Постанова

від 28.11.2019 по справі 910/10632/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2019 р. м. Київ Справа№ 910/10632/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Пшеницькій Т.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.11.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтранспроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 (повний текст підписано 11.03.2019)

у справі №910/10632/18 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Приватного підприємства "НВП Технотранспроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтранспроект"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

про стягнення 947 110,14 грн.

В судовому засіданні 28.11.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 Приватне підприємство "НВП Технотранспроект" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтранспроект" про стягнення 947 110,14 грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем умов укладеного з позивачем Договору субсубпідряду № 1-13П від 25.04.2013 в частині оплати за виконані підрядні роботи, внаслідок чого в нього виникла заборгованість у сумі 611 000,00 грн., за порушення строків оплати якої нараховані втрати від інфляції в розмірі 264 883,26 грн. та 71 226,88 грн. 3% річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у справі №910/10632/18 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтранспроект" на користь Приватного підприємства "НВП Технотранспроект" 611 000,00 грн. заборгованості, 71 226,88 грн. 3% річних, 264 883,26 грн. інфляційних втрат та 14 206,65 грн. судового збору.

Рішення мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 01.04.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі:

- суд в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 174 ГПК України 09.10.2018 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі;

- суд залишив поза увагою на не надав належної оцінки підп. 3.4.6 п. 3.4 та абз. 4.3.3 п. 4.3 договору;

- суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ст. 629, п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України, ч. 1 ст. 174 ГК України;

- внаслідок того, що суд невірно визначив суть спірних правовідносин, не правильно застосував ст.ст. 96, 253, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 626, 627, 628, 837, 846, 853, 854 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, дійшов хибних висновків, що єдиною підставою для здійснення оплати за договором є підписаний між сторонами акт здачі-приймання проектної продукції, від якого і відраховує строк платежу;

- позивач в порушення норм ГПК України не надав суду доказів того, що субпідрядником були виконані роботи за договором у повному обсязі, вони були прийняті за актами здачі - приймання субпідрядником та на такий повний комплект проектної документації отримано позитивний висновок державної експертизи Туркменістану, а результат робіт за вказаним договором був затверджений Міністерством залізничного транспорту Туркменістану;

- суд неправильно визначив фактичний розмір здійснених ТОВ "Союзтранспроект" платежів на користь ПП "НВП Технотранспроект" за договором субпідряду №1-13П від 25.04.2013;

- оскільки позивачем не доведено, а судом не вірно встановлено обставини щодо того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, висновок суду, що відповідач повинен сплатити у відповідно до ст. 625 ЦК України суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за весь час прострочення, також 3 % річних від простроченої суми є незаконним та необґрунтованим;

- в наданих позивачем розрахунках збитків від інфляції та 3 % річних, періоди, за якими позивач здійснював розрахунок, не співпадають з датами платежів відповідача за договором.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача спростовує доводи апеляційної скарги, просить її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 у справі №910/10632/18 відкрито апеляційне провадження розгляд справи призначено на 30.05.2019.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції розгляд справи відкладався, у справі оголошувалась перерва, останній раз на 28.11.2019.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 28.11.2019 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 28.11.2019 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 28.11.2019 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника третьої особи обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

25.04.2013 між позивачем (далі - субсубпідрядник) та відповідачем (далі - субпідрядник) був укладений Договір № 1-13П (далі - договір), згідно п. 2.1. якого Субпідрядник доручає, а субсубпідрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, виконати розробку проектної документації для будівництва, розташованого в Туркменістані об`єкту будівництва: "Залізничний міст "Туркменабат - Фарап" через річку Аму-Дар`я, довжиною 1750 метрів", далі іменуються як "Роботи", а Субпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити роботи у відповідності з умовами договору. Роботи будуть виконуватись на території України.

Договірна ціна робіт, виконання яких доручається субсубпідряднику, становить 4157836,20 грн., що відповідає 520 380,00 доларам США за курсом НБУ на дату укладення договору між підрядником та субпідрядником, який становить 7, 99 грн. за 1 долар США (п. 4.1. договору) з урахуванням додаткової угоди № 3 від 07.12.2015.

Згідно п.9.1. договору, договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками обох сторін і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за договором.

