Рішення

від 18.12.2019 по справі 615/1574/19

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/1574/19

Провадження № 2/615/539/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Товстолужського О.В.,

при секретареві Неділько І.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_3.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Мельникове , третя особа: Мельниківська сільська рада Валківського району Харківської області про визнання договору купівлі-продажу укладеним і визнання права власності,

в с т а н о в и в:

25.11.2019 року до Валківського районного суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Мельникове , третя особа: Мельниківська сільська рада Валківського району Харківської області про визнання договору купівлі-продажу укладеним і визнання права власності.

В позові зазначено, що 26.02.2018 року одноосібним учасником ПСП Мельникове , згідно Статуту, якою є ОСОБА_2 було прийняте рішення, про продаж нежитлової будівлі - майстерні літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 за ціною 20 000 грн. 00 коп. 28.02.2018 року між ПСП Мельникове в особі директора ОСОБА_2. та позивачем, в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу №4 вищезазначеної нежитлової будівлі - майстерні, літ. А-1 . За умовами договору, розрахунком за вказане майно стали кошти надані позивачем в позику ПСП Мельникове в 2013 році, що підтверджується квитанціями до касових ордерів №135 та 141 на загальну суму 20 000 грн. 00 коп. В підтвердження тієї обставини, що відповідач (продавець) передав, а позивач (покупець) прийняв нежитлову будівлю, 28.02.2018 року був складений акт прийому-передачі №4. Разом із примірником договору купівлі-продажу №4, позивачу були надані оригінали документів, що посвідчують право власності на дану будівлю. Згідно даних наданих Головним управління Держгеокадастру у Харківській області від 29.10.2019 року, право власності на земельну ділянку, на якій розташована зазначена нежитлова будівля не обліковується та земельна ділянка не сформована. При укладанні договору, позивач та відповідач домовились, що посвідчать договір нотаріально пізніше, коли у підприємства з`явиться фінансова можливість. ОСОБА_1 неодноразово звертався до керівника ПСП Мельникове з вимогою посвідчити договір купівлі-продажу нотаріально, однак йому було відмовлено в усному вигляді з посиланням на брак коштів. Нежитлова будівля потребувала капітального ремонту, що підтверджується звітом про проведення технічного обстеження від 26.02.2018 року. З моменту придбання, позивач відкрито користується нежитловою будівлею та проводить поточний ремонт. Станом на 01.03.2018 року нежитлова будівля на балансі у підприємства не значилась. Право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстрований за ПСП Мельникове . Оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Позивач вимагає визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - майстерні, літ. А-1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , від 28.02.2018 року №4, укладений між ним та Приватним сільськогосподарським підприємством Мельникове .

Крім того, позивач вимагає визнати за ним право власності на нежитлову будівлю - майстерню, літ. А-1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 531,8 кв.м.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та прохала його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача ПСП Мельникове в судовому засіданні був відсутній, проте подав до суду відзив в якому позовні вимоги визнав та зазначив, що 26.02.2018 року одноосібним учасником ПСП Мельникове ОСОБА_2 було прийнято рішення про продаж нежитлової будівлі - майстерні, літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 . 28.02.2018 року між ОСОБА_1 та ПСП Мельникове в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу №4 вказаної нежитлової будівлі. Крім того, 28.02.2018 року був складений акт прийому-передачі №4 зазначеної нежитлової будівлі, згідно змісту якого, ПСП Мельникове передало, а ОСОБА_1 прийняв нежитлову будівлю - майстерню, літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1 . Як зазначено у відзиві, представник відповідача прохає проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи Мельниківської сільської ради Валківського району Харківської області в судовому засіданні також був відсутній, проте і від нього надійшла заява, згідно змісту якої прохає проводити розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав №28767991 від 24.01.2011 року, ПСП Мельникове належить нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 а на підставі свідоцтва про право власності від 24.01.2011 року (а.с.16).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.01.2011 року, ПСП Мельникове належить нежитлова будівля, а саме майстерня, А-1 , загальною площею 531,8 кв.м.(а.с.15).

Як вбачається зі змісту статуту ПСП Мельникове затвердженого власником від 04.05.2017 року, засновником (власником) ПСП Мельникове є ОСОБА_2 (а.с.22-24).

Крім того, та обставина, що засновником (власником) ПСП Мельникове є ОСОБА_2 підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 17.10.2019 року (а.с.25-30).

Відповідно до п. 7.1. Статуту, до виключної компетенції Засновника (власника), окрім іншого, відноситься розпорядження майном підприємства та укладання угод в межах компетенції.

Отже, ОСОБА_2 мала повноваження від іменні ПСП Мельникове укладати угоди, в тому числі, договори купівлі-продажу майна, яка належало підприємству.

Відповідно до рішення б/н від 26.02.2018 року, одноосібним учасником ПСП Мельникове ОСОБА_2 вирішено продати нежитлову будівлю - майстерню, літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 за ціною 20 000 грн. 00 коп.(а.с.11).

28 лютого 2018 року між ПСП Мельникове в особі директора ОСОБА_2. (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), в простій, письмовій формі, був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - майстерні, літ. А-1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 12-12. Вартість нерухомого майна становить 20 000 грн. 00 коп.(а.с.12).

