Постанова

від 19.12.2019 по справі 909/629/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2019 р. Справа № 909/629/19

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді Данко Л.С.,

суддів Мирутенка О.Л.,

Скрипчук О.С.,

секретар судового засідання: Харів М.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 1021/11.1-02/14в від 10.10.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/3773/19 від 21.10.2019),

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2019 року (повний текст рішення складено 23.09.2019, м. Івано-Франківськ, суддя Шкіндер П.А.)

у справі № 909/629/19

порушеній за позовом

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважально-відпочинковий центр «Гаразд» , м. Івано-Франківськ

до відповідача-1: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м Івано-Франківськ

до відповідача-2: Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату, м. Івано-Франківськ

про визнання недійсними (незаконними) рішень та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

від апелянта/відповідача-1: Буджак В.М. (довіреність № 14/01-20/14в від 03.01.2019),

від позивача: Селянін В.О. - адвокат, посвідчення адвоката № 758 від 05.01.2011, договір про надання правової допомоги б/н від 25.12.2017, ордер ІФ 000712 від 15.07.19;

від відповідача-2: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2019 на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області поступила позовна заява ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату про визнання недійсним (незаконним) рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської рад від 30 січня 2019 року №78 Про надання дозволу на спорудження Хресної дороги ; визнання недійсним (незаконним) рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 30.01.2019 №79 Про надання дозволу на встановлення Богослужбової каплиці для релігійної громади Святого Духа ; зобов`язання відповідачів - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради , Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату відновити стан орендованої ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний Бульвар, кадастровий номер: 2610100000:24:001:0078, а саме, звільнити земельну ділянку від тимчасових культових споруд.

Дані позовні вимоги мотивовано тим, що у ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд на праві оренди знаходиться земельна ділянка за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний Бульвар, кадастровий номер 2610100000:24:001:0078, з приводу якої Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради прийняв рішення, яким фактично передав дану земельну ділянку Управлінню Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату, без погодження і без відповідного визначеного законом вилучення такої земельної ділянки у існуючого орендаря. Позивач стверджує, що розміщення будь-яких споруд на земельній ділянці, надання згоди на їх розміщення (будівництво) тощо, перешкоджає орендарю в освоєнні ним земельної ділянки і більше того є неправомірним втручанням в його право оренди та права на самостійне господарювання.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем 1 подано заяву про зупинення провадження в даній справі до набрання законної сили судовим рішення у справі №909/566/19, яка порушена за позовом Івано-Франківської міської ради до ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд про визнання договору оренди землі №79 від 16.03.2011 недійсним (а.с.47,49) в задоволенні якого ухвалою суду від 16.07.2019 відмовлено (а.с.65-68).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2019 у справі №9029/629/19 позовні вимоги - задоволено частково.

Визнано недійсними (незаконними) рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 30.01.2019 №78 Про надання дозволу на спорудження Хресної дороги та від 30.01.2019 №79 Про надання дозволу на встановлення Богослужбової каплиці для релігійної громади Святого Духа . Стягнуто з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд судовий збір в сумі 3842,00 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зобов`язання відновити стан орендованої ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний Бульвар, кадастровий номер 2610100000:24:001:0078 шляхом звільнення земельної ділянки від тимчасових культових споруд. Судовий збір в сумі 960,50 грн. покладено на позивача.

Позовні вимоги ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд до Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату - задоволено. Зобов`язано Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату відновити стан орендованої ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний Бульвар, кадастровий номер 2610100000:24:001:0078 шляхом звільнення земельної ділянки від тимчасових культових споруд. Стягнуто з Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату на користь ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд судовий збір в сумі 960,50 грн.

Дане рішення мотивоване тим, що при прийнятті оскаржуваних рішень Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради порушено вимоги ст. ст. 4, 16, 24 п.34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , оскільки прийнято рішення стосовно регулювання земельних відносин - виділення земельної ділянки, що не віднесено до повноважень виконавчого органу. Крім цього порушено вимоги Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі оскільки передано в користування земельну ділянку , яка вже перебуває в оренді і договір оренди є чинним.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідачів - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату відновити стан орендованої ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний Бульвар, кадастровий номер: 2610100000:24:001:0078, а саме, звільнити земельну ділянку від тимчасових культових споруд, то місцевий господарський суд приходить до висновку про таке задоволення щодо відповідача 2 оскільки ним на спірній земельній ділянці фактично розпочато будівництво каплиці, а щодо відповідача 1 то відмовлено за безпідставністю.

Відповідач 1 - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу в якій посилається на те, що таке ухвалено з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Скаржник в своє обґрунтування посилається на норми ст. 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, ст. ст. 30, 52, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні і вказує, що ним було розглянуто звернення відповідача 2 та прийнятті 30.01.2019 рішення за №№78, 79. Дані рішення прийнятті відповідно до ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету. Відповідно до цього, вважає, що згадані рішення прийняті у порядок і спосіб визначений чинним законодавством.

Також скаржник вказує на те, що суд надаючи оцінку рішенню або дії органу місцевого самоврядування не втручається у дискрецію (вільний розсуд органу місцевого самоврядування) щодо повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, без порушень принципу розподілу влади.

Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Позивач - ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд у відзиві заперечує доводи апеляційної скарги вказуючи на те, що прийнятті рішення від 30.01.2019 №№78, 79 земельна ділянка яка зазначена в них знаходиться в оренді в ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд з 2011 і така оренда триватиме як мінімум ще до 2020 року згідно з умовами договору. Відтак вказує, що Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради фактично надав Управлінню Івано-Франківської єпархії право на користування цією земельною ділянкою, чим по суті, позбавив такого права позивача. Також зазначає, що дії щодо розміщення будь-яких споруд на земельній ділянці, є фактичним використанням земельної ділянки, адже в апріорі неможливими ж дії з розміщення, будівництва, влаштування чогось на земельній ділянці без виходу на неї без використані її по факту. При цьому, таке розміщення будь-яких споруд на переданій ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд земельній ділянці перешкоджає орендарю в освоєнні ним земельної ділянки за цільовим призначенням і більше того є неправомірним втручанням в його право оренди і в його право на самостійне господарювання. Відтак, просить в задоволенні апеляційної скарги Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради відмовити, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2019 у справі №909/629/19 залишити без змін.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 склад колегії по розгляду справи №909/629/19 визначено: головуючий суддя Данко Л.С., суддів Мирутенко О.Л. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 (в складі колегії: головуючого судді Данко Л.С., суддів - Мирутенка О.Л., Скрипчук О.С.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 1021/11.1-02/14в від 10.10.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/3773/19 від 21.10.2019) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2019 року у справі №909/629/19. Витребувано у Господарського суду Івано-Франківської області матеріали справи №909/629/19.

04.11.2019 в канцелярію суду поступили матеріали справи №909/629/19.

Ухвалою суду від 14.11.2019 призначено справу №909/629/19 до розгляду у судовому засіданні на 10.12.2019.

В подальшому за клопотання представника відповідача в присутності представника скаржника розгляд справи №909/629/19 відкладено в судове засідання на 19.12.2019

В судове засідання 19.12.2019 з`явились представники позивача та відповідача 1. Відповідач 2 участі уповноваженого представника в судове засідання 19.12.2019 не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 10.12.2019 за № 7901010729583.

Станом на 19.12.2019 додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справи не поступало, відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Представники позивача та відповідача 1 в судовому засіданні 19.12.2019 підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2019 у справі №909/629/19 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

14 березня 2011 року Івано-Франківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" (орендар) укладено Договір оренди землі № 79 (а.с.18-21), згідно п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, для будівництва розважально-відпочинкового центру, яка знаходиться в м. Івано-Франківськ, вул. Південний бульвар. Земельна ділянка передана в оренду: для будівництва розважально-відпочинкового центру. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови (пункти 14,15 договору).

Пунктом 2 договору сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,0000 (га). Даний договір укладено строком на 3 роки. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).

Договір набрав чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 42 договору); договір зареєстрований у Івано-Франківській регіональній філії центру ДЗК при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 березня 2011 р. за № 261010004000032.

В подальшому на підставі п. 49 рішення 43 сесії 6 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 21 березня 2014 року № 1374-43, Івано-Франківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 16.03.2011, реєстраційний № 261010004000032 за умовами якої, дію договору оренди землі № 79 продовжено на той самий строк і на тих самих умовах (а.с.24-25).

На підставі вищевказаної додаткової угоди, 16 квітня 2014 року, орендар зареєстрував право оренди (користування) в Державному реєстрі речових прав; кадастровий номер даної земельної ділянки: 2610100000:24:001:0078, строк дії договору було визначено - до 16.04.2017.

Згідно умов укладеного Івано-Франківською міською радою і ТОВ "РВЦ "Гаразд" договору оренди землі від 14.03.11, зареєстрованого 16.03.11 за № 261010004000032 та додаткової угоди до нього, земельна ділянка площею 4 га, передана орендарю під забудову, а саме - під будівництво розважально-відпочинкового центру.

Також слід зазначити, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2017 у справі №909/939/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр Гаразд" до Івано-Франківської міської ради про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною, яке набрало законної сили згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2017, позов ТОВ "РВЦ "Гаразд" задоволено - визнано укладеною між Івано-Франківською міською радою як орендодавцем та ТОВ"Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" додаткову угоду до договору оренди землі від 14.03.11, зареєстрованого 16.03.2011 за № 26101000400032 в редакції позивача; угоду укладено терміном на 3 роки - до 16 квітня 2020 року.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2017 у справі № 909/939/17 залишені без змін Постановою Верховного Суду від 06.12.2018.

