Рішення

від 25.09.2019 по справі 758/3174/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3174/17

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Гальчинській А.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Дудника С.В.,

представника відповідача - Юрко О.С. та Кудря Ю. К.,

представника третьої особи-1 - адвоката Геруса Ю.М.,

представників третьої особи-2 - Українця М.С. та Геєц С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київпастранс , треті особи: т.в.о. директора Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо Комунального підприємства Київпастранс Запара Сергій Васильович, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м.Києві про поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, суми за листком непрацездатності та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2017 р. позивач ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати наказ т.в.о. директора Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП Київпастранс № 19 від 03.02.2017 року про розірвання з ним трудового договору (звільнення з роботи); поновити його на посаді водія тролейбуса Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП Київпастранс ; стягнути з КП Київпастранс на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 149 306,05 грн., протиправно утриману за лікарняним суму у розмірі 2451,02 грн. та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 26.09.2014 р. він працював на посаді водія тролейбуса Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП Київпастранс тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП Київпастранс , згідно наказу № 135 від 25.09.2014 р. Вказує, що 03.02.2017 р. на підставі наказу № 19 його було звільнено із займаної посади згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин з 07.11.2016 року по 26.11.2016 року. Таке звільнення позивач з посади водія 2-го класу вважає незаконним, а причини, наведені в наказі про звільнення такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що 17.01.2017 року адміністрація Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП Київпастранс звернулась до профспілкового комітету первинної профспілкової організації ВПЗУ Куренівського тролейбусного депо КП Київпастранс , членом якої є позивач, з поданням №120 від 16.01.2017 року про надання згоди на звільнення згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України позивача, за прогули без поважних причин з 07.11.2016 року по 26.11.2016 року. Листом первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Куренівського тролейбусного депо КП Київпастранс № 55 від 30.01.2017 року було відмовлено у наданні згоди на звільнення позивача на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, в зв`язку із тим, що подання № 120 від 17.01.2017 року не має повного, змістовного, об`єктивного і належного, як того вимає чинне законодавство, обґрунтування.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 07.03.2017 року (суддя Зарицька Ю.Л.).

В травні 2017 р. представником відповідача подані заперечення, в яких сторона відповідача зазначає, що відповідно до наказу № 19 від 03.02.2017 року до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади, за прогули без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Представник вказує, що з 07.11.2016 року по 16.11.2017 року та з 17.11.2016 року по 26.11.2016 року позивач був відсутній на робочому місці. Причини своєї відсутності позивач підтверджував листками непрацездатності серії АДА № 223576 та серії АДА в„– 471880 , які для позивача були підставою звільнення від роботи на час непрацездатності. Філією КП Київпастранс Куренівське ТРЕД прийнято рішення про здійснення відповідної перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності виданих позивачу. 28.12.2016 року була проведена перевірка фахівцями виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за зверненням філії КП Київпастранс Куренівське тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо, щодо обґрунтованості видачі листків непрацездатності відносно ОСОБА_1 та встановлено, що лікарями закладів охорони здоров`я при видачі листків непрацездатності серії АДА в„– 223576 та серії АДА в„– 471880 порушено вимоги п.п. 3.1, 3.8 Інструкції про порядок заповнення бланка листка непрацездатності і вони є необґрунтованими. За фактом перевірки були оформлені відповідні довідки, зі змісту якої за листком непрацездатності № 223576 вбачається, що ОСОБА_1 не проходив огляд (обстеження) лікарем, а при перевірці медичної документації мала місце фальсифікація лабораторних та інструментальних обстежень, записів в обліковій медичній документації. Зі змісту довідки за листком непрацездатності № 471880 вбачається, що листок непрацездатності виданий без обґрунтування тимчасової непрацездатності, невірно зазначена дата видачі листка непрацездатності. 17.01.2017 року на адресу Філії КП Київпастранс Куренівське ТРЕД надійшов лист № 1771 від 29.12.2016 року від Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Оболонського району м. Києва з проханням не оплачувати листок непрацездатності серії АДА № 471880 на ім`я ОСОБА_1 , так як його видано необґрунтовано. Листом № 501 від 30.03.2017 року Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Оболонського району м. Києва було підтверджено, що у видачі листка непрацездатності серії АДА в„– 471880 з 17.11.2016 року по 26.11.2016 року не було необхідності. Однак, позивач відмовився від можливості усунути порушення допущені при оформлені листків непрацездатності, про що складено відповідні акти від 13.01.2017 року та від 03.02.2017 року. Інших документів, які б підтверджували непрацездатність позивача в період амбулаторного лікування з 07.11.2016 року по 16.11.2017 року та з 17.11.2016 року по 26.11.2016 року позивачем не було надано. За підстав визнання листків непрацездатності необґрунтованими та відсутності інших доказів, які підтвердили відсутність на роботі позивача протягом 20 днів, і вказували на потребування в лікуванні та видачі йому листків непрацездатності, відповідачем було прийнято рішення про звільнення позивача з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 03.11.2017 року матеріали вищевказаної справи передані в провадження судді Ларіонової Н.М.

