Рішення

від 24.12.2019 по справі 454/163/19

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/163/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретарів Баран О.Я., Мандрик І.Я.,

представника позивача - адвоката Левицької О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до Переспівської сільської ради Сокальського району, за участю третьої особи Сокальської районної державної адміністрації про визнання права на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з даним позовом та просила зобов`язати Сокальську районну державну адміністрацію Львівської області видати сертифікат на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_1 .

Свої вимоги мотивує наступним.

1992р. у користування ОСОБА_1 передано у користування земельну ділянку площею 15га, розташовану на території Переспівської сільської ради.

З 01.04.1993р. позивач здійснювала підприємницьку діяльність - фермерське господарство ОСОБА_1

03.08.2004р. дане фермерське господарство припинило підприємницьку діяльність у зв`язку з ліквідацією.

Розпорядженням Сокальської районної державної адміністрації від 07.04.2004р. ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки та передачу її у власність.

Позивач не отримувала земельної частки (паю) та відсутня у відповідних списках.

Однак сільською радою та районною державною адміністрацією їй відмовлено у видачі сертифіката на право на пай та рекомендовано звернутися до суду.

15.04.2019р. представник позивача подала заяву про зміну та уточнення позовних вимог, в якій вказала відповідачами Переспівську сільську рад та Головне управління Держгеокадастру у Львівській області та просила: визнати за ОСОБА_1 право на земельну ділянку (пай), розташовану на території Переспівської сільської ради Сокальського району, згідно картосхеми земельної ділянки; зобов`язати Переспівську сільську раду надати позивачці дозвіл на виготовлення технічної документації та погодження на виготовлення технічної документації; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надати позивачці дозвіл на виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Переспівської сільської ради Сокальського району Львівської області.

20.06.2019р. представник позивача подала заяву про зміну та уточнення позовних вимог, в якій відповідачем вказала лише Головне управління Держгеокадастру у Львівській області та просила визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку (пай) яка розташована на території Переспівської сільської ради, згідно картосхеми земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала.

Представник відповідача Переспівської сільської ради в судове засідання не прибув та подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Додатково зазначив, що земельна ділянка розташована за межами населеного пункту с.Переспа Сокальського району, а тому даний спір належить до компетенції ГУ Держгеокадастру у Львівській області.

Представник третьої особи Сокальської районної державної адміністрації в судове засідання не прибув.

Вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З державного акту серія Б №059219 , виданого 1992 року, позивачці ОСОБА_1 виділено у довічне успадковуване володіння земельні ділянки загальною площею 15,0га, призначені для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану на території Переспівської сільської ради.

01.04.1993р. зареєстровано Фермерське господарство ОСОБА_1 в с.Переспа Сокальського району Львівської області.

23.11.1994р. ОСОБА_1 зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності.

З акта ліквідаційної комісії від 03.08.204р. встановлено, що фермерське господарство припинено у зв`язку з його ліквідацією.

Розпорядженням Сокальської районної державної адміністрації Ковальчук Є.Г., ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано дозвіл на складання проекту відведення земельних ділянок у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З відповіді №450щ від 17.08.2012р. встановлено, що ОСОБА_1 та членам фермерського господарства виготовлено документацію по передачі земельних часток (паїв) у власність на території Переспівської сільської ради. Також наведено розрахунок середньої частки, визначеної кожному з учасників фермерського господарства.

Листом №515/02-27 від 05.10.2018р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рекомендовано звернутися в ліцензовану землевпорядну організацію для складання проектів відведення земельних ділянок.

З листів від 07.11.2018р. та від 30.11.2018р. встановлено, що ОСОБА_1 не включена до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), сертифікату та державного на право власності на пай не отримувала.

Листом №1195/02-25 від 05.12.2018р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі сертифіката на право на земельну частку (пай) на території Переспівської сільської ради Сокальського району, так як вона не підтвердила свого права на отримання земельної ділянки на підставі ст.1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянко власникам земельних часток (паїв) .

З наведеного випливає, що Предметом спору у цій справі є право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, яке виникло в особи - засновника фермерського господарства на підставі державного акта на право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, згідно із Земельним кодексом Української РСР 1990 року.

Пунктом 6 розділу Х Перехідні положення ЗК України 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України 2001 року є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. №5-рп (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що у Земельному кодексі Української РСР від 18 грудня 1990 року була регламентована така форма володіння землею, як довічне успадковуване володіння. ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної та приватної власності громадян на землю (зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення сільського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (ст. 6)). Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь - якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереоформленням правового титулу.

Оскільки позивач володіє земельною ділянкою на праві довічного успадкованого володіння земельною ділянкою, на сьогодні вона також має законне право на таке володіння.

Щодо виділення земельної ділянки позивачці у власність, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно приписів ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Положеннями ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство", ст.32 ЗК України визначено, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю). Дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Викладене свідчить, що громадяни можуть отримати землі державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства у загальному порядку, визначеному Земельним кодексом України. Фермерське господарство може володіти та користуватися землями своїх членів лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають у власності (а не користуванні) члена фермерського господарства.

При цьому, ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в Постановах від 19.06.2018р. у справі №816/1920/17, від 12.03.2019р. у справі №1140/2036/18.

В силу викладеного, позивач має право отримати безоплатно у власність земельну ділянку лише у розмірі земельної частки (паю), за рахунок земельної ділянки, яка раніше була надана їй у постійне користування для ведення фермерського господарства.

Також, виходячи з аналізу вказаних норм та враховуючи зазначені мотиви суду, позивачці на даний час належить право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою на підставі державного акта від 1992 року, а також їй може бути виділено у власність земельну ділянку з цих земель в розмірі земельної частки (паю), в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України Про фермерське господарство .

Разом з тим, положення Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) на дані правовідносини не поширюються, а тому позовна вимога про видачу їй сертифіката на право на пай є безпідставною.

Щодо заяв представника позивачки про зміну та уточнення позовних вимог суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч.2 ст.149 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно частини 5 зазначеної статті, у разі подання вказаної заяви, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

В той же час, представник позивача не надала суду жодних доказів направлення копій заяв про зміну та уточнення позовних вимог від 15.04.2019р. та від 20.06.2019р. іншим учасникам справи.

Таким чином, дані заяви не підлягають розгляду та їх слід повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Переспівської сільської ради Сокальського району, за участю третьої особи Сокальської районної державної адміністрації про визнання права на земельну ділянку - відмовити.

Заяву про зміну та уточнення позовних вимог, подану 15.04.2019р. та заяву про зміну та уточнення позовних вимог, подану 20.06.2019р. - повернути представнику позивача - адвокату Левицькій Оксані Ігорівні.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Переспівська сільська рада, ЄДРПОУ: 04370768, місцезнаходження: вул.І.Франка,8, с.Переспа, Сокальський район, Львівська область.

Третя особа: Сокальська районна державна адміністрація Львівської області, ЄДРПОУ:04056405, місцезнаходження:вул.Шептицького,26, м.Сокаль, Львівська область.

Повне судове рішення складено 26.12.2019р.

Головуючий: М. Я. Адамович