Рішення

від 16.12.2019 по справі 585/1515/19

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/1515/19

Номер провадження 2/585/617/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді - В.О. Шульги, з участю секретаря С.А. Дем`яненко, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного сумісного майна подружжя без реального виділення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 і просить поділити спільне сумісне майно подружжя без реального виділення; визнати за нею право власності на 3/4 частини житлового будинку із цегли та очерету, жилою площею 21,8 кв.м., загальною площею 52,9 кв.м., літ. "А" з спорудами: сарай літ. "Б", сарай літ. "б1", сарай літ. "б2", літня кухня літ. "В", гараж літ. "Г", погріб літ. "п/г", вбиральня літ. "У", огорожа, літ. "№", розташовані в АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на 3/4 частини автомобіля RENAULT 19, 1988 року випуску, білого кольору, держаний номерний знак НОМЕР_1 .

В обгрунтування позову вказує, що 22.09.2007 року вона уклала шлюб з відповідачем, від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Роменського міськрайсуду від 02.01.2019 шлюб між ними розірвано. 17.01.2019 року видано судовий наказ про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини. Під час перебування у шлюбі, на підставі Договору купівлі-продажу будинку з надвірними спорудами та земельних ділянок від 07.02.2008 року, ними було придбано будинок з надвірними спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0654 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 5924187900:05:004:0012; земельну ділянку площею 0,1164 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 5924187900:05:004:0013, які за їх спільною згодою були зареєстровані на відповідача. Згідно повідомлення Відділу у Роменському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, станом на 01.01.2013 року, відсутні на обліку документація із землеустрою та архівні примірники державних актів на право власності на земельні ділянки, знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які зареєстровані за ОСОБА_2 . Під час проживання у шлюбі, в 2009 році, ними було придбано легковий автомобіль RENAULT 19, 1988 року випуску, білого кольору, держаний номерний знак НОМЕР_1 , який за їх спільною згодою 31.07.2009 року був зареєстрований на відповідача, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру МВС. Їхня спільна з відповідачем малолітня донька ОСОБА_3 проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні, про що свідчить судовий наказ від 17.01.2019 року та довідка Виконавчого комітету Пустовійтівської сільської ради №1282 від 10.12.2018 року, і знаходиться на її утриманні. Згідно Довідки Роменського МРВ ДВС ГТУЮ у Сумській області №169 від 03.04.2019, протягом січня-березня 2019 року, відповідач аліменти на утримання на доньки взагалі не сплачував. Вважає, що наявні фактичні та правові підстави для поділу спільного сумісного майна подружжя зі збільшенням її частки до 3/4 в спільному сумісному майні подружжя. Згідно повідомлень ПП Роменекс-Л від 19.04.2019 року, ринкова вартість житлового будинку з належними до нього спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 становить 106800,00 грн., а ринкова вартість автомобіля RENAULT 19, 1988 року випуску, білого кольору, держаний номерний знак НОМЕР_1 становить 55 400,00 грн. Таким чином, ціна позову становить: (106800,00 грн. + 53400,00 грн.) х 3/4 = 120150 грн. 00 коп.

12 червня 2019 року судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

27 червня 2019 року до суду надійшов відзив на позов в якому відповідач позовні вимоги визнав частково. Зокрема, визнав позовну вимогу про визнання за позивачем права власності на Ѕ частину нежитлового будинку з господарськими будівлями. Також визнає обставину придбання під час шлюбу житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 . З приводу автомобіля, визнає, що в шлюбі ними був придбаний автомобіль RENAULT 19, 1988 року випуску, н/з НОМЕР_1 . Проте, заперечує наявність вказаного автомобіля у їх спільній сумісній власності та можливість його поділу шляхом визнання за позивачем права власності на 3/4 його частини. Зазначає, що з середини літа 2012 року вказаний автомобіль був непридатний для експлуатації унаслідок незадовільного технічного стану. Автомобіль потребував капітального ремонту, коштів на який вони не мали. Так, у автомобіля була розбита задня частина, яка пот ребувала ремонту з фарбуванням, потребували капітального ремонту складові елементи хо дової частини та двигун автомобіля, які не виконували свого функціонального призначення, унаслідок чого автомобіль не експлуатувався. Тому зареєстрований за відповідачем автомобіль, у січні 2013 року за згодою позивача був проданий ним за 12000 грн. ОСОБА_4 , який забрав його для подальшого ремонту та експлуатації. Жодних заперечень з цього приводу позивач не висловлювала, знаючи та усвідомлюючи, що автомобіль більше їм не належить, що фактично він проданий третій особі. У даному випадку відповідач здійснив відчуження автомобіля за згодою позивачки, не проти її волі, виручені кошти були використані в інтересах сім`ї та на її потреби. Автомобіль у них від сутній з 2013 року, а тому він не може бути визнаний об`єктом спільної сумісної власності та не підлягає поділу. Несплата аліментів у січні-березні 2019 року була пов`язана з тим, що до отримання повідомлення з відділу ДВС про стягнення аліментів, він надавав допомогу на утримання дочки добровільно. Лише після виклику до відділу ДВС до нього було доведено про заборгованість, яка в подальшому була сплачена в повному обсязі, що підтверджується довідкою відділу ДВС від 25.06.2019 р. Інформація про отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження позива чем не надана. З довідок відділу ДВС не вбачається, що він умисно не виконував наказ про стягнення з нього аліментів на неповнолітню доньку. Вважає, що положення ч.3 ст. 70 СК України не можуть бути застосовані, оскільки вони мають лише одну дитину, а не дітей. Крім цього, позивачем не надано доказів, що розмір аліментів, які вона одержує на утримання доньки, недостатній для забезпечення її фізичного, духовного розвитку та лікування. При цьому має бути враховано і те, що за змістом ч. 1 ст. 180 СК України обидва бать ки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а не лише один із них. Позивач не пред`являла позов і про збільшення розміру аліментів, а також стягнення додаткових витрат, пов`язаних з утриманням їхньої доньки, а тому її посилання на існування у певний короткостроковий проміжок часу заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилась з незалежних від нього причин, не може бути підставою для відступу від рівності часток у праві спільної сумісної власності подружжя з підстав, передбачених частинами другою та тре тьою статті 70 СК України. З урахуванням часткового визнання позовних вимог, не заперечував проти укладення мирової угоди, за умовами якої за позивачем буде визнано право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями. А також не заперечував проти укладення з позивачем мирової угоди, за умовами якої спірне нерухоме майно буде виділено йому, а він сплатить позивачу грошову компенсацію в розмірі 53400 грн. за Ѕ його частку. Зазначив, що сума витрат, які поніс і очікує понести відповідач, складається з витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 5000 грн.

07 серпня 2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтвердив обставини вказані в обгрунтування позову і просив його задоволити. Суду пояснив, що відповідач ухилявся від участі в утриманні дитини, тому суд може відступити від рівності часток подружжя. Позивач просить визнати за нею ѕ від усього майна. Наслідки нікчемності правочину визначені ст. 216 ЦК України. Вони будуть використовувати своє право співвласника. Автомобіль буде зареєстрований на двох осіб, але в свідоцтві буде вказано один власник і особа яка буде користуватися автомобілем.