У п. 3.3.2. договору зазначено, що відповідач зобов`язаний своєчасно проводити приймання та оплату виконаних робіт (окремих етапів робіт) відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.3. договору, оплата робіт здійснюється поетапно. Розрахунки субпідрядник проводить в національній валюті України в сумі, еквівалентній доларам США за курсом Національного банку України на момент перерахування грошових коштів від підрядника в наступному порядку:

- п. 4.3.1. договору, субпідрядник, на підставі рахунку субсубпідрядника, перед кожним етапом робіт перераховує на поточний рахунок субсубпідрядника аванс в розмірі 10% від вартості чергового етапу робіт, передбаченого Календарним планом робіт (Додаток № 3 до Договору).

- п. 4.3.2. договору, оплата в розмірі 80% вартості кожного виконаного етапу робіт здійснюється субпідрядником на підставі Акту здачі-приймання виконаного етапу робіт за кожен, зазначений в Технічному завданні, відповідний розділ проектної документації та комплект робочих креслень по мірі їх виконання відповідно до Календарного плану робіт, протягом 20 банківських днів з моменту отримання схвалення державної експертизи Туркменістану виконаного етапу робіт і підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаного етапу робіт.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що передача результату робіт (етапів робіт) здійснюється в такому порядку: в терміни, встановлені договором і Календарним планом робіт, субсубпідрядник передає субпідряднику комплекти проектної документації в кількості і формі, передбаченій цим Договором, накладні і Акти здачі-приймання (далі - комплект документації). Підрядник розглядає і приймає виконані роботи та їх результати протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів від дати отримання субпідрядником комплекту документації. Протягом цього терміну субпідрядник зобов`язаний підписати Акт здачі-приймання або направити субсубпідряднику мотивовану відмову від приймання Результату робіт (етапу робіт) із зазначенням причин відмови та недоліків, які підлягають виправленню або усуненню.

На виконання умов договору позивачем було виконано окремий етап робіт, що підтверджується підписаним сторонами Актом здачі-приймання проектної продукції від 18.11.2015 № 1-13П/4 на суму 2 300 000,00 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт у сумі 1 689 000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Отже, неоплаченою за Актом здачі-приймання проектної продукції від 18.11.2015 № 1-13/4 є сума 611 000,00 грн.

Позивачем неодноразово направлялись відповідачу претензії щодо сплати заборгованості, які залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач стверджує, що ТОВ "Союзтранспроект", отримавши проектну документацію, порушив свої зобов`язання за Договором в частині оплати на користь ПП "НВП Технотранспроект" грошових коштів, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 611 000,00 грн., за порушення строків сплати якої нараховані втрати від інфляції в розмірі 264 883,26 грн. та 3% річних - 71 226,88 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст. 193 ГК України, згідно з якою суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України погоджені між сторонами умови договору є обов`язковими для виконання всіма його сторонами. Сторони при здійсненні своїх прав та виконанні своїх обов`язків за таким договором повинні неухильно керуватися його умовами.

Як вбачається зі змісту договору субсубпідряду №1-13П від 25.04.2013, що був укладений між позивачем та відповідачем, сторони погодили наступні умови:

- підпунктом 3.4.6 п. 3.4 договору сторони погодили, що субпідрядник, яким за договором є ТОВ "Союзтранспроект", має право здійснювати кінцевий розрахунок за виконані роботи (етапи робіт) тільки після затвердження результатів робіт (результати етапу робіт) замовником, яким за договором є Міністерство залізничного транспорту Туркменістану;

- абз. 3 п. 4.1 договору сторони погодили, що субпідрядник забезпечує фінансування робіт по мірі отримання коштів від підрядника, яким за договором є ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком";

- підпунктом 4.3.1 п. 4.3 договору передбачено, що субпідрядник, на підставі рахунку субсубпідрядника (ПП "НВП Технотранспроект"), перед кожним етапом робіт перераховує на поточний рахунок субсубпідрядника аванс в розмірі 10 % від вартості етапу робіт, передбаченого календарним планом робіт;

- підпунктом 4.3.2 п. 4.3 договору передбачено, що оплата в розмірі 80 % вартості кожного етапу виконаного етапу робіт здійснюється субпідрядником на підставі акту здачі - приймання виконаного етапу робіт за кожний, вказаний в технічному завданні, відповідний розділ проектної документації на комплект робочих креслень по мірі їх виконання у відповідності із календарним планом робіт, протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту отримання погодження державної експертизи Туркменістану виконаного етапу робіт та підписання сторонами акту здачі - приймання виконаного етапу робіт;