Ухвалою від 04.09.2018 р. до участі в справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м.Києві.

В вересні 2019 р. представником відповідача були подані додаткові пояснення, згідно яких сторона відповідача зазначає на правомірності звільнення позивача з роботи, в т.ч. стверджуючи про те, що позивач не може бути членом профспілкового комітету.

Відповідно до п.9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017 р.) розгляд даної справи підлягає за нормами ЦПК України (2017 р.), чинного з 15.12.2017 р. Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити та надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, просили відмовити в його задоволенні в повному обсязі з підстав, наведених у запереченнях.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що звільнення позивача з роботи відбулось відповідно до норм чинного трудового законодавства.

Представник третьої особи-2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що виплата позивачу сум за листком непрацездатності проводилась на підставі наданих підприємством документів.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що наказом від 25.09.2014 року №135 Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо Комунального підприємства Київпастранс , ОСОБА_1 було прийнято на посаду водія тролейбуса 3-го класу з погодинно-преміальною оплатою та нормальними умовами праці.

Наказом від 03.02.2017 року №19 Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо Комунального підприємства Київпастранс , ОСОБА_1 звільнено з роботи за прогули без поважних причин ( з 07.11.2016 року по 26.11.2016 року) на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Як вбачається з матеріалів справи, причини своєї відсутності на робочому місці ОСОБА_1 підтвердив листками непрацездатності серії АДА № 223576, який був виданий КПП Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Деснянського району м. Києва та серії АДА № 471880, який був виданий КПП Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Оболонського району м. Києва.

28.12.2016 року виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за зверненням філії КП Київпастранс Куренівське ТРЕД, було проведено перевірку, щодо обґрунтованості видачі листків непрацездатності ОСОБА_1 , якою було встановлено, що лікарями закладів охорони здоров`я при видачі листків непрацездатності серії АДА в„– 223576 та серії АДА в„– 471880 порушено вимоги п.п. 3.1, 3.8 Інструкції про порядок заповнення бланка листка непрацездатності , затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004 року, які є необґрунтованими.

Листом КПП Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Оболонського району м. Києва від 29.12.2016 року № 1771 повідомлено в.о. директора ФКБ Київпастранс Куренівське ТРЕД, Карабчука Р.В. про те, що в результаті проведеної перевірки обґрунтованості видачі лікарняного листка серії АДА №471880 на ім`я ОСОБА_1 було встановлено, що вищевказаний листок непрацездатності був виданий необґрунтовано.

Листом КПП Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Оболонського району м. Києва від 30.03.2017 року № 501 повідомлено, що у видачі листка непрацездатності серії АДА в„– 471880 з 17.11.2016 року по 26.11.2016 року не було необхідності.

Адміністрацією Куренівського ТРЕД було запропоновано ОСОБА_1 усунути порушення допущених при оформлені листків непрацездатності, проте ОСОБА_1 відмовився, про що складено відповідні акти від 13.01.2017 року та 03.02.2017 року.

13.02.2017 року Дирекцією КП Київпастранс направлено лист на адресу виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з проханням повідомити підстави визнання вказаних лікарняних листків необґрунтованими.

Листом виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16.02.2017 року № 521-08 повідомлено, що при видачі на ім`я ОСОБА_1 листка непрацездатності серії АДА в„– 223576 , порушено п.п. 1.7, 1.9 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян , затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 455 від 13.11.2001 року, п.п. 5.1.4, 5.1.5 Наказу № 189 Міністерства охорони здоров`я України від 09.04.2008 року Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності , додатку 8 Наказу ГУОЗ та МОЗ № 247 від 13.06.2008 року Про подальше удосконалення організації та стану експертизи тимчасової непрацездатності в закладах охорони здоров`я м. Києва , Наказу Міністерства охорони здоров`я України №499 від 16.07.2014 року Про затвердження та впровадження медико - технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при грипі та ГРВІ , п.п. 3.1, 3.8 Інструкції про порядок заповнення бланка листка непрацездатності затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 532/274/136-ос/146 від 03.11.2004 року та при видачі листка непрацездатності серії АДА в„– 471880 порушено п. 1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян , затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 455 від 13.11.2001 року, п.п. 5.1.4, 5.1.5 Наказу № 189 Міністерства охорони здоров`я України від 09.04.2008 року Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності , Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 271 від 13.06.2005 року Про затвердження протоколів надання медичної допомоги спеціальністю гастроентерологія , додатку 8 Наказу ГУОЗ та МОЗ № 247 від 13.06.2008 року Про подальше удосконалення організації та стану експертизи тимчасової непрацездатності в закладах охорони здоров`я м. Києва , Положення про відділення невідкладної медичної допомоги для дитячого та дорослого населення КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Оболонського району м. Києва .

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є, зокрема, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).

Так, як вбачається змісту наказу про звільнення позивача, правовою підставою для звільнення зазначено п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Абзацом 1 п.24 зазначеної Постанови визначено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана та звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно з ч.1 ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністрація Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП Київпастранс звернулась 17.01.2017 р. із подання № 120 до ВПЗУ Куренівського тролейбусного депо КП Київпастранс про надання згоди на звільнення позивача.

Листом ВПЗУ Куренівського тролейбусного депо КП Київпастранс від 30.01.2017 року № 55, відмовлено Куренівському тролейбусному депо КП Київпастранс у наданні згоди на звільнення з роботи водія тролейбуса ОСОБА_1 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Статтею 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності регламентовано, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що належними та допустимим, достатніми та достовірними доказами відповідачем доведено те, що КП Київпастранс були дотримані вимоги трудового законодавства при звільненні позивача, порушення трудових прав позивача при його звільненні немає, а тому підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі відсутні і в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 62 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач був обґрунтовано звільнений з займаної посади на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а тому в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Оскільки, суд прийшов до висновку, що звільнення позивача було законним і в задоволенні позову про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу належить відмовити, а також у зв`язку з тим, що судом не встановлено, що відповідачем були завдані моральні страждання позивачу у зв`язку з його звільненням, то вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Правових підстав для стягнення на користь позивач сум за листком непрацездатності немає, оскільки згідно наданих документів, він був виданий неправомірно.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягає сплачений позивачем судовий збір за вимоги про стягнення сум за листком непрацездатності та відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, ст.ст.3, 5-1, 21, 36, 40, 41, 147, 149 КЗпП України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, п.9, 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017 р.), -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Комунального підприємства Київпастранс (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; код ЄДРПОУ 23390156), треті особи: т.в.о. директора Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо Комунального підприємства Київпастранс Запара Сергій Васильович, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м.Києві про поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, суми за листком непрацездатності та відшкодування моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. М. Ларіонова