами про проведення повторної перевірки для підтвердження їх усунення не надав.

Отже, у зв`язку з тим, що виявлені в акті перевірки порушення не усунуто відповідачем і свідчать про наявність реальної загрози життю та здоров`ю людей, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до відповідача заходів реагування, у вигляді повної заборони експлуатації об`єкту, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРКА 2017" (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 118, офіс 309, код ЄДРПОУ - 41561252) у вигляді повної заборони експлуатації об`єкту (деревообробний цех) розташованого за адресою: Черкаська область, місто Канів, вулиця Лівий берег, 21, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладення печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко