Постанова

від 18.12.2019 по справі 397/443/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2019 року м. Кропивницький

справа № 397/443/19

провадження № 22-ц/4809/1661/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Голованя А. М., Кіселика С. А.,

секретар судового засідання Кравченко Я. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2019 року у складі головуючого - судді Мирошниченка Д. В.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і рішення суду першої інстанції.

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт - Н (далі - ТОВ Агроконтракт - Н ), просив:

-розірвати договір оренди земельної ділянки № 4 від 03 грудня 2007 року, укладений між позивачем і відповідачем на земельну ділянку площею 5,68 га, кадастровий номер 3520586000:02:00:0393, який зареєстровано 15 грудня 2010 року в Олександрійському офісі КРФ ДП ЦДЗК , про що в книзі записів державної реєстрації вчинено запис за № 041037900215;

-розірвати договір оренди земельної ділянки № 242 від 03 грудня 2007 року, укладений між позивачем і відповідачем на земельну ділянку площею 6,11 га, кадастровий номер 3520586000:02:00:0395, який зареєстровано 15 грудня 2010 року в Олександрійському офісі КРФ ДП ЦДЗК , про що в книзі записів державної реєстрації вчинено запис за № 041037900185;

-стягнути з ТОВ Агроконтракт-Н на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю за 2017 рік в розмірі 19080,43 грн. (без податку на доходи фізичних осіб і військового збору), з яких: 12270,00 грн. - орендна плата, 5038,08 грн. - пеня за прострочення внесення орендної плати, 1334,35 грн. - інфляційні збитки, 438,00 грн. - річні проценти за користування коштами та за 2018 рік в розмірі 13071,35 грн. (без податку на доходи фізичних осіб і військового збору), з яких: 12270,00 грн. - орендна плата, 608,65 грн. - пеня за прострочення внесення орендної плати, 122,70 грн. - інфляційні збитки, 70,00 грн. - річні проценти за користування коштами.

В обґрунтування позовних зазначав, що відповідач протягом 2017-2018 років не сплачував орендну плату за користування земельними ділянками, чим систематично порушував умови укладених між сторонами договорами оренди земельних ділянок. Зазначене є підставою для розірвання договорів оренди та стягнення з відповідача існуючої заборгованості з орендної плати, а також нарахованих за час прострочення виконання зобов`язання сум пені, інфляційних втрат та відсотків річних.

Відповідач у своєму відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, вказуючи на те, що підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки зазначена систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати, тоді як орендар не допускав навіть разового порушення умов укладених між сторонами договорів. Заборгованості з виплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок у відповідача перед позивачем немає. Натомість, згідно з наданим відповідачем розрахунком, має місце переплата в сумі 1688,95 грн. Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення прав позивача, відповідач вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог (а.с. 54-56).

У наданих до суду першої інстанції письмових поясненнях позивач не погодився із запереченнями відповідача на позов, ставлячи під сумнів наданий ТОВ Агроконтракт-Н розрахунок виплати орендної плати. Акцентував увагу, що він з питань виплати орендної плати в більшому розмірі, ніж визначено договорами оренди, чи наперед, до відповідача не звертався (а.с. 71-73, 78-82).

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2019 року позов задоволено; розірвано договір оренди земельної ділянки № 4 від 03 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агроконтракт-Н на земельну ділянку площею 5,68 га, кадастровий номер 3520586000:02:00:0393, який зареєстровано 15 грудня 2010 року в Олександрійському офісі КРФ ДП ЦДЗК , про що в книзі записів державної реєстрації вчинено запис за № 041037900215; розірвано договір оренди земельної ділянки № 242 від 03 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агроконтракт-Н на земельну ділянку площею 6,11 га, кадастровий номер 3520586000:02:00:0395, який зареєстровано 15 грудня 2010 року в Олександрійському офісі КРФ ДП ЦДЗК , про що в книзі записів державної реєстрації вчинено запис за № 041037900185; стягнуто з ТОВ Агроконтракт-Н на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю за 2017 рік в розмірі 19080,43 грн. (без податку на доходи фізичних осіб і військового збору), з яких: 12270,00 грн. - орендна плата, 5038,08 грн. - пеня за прострочення внесення орендної плати, 1334,35 грн. - інфляційні збитки, 438,00 грн. - річні проценти за користування коштами; за 2018 рік в розмірі 13071,35 грн. (без податку на доходи фізичних осіб і військового збору), з яких: 12270,00 грн. - орендна плата, 608,65 грн. - пеня за прострочення внесення орендної плати, 122,70 грн. - інфляційні збитки, 70,00 грн. - річні проценти за користування коштами. Також стягнуто з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати, що складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 2305,20 грн. та витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ухвали від 09 жовтня 2019 року судом першої інстанції виправлено описки, допущені у мотивувальній та резолютивній частинах рішення, замінивши кадастрові номера земельних ділянок 3520586000:02:00:0393 та 3520586000:02:00:0395 на правильні 3520586000:02:000:0393 та 3520586000:02:000:0395 відповідно.

Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження виконання ним зобов`язання зі сплати орендної плати за договорами у 2017 - 2018 роках, у тому числі - понад розмір, передбачений договорами оренди. Встановивши обставини порушення відповідачем права позивача на отримання щорічної орендної плати за договорами оренди у 2017-2018 роках, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договорів та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договорами з урахуванням індексу інфляції, а також пені та відсотків річних.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погодившись з рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2019 року у даній справі, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку. Згідно з поданою апеляційною скаргою просив скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю з підстав неповного встановлення судом першої інстанції обставин справи, недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до наданого відповідачем розрахунку орендної плати у графі Грошова оцінка значиться показник 54500,00 грн., який не є показником розміру нормативної грошової оцінки орендованих відповідачем земельних ділянок, а є показником базової грошової оцінки земельної ділянки по відповідному району, який обліковується у бухгалтерському обліку і жодним чином не впливає на визначення розміру орендної плати за договорами оренди. Разом з тим, у розрахунку сум орендних платежів, що підлягають сплаті позивачу за договорами оренди, відповідачем вказано більшу нормативну грошову оцінку земель, ніж та, з якої виходить позивач обґрунтовуючи позов. Орендна плата була сплачена відповідачем наперед та у більшому розмірі, ніж це передбачено договорами, що не заборонено ані умовами договору, ані вимогами закону. Враховуючи дострокове виконання відповідачем свого зобов`язання зі сплати орендної плати за договорами, орендні платежі у 2017-2018 роках орендарем не здійснювались. Крім того, задовольняючи позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, суд не врахував норми Податкового кодексу України та стягнув нараховану суму орендної плати, а не суму належну до виплати.

Узагальнені доводи і заперечення на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу відповідача відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін як таке, що ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства України. Акцентує увагу на тому, що у апеляційній скарзі відповідач фактично визнає факт несплати орендної плати за договорами у 2017 та у 2018 роках. Твердження ж відповідача про сплату за попередні періоди орендної плати у більшому розмірі не підтверджено доказами, які б відповідали вимогам процесуального закону (а.с. 187-192).

З огляду на доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, відповідачем подано до апеляційного суду письмові пояснення щодо безпідставності заперечень позивача (а.с. 205-209).

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду 19.11.2019 року підтримав доводи апеляційної скарги та свої письмові поснення, після перерви в судове засідання 18.12.2019 року - не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України. Відповідно до заяви, надісланої на електронну адресу суду, просив розглянути справу за відсутності представника ТОВ Агроконтракт-Н за наявними матеріалами, а також зазначив, що відповідач підтримує вимоги апеляційної скарги та просить її задовольнити в повному обсязі.

Участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасника справи.

Як передбачено ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чиє підстави допустити негайне виконання судового рішення; чиє підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, позивача та його представника, які заперечували проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3520586000:02:000:0393, площею - 5,68 га та земельної ділянки кадастровий номер 3520586000:02:000:0395, площею - 6,11 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р3 № 437171, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13 квітня 2012 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 13, 16, 17).

03 грудня 2007 року між ОСОБА_1 як Орендодавцем та ТОВ Агроконтракт-Н як Орендарем укладено договір оренди земельної ділянки № 4 (далі - Договір № 4), за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку № 393 , загальною площею 5,68 га строком на 10 років (а.с. 14-15). 15 грудня 2010 року Договір № 4 зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900215 (а.с. 14-15).