Згідно приписів ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права; індексний номер витягу: 110267588, підтверджено, що станом на час розгляду справи договір оренди землі №79 від 14.03.2011, зареєстрований 16.03.2011 за № 26101000400032 - дійсний до 16 квітня 2020 року, з правом пролонгації, чинний, не змінений і не скасований (а.с.26-27).

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради розглянувши звернення Митрополита Івано-Франківського і Галицького та Української Православної церкви Київського патріархату за № 5 та № 6 від 28.01.2019, керуючись ст. ст. 30, 52, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні 30.01.2019 прийняв рішення за № 78 "Про надання дозволу на спорудження Хресної дороги" та за № 79 "Про надання дозволу на встановлення Богослужбової каплиці для релігійної громади "Святого Духа" якими, вирішено:

- надати дозвіл Управлінню Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату на спорудження Хресної дороги та встановлення 14 хрестів для релігійної громади площею 4,0000 (га), яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний бульвар, кадастровий номер земельної ділянки: 2610100000:24:001:0078 на прилеглій території біля міського озера ( рішення № 78);

- надати дозвіл Управлінню Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату на встановлення Богослужбової Каплиці для релігійної громади площею 4,0000 (га), яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний бульвар, кадастровий номер земельної ділянки: 2610100000:24:001:0078 на прилеглій території біля міського озера ( рішення № 79).

Позивач - ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд вважає дані рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради незаконним з підстав того, що спірна земельна ділянка за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний Бульвар, кадастровий номер 2610100000:24:001:0078 знаходиться в нього на праві оренди згідно договору від 14.03.2011 №79.

При перегляді рішення місцевого господарського судку в апеляційному порядку, судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

У відповідності до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Статтею 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Додержання принципу законності передбачає прийняття суб`єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

У відповідності до ч.1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно приписів частин 1,2 статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання.

Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Стаття 21 Цивільного кодексу України встановлює, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як вбачається з обставин справи земельна ділянка, площею 4,0000 га., за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний Бульвар, кадастровий номер 2610100000:24:001:0078, на якій Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради було надано дозвіл на встановлення Богослужбової каплиці "Святого Духа" належить ТОВ "РВЦ "Гаразд" на праві оренди з 2011 року і даний договір оренди земельної ділянки є продовженим до 16 квітня 2020 року, відповідно до чого є чинним, та не визнаний недійсним в судовому порядку. Даний факт не заперечується сторонами в даній справі.

Згідно приписів статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (ст. 25 Закону України Про оренду землі ).

Згідно умов договору оренди земельна ділянка передана в оренду: для будівництва розважально-відпочинкового центру. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови (пункти 14,15 договору).

Відповідно до цього, розміщення будь-яких споруд на земельній ділянці, надання згоди на їх розміщення (будівництво) тощо, перешкоджає орендарю в освоєнні ним земельної ділянки і є неправомірним втручанням в його право оренди і в його право на самостійне господарювання.

Однак, оскаржуваними рішеннями Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради надано дозвіл Управлінню Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського Патріархату на встановлення Богослужбової Каплиці "Святого Духа"та на спорудження Хресної дороги і встановлення 14 хрестів для релігійної громади "Святого духа" на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві оренди. У вступних частинах даних рішень зазначено, що такі прийняті на підставі звернення Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського Патріархату (№ 5, № 6).

В силу положень ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 5 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Місцевим господарським судом з огляду на вищенаведене, вірно зазначено, що для будівництва, розміщення, влаштування будь-яких споруд на земельній ділянці, в тому числі каплиць , культових споруд тощо, необхідною передумовою є в будь-якому випадку доступ до такої земельної ділянки, тобто отримання її в користування.

Як встановлено матеріалами та обставинами справи, земельна ділянка площею 4,0000 га., за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний Бульвар, кадастровий номер 2610100000:24:001:0078, яка передана ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд в оренду є сформованою у відповідності до положень ст. 79-1 Земельного кодексу України і право користування на неї відповідним чином зареєстроване у Державному реєстрі, відповідно до чого для передачі такої земельної ділянки у власність чи користування третім особам повинно припинитися таке право у ТОВ Розважально-відпочинковий центр Гаразд .

Однак, Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради передано орендовану позивачем земельну ділянку без відповідного припинення права на неї в орендаря. Даної обставини скаржником не спростовано в апеляційній скарзі належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України.