Крім того, згідно змісту договору, продавець та покупець дійшли згоди, що в оплату за нежитлову будівлю зараховано позику, яку надав покупець продавцеві в грудні 2013 року, яка була оприбуткована в касу ПСП Мельникове 19.12.2013 року в сумі 10 000 грн. 00 коп. по ПКО №135 та 25.12.2013 року в сумі 10 000 грн. 00 коп. по ПКО №141.

Підтвердженням зарахування коштів ОСОБА_1 на загальну суму 20 000 грн. 00 коп. на рахунок ПСП Мельникове є квитанції до прибуткових касових ордерів №135 від 19.12.2013 року та №141 від 25.12.2013 року (а.с.13).

Як вбачається зі змісту звіту про проведення технічного обстеження від 26.02.2018 року, нежитлова будівля - майстерня, літ. А-1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до категорії технічного стану - не придатний до нормальної експлуатації (а.с.32-68).

На підставі договору купівлі-продажу №4 від 28.02.2018 року ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняв нежитлову будівлю - майстерню в АДРЕСА_2 інв. №12-12, що підтверджується актом прийому-передачі №4 від 28.02.2018 року (а.с.14).

Хоч в акті прийому-передачі і зазначена адреса, яка відрізняється в одну цифру, суд вважає, що позивачу була передана саме нежитлова будівля - майстерня, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки співпадає номер та дата договору, інвентарний номер об`єкта нерухомості.

З листа ПСП Мельникове №01-12/41 від 02.08.2019 року вбачається, що балансова вартість нежитлової будівлі - майстерні, складає 24 790 грн. 00 коп. На 28.02.2018 року знос становить 10 356 грн., залишкова вартість 14 434 грн. У зв`язку із договором купівлі-продажу №4 від 28.02.2018 року між ПСП Мельникове та ОСОБА_1 , нежитлова будівля - майстерня була знята із балансу підприємства. Станом на 01.03.2018 року на балансі ПСП Мельникове не значилось (а.с.69).

Як вбачається з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_2 мала повноваження укладати угоди від іменні ПСП Мельникове , крім того, волевиявлення учасників було вільним, а також те, що укладання договору було спрямоване реальне настання правових наслідків, оскільки відповідач передав, а позивач прийняв об`єкт нерухомості.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Як вбачається з ч. 1 ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач посилається на ту обставину, що усі істотні вимоги договору купівлі-продажу між ним та відповідачем були досягнуті, а сам договір не може посвідчити нотаріально через бездіяльність відповідача.

У відзиві відповідач позов визнав, а тому суд вважає встановленою ту обставину, що нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу від 28.02.2018 року, який був укладений в простій письмовій формі позивач позбавлений можливості, саме через ухилення відповідача від цього.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з ч. 1 ст. 656 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами цивільної справи підтверджено, що сторони договору купівлі-продажу, а саме ПСП Мельникове та ОСОБА_1 домовились про усі істотні умови договору та відбулось повне його виконання, тобто нерухоме майно було передане покупцю, а продавець отримав кошти в повному обсязі.

Також в судовому засіданні встановлено, що відповідач не бажає нотаріально посвідчувати даний договір.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №29-20-9,1-8629/0/19-19 від 29.10.2019 року, правовстановлюючі документи на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , не обліковуються. Земельна ділянка не сформована. В системі ведення Державного земельного кадастру - Національній кадастровій системі (НКС) земельна ділянка не зареєстрована (а.с.31).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №181423069 від 18.09.2019 року, нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 531,8 кв.м. належить ПСП Мельникове . Будь-які обтяження на об`єкт нерухомості - відсутні (а.с.70-71).

Отже, враховуючи вищенаведене, а також ту обставину, що будь-яких обтяжень на нежитлову будівлю - майстерню, літ. А-1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не має, суд вважає за необхідне визнати договір купівлі-продажу від 28.02.2018 року №4, укладений між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Мельникове , - дійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як вбачається з ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Суд вважає, що ефективним способом захисту прав позивача буде не лише визнання договору купівлі-продажу дійсним, а і визнання за ним права власності на нерухоме майно, яке останній набув уклавши відповідний договір, що буде відповідати завданню цивільного судочинства.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Оскільки за подачу позову до суду, позивачем був сплачений судовий збір на загальну суму 4 948 грн. 00 коп., що підтверджується квитанціями № ПН3595688 та № ПН3595684 від 04.11.2019 року, суд вважає за необхідне стягнути такі витрати з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 141, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце мешкання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Приватного сільськогосподарського підприємства Мельникове (місцезнаходження: Харківська область, Валківський район, с. Мельникове, вул. Валківська, 4, код ЄДРПОУ: 30760386), третя особа: Мельниківська сільська рада Валківського району Харківської області (місцезнаходження: Харківська область, Валківський район, с. Мельникове, вул. Валківська, 5, код ЄДРПОУ: 04398206) про визнання договору купівлі-продажу укладеним і визнання права власності, - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - майстерні, літ. А-1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , від 28.02.2018 року №4, укладений між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Мельникове .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю - майстерню, літ. А-1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 531,8 кв.м.

Стягнути із Приватного сільськогосподарського підприємства Мельникове на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору сумі 4 948 грн. 00 коп.

Повний текст рішення складений 26 грудня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Товстолужський