Крім того, 03 грудня 2007 року між ОСОБА_2 , спадкоємцем за заповітом якого є позивач, та ТОВ Агроконтракт-Н укладено договір оренди земельної ділянки № 242 (далі - Договір № 242, а.с. 18-19), а саме: земельної ділянки № НОМЕР_4 , загальною площею 6,11 га на строк 10 років. Договір № 242 зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900185 від 15 грудня 2010 року.

Згідно з п. 9 Договору № 4 та Договору № 242 (разом - Договори), Договори укладено на 10 років, починаючи з дати їх державної реєстрації.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2017 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2017 року, задоволено позов ОСОБА_3 і ОСОБА_1 до ТОВ Агроконтракт-Н та визнано недійсними п. 9, зокрема, Договору № 4 та Договору № 242 в частині починаючи з дати його державної реєстрації (а.с. 103-110).

Відповідно до п. 6 Договорів нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 68 300,00 грн.

Як визначено у п.п. 10-13 Договорів, орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовому розмірі, що складає 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки переданої в оренду та складає 2049,00 грн. за рік використання, у відробітковій або в натуральній формі (зерном пшениці, ярого ячменю, кукурудзи, соняшнику, цукру) про що додатково робиться акт розрахунку. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки земель. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом. Кінцевий розрахунок по щорічній орендній платі проводиться до завершення поточного календарного року.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 35 Договорів).

У п.п. 38 - 40 Договорів сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок систематичного невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов договору або його розірвання.

Договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації (п. 43 Договорів).

Як вбачається зі змісту уточненого розрахунку нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь станом на 01 січня 2017 року, загальна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3520586000:02:000:0393, площею 5,68 га складає 204509,70 грн., земельної ділянки кадастровий номер 3520586000:02:000:0395, площею - 6,11 га - 204511,02 грн. (а.с. 22-23).

Відповідно до листа Державної служби України з питань Геодезії, картографії та кадастру від 04 січня 2019 року № 22-28-0.22-125/2-19, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0 (а.с. 24).

Позивач стверджує, що не зважаючи на встановлений чинним законодавством та умовами Договорів обов`язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за землю, останній не сплатив орендні платежі за Договорами за 2017 та за 2018 роки, в результаті чого розмір заборгованості відповідача зі сплати орендної плати складає 24 540,00 грн., а саме:

-за користування земельною ділянкою № НОМЕР_5 на підставі Договору №4 за 2017 рік - 6135,00 грн., за 2018 рік - 6135,00 грн.;

-за користування земельною ділянкою № НОМЕР_4 на підставі Договору №242 за 2017 рік - 6135,00 грн., за 2018 рік - 6135,00 грн.

25 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з претензією, згідно з якою просив Орендаря сплатити заборгованість з орендної плати за 2017 рік з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми (а.с. 20-21).

Відповіді на претензію Орендар йому не надав, орендну плату за 2017 рік не сплатив, допустив несплату орендних платежів за Договорами також у 2018 році, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Разом з тим, відповідач стверджує про безпідставність вимог позивача, оскільки відповідно до здійсненого ТОВ Агроконтракт-Н розрахунку за період з 2010 року по 2016 рік Орендарем сплачувалась орендна плата за користування земельними ділянками №№ НОМЕР_5, НОМЕР_4, НОМЕР_6 у розмірі, який перевищує погоджений сторонами у відповідних договорах оренди (а.с.75). За доводами відповідача, в результаті виконання Орендарем зобов`язання зі сплати орендних платежів наперед та прийняття такого виконання Орендодавцем, переплата орендних платежів за користування земельними ділянками за 2010-2018 роки склала 1688,95 грн.

Судом встановлено, що відповідно до наказів директора ТОВ Агроконтракт-Н від 01 червня 2012 року за №№ 01/06/3, 01/06/2 по Родниківській сільській раді проведено донарахування пайовикам орендної плати за користування одним паєм за 2009 рік в сумі 35,58 грн., за 2010-2011 роки в сумі 169,26 грн., виходячи із виготовленої грошової оцінки земельних ділянок станом на 01 січня 2012 року, яка складає 140445,00 грн. (а.с. 68-69).

Згідно з наказом керівника відповідача від 01 червня 2012 року № 01/06/1 по Родниківській сільській раді при нарахуванні орендної плати пайовикам за користування землею береться за основу грошова оцінка однієї земельної ділянки 140445,00 грн. По обліку в 1-С по Родниківській сільській раді в особових рахунках пайовиків грошова оцінка за один па й складає 54500,00 грн., тому при нарахуванні орендної плати на 2012 рік застосовується коефіцієнт 2,576972 (140445/54500) (а.с. 67).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи відомостей на виплату грошей, за якими відповідачем здійснювались виплати орендної плати за землю за 2013-2016 роки, ОСОБА_1 отримував орендну плату за землю в сумі 17714,80 грн. - за 2013 рік, в сумі 17714,81 грн. - за 2014 рік, в сумі 21264,21 грн. - за 2015 рік, в сумі 25417,75 грн. - за 2016 рік (а.с. 63-66).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 04 березня 2019 року № 13116 за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2018 року, ОСОБА_1 у 2 кварталі 2017 року отримав від ТОВ Агроконтракт-Н благодійну допомогу в сумі 200 грн.; у 3 кварталі 2018 року за надання майна в лізинг від ТОВ Агроконтракт-Н позивачу нараховано 18944,91 грн., інформація про виплату відсутня (а.с. 73-б).

Сторони не заперечують, що будь-які зміни до Договорів, зокрема, щодо порядку сплати та розміру орендної плати за земельні ділянки, ними не погоджувались та не вносились.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі (далі - Закон).

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності. Зобов`язання орендодавця і орендаря земельної ділянки виникають на підставі укладеного договору оренди землі умови якого є обов`язковими до виконання сторонами.

Договір оренди землі може бути припинений у випадках передбачених законом або договором. Одностороння відмова від договору не допускається.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати (ст.ст. 21, 22 Закону).

Згідно з положеннями ст. 24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За ч. 1 ст. 32 Закону, на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою визначено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства у сфері земельних відносин одним з головних прав орендодавця є право на отримання ним орендної плати у встановленому розмірі, формі, у визначений строк та у визначеному місці.

Несплата або неповна чи несвоєчасна сплата орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою являються порушенням договору оренди, за виключенням випадків коли орендодавець доведе відсутність своєї вини. Систематичний характер таких порушень являються підставою для розірвання такого договору на вимогу орендодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що законодавством передбачена саме систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати як підстава для розірвання договору оренди земельної ділянки. Систематична несплата орендних платежів може вважатися істотним порушенням умов договору оренди, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

За приписами ст. ст. 610, 612, 614 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У цивільному праві діє презумпція вини порушника зобов`язання, яка може бути спростована ним шляхом надання відповідних доказів.

Пред`являючи позов, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання за Договорами щодо сплати орендної плати у 2017 та у 2018 роках.

Натомість відповідач заперечив порушення ним зобов`язання, зазначаючи, що орендна плата за 2017 - 2018 роки ним сплачена авансом у попередні періоди, а саме - впродовж 2013 - 2016 років.

Згідно із наданим Орендарем розрахунком (с. 57, 207), за умовами Договорів він мав сплатити позивачу орендну плату за дві земельні ділянки загалом у 2013 році в сумі 7 162,70 грн., у 2014 році - в сумі 7 162,70 грн., у 2015 році - в сумі 8788,33 грн., у 2016 році - в сумі 10167,12 грн., що за період з 2013 по 2016 рік разом складає 33 280,85 грн. Разом з тим, Орендарем за період з 2013 по 2016 рік отримано орендну плату за дві земельні ділянки в загальному розмірі 54 741,05 грн., що на 21460,20 грн. перевищує погоджений сторонами. Зазначена інформація наведена без врахування сум податків та зборів, тобто фактичні суми, що підлягали сплаті та сплачені Орендодавцю, оскільки, за доводами відповідача, зазначені суми вже виплачені позивачу, а визначені законодавством податки та збори - утримані та перераховані до Державного бюджету.

Виходячи з нормативно-грошової оцінки однієї земельної ділянки в розмірі 210 498,97 грн., застосованої відповідачем для визначення суми орендної плати за Договорами за 2017-2018 роки, розмір орендної плати за дві земельні ділянки - об`єкти оренди за Договорами за 2017 рік складає 10167,12 грн., у 2018 році - 10167,12 грн., всього - 20334,24 грн., що в свою чергу є меншим ніж здійснена Орендарем переплата.

Згідно зі ст.531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Таким чином, норма ст. 531 ЦК України встановлює загальне право боржника на дострокове виконання свого зобов`язання. Виключення з цього правила можуть бути прямо встановлені у договорі, акті цивільного законодавства, звичаях ділового обороту або коли реалізація боржником такого права суперечитиме суті зобов`язання.