Позивач ОСОБА_1 підтримала думку свого представника. Суду пояснила, що автомобіль Рено був обміняний на автомобіль Жигулі, автомобіль числиться на відповідачу. Обмін Жигулі П`ятірка був проведений років п`ять тому, вона про це знала. Відповідач її не слухав з цього приводу. З приводу витребування автомобіля, вона не зверталася і фактично не заперечувала проти такого обміну. Вона знає людину з якою поміняли автомобіль. Автомобіль був придбаний в шлюбі, тому так поставлено позовні вимоги. На час обміну, автомобіль був в поганому стані, були проблеми з мотором, він був побитий. Щоб відремонтувати автомобіль у них коштів не було. До ОСОБА_6 з приводу автомобіля вона не зверталася. Яка вартість автомобіля була на той час їй невідомо. На автомобіль впала деревина і його дійсно було пошкоджено. Вона бачила як відтягували цей автомобіль. Вважає, що має місце заборгованість по сплаті аліментів. Вона отримала судовий наказ в лютому 2019 року, до виконавчої служби - звернулася 22 лютого 2019 року. Коли чоловік отримав судовий наказ вона не знає. Ухилення полягає в тому, що до червня була заборгованість за січень-березень 2019 року, в квітні відповідач не сплатив аліменти в повному обсязі. Від участі в утриманні дітей відповідач ухилявся, крім аліментів ніякої допомоги від нього не було з лютого 2019 року. Чому саме вимоги на ѕ частки - обгрунтування немає. На час обміну вона знала з ким чоловік помінявся автомобілем.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. Суду пояснив, що він завжди допомагав дітям і купував їм речі. Після розлучення, він купив дитині телефон за 7000 грн. Тільки вчора він поповнив синові рахунок на 100 грн. Він не згоден з твердженнями позивача про те, що він не допомагає дитині. За півроку, він сплатив значну суму аліментів. Автомобіль Рено - у ОСОБА_7 . Він продав йому автомобіль за 12000 грн., а потім придбав у нього автомобіль Жигулі за ці ж гроші. Дружина не заперечувала проти таких дій. Він використовував автомобіль в інтересах сім`ї. Коли продавав автомобіль, він не оформляв ніяких документів. Про наявність аліментів він дізнався в березня 2019 року, до цього не знав. Аліменти визначені в частині заробітку і він сплачував по 1050 грн., доки виконавці не вказали, що він повинен сплачувати по 1300,00 грн. Мобільний телефон він купив синові до розлучення. Заборгованість по аліментам погасив в квітні-травні 2019 року. Виконавець роз`яснив що він має сплачувати аліменти виходячи з розмір середнього заробітку по місцевості

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково. Суду пояснив, що не доведено підстав для відступу від часток. Його довіритель на початку сплати аліментів, не знав скільки саме він має сплачувати аліменти, він не знав, що повинен сплачувати аліменти, з урахуванням середнього заробітку для місцевості. Розрахунку розміру позовних вимог, з яких визначено 3/4 частки - не наведено, хоча саме на сторони покладається обов`язок доводити всі обставини. Та обставина що автомобіль був фактично обміняний не заперечує і сам позивач, тому вважає, що вирішувати його долю на сьогодні у цій справі не можливо. Крім цього, неможливо вирішувати ці питання без з`ясування вартості автомобіля на час укладення угоди та його технічного стану. Чоловік пояснював дружині, що він з іншим помінялися автомобілями, бо в нього не має грошей на ремонт. Позов визнають лише на Ѕ частину нерухомого майна. Позивач сам не заперечує що був проведений обмін автомобіля.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_1 він знає як колишню дружину ОСОБА_2 . З останнім вони в дружніх стосунках. Автомобіль перебуває в нього, в лютому місця буде 7 років як він в нього. На той час як проводили обмін, автомобіль був не на ходу. За всі ці роки він відремонтував його і користується ним. В них інколи не виникали питання про повернення автомобіля. Кожен розумів на що іде і які наслідки. Автомобіль мав несправний двигун, треба було поміняти радіатор, була вдарена задня частина, треба було рихтувати, красити. Він це полагодив. Вони нічого не доплачували і він нічого не доплачував. Вони ніяк не оцінювали автомобілі. Він згоден повернути автомобіль за компенсацію в розмірі гривень і хай забирають. Поміняли на автомобіль ВАЗ 2105 1986 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 . Цей автомобіль не був на нього зареєстрований, тоді був тимчасовий талон на 10 років. Термін його дії закінчився, здається, у минулому році. Хто власник не знає, він купував по довіреності. Автомобіль Рено тоді відтягували і буксирували до нього. Документи не оформляли, бо не було такої потреби. Він на той час знав, що ОСОБА_9 у шлюбі. Двигун він відновлював, новий радіатор, порихтував зад, лобове скло міняв. На розборці за такий автомобіль на той час давали десь 10 000 грн. Це йому ОСОБА_10 , по курсу тоді це було десь 1200 доларів США.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.12.2019 у зв`язку з часткою відмовою відповідача від позову, закрито провадження у в справі в частині в частині вимог про визнання за позивачем права власності на ѕ частини автомобіля RENAULT 19, 1988 року випуску, державний № НОМЕР_1 .