У відповідності до вимог ст. 12 Земельного кодексу України та ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передача, надання земельних ділянок у власність чи користування (в тому числі під забудову) а також їх вилучення чи обмеження у використанні такої земельної ділянки , відноситься до виключної компетенції міської ради.

Як вірно відмічено судом першої інстанції Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Отже, права позивача як орендаря належать до права, яке захищається згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції.

Оскільки оскаржуваними рішеннями позивача було позбавлено вказаного права, то має місце втручання в мирне володіння майном. Існують три критерії на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу. Принцип пропорційності передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням , та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

При цьому, місцевим господарським судом вірно зазначено, що оцінка законності втручання в даному випадку має здійснюватись, виходячи з того, що стаття 25 Закону України "Про оренду землі" надає орендарю право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. З урахуванням того, що земельна ділянка надавалась позивачу під забудову, він відповідно до вимог закону мав обґрунтовані сподівання на використання останньої за цільовим призначенням.

Відтак, позбавлення позивача цього права з підстав, не передбачених законом, без вказівки та доведення обставин, які обумовили такі дії, правомірно визнано незаконним втручанням в право власності. За умови незаконності втручання в право власності відсутня необхідність оцінювати виправданість втручання та дотримання принципу пропорційності, оскільки ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Щодо тверджень Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про неможливість судового втручання у його дискреційні повноваження.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач 1 не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти з перевищенням власних повноважень і не у спосіб визначений законом, а на власний розсуд, що має місце при прийнятті оскаржуваних рішень.

Згідно п.34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються регулюванням земельних відносин.

Повноваження виконавчих органів міських рад визначенні статтями 27-40 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні

Згідно ч.6 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Однак, при прийнятті оскаржуваних рішень Виконавчий комітет Івано-Франківської області порушено вимоги ст. ст. 4, 16, 24, п. 34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", оскільки прийнято рішення стосовно регулювання земельних відносин - виділення земельної ділянки, що не віднесено до повноважень виконавчого органу.

Крім цього, місцевим господарським судом вірно зазначено, що відповідачем 1 порушено вимоги Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" оскільки передано в користування земельну ділянку, яка вже перебуває в оренді і договір оренди є чинним.

Відповідно до вищенаведеного, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що прийнявши спірні рішення, відповідач 1 діяв всупереч вимогам чинного законодавства, а підставою для визнання недійсним акта є його невідповідність в частині вимогам чинного законодавства та/або визначеній компетенції органу, який видав цей акт, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача як орендаря земельної ділянки, що має право на користування предметом договору оренди, належним чином виконуючи його умови. Відповідно до цього, вимога позивача про визнання недійсним (незаконним) рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 30 січня 2019 року № 78 "Про надання дозволу на спорудження Хресної дороги" та вимогу позивача про визнання недійсним (незаконним) рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 30 січня 2019 року №79 "Про надання дозволу на встановлення Богослужбової каплиці для релігійної громади "Святого Духа" правомірно визнана обґрунтованою.

Щодо вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату про зобов`язання звільнити земельну ділянку від тимчасових культових споруд то місцевим господарським судом правомірно відмовлено в такій до відповідача 1 за необґрунтованістю та задоволено таку щодо відповідача 2, виходячи з наступного:

У відповідності до вимог ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Як вбачається з обставин справи після прийняття Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради оскаржуваних рішень, на спірній земельній ділянці Управлінням Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату фактично розпочато будівництво Каплиці (а.с.30-34).

Відповідно до цього, обґрунтованою є позовна вимога ТОВ "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" як належного орендаря земельної ділянки до Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського Патріархату про звільнення орендованої ТОВ "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" звільнити земельної ділянки від будь-яких тимчасових культових споруд та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення (до прийняття оскаржуваних рішень Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради).

При цьому, слід зазначити, що Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення, що є актом індивідуальної дії та стосується Управління Івано-Франківської єпархії Української православної церкви Київського патріархату при цьому, позивачем ні суду першої, ні апеляційної інстанцій не доведено вчинення дій щодо розміщення тимчасових споруд на вищезазначеній спірній ділянці безпосередньо Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як і не доведено, що тимчасові споруди належать на праві власності відповідачу 1, а відтак така позовна вимога є необґрунтованою щодо відповідача 1.

Місцевим господарським судом вірно розподілено судові витрати (судовий збір ) в даній справі з врахування ч.1 ст. 123, п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Враховуючи наведене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем 1 в порядку ст. ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України не доведено суду обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог відповідно до чого правомірним є висновок про відсутність підстав скасування рішення місцевого господарського суду від 17.09.2019 в даній справі.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2019 року у справі № 909/629/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 26.12.2019 року.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя О.Л.Мирутенко

Суддя О.С.Скрипчук