Постанова

від 23.12.2019 по справі 914/103/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2019 р. Справа №914/103/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.Т. Кордюк

- О.С. Скрипчук

секретаря судового засідання: К. Кострик

Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «ДАТП» та Трускавецької міської ради

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2019

у справі №914/103/19

за позовом: ТзОВ «ДАТП»

до: Трускавецької міської ради

про: визнання незаконним та скасування рішення Трускавецької міської ради від 22.11.2018 №1110 та зобов`язати Трускавецьку міську раду повторно розглянути заяву ТзОВ «ДАТП»

за участю представників:

від позивача - Колянковський Т.М. - адвокат (ордер ЛВ №164503 від 26.07.2019)

від відповідача - Савченко О.Г. - представник (довіреність №18-7/1 від 08.01.2019)

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.06.2019, суддя Ділай У.І., позов ТзОВ «ДАТП» було задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Трускавецької міської ради від 22 листопада 2018 року №1110 Про відмову в продажі земельної ділянки площею 0,3660 га по вул. Котляревського ТзОВ ДАТП . Зобов`язано Трускавецьку міську раду повторно розглянути заяву ТОВ ДАТП про продаж земельної ділянки кадастровий номер 461150000002:002:0090, площею 0,3660 га по вул. Котляревського в місті Трускавці в порядку ст. 128 Земельною кодексу України . Стягнуто з Трускавецької міської ради на користь ТзОВ ДАТП 3842,00 грн. судового збору.

З даним рішенням не погодилося ТзОВ «ДАТП» і оскаржило його в апеляційному порядку в частині пункту 3, оскільки вважає, що воно в цій частині винесене при неповному з`ясуванні всіх обставин справи та судом порушено норми матеріального права, зокрема, ст..ст. 24,26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст..ст. 116,127,128 Земельного кодексу України. ТзОВ «ДАТП» просило задовольнити позовні вимоги повністю. Позивач вважає, що всупереч встановленим Земельним кодексом України підставам для відмови, Трускавецька міська рада відмовила ТзОВ ДАТП в продажі земельної ділянки посилаючись не на виключні підстави, передбачені ст. 128 ЗК України , а на Постанову Вищого Господарського суду України у справі 909/935/15.

З даним рішенням також не погодилася Трускавецька міська рада і оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно винесене при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено норми матеріального права, зокрема, ст..ст. 331,377 ЦК України, ст..ст. 92,93,98,102,116,120,128 Земельного кодексу України. Трускавецька міська рада просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в позові повністю.

ТзОВ «ДАТП» подало відзив на апеляційну скаргу Трускавецької міської ради, в якому просить апеляційну скаргу міської ради залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2019 у справі №914/103/19 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДАТП до відповідача Трускавецької міської ради про визнання незаконним та скасування Рішення Трускавецької міської ради від 22 листопада 2018 року №1110 та зобов`язати Трускавецьку міську раду повторно розглянути заяву ТзОВ ДАТП .

Підстава заявленого позову те, що відповідно до договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва, посвідченого приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Кенц-Березюк І.М. та зареєстрованим в реєстрі за №276 від 27.03.2018 позивач придбав у ТзОВ Вектор об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вулиця Котляревського, 1.

У пункті 2 договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва зазначено, що об`єкт незавершеного будівництва належав продавцю ТзОВ Вектор на праві приватної власності: 15377918, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 970761846115, що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Тобто, на момент здійснення продажу зазначеного об`єкта у продавця, ТзОВ Вектор було зареєстровано право власності на об`єкт продажу, як на об`єкт нерухомого майна. Договір станом на даний час є чинним.

За результатами вчинення правочину купівлі-продажу, ТзОВ ДАТП отримало у власність об`єкт незавершеного будівництва, на який зареєструвало право власності як на об`єкт нерухомого майна, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності від 18.10.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 970761846115. Реєстрація права власності станом на даний час ніким не оскаржена.

Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 141775769 від 18.10.2018, Товариству з обмеженою відповідальністю ДАТП належить на праві власності об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, нежитлова будівля готельного комплексу. Об`єкт нерухомого майна розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 1.

Об`єкт нерухомого майна розташовано на земельній ділянці кадастровий номер 4611500000:02:002:0090, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, площа земельної ділянки: 0,366 га.