З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що 22 вересня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюбу у Відділі реєстрації актів цивільного стану по Роменському району Роменського міськрайонного управління юстиції, актовий запис № 60. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини - ОСОБА_12 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , в свідоцтві про народження її батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

07 лютого 2008 року між ОСОБА_13 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу за яким ОСОБА_2 придбав житловий будинок із цегли та очерету, жилою площею 21,8 кв.м., загальною площею 52,9 кв.м., літ. "А" з спорудами: сарай літ. "Б", сарай літ. "б1", сарай літ. "б2", літня кухня літ. "В", гараж літ. "Г", погріб літ. "п/г", вбиральня літ. "У", огорожа, літ. "№", розташовані в АДРЕСА_1 , а також

земельну ділянку площею 0,0654 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 5924187900:05:004:0012 та земельну ділянку площею 0,1164 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 5924187900:05:004:0013. Зазначений договір купівлі-продажу 07.02.2008 року посвідчено державним нотаріусом Ільченко Л.І., зареєстровано в реєстрі за № 198, відомості про правочин внесено до Державного реєстру правочинів.

24 серпня 2008 року право власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2008 року зареєстровано КП Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації , що вбачається із Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

З Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів вбачається, що 31.07.2009 року за ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб RENAULT 19, н/з НОМЕР_1 .

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 січня 2019 року, яке набрало законної сили 15 лютого 2019 року, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22 вересня 2007 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану по Роменському району Роменського міськрайонного управління юстиції, актовий запис № 60.

17 січня 2019 року Роменським міськрайонним судом Сумської області видано судовий наказ №/провадження 2-Н/585/10/19 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 11.01.2019 і до досягнення дитиною повноліття.

22 лютого 2019 року державним виконавцем Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Сіромаха А.В. відкрито виконавче провадження ВП № 5844710 з примусового виконання судового наказу № 2-Н/585/10/19.

Відповідно до довідки Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 03.04.2019, виданої ОСОБА_1 , отримані аліменти за січень-лютий-березень 2019 року - 00,00 грн.

Згідно листа відділу у Роменському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 03.04.2019, адресованого ОСОБА_1 , відповідно до відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою Відділу у Роменському районі, відсутні на обліку документація із землеустрою та архівні примірники державних актів на право власності на земельні ділянки, знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які зареєстровані за ОСОБА_2 .

Відповідно до повідомлень суб`єкта оціночної діяльності, Приватного підприємства Роменекс-Л № 80/19, № 81/19 від 19.04.2019 року, ринкова вартість житлового будинку з належними до нього спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 становить 106800,00 грн.; ринкова вартість автомобіля RENAULT 19, 1988 року випуску, білого кольору, держаний номерний знак НОМЕР_1 - 55400,00 грн.

З довідки Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби № 246 від 25.06.2019 вбачається, що заборгованість за виконавчим листом № 2-Н/585/10/19 від 12.02.2019 року відсутня.

Згідно угоди про надання правничої допомоги від 24.06.2019, клієнт ОСОБА_2 доручив, а адвокат Менько Д.Д. прийняв на себе зобов`язання надати клієнту правничу допомогу в цивільній справі № 585/1515/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

26 червня 2019 адвокатом Менько Д.Д. видано ордер на надання правничої допомоги на підставі зазначеного договору.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 54 від 24.06.2019, ОСОБА_2 сплатив адвокату Менько Д.Д. 5000 грн.

