Ухвала

від 24.12.2019 по справі 757/66176/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/66176/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року слідчий суддяПечерськогорайонногосуду містаКиєва ОСОБА_1 ,присекретарі ОСОБА_2 ,заучастюпредставника особи,яказвернуласьзі скаргоюадвоката ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 ,розглянувшиувідкритому судовомузасіданнівзалі судуумістіКиєві скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на бездіяльність старшого слідчого ОВС СВ РОВКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 , яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42017000000002196 від 07.07.2017, -

В С Т А Н О В И В :

19.12.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_5 , яка 19.12.2019 передана слідчому судді ОСОБА_1 , на бездіяльність старшого слідчого ОВС СВ РОВКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 , яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42017000000002196 від 07.07.2017.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 09-10 грудня 2019 року слідчим в межах кримінального провадження №42017000000002196 від 07.07.2017 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/62965/19-к від 02.12.2019 було проведено обшук приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведеного обшуку складено відповідний протокол від 09-10 грудня 2019 року, згідно з яким під час обушуку вилучено належні ФОП ОСОБА_5 документи, техніку, грошові кошти.

Проте, на думку володільця, вилучене майно не входить до виключного переліку майна на вилучення якого надано дозвіл та що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002196 від 07.07.2017 і не має для досудового розслідування жодного доказового значення, а відтак вилучене майно є тимчасово вилученим майном та відповідно підлягає поверненню його законному володільцю.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив повернути вилучене майно володільцю відповідно до протоколу обшуку.

Слідчий ОСОБА_4 заперечувала щодо вимог скарги вказуючи, що дозвіл на вилучення майно прямо передбачено ухвалою слідчого судді та таке майно має відношення до досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002196від 07.07.2017.

Вивчивши скаргу, заслухавши позицію учасників розгляду, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Так, за своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Така позиція узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м.Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000002196 від 07.07.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 5 ст. 191, ч.ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 02.12.2019 № 757/62965/19-к частково задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку приміщень за адресою: м. Київ, проспект С.Бандери буд. 16 літ. Б, що використовується для діяльності торгівельної мережі «Територія мінімальних цін» яке відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно на праві власності зареєстроване за ТОВ "ТІП-ТОП ПЛАНЕТА" (код 42557928), ПАТ «Європейський газовий банк» (код ЄДРПОУ 34693790), ТОВ «Партнер ЛТД» (код ЄДРПОУ 22889824), ТОВ «Порто Поінт» (код ЄДРПОУ 39228907), ФСТ «Динамо» України (код ЄДРПОУ 00035145), ТОВ «Вател Бюті» (код 39059418), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, проведення криміналістичних експертиз, встановлення осіб, причетних до кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

В період з 09 по 10 грудня 2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2019 у справі №757/62965/19-к було проведено обшук приміщень за адресою: м. Київ, проспект С.Бандери буд. 16 літ. Б, яке використовується для діяльності торгівельної мережі «Територія мінімальних цін», що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно на праві власності зареєстроване за ТОВ "ТІП-ТОП ПЛАНЕТА" (код 42557928), ПАТ «Європейський газовий банк» (код ЄДРПОУ 34693790), ТОВ «Партнер ЛТД» (код ЄДРПОУ 22889824), ТОВ «Порто Поінт» (код ЄДРПОУ 39228907), ФСТ «Динамо» України (код ЄДРПОУ 00035145), ТОВ «Вател Бюті» (код 39059418).

За результатами проведеного обшуку складено відповідний протокол від 09-10 грудня 2019 року, зі змісту якого вбачається, що під час обшуку вилучено грошовікошти врозмірі6188228гривеньта304501доларівСША та іншіречі згіднопереліку, вказаному у протоколах обшуку від 09-10 грудня 2019 р.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160166, 170174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Разом з тим, під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведено та не надано доказів, які б давали підстави для утримання майна ФОП ОСОБА_5 , що було вилучено під час проведення обшуку, оскільки доказів, які б могли свідчити, що вилучене майно є таким, яке містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні №42017000000002196від 07.07.2017 не надано.

Так, при винесенні даного рішення слідчий суддя приймає до уваги, що обов`язок доведення існування, тієї обставини, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, КПК України покладається на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в матеріалах судового провадження за скаргою даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ФОП ОСОБА_5 належним йому майном.

В обґрунтування утримання вилученого майна, належного ФОП ОСОБА_5 сторона обвинувачення вказує, що воно має статус речових доказів у кримінальному провадженні №42017000000002196 від 07.07.2017, проте доказів, які б могли переконати вільного спостерігача у вказаному, слідчому судді не надано, враховуючи, при цьому, що сторона обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не зверталася.

За вказаних обставин позиція органу досудового розслідування щодо неповернення майна його законному володільцю спростовується, тобто за встановлених обставин вбачається, що вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено під час проведення обшуку, яку необхідно усунути шляхом зобов`язання її повернути вилучене майно власнику, що узгоджується з приписами п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 169170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на бездіяльність старшого слідчого ОВС СВ РОВКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 , яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42017000000002196 від 07.07.2017- задовольнити.

3обов`язатистаршогослідчогоОВС СВРОВКПСУФР ГУДФСум.Києві ОСОБА_6 абоіншогослідчого,щоздійснюєдосудове розслідуванняукримінальномупровадженні №42017000000002196від07.07.2017рокуповернутиФізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 грошовікоштиврозмірі 6188228гривеньта304501доларівСША та іншіречі згіднопереліку, вказаному у протоколах обшуку від 09-10 грудня 2019 р., вилучені під час обшуків з 09 по 10 грудня 2019 року у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 09 год. 10 хв. 26 грудня 2019 року.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1