Постанова

від 26.12.2019 по справі 140/2112/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11218/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Демидівський консервний завод» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Плахтій Н.Б., м. Луцьк) у справі № 140/2112/19 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Рівненській області до приватного підприємства «Демидівський консервний завод» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2019 року Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося з адміністративним позовом до приватного підприємства «Демидівський консервний завод» в якому просило стягнути податковий борг в сумі 86862,62 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з банківських рахунків приватного підприємства «Демидівський консервний завод» (43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, код ЄДРПОУ 36541208) податковий борг в сумі 86862,62 грн (вісімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят дві грн 62 коп) н рахунок 33213812017449 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38043407, одержувач: УК у Демидівському р-ні/18010300.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач приватне підприємство «Демидівський консервний завод» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачем не було направлено на його адресу копії позовної заяви та судом першої інстанції ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Відповідач зазначає, що неотримання даних документів позбавило його можливості скористатись належними йому правами на захист.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ПП «Демидівський консервний завод» 07.03.2013 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Луцькій ДПІ Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.42-44).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як передбачено підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 86862,62 грн, що підтверджується розрахунком виникнення податкової заборгованості (а.с.5-6) та зворотнім боком облікової картки з орендної плати з юридичних осіб (а.с.11-16).

Заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в сумі 71876,10 грн виникла у зв`язку із несплатою узгоджених сум грошових зобов`язань, визначених платником самостійно в податковій декларації № 9026913839 від 20.02.2019 (термін сплати до 02.03.2019, 30.03.2019, 30.04.2019 та 30.05.2019) (а.с.17-18).

Податковий борг з даного платежу збільшився також внаслідок несплати грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Рівненській обл. №0022285112 від 16.05.2019 про застосування штрафу в сумі 8600,00 грн, №0022255112 від 16.05.2019 про застосування штрафу в сумі 3441,45 грн, №0022275112 від 16.05.2019 про застосування штрафу в сумі 2000,00 грн (а.с.21-23).

Крім того, за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань нарахована пеня в сумі 945,16 грн.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України контролюючим органом сформована та надіслана відповідачу податкова вимога від 04.09.2018 №12167-17 (а.с.10).

Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу. Доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Про наявність у ПП «Демидівський консервний завод» відкритих рахунків у банках свідчить довідка Головного управління ДФС у Рівненській обл. (а.с.25).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги щодо неотримання апелянтом копії позовної заяви від позивача та ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від суду спростовуються наявними у матеріалах справи фіскального чеку про направлення позову відповідачу та отримання 04.07.2019 року, яке вручено за довіреністю (а.с. 26) та повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване), а саме ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі (а.с. 41), яким вручено 29.07.2019 року за довіреністю. Тому суд апеляційної інстанції вважає, що покликання апелянта на вказані вище обставини є безпідставними та не позбавили можливості скаржника скористатися належними йому правами на захист.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Демидівський консервний завод» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 140/2112/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська