Рішення

від 26.12.2019 по справі 439/401/19

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 439/401/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

26 грудня 2019 року Бродівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Бунда А.О.,

з участю секретаря судових засідань Музички Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Сокіл про розірвання договору оренди земельної ділянки і стягнення орендної плати, суд,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому, просить розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2.0787 га, укладений між її покійною матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідачем 02.02.2012, зареєстрованого Відділом Держземагенства у Бродівському районі 18.12.2012 за № 462038404005960; зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку площею 2.0787 га, яка розташована на території Паликоровівської сільської ради Бродівського району Львівської області; стягнути з відповідача в її користь орендну плату за землю за 2014-2018 в сумі 6695.75грн; стягнути з відповідача пеню за період несплаченої орендної плати на загальну суму 5404 гривень 16 копійок.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . 2 лютого 2012 року ОСОБА_2 і відповідачем по справі було укладено договір оренди землі-реєстровий номер 010844800135. Площа орендованої земельної ділянки становить 2.0787 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 419279 виданий 15 грудня 2008 року на підставі розпорядження Бродівської районної державної адміністрації. Кадастровий номер земельної ділянки 4620384000 : 03 : 001 : 0068, цільове призначення земельної ділянки, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У відповідності до акту прийому - передачі земельної ділянки від 2 лютого 2012 року дана земельна ділянка була передана в строкове платне користування відповідачу по справі строком на десять років, тобто до 2022 року. Даний договір оренди землі зареєстрований Відділом Держземагенства у Бродівскому районі 18 грудня 2012 року № 462038404005960, строк дії договору 10 років. Після смерті матері позивачка дану земельну ділянку прийняла у спадок У відповідності до п.38 даного Договору вона являється Орендодавцем в даному договорі. Згідно до п.8 даного Договору відповідач взяв на себе зобов`язання вносити річну орендну плату в розмірі 3 %, в грошовій сумі 1339 гривень 15 копійок і орендна плата згідно п. 10 Договору вноситься до 31 грудня кожного року оренди. Однак, відповідач по даній справі станом на 18 березня 2019 року не заплатив орендної плати за землю за 2014 рік, за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, хоча користуєтьсяземлею і отримує від цього відповідні доходи. Зазначає, що неодноразово в усному порядку зверталася до відповідача по справі сплатити їй орендну плату за всі ці роки, внести зміни в договір, однак він жодним чином не реагував. Крім цього, 20 грудня 2018 року зверталася з письмовою заявою до відповідача, яку він отримав 27 грудня 2018 року з проханням провести розрахунок з нею. Крім того, зазначає, що у відповідності до п. 12 договору оренди землі від 2 лютого 2012 року у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожний день прострочення. Так,із посиланням на вимоги Закону України Про оренду землі , ст.ст. 23,610,611,651 ЦК України, просить позов задовольнити.

22.03.2019 відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, однак належно був повідомлений про час та місце судового засідання. Суд ухвалив розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів та з врахуванням його думки, яку він висловив в судовому засіданні 03.10.2019 року про те, що відповідачем сплачено орендну плату за 2016-2018 роки, тому підстав для задоволення позову немає.

Відповідно до положень ст.247 ч.2 ЦПК України, так як сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини по справі, перевіривши їх поданими доказами, приходить до наступного висновку.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить успадкована земельна ділянка після смерті матері ОСОБА_2 загальною площею 2.0787 га, яка розташована на території Паликоровівської сільської ради Бродівського району, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23.07.2014 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.07.2014 (а.с.9-10).

Відповідно до договору оренди землі від 02 лютого 2012 року, зареєстрованого 18.12.2012 року в управлінні Держкомзему у Бродівському районі за реєстровим номером № 462038404005960 земельну ділянку в розмірі 2.0787 га спадкодавцем ОСОБА_2 передано в оренду відповідачу (а.с.16-17).

Сторонами договору оренди землі підписано акт прийому передачі земельної ділянки за яким орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площа якої становить 2.0787 га (а.с.18).

Відповідно до п.8 даного Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізації юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору .

Відповідач взяв на себе зобов`язання вносити орендну плату в розмірі 3%, в грошовій сумі 1339гривень 15 копійок і орендна плата згідно п.10 Договору вноситься до 31 грудня кожного року оренди.

Крім того, у відповідності до договору оренди земельної ділянки від 02.02.2012 п.12 - у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі, в тому числі, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до вимог статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно із вимогами частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Несвоєчасне внесення орендної плати згідно з договором оренди є істотним порушенням вимог пункту четвертого частини першої статті 24 Закону України Про оренду землі , умов договору оренди та є підставою для його розірвання.

Позивачем ОСОБА_1 20.12.2018 року направлено повідомлення про перехід права власності на земельну ділянку від спадкодавця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 внаслідок прийняття спадщини, яке отримано відповідачем 27.12.2018 року (а.с.12-13).

Орендна плата згідно договору виплачена позивачу за період 2016-2018 року 25.09.2019 року. Суд враховує і те, що орендна плата на ім`я ОСОБА_4 за 2017-2018 роки перераховувалася відповідачем згідно платіжних документів 18.12.2018 року (а.с.39-40). Однак жодних доказів того, що орендна плата за 2014-2016 роки перераховувалася в межах строку встановленого договором оренди земельної ділянки суду не представлено, незважаючи на обізнаність відповідача 27.12.2018 року про необхідність виплатити орендну плату ОСОБА_1 за період 2014-2018 років до 31 грудня 2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна даність застосвується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Враховуючи, те що сторонни заяв про застосування позовної давності не подавали, тому суд вважає за можливе задоволити позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за період, починаючи з 2014 року.

Оскільки орендна плата за 2017-2018 роки перераховувалася в межах строку визначеного у договорі (18.12.2018), а за 2016 рік - 25.09.2019, то до стягнення підлягає орендна плата за 2014-2015 роки.

Суд також звертає увагу на те, що позивачем не було дотримано вимог ч.5 ст.31 Закону України Про оренду землі , ч.1,3 ст.148-1 Земельного кодексу України в частині недотримання місячного строку повідомлення про набуття права власності на земельну ділянку (набула право власності 23.07.2014, повідомлення про перехід права власності отримано відповідачем - 27.12.2018), тому стягнення пені за період 2014-2018 років згідно вимог зазначених у позові до задоволення не підлягає.

Водночас, частиною другою статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем порушені істотні умови Договору оренди землі, оскільки несвоєчасно виплачена орендна плата за 2016 рік та не виплачена орендна плата за 2014-2015 роки, що призвело до порушення прав позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

На підставі ст.ст. 13 , 15 , 24 , 31, 32 Закону України "Про оренду землі" , ст.ст. 16,23,267,651,792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10,12,13,81,89 п.1 ч.2 141, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

позов задоволити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,0787 га, укладений між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правонаступником якої є ОСОБА_1 і відповідачем по справі Фермерським господарством Сокіл від 02.02.2012, зареєстрованого Відділом Держземагенства у Бродівському районі 18.12.2012 за №462038404005960.

Зобов`язати Фермерське господарством Сокіл повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0787 га, яка розташована на території Паликоровівської сільської ради Бродівського району Львівської області.

Стягнути з Фермерського господарства Сокіл в користь ОСОБА_1 орендну плату за землю за 2014 в сумі 1339 гривень 15 копійок, орендну плату за 2015 рік в сумі 1339гривень 15 копійок, а всього на загальну суму 2678.30 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 .

Відповідач Фермерське господарство Сокіл , код ЄДРПОУ 31976296, яке знаходится за адресою с.Паликорови, Бродівського району, Львівської області.

Повний текст рішення суду складено 26 грудня 2019.

Суддя:

А.О.Бунда

26 грудня 2019 року