Укладені між сторонами Договори не містить імперативного припису, який би встановлював заборону для Орендаря сплачувати орендну плату авансом.

Не передбачено такого обмеженні ні в законодавстві, ні в правилах ділового обороту у сфері користування землями приватної власності. Сплата орендної плати до спливу встановленого договором строку, в рахунок майбутніх періодів користування, але в межах строку дії договору, не суперечить змісту зобов`язання орендаря.

У зв`язку з викладеним, ТОВ Агроконтракт-Н зобов`язане сплачувати Орендодавцю орендну плату за кожен рік користування земельними ділянками до 31 грудня року, у якому здійснюється таке користування, або достроково у будь-який час, починаючи з часу набрання Договорами чинності.

Таким чином, несплата Орендарем орендної плати до кінця поточного року, у якому він користувався земельними ділянками, є порушенням умов Договорів за виключенням випадків, коли орендна плата сплачена авансом у попередні періоди (роки).

Суд першої інстанції зазначене не врахував та обмежився дослідженням обставин лише за період 2017 - 2018 років, залишивши без уваги обґрунтовані аргументи відповідача.

Апеляційним судом взято до уваги, що згідно з п. 10 Договорів базою нарахування орендної плати являється нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка визначена сторонами на час підписання Договорів у розмірі 68300,00 грн. (п. 6 Договорів).

Відповідно до п. 11 Договорів, база нарахування орендної плати визначається з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки земель, тобто являє собою добуток нормативно-грошової оцінки та коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки (визначається комулятивно залежно від дати проведення грошової оцінки земель).

Статтею 20 Закону України Про оцінку земель встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що для проведення нарахування орендної плати за Договорами ним використовувалася первісна нормативно - грошова оцінка земельних ділянок в розмірі 54500,00 грн., проіндексована щорічно з 2010 року на відповідний коефіцієнт: у 2010, 2011 та 2012 роках - 1,364; у 2013 та 2014 роках - 2,57697247; у 2015 році - 3,21863862; у 2016, 2017 та 2018 роках - 3,862366344.

Враховуючи, що жодна зі сторін не надала суду належних і допустимих доказів проведення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок відповідно до закону (не надали витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель), колегія суддів виходить з того, що в період дії Договорів така оцінка не проводилася.

При цьому, суд першої інстанції необґрунтовано прийняв до уваги надані позивачем уточнені розрахунки нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, складені інженером-землевпорядником ОСОБА_4 (а.с. 22-23), оскільки вони не відповідають вимогам ст. 20 Закону України Про оцінку земель .

У зв`язку з цим база нарахування орендної плати має визначатися як добуток визначеної сторонами на час укладення договору нормативно-грошової оцінки - 68300,00 грн. та коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки, щорічно розрахованого Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 289 ПК України).

Зведені відомості про коефіцієнти індексації нормативно-грошової оцінки земель містяться у листі Державної служби України геодезії, картографії та кадастру від 04 січня 2019 року № 22-28-0.22-125/2-19, копія якого міститься в матеріалах справи (с. 24).

Апеляційний суд враховує, що вказані відповідачем у розрахунку коефіцієнти індексації нормативно-грошової оцінки суттєво відрізняються від наведених у згаданому листі Державної служби України геодезії, картографії та кадастру, а тому не враховуються судом.

Разом з тим, незгода суду з наданими позивачем і відповідачем розрахунками орендної плати не позбавляє суд можливості самостійно провести відповідний розрахунок на підставі умов Договорів оренди.

Отже, виходячи зі змісту пунктів 10, 11 Договорів та коефіцієнтів індексації нормативно-грошової оцінки (НГО) за період 2008 - 2018 років, розрахованих Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, орендна плата, яку зобов`язаний був сплатити відповідач на користь позивача у 2013 - 2018 роках за одну земельну ділянку становила:

2013 рік: 68 300,00 грн. (НГО) х 1,152(коеф. інд. за 2008 рік ) Х 1,059 (коеф. інд. за 2009 рік) х1,0 (коеф. інд. за 2010 рік) х1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х1,0(коеф. інд. за 2012рік) х 1,0 (коеф. інд за 2013 рік) х 3% (ставка ОП) = 2 499,71 грн.;

