Рішення

від 21.08.2006 по справі 18/3854

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/3854

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2006 р.Справа № 18/3854

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ-К", м. Київ   

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Агро", с. Іваненці Летичівського району

про стягнення 13966,34 грн.

                                                                              Суддя   Саврій В.А.

Представники сторін:

позивача: Гришина Ю. Є. - за довіреністю №191 від 22.05.2006 р.

відповідач: не з'явився

Суть спору:

          Позивач у позові  просить стягнути з відповідача 13966,34  грн. заборгованості, з яких 7100 грн. - основного боргу, 3472,13 грн. -пені, 486 грн. - штрафних санкцій, 3% річних в сумі 625,81 грн., інфляційних втрат в розмірі 2282,40 грн.,  згідно договору поставки №4/120 від 16.07.2003 року.

Позивач в судове засідання  з'явився, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач  незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, відзив на позов не подав, свого представника  в судове засідання не направив, про наявність поважних причин невиконання вимог суду суд  не поінформував. За таких обставин  суд  розглядає справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України,  за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

16.07.2003 року між сторонами було укладено договір № 4/120, підписаний  уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору продавець (позивач) зобов'язується продати, а покупець (відповідач) придбати та оплатити обладнання відповідно специфікації до даного договору. Загальна вартість договору становить 8100 грн.  Загальна вартість договору включає вартість обладнання, вартість робіт по підключенню обладнання, навчаню обслуговуючого  персоналу, вартість гарантійного обслуговування.

Згідно п. 3 договору оплата здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку відповідача на розрахунковий рахунок позивача в чотири етапи.

Оплата 100% в розмірі 8100 грн. перераховується  на розрахунковий рахунок позивача на протязі до 30.07.2003 р. з моменту відгрузки обладнання.

За умовами п. 7. договору у випадку невідповідної оплати відповідач сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми вартості обладнання за кожен прострочений день. Крім того: штраф в розмірі 2% від суми нездійсненого платежу при його затримці на 10 днів; штраф в розмірі 4% від суми нездійсненого платежу при його затримці на 20 днів; штраф в розмірі 6% від суми нездійсненого платежу при його затримці на 30 днів.                               Згідно п. 9.1 договір  набуває юридичної сили в день його підписання і діє до виконання сторонами своїх взаємних зобов'язань.

Взяті на себе зобов'язання щодо виконання умов договору позивач виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової  накладної №1877 від 18.07.2003 р. та довіреності серія ЯЖД №258681.

Однак відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, сплативши тільки 1000 грн. вартості отриманого товару.

14.02.2006 р. позивач направив на адресу відповідача претензію №59 з вимогою сплатити суму боргу та нараховані штрафні санкції. Відповідач відповіді на претензію не надав,  суму боргу не сплатив.   Заборгованість на день прийняття рішення становить 7100 грн.

Таким чином, позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення суми заборгованості в розмірі 7100 грн., а також просить стягнути з відповідача 3472,13 грн. пені, 486 грн. штрафу, 625,81 грн. - 3% річних, 2282,40 грн. інфляційних втрат.

Аналізуючи надані по справі докази,  оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Статтею 173 ГК України встановлено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарські договори.

Як встановлено, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму закріплено в ст.526 Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 2282 40 грн.  та 3% річних від простроченої суми, що становить 625,81 грн.

За період з 31.07.2004р. по 14.02.2006 р. позивачем нараховано, відповідно до п. 7.2 договору, відповідачу пеню в розмірі 3021,23 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За таких обставин, оскільки угодою №4/120 від 16.07.2003 р.  передбачено нарахування суми пені за кожен день прострочення платежу, обгрунтованим є стягнення пені за період з 31.07.2003 р. по 31.07.2004 р. в сумі 1005,41 грн. В стягненні решти суми пені належить відмовити.

Згідно п. 7.2 договору позивач також просить  стягнути з відповідача 486 грн. штрафних санкцій. Дана сума  підлягає стягненню  з останнього.  

Таким чином вимоги позивача заявлені обґрунтовано, підтверджені поданими в суд  документами і підлягають  задоволенню частково з  покладанням судових витрат на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 258, 526, 530 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського  процесуального  кодексу  України,

В И Р І Ш И В:  

Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Чистий світ-К", м. Київ до  товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт-Агро”, с. Іваненці Летичівського району про   стягнення  13966,34 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт-Агро”, с. Іваненці Летичівського району (код 31731026) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Чистий світ-К", м. Київ, (просп. Московський, 21, код 30369774) 7100 грн. (сім тисяч сто грн.) -  боргу, 1005,41 грн. (одна тисяча п'ять грн. 41 коп.) - пені, 486 грн. (чотириста вісімдесят шість грн) - штрафних санкцій, 625,81 грн. (шістсот двадцять п'ять грн. 81 коп.) - 3% річних, 2282,40 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят дві грн. 40 коп.) інфляційних втрат, 139,66 грн. (сто тридцять дев'ять грн. 66 коп.) витрат по оплаті державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

    Видати наказ.

    В решті позову відмовити.

                               Суддя                                                                      В.А. Саврій

Віддруковано 3 примірники.

1.          В справу.

2.          Позивачу.

3.          Відповідачу.