- підпунктом 4.3.3 п. 4.3 договору сторони домовились про те, що оплата 10% вартості робіт, що залишились, виконується протягом 5-ти банківських днів після отримання позитивного висновку експертизи Туркменістану на повний комплект проектної документації, розробленої субсубпідрядником за цим договором.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд залишив поза увагою, що договором визначено і інші обов`язкові умови (підстави) для настання обов`язку субпідрядника з оплати виконаних робіт, а саме отримання погодження державної експертизи Туркменістану виконаного етапу робіт та отримання позитивного висновку державної експертизи Туркменістану на повний комплект проектної документації, розробленої субпідрядником з цим договором. Саме з моменту настання всіх зазначених подій відповідно до п. 4. 3 договору і повинен визначатися строк платежів за договором.

Позивач не надав суду доказів, що виконаний етап робіт, що зазначений в акті № 1-13П/4 здачі - приймання проектної продукції від 18.11.2015, на який посилається позивач як на підставу своїх майнових вимог, отримав погодження державної експертизи Туркменістану.

Позивач також не надав доказів того, що субпідрядником були виконані роботи за договором у повному обсязі, вони були прийнятті за актами здачі - приймання субпідрядником та на такий повний комплект проектної документації отримано позитивний висновок державної експертизи Туркменістану, а результат робіт за вказаним договором був затверджений Міністерством залізничного транспорту Туркменістану.

Як вбачається з акту № 1-13П/4 здачі - приймання проектної продукції від 18.11.2015 за спірним договором та додаткової угоди № 2 від 11.08.2014, за вказаним актом передана наступна проектна продукція:

Том 53 - Залізничні колії на мосту , шифр 08/2013-ПЖМ-1-13П;

Том 54 - Залізничні колії на підходах , шифр 08/2013-ПЖ-1-13П (закінчення);

Том 67 - Службові та технологічні приміщення, споруда ВОХР , шифр 08/2013-СТП-1-13П (частково) ,

яка задовольняє умовам договору та у належному порядку оформлена. До сплати підлягає 2 300 000, 00 грн.

Колегією суддів встановлено, що проектна продукція по тому 67 передана частково, а згідно календарного плану робіт, роботи по тому 67 Службові та технологічні приміщення, споруда ВОХР , шифр 08/2013-СТП-1-13П включають в себе:

- шифр 08/2013-СТП-1-13П-АС архитектурно - строительные решения ;

- шифр 08/2013-СТП-1-3П-ОВ отопление, вентиляция и кондиционирование ;

- шифр 08/2013-СТП-1-13П-ВК водопровод и канализация ;

- шифр 08/2013-СТП-1-13П-ЭО электрическое освещение ;

- шифр 08/2013-СТП-1-13П-ЭМ силовое электрооборудование ;

- шифр 08/2013-СТП-1-13П-ТХ технология производства ;

- шифр 08/2013-СТП-1-13П-ПС пожарная сигнализация;

- шифр 08/2012-СТП-1-13П-ОС охранная сигнализация.

В акті № 1-13П/4 здачі - приймання проектної продукції від 18.11.2015 за спірним договором та додатковою угодою № 2 від 11.08.2014 зазначено, що роботи по тому 67 Службові та технологічні приміщення, споруда ВОХР , шифр 08/2013-СТП-1-13П виконані частково, однак не конкретизовано, які саме роботи по тому 67 були передані, не встановлено яка вартість цих робіт та які роботи залишились невиконаними і чи залишилась несплаченою саме сума 611 000, 00 грн. та чи підлягає вона стягненню, виходячи з положень п. 4.3, 4.3.1, 4.3.2, 5.5 договору.

Інші акти здачі - приймання проектної продукції за спірним договором та додатковою угодою № 2 від 11.08.2014 в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено, що у відповідності до підп. 3.4.6 п. 3.4, абз. 3 п.п. 4.1, 4.3 договору, та відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612, п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ЦК України, строк виконання з оплати виконаного етапу робіт за договором в повному обсязі настав, що відповідачем були невиконані умови договору з оплати виконаних позивачем робіт, а у позивача виникло право вимагати стягнення з відповідача вартість неоплаченої частини виконаних робіт.

Висновки місцевого господарського суду, що за договором відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість з оплати виконаного етапу робіт, що зазначені в акті № 1-13П/4 здачі - приймання проектної продукції від 18.11.2015 в розмірі 611 000, 00 грн. є такими, що не відповідають наявним в матеріалах справи доказам.

Посилання суду першої інстанції на Інтернет - ресурс ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", як на беззаперечний доказ того, що за роботи по договору отримано позитивний висновок державної експертизи Туркменістану, а результат таких робіт був затверджений Міністерством залізничного транспорту Туркменістану є безпідставним з огляду на наступне.

Копія витягу за номером №84 за березень 2017 газети Альтком сегодня ніяким чином не підтверджує ті обставини, що розроблена саме позивачем проектна документація отримала погодження та позитивний висновок державної експертизи Туркменістану та була затверджена Міністерством залізничного транспорту Туркменістану, строки такого погодження та затвердження, як і не засвідчує тих обставин, що позивач за договором виконав роботи у повному обсязі.

В матеріалах справи відсутні докази, що вказана газета (Інтернет - ресурс) є офіційно зареєстрованим засобом масової інформації, а тому інформація, наведена в ній, не може відповідати положенням ст. 78 ГПК України.

Відтак, колегія суддів не погоджується з позицією місцевого господарського суду, що наявність на офіційному інтернет-ресурсі ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" (www.altcom.ua) корпоративної газети "Альтком сегодня", де в номері №84 за березень 2017, в якій викладено інформацію про офіційне відкриття мостів після будівництва, в тому числі об`єкта проектування за позовом у даній справі, підтверджує, що вказані об`єкти побудовано на підставі технічної документації, розробленої позивачем, і схваленої державною експертизою Туркменістану.

Як вбачається з матеріалів справи, окрім зазначених позивачем платежів за період з 19.11.2015 по 09.11.2016 на загальну суму 1 689 000, 00 грн., ТОВ "Союзтранспроект" було здійснено за договором на користь ПП "НВП Технотранспроект" за період з 13.12.2013 до 10.11.2015 платежі на суму 1893174,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2448 від 16.06.2014 на суму 70 000, 00 грн., №2230 від 13.12.2013 на суму 50 00, 00 грн., №2958 від 21.09.2015 на суму 110 000, 00 грн., №2971 від 01.10.2015 на суму 60 000, 00 грн., №3010 від 05.11.2015 на суму 230 000, 00 грн., №3023 від 09.11.2015 на суму 80 000, 00 грн., на підтвердження чого в матеріалах справи містяться копії виписок по рахунку (а.с. 95-102, т. 1).

Враховуючи викладене, наведені судом розрахунки заборгованості відповідача за договором, без врахування вищезазначених платежів, не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, в наданих позивачем розрахунках інфляційних втрат та 3 % річних, періоди, за якими позивач здійснював розрахунок, не співпадають з датами платежів відповідача за договором.

Судом першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 76-79, ч. 8 ст. 80, ст. 86, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 237, ч. 4 ст. 238 ГПК України неповно з`ясовано обставини щодо настання у відповідача обов`язку за договором з повної оплати виконаних робіт за актом № 1-13П/4 здачі -приймання проектної продукції від 18.11.2015 та дати, з якої такий обов`язок виникає.

Оскільки позивачем не доведено, а місцевим господарським судом невірно встановлено обставини прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором, висновки суду, що відповідач повинен сплатити у відповідності до ст. 625 ЦК України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми є помилковими.

Місцевий господарський суд не дослідив всі обставини справи у їх сукупності, не звернув уваги на вищезазначені норми чинного законодавства та дійшов помилкових висновків про задоволення позову.

Посилання скаржника на порушення судом норм процесуального права в частині прийняття судом першої інстанції до розгляду від позивача відповіді на відзив і додаткових пояснень, не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення, натомість, встановлення апеляційним судом вищевикладених порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення є беззаперечною підставою для його скасування відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, навпроти, заперечення позивача на апеляційну скаргу, викладені у відзиві, спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Місцевий господарський суд не з`ясував всі істотні обставини справи та не надав належної оцінки доказам, представленим в обґрунтування підстав заявленого позову, а тому прийняв судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтранспроект" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у справі №910/10632/18 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви у зв`язку з відмовою в позові покладаються на позивача, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтранспроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у справі №910/10632/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у справі №910/10632/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення про відмову в позові.

4. Стягнути з Приватного підприємства "НВП Технотранспроект" (49000