2014 рік: 68 300,00 грн. (НГО) х 1,152 (коеф. інд. за 2008 рік) х 1,059 (коеф. інд. за 2009 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2010 рік) х 1,0(коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0(коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 3% (ставка ОП) = 3 122,14 грн.;

2015 рік: 68 300,00 грн. (НГО) х 1,152 (коеф. інд. за 2008 рік) х 1,059 (коеф. інд. за 2009 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2010 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2 (коеф. інд. за 2015 рік) х 3% (ставка ОП) = 3 746,57 грн.;

2016 рік: 68 300,00 грн. (НГО) х 1,152 (коеф. інд. за 2008 рік) х 1,059 (коеф. інд. за 2009 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2010 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249(коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2 (коеф. інд. За 2015 рік) х 1,0 (коеф. за 2016 рік) х 3% (ставка ОП) = 3 746,57 грн.;

2017 рік: 68 300,00 грн. (НГО) х 1,152 (коеф. інд. за 2008 рік) х 1,059 (коеф. інд. за 2009 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2010 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2 (коеф. інд. за 2015 рік) х 1,0 (коеф.інд. за 2016 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2017 рік) х 3% (ставка ОП) = 3 746,57 грн.;

2018 рік: 68 300,00 грн. (НГО) х 1,152 (коеф. інд. за 2008 рік) х 1,059 (коеф. інд. за 2009 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2010 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2(коеф. за 2015 рік) х 1,0(коеф. інд. за 2016 рік) х 1,0 (коеф. за 2017 рік) х 1,0(коеф. за 2018 рік) х 3% (ставка ОП) = 3 746,57 грн.

Сумарно, згідно з умовами Договорів, за період 2013 - 2016 років розмір орендної плати за одну земельну ділянку становив 13 114,99 грн. (2499,71 + 3122,14 + 3746,57 + 3746,57), відповідно за дві земельні ділянки - 26 229,98 грн.

Згідно з наданими відповідачем відомостями про виплату орендної плати за той самий період (а.с. 63 - 66), фактично він сплатив позивачу орендну плату за дві земельні ділянки 54 741,05 грн. Як вже зазначалось вище, ця сума зазначена без врахування податків, оскільки відомості про їх розмір та сплату відповідач до суду не надав.

Отже, впродовж 2013 - 2016 років відповідач сплатив авансом (в рахунок майбутніх платежів) орендну плату за дві земельні ділянки в сумі 28 511,07 грн.

Розмір орендної плати за 2017 - 2018 роки за одну земельну ділянку складає 7 493,14 грн., відповідно за дві земельні ділянки - 14 986,28 грн., що є меншим за суму переплати і повністю покривається останньою.

Таким чином, сума коштів, яка сплачена ТОВ Агроконтракт-Н на користь позивача у 2013 - 2016 роках в якості орендної плати за користування земельними ділянками перевищує розмір плати, передбачений умовами Договорів, та повинен враховуватися сторонами при проведенні розрахунків.

На підставі викладеного, слід дійти висновку про відсутність прострочення боржника, оскільки свої грошові зобов`язання відповідно до Договорів у період 2017 - 2018 років Орендар виконав достроково, що не суперечить вимогам закону та умовам Договорів.

Факт виплати Орендарем орендної плати у більшому розмірі підтверджується належними доказами, позивачем не спростований.

Отже, доводи позивача про систематичну несплату відповідачем орендної плати за Договорами впродовж 2017 - 2018 років є безпідставними, а тому вимоги про стягнення заборгованості та розірвання Договорів задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про стягнення індексу інфляції та процентів, які ґрунтуються на нормах ст. 625 ЦК України, а також вимога про стягнення неустойки (пені) є похідними від вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі, і задоволенню не підлягають за їх безпідставністю.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, наданим та дослідженим доказам, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, неправильним застосуванням норм матеріального права, рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2019 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір, сплачений ТОВ Агроконтракт-Н за подання апеляційної скарги, у зв`язку з її задоволенням судом, підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н задовольнити.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2019 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості з орендної плати відмовити.

В рахунок понесених судових витрат стягнути з ОСОБА_1 , ІНПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н , ЄДРПОУ: 31095141, місце знаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, 6/2, - 3457,81 грн сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді А. М. Головань

С. А. Кіселик