Відповідно до розрахунку, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката Менько Д.Д. в цивільній справі № 585/1515/19 за 9 годин робочого часу становить 6915,60 грн., виходячи з 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб за одну годину робочого часу (768,40 грн. (1921*40%=768,40 грн.). 768,40*9=6915,60 грн. У розрахунку вказано, що на підготування відзиву на позов, клопотання про виклик свідків витрачено 4 год., підготування угоди про надання правничої допомоги, розрахунку витрат на правничу допомогу - 1 год.; з`ясування обставин справи, надання консультацій, роз`яснень - 1 год., ознайомлення з наданими документами, їх аналіз, визначення правової позиції - 1 год., передбачуваний час з ознайомленням з відповідями на відзив - 1 год; витрачений час в передбачуваних 3 судових засіданнях - 1 год.

Встановлені судом факти свідчать, що між сторонами виник спір про поділ майна подружжя.

Відповідно ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч.1 ст.63 СК України ).

Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

За змістом ч.1 ст.71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Заслухавши пояснення учасників справи, покази свідка, дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд враховує, що відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України . Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Так, майном набутим за час шлюбу суд вважає житловий будинок, загальною площею 52,9 кв.м., жилою площею 21,8 кв.м., з надвірними будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 , вартість якого в сумі 106800,00 грн. погоджена сторонами.

З аналізу ч.2, ч.3 ст. 70 СК України вбачається, що законодавством чітко визначені випадки, коли при поділі спільного сумісного майна подружжя можливо відступити від рівності часток. При цьому самі по собі інтереси дитини не є підставою для відступу від рівності часток при поділі спільного сумісного майна подружжя. Дана обставина враховується лише у випадку коли розмір аліментів, які одержують діти, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. В той же час, належних і допустимих доказів на підтвердження даного факту позивачем не надано, оскільки позивач самостійно визначила саме такий розмір аліментів, який стягнуто судом і не зверталася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів чи про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. В свою чергу відповідачем надані докази на підтвердження тих обставин, що він не ухилявся від сплати аліментів, оскільки з початку не був обізнаний з наявністю судового наказу, постановою про відкриття виконавчого провадження, в наслідок чого і виникла заборгованості зі сплати аліментів.

Крім цього ні позивачем, ні його представником, не обґрунтовано, чому відступ від ідеальних часток сторін має становити половину належного відповідачу майна і не доведено підстав для визначення частки саме в розмірі запропонованому позивачем - Ѕ частки відповідача.

Таким чином, враховуючи, що спірне домоволодіння, яке набуте сторонами за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя сторін, сторони шлюбний договір (шлюбний контракт) не укладали, будь-яка інша домовленість між ними про визначення інших часток, ніж рівних, у праві спільної сумісної власності подружжя, не була досягнута, правові підстави для відступу від рівності часток подружжя судом не здобуто, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, визнавши за позивачкою право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями.

Відповідно до п.3) ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1) ч.3 ст. 133 ЦПК України). При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд зокрема враховує дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи (п.4) ч.3 ст. 141 ЦПК України). Згідно ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Таким чином, виходячи з принципу пропорційності розміру задоволених позовних вимог, враховуючи дії відповідача, який не заперечував проти мирного врегулювання спору в частині поділу майна по Ѕ за кожною зі сторін, що вбачається з відзиву на позов, а також, враховуючи відмову позивача від позову в частині визнання за нею права власності на ѕ автомобіля, про що судом винесено відповідну ухвалу про закриття провадження в цій частині позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 4000 грн. судових витрат.

Керуючись, ст. ст. 60, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. 368 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного сумісного майна подружжя без реального виділення задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку із цегли та очерету, жилою площею 21,8 кв.м, загальною площею 52,9 кв.м, літ. А з спорудами: сарай літ. Б , сарай літ. б1 , сарай літ. б2 , літня кухня літ. В , гараж літ. Г , погріб літ. п/г , вбиральня літ. У , огорожа літ № , розташовані в АДРЕСА_1 .

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 судові витрати в сумі чотири тисячі (4000) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.О. Шульга

Повний текст рішення суду складено 26 грудня 2019 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга