Постанова

від 26.12.2019 по справі 2-4211/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10607/19 Справа № 2-4211/11 Суддя у 1-й інстанції - Ребров С. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

при секретарі - Пивоваровій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2018 року

у цивільній справі за поданням державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Реутова Євгена Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2018 року обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 до виконання нею зобов`язання за виконавчим листом № 2-4211, виданого 21 лютого 2012 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Райфайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні подання.

Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що державним виконавцем не надано будь-яких-доказів ухилення від виконання боргового зобов`язання.

20 грудня 2019 року Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про наявність підстав для задоволення подання через ухилення боржника від виконання зобов`язання за виконавчим документом.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-4211, виданого 21 лютого 2012 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Райфайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором в сумі 145 983,18 грн.

Задовольняючи подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, на виклики до державного виконавця не з»являється, нехтує законними вимогами державного виконавця, тому наявні підстави для задоволення подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику.

Проте з такими висновками суду погодитись не можливо, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно п.5 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, в тому числі якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов`язань.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Державний виконавець не надав доказів того, що ним вчинено всі дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження , які спрямовані на погашення заборгованості. Також, не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що боржник за час виконання рішення суду виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості, або боржник безпідставно не з`являвся на виклики державного виконавця та умисно ухилявся й ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Державним виконавцем не підтверджено факт обізнаності боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження, що виключає свідомість невиконання рішення суду, наявність в його діях/бездіяльності умислу.

Колегія суддів вважає, що державним виконавцем не доведено факту ухилення боржника від виконання зобов`язання за судовим рішенням.

Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому Протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

За наведених обставин, колегія суддів вважає передчасним застосування до ОСОБА_1 , як до боржника, з метою виконання ним своїх боргових зобов`язань такого заходу впливу, як тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, а тому, колегія суддів вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України задоволенню не підлягає.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання у зв`язку з чим вона підлягає до скасування з постановленням нової ухвали про відмову в задоволені подання.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376, 441 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2018 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Реутова Євгена Олександровича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон до виконання нею зобов`язань за виконавчим листом № 2-4211, виданого 21 лютого 2012 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: Н.М. Деркач

М.М. Пищида