Рішення

від 26.12.2019 по справі 703/4076/19

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/4076/19

2/703/2064/19 .

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Харченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Україна про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання рішення суду, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Україна про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання рішення суду.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Господарського суду Черкаської області залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2018 року, стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю Україна (далі - ТОВ ТВП Україна ) на його користь 1 086 350,00 гривень вартості майна, пропорційної частці у статутному капіталі ТОВ ТВП Україна та 16 295,25 гривень на відшкодування сплаченого судового збору, а всього 1 102 645,25 гривень. Вказує, що остаточно судове рішення стороною відповідача було виконано лише 14 лютого 2019 року після передачі майна у рахунок погашення боргу, а саме: будівлі ресторану Ностальгія загальною площею 216 кв.м., що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 . Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання встановлене рішенням Господарського суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року просить стягнути із відповідача на його користь суми інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання рішення суду, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі, учасників якої повідомлено, що розгляд її здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому порядку, відзив на позовну заяву не подав. Будь - яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи приходить до наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 3 ст. ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Рішенням Господарського суду Черкаської області залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2018 року, стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю Україна (далі - ТОВ ТВП Україна ) на користь ОСОБА_1 1 086 350,00 гривень вартості майна, пропорційної частці у статутному капіталі ТОВ ТВП Україна та 16 295,25 гривень на відшкодування сплаченого судового збору, а всього 1 102 645,25 гривень (а.с.16-26).

В зв`язку з невиконанням судового рішення про стягнення із відповідача коштів, яке набрало законної сили 26 лютого 2018 року, 20 березня 2018 року Господарським судом Черкаської області видано наказ, який у квітні 2018 року було пред`явлено до примусового виконання та 16 квітня 2018 року відкрито виконавче провадження № 56195908 (а.с.7,8).

Проте відповідач навіть після відкриття виконавчого провадження тривалий час безпідставно не виконував судове рішення, що набрало законної сили. Лише 28 листопада 2018 року відповідач перерахував позивачу частину боргу у сумі 86980,22 гривень, що підтверджується листом-відповіддю Смілянського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області №15.5-36/11619 від 09 серпня 2019 року (а.с.9).

Остаточно судове рішення стороною відповідача було виконано лише 14 лютого 2019 року після передачі майна у рахунок погашення боргу, а саме: будівлі ресторану Ностальгія загальною площею 216 кв.м., що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 . Ця обставина підтверджується постановою державного виконавця від 14 лютого 2019 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, а також вказаним вище листом Смілянського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області (а.с.10,11).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 11 ЦК У країни визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникнути з рішення суду.

За змістом ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц, яка згідно ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватися місцевим судом при застосуванні вказаних норм матеріального права.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права (ч.2 ст.625 ЦК України) передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір, делікт чи рішення суду). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року № 14-16цс18 (справа № 686/21962/15-ц).

А тому визначений рішенням Господарського суду Черкаської області розмір грошового стягнення є грошовим зобов`язанням, на яке поширюються положення 4.2 ст.625 ЦК України.

Враховуючи той факт, що відповідач ТОВ ТВП Україна порушив грошове зобов`язання щодо стягнення вартості майна, пропорційної частці у статутному капіталі, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення накористь позивача інфляційних втрат та трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України є обґрунтованими.

Окрім того рахувати як 3% річних, так і інфляційні втрати, необхідно з 27 лютого 2018 року, тобто наступний день після набрання рішенням Господарського суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року законної сили, а кінцевим часом нарахуванням вказаних вище складових є останній перед повним виконанням судового рішення відповідачем день, тобто 13 лютого 2019 року.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 червня 2019 року в справі №646/14523/15-ц (провадження №14-591 цс 18), яка відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України має бути врахована судом під час розгляду позову.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про стягнення із ТОВ ТВП

Україна на користь ОСОБА_1 , суми інфляційних втрат у розмірі

88 259,90 гривень (за період часу із 27 лютого 2018 року по 13 лютого 2019 року включно), а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі

31 350,70 гривень (за період часу із 27 лютого 2018 року по 13 лютого 2019 року включно), а всього 119 610,61 гривень.

Зазначені суми розраховуються наступним чином:

а) інфляційні втрати:

- за період із 27 лютого 2018 року по 28 листопада 2018 року (день, коли відповідачем було перераховано позивачу у рахунок погашення боргу 86980,22 гривень): індекс інфляції становив 106,339% (101,1% (березень 2018 року) х 100,8% (квітень 2018 року) х 100% (травень 2018 року) х 100% (червень 2018 року) х 99,3% (липень 2018 року) х 100% (серпень 2018 року) х 101,9% (вересень 2018 року) х 101,7% (жовтень 2018 року) х 101,4% (листопад 2018 року)): 1 102 645, 25 гривень (кошти, що стягнуті із відповідача згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року) х 106,339% (індекс інфляції за березень-жовтень 2018 року) / 100 = 69 896,68 гривень.

- за період із 29 листопада 2018 року по 13 лютого 2019 року (день, коли відповідачем було в повному обсязі виконано судове рішення): індекс інфляції становив 101,808% (100,8% (грудень 2018 року) х 101% (січень 2019 року)): 1015664,98 грн ( 1102645,25 гривень (кошти, що стягнуті із відповідача згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року) - 86980,22 гривень (кошти, що сплачені відповідачем 28.11.2018)) х 101,808% (індекс інфляції за грудень 2018-січень 2019 року) / 100 = 18363,22 гривень.

Таким чином, за період часу із 27 лютого 2018 року по 13 лютого 2019 включно, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 88 259,90 гривень.

Розрахунок інфляційних втрат розрахований із врахуванням положень, що викладені у листі Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року №62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ .

б) 3% річних:

- із 27 лютого 2018 року по 28 листопада 2018 року: 1 102 645, 25 гривень (кошти, що стягнуті із відповідача згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року) х 3 % / 365 днів х 275 днів (кількість днів прострочення) = 24 922,80 гривень.

- із 29 листопада 2018 року по 13 лютого 2019 року включно: 1015664,98 гривень ( 1102645,25 гривень (кошти, що стягнуті із відповідача згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року) - 86980,22 гривень (кошти, що сплачені відповідачем 28 листопада 2018 року)) х 3 % / 365 днів х 77 днів (кількість днів прострочення) = 6427,91 гривень.

Таким чином, за період часу із 27 лютого 2018 року по 13 лютого 2019 року включно, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в сумі 31 350,71 гривень.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, повязані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Договором про надання правничої допомоги, укладеним 01 жовтня 2019 року між адвокатом Петренком О.В. та позивачем ОСОБА_1 передбачено, що за надання правничої допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату вартість наданих послуг при наданні правничої допомоги, перелік та вартість яких визначається в розрахунку обсягу вартості наданих послуг та розміру компенсації витрат по наданню правничої допомоги та в акті виконаних робіт при наданні правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду копію свідоцтва адвоката Петренка О.В. № 383 про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання професійної правничої допомоги від 01 жовтня 2019 року, акт виконаних робіт по договору про надання правничої допомоги від 03 жовтня 2019 року та квитанцію на оплату професійної правничої допомоги від 03 жовтня 2019 року.

Відтак, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за надання правничої допомоги в розмірі 1500 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 1196 гривень 11 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 77-83, 89, 95, 137,141, 191,223,259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, постановою Великої Палати Верховного Суду 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року №14-16цс18 у справі №686/21962/15-ц, постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі №646/14523/15-ц, листом Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року №62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ ,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Україна про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання рішення суду, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Україна , юридична адреса: Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 43, адреса фактичного місцезнаходження: Черкаська область, м. Сміла, вул. Мічуріна, 3, код ЄДРПОУ 14194752 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , інфляційні втрати за період із 27 лютого 2018 року по 13 лютого 2019 року включно в сумі 88 259 (вісімдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) гривень 90 (дев`яносто) копійок та 3 (три) відсотки річних за період з 27 лютого 2018 року по 13 лютого 2019 року в сумі 31 350 (тридцять одна тисяча триста п`ятдесят) гривень 71 (сімдесят одна) копійка, а всього 119 610 (сто дев`ятнадцять тисяч шістсот десять) гривень 61 (шістдесят одна) копійка.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Україна , юридична адреса: Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 43, адреса фактичного місцезнаходження: Черкаська область, м. Сміла, вул. Мічуріна, 3, код ЄДРПОУ 14194752 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Україна , юридична адреса: Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 43, адреса фактичного місцезнаходження: Черкаська область, м. Сміла, вул. Мічуріна, 3, код ЄДРПОУ 14194752 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 1196 (одна тисяча сто дев`яносто шість) гривень 11 (одинадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його проголошенняшляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення протягом 30 днів з дня його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Україна , юридична адреса: Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 43, адреса фактичного місцезнаходження: Черкаська область, м. Сміла, вул. Мічуріна, 3, код ЄДРПОУ 14194752.

Головуючий О.П.Опалинська