За твердженням позивача, будівництво об`єкта нерухомості здійснювало ТзОВ Вектор з повним дотриманням законодавства чинного на момент початку будівельних робіт, з отриманням повного переліку дозвільної документації та відповідно до проектної документації. Так, відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт від 01 вересня 2010 року №8/20-10, ТзОВ Вектор надано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва готельного комплексу на вул. Котляревського в м. Трускавці Львівської області. 1-ша черга будівництва 1-й етап Резервуари протипожежного запасу води відповідно до проектної документації розробленої ТзОВ Зелемінь та погодженої висновком управління архітектури та містобудування Трускавецької міської ради. Проект зазначеного будівництва Готельний комплекс по вул. Котляревського у м. Трускавець: 1-ша черга будівництва, 1-й етап Резервуари протипожежного запасу води отримав всі необхідні висновки та погодження. Зокрема, висновок комплексної державної експертизи, висновок експертизи з питань охорони праці та промислової безпеки. В 2016 році на об`єкт незавершеного будівництва нежитлової будівлі складено технічний паспорт, де зазначено, що об`єкт розташовано на земельній ділянці кадастровий номер 4611500000:02:002:0090, площа об`єкту забудови - 441,7 кв.м. - монолітна фундаментна плита. Будівництво зазначеного об`єкту нерухомості повністю відповідає проектній документації, що погоджувалась в тому числі і відповідачем у справі - Трускавецькою міською радою.

Позивач зазначив, що після викупу об`єкта нерухомого майна, подальші дії по будівництву об`єкта нерухомості Готельний комплекс по вул. Котляревського у м. Трускавець: 1-ша черга будівництва, 1-й етап Резервуари протипожежного запасу води не проводились, оскільки не вирішено питання щодо прав на земельну ділянку під об`єктом нерухомості.

З метою оформлення прав на земельну ділянку під об`єктом нерухомого майна, 18.10.2018 ТзОВ ДАТП скерувало на адресу Трускавецької міської ради заяву про продаж земельної ділянки в порядку ст. 128 Земельного Кодексу України . В заяві позивач просив відповідача продати земельну ділянку кадастровий номер 4611500000:02:002:0090, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, площа 0,366 га. В заяві зазначалось про наявність на даній земельній ділянці об`єкту нерухомого майна, що на праві власності належать ТзОВ ДАТП . До заяви позивач долучив необхідний пакет документів, передбачений ст. 128 Земельного Кодексу України .

22 листопада 2018 року рішенням Трускавецької міської ради №1110 відмовлено ТзОВ ДАТП в продажі земельної ділянки площею 0,3660 га по вул. Котляревського у зв`язку з відсутністю на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, будівлі або споруди. Крім зазначеного, однією з підстав відмови стало те, що спірна земельна ділянка включена відповідачем в перелік для продажу права оренди на земельних торгах.

Позивач вважає, що всупереч встановленим Земельним кодексом України підставам для відмови, Трускавецька міська рада відмовила ТзОВ ДАТП в продажі земельної ділянки посилаючись не на виключні підстави, передбачені ст. 128 ЗК України , а на Постанову Вищого Господарського суду України у справі 909/935/15.

У зв`язку з викладеним позивач подав позов до Господарського суду Львівської області, відповідно до якого просив визнати незаконним та скасувати Рішення Трускавецької міської ради від 22 листопада 2018 року № 1110 Про відмову в продажі земельної ділянки площею 0,3660 га по вул.Котляревського ТзОВ ДАТП , а також зобов`язати Трускавецьку міську раду повторно розглянути заяву ТОВ ДАТП та прийняти рішення в порядку ст. 128 Земельного кодексу України, яким погодити продаж земельної ділянки кадастровий номер 461150000002:002:0090, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, площа 0,366 га.

ТзОВ ДАТП був поданий Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прана власності №141775769 від 18.10.2018, в якому зазначено ступінь готовності об`єкта незавершеного будівництва 40 відсотків.

При цьому відповідач зазначив, що на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні та долучив до матеріалів справи фотографії з місця розташування спірного об`єкту.

На думку відповідача, у зв`язку із відсутністю на земельній ділянці нерухомого майна, Трускавецька міська рада не має права провести продаж землі без проведення земельних торгів. Водночас, Трускавецька міська рада визначилась, що розташування на земельній ділянці об`єкта незавершеного будівництва, який перебуває у власності юридичної особи, не передбачено, як підставу для продажу земельної ділянки не на конкурентних засадах (земельних торгах).

Також відповідач повідомив, що договір оренди землі від 19.09.2007 укладений між Трускавецькою міською радою та ТзОВ "Вектор" та зареєстрований у Трускавецькому відділенні Львівської регіональної філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру за № 040744600086 та в реєстраційній службі Дрогобицького міського управління юстиції Львівської області, а також Додаткової угоди від 19.10.2016 - закінчився 19.03.2017. Сплата за користування земельною ділянкою не надходила, а будівництво тривалий час не проводилося, дозвіл на будівництво не переоформлено.

Окрім цього, рішенням Трускавецької міської ради від 25.10.2018 "Про надання дозволу на виготовлення відповідної документації для підготовки лоту земельної ділянки по вул. Котляревського для продажу права оренди на земельних торгах" земельну ділянку орієнтовною площею 0,3660 та, що розташована за адресою: Львівська область, м. Трускавець, включено до переліку земельних ділянок для підготовки лотів з продажу на земельних торгах у формі аукціону. Пунктом 2 цього рішення надано дозвіл на розробку проекту відведення по зміні цільового призначення цієї земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону, для будівництва та обслуговування готельно-курортного комплексу із аквакомплексом та закритим лікувально-оздоровчим басейном, за рахунок земель запасу Трускавецької міської ради.

Відповідач звернув увагу, що право користування земельною ділянкою для забудови цієї ж ділянки для колишнього власника незавершеного будівництва припинено на підставі рішення Трускавецької міської ради від 26.09.2018 № 105 "Про припинення договору оренди землі та права користування земельною ділянкою площею 0,3660 га по вул. Котляревського, 1 ТзОВ "Вектор". Дана земельна ділянка кадастровий номер 4611500000:02:002:0090 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (будівництво та обслуговування готельного комплексу) у зв`язку з тривалим не дотриманням умов договору оренди землі в частині освоєння земельної ділянки була зарахована до земель запасу Трускавецької міської ради.

Статтею 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином, власник не зобов`язаний у кожному випадку доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно.

Традиційно підстави набуття права власності поділяють на первісні (набуття права власності вперше, незалежно від волі попередніх власників) і похідні (зміна власника). Практичне значення такого поділу полягає в тому, що розглядаючи спори про захист права власності, набутого у похідний спосіб, судам необхідно враховувати імовірність наявності прав на відповідне майно в інших осіб.

Норми статті 331 ЦК України визначають загальні підстави та порядок набуття права власності на новостворене майно, побудоване із дотриманням встановленого законодавством порядку (за наявності всіх необхідних дозволів та актів).

Об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав, у випадках і в порядку, визначених актами цивільного законодавства. Проте вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб`єктивних цивільних прав стосовно об`єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами. Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього.

Перехід права користування земельною ділянкою при переході права власності на будівлю або споруду, які розташовані на ній, також визначається на підставі договору (ч. 2 ст. 120 ЗК України ).

Разом з тим за відсутності цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, як і у справі, яка переглядається, слід враховувати наступне.

Частина ч. 2 ст. 120 ЗК України передбачає, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналіз змісту норм ст. 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 120 ЗК України , особа, яка набула право власності на частину будівлі чи споруди, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

При цьому при застосуванні положень ст. 120 ЗК України у поєднанні з нормою ст. 125 цього Кодексу слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право оренди земельної ділянки в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором оренди від 19.09.2007 ТзОВ Вектор (продавець об`єкту незавершеного будівництва) спірна земельна ділянка була надана останньому в користування саме для будівництва готельного комплексу за адресою: м. Трускавець, вулиця Котляревського, 1. Отже, внаслідок набуття у встановленому порядку права власності на об`єкт незавершеного будівництва позивач згідно із положеннями частини 2 статті 120 Земельного кодексу України отримав право користування земельною ділянкою, на якій це майно розташоване.

При цьому умовами пункту 8 додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 19.09.20107, зареєстрованого у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за №040744600086 та в реєстраційній службі Трускавецького міського управління юстиції Львівської області від 19.10.2016, регламентовано переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

ТзОВ Вектор не повідомляло орендодавця про намір продовжити його дію.

З метою оформлення прав на земельну ділянку під об`єктом нерухомого майна, 18.10.2018 ТзОВ ДАТП скерувало на адресу Трускавецької міської ради заяву про продаж земельної ділянки в порядку ст. 128 Земельного Кодексу України . В заяві позивач просив продати земельну ділянку кадастровий номер 4611500000:02:002:0090, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, площа 0,366 га. В заяві зазначалось про наявність на даній земельній ділянці об`єкту нерухомого майна, що на праві власності належать ТзОВ ДАТП .

26 вересня 2018 року відповідач прийняв рішення № 1051 "Про припинення договору оренди землі та права користування земельною ділянкою площею 0,3660 га по вул. Котляревського, 1 ТзОВ "Вектор" у зв`язку із тривалим недотриманням умов договору оренди землі, в частині освоєння земельної ділянки. Спірну земельну ділянку було зараховано до земель запасу Трускавецької міської ради.

22 листопада 2018 року відповідач прийняв рішення №1110 про відмову ТзОВ ДАТП в продажі земельної ділянки площею 0,3660 га по вул. Котляревського у зв`язку з відсутністю на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, будівлі або споруди.

У пункті 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин зазначено, статтею 120 ЗК України (в редакції від 25.10.2001) було передбачено перехід права користування земельною ділянкою до нового власника житлового будинку (будівлі, споруди), розташованого на цій земельній ділянці, на підставі договору оренди. З 20.06.2007 набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27.04.2007 N 997-V, яким було змінено редакцію частин першої та другої статті 120 ЗК України . Зокрема, стаття 120 ЗК України (в редакції від 27.04.2007) не містила положення про договір оренди як про єдину підставу права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда. Отже, з дати набрання чинності названим Законом передбачене статтею 120 ЗК України право власника нерухомого майна користуватися земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, може ґрунтуватися й на інших підставах, ніж договір оренди земельної ділянки.

Статтями 92 , 93 , 98 , 102 ЗК України передбачено користування земельною ділянкою на праві постійного користування, оренди, сервітуту, еміфітевзису та суперфіцію. При цьому відповідно до статей 102-1 ЗК , 413 ЦК України суперфіцій визначено як право користування земельною ділянкою для забудови. Таким чином, укладення договору суперфіцію є спеціальним способом надання права на користування земельними ділянками, що надаються або були надані з цільовим призначенням для забудови та експлуатації житлових будинків, будівель, споруд.

Відмова відповідача в продажі земельної ділянки у даному випадку нівелює правомірні, гарантовані законом та умовами договору сподівання позивача на реалізацію прав за договором купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва та фактично є втручанням у право власності останнього, оскільки відсутність правової підстави користування земельною ділянкою унеможливлює реалізацію позивачем правомочностей мирного володіння та користування розташованим на ній нерухомим майном.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у застосуванні статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання держави у право на мирне володіння майном (зокрема, рішення у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року), якою напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Так, втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно - правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 року в справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Виходячи з положень статті 377 ЦК України , статей 120 , 125 ЗК України та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, слід дійти висновку, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі, з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні.

За змістом положень частини 4 статті 41 Конституції України , частини 1 статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 328 ЦК України , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтями 203 , 204 , 215 ЦК України встановлено принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва №276 від 27.03.2018, на підставі якого позивач придбав недобудований готельний комплекс, є чинним, доказів визнання його недійсним сторонами не надано.

Набувши у власність нерухоме майно, позивач не позбавлений права оформити своє право на земельну ділянку, на якій воно розташоване, у встановленому законом порядку, тобто звернутися до Трускавецької міської ради із відповідною заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування або у власність (ст. ст. 123 , 124 ЗК України ). Відмова відповідача порушує суб`єктивні цивільні права позивача щодо розпорядження об`єктом незавершеного будівництва та унеможливлює отримання дозволів на продовження будівельних робіт.

Об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав, у випадках і в порядку, визначених актами цивільного законодавства. Проте вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб`єктивних цивільних прав стосовно об`єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами. Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього.

Порядок звернення до органу місцевого самоврядування за набуттям права власності або правом користування земельними ділянками встановлено відповідно ст.ст. 128 , 123 ЗК України .

Водночас, застосовуючи норми ЗК України , до спірних відносин, слід зазначити, що закон не обмежує власника об`єкта нерухомого майна у виборі виду оформлення прав на землю під таким об`єктом. Відтак, власник об`єкта нерухомості самостійно вирішує з якою заявою звертатись до органу місцевого самоврядування - про викуп земельної ділянки чи оформлення права оренди (або інше користування). Одночасно в ЗК України встановлено виключний перелік підстав, коли орган місцевого самоврядування може відмовити заявнику в оформленні прав на землю під об`єктом нерухомості. Такі підстави, у випадку звернення заявника з заявою про викуп передбачені ч.5 ст. 128 ЗК України . Звернення з заявою про викуп (при наявності підстав для викупу не на конкурсних засадах), замість звернення з заявою про надання в оренду не є законною підставою для відмови в прийнятті позитивного рішення, оскільки орган місцевого самоврядування не може вирішити за заявника, який вид оформлення прав на землю є для нього більш доцільним.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду України від 12.10.2016 у справі №6-2225цс16, постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №910/14212/17, постанові Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №902/341/17.

Системний аналіз норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що спірне рішення Трускавецької міської ради від 22 листопада 2018 року № 1110 Про відмову в продажі земельної ділянки площею 0,3660 га по вул. Котляревського,1 ТзОВ ДАТП встановленим критеріям не відповідає, оскільки прийнято з порушенням прав позивача, як добросовісного набувача та власника об`єкту незавершеного будівництва, без належного обґрунтування (зокрема, наявністю суспільного інтересу, який би виправдовував позбавлення позивача права на купівлю чи користування земельною ділянкою). Зокрема дана відмова обґрунтована взаємовиключними підставами - включенням даної земельної ділянки до переліку земельних ділянок для підготовки лотів з продажу на земельних торгах у формі аукціону та відсутністю на цій земельній ділянці нерухомого майна. Зазначені у спірному рішенні Трускавецької міської ради від 22 листопада 2018 року № 1110 підстави відмови у продажі земельної ділянки не передбачені нормою ст. 128 ЗК України . Крім того, відмова у продажі земельної ділянки може призвести до позбавлення позивача права володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, оскільки фактично йдеться про припинення права власності ТзОВ ДАТП на об`єкт незавершеного будівництва, що суперечить положенням Конституції України та вимогам законодавства, яке регулює відповідні правовідносини власності в Україні.

Відповідно до вимог ст..19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання Трускавецьку міську раду повторно розглянути заяву ТОВ ДАТП про продаж земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Трускавецької міської ради від 22 листопада 2018 року №1110 Про відмову в продажі земельної ділянки площею 0,3660 га по вул. Котляревського ТзОВ ДАТП , в частині зобов`язання Трускавецьку міську раду повторно розглянути заяву ТОВ ДАТП про продаж земельної ділянки кадастровий номер 461150000002:002:0090, площею 0,3660 га по вул. Котляревського в місті Трускавці в порядку ст. 128 Земельною кодексу України є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що суд не може переймати на себе виключні повноваження органу місцевого самоврядування, а тому вимога позивача про зобов`язання відповідача прийняти рішення в порядку ст. 128 Земельного кодексу України, яким погодити продаж земельної ділянки кадастровий номер 461150000002:002:0090, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, площа 0,366 га., не підлягає задоволенню.

Що стосується тверджень апелянтів про порушення судом першої інстанції вимог ст. ст..ст. 24,26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст..ст. 331,377 ЦК України, ст.ст. 92,93,98,102,116,120,127,128 Земельного кодексу України, то колегія суддів відхиляє їх як необґрунтовані, оскільки вони спростовані матеріалами справи.

З огляду на викладене, колегія Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2019 по справі №914/103/19 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України Західний апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2019 року у справі №914/103/19 залишити без змін.

Апеляційні скарги Трускавецької міської ради та ТзОВ «ДАТП» залишити без задоволення.

Постанова набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.Т. Кордюк

О.С. Скрипчук

«Повний текст постанови виготовлено 26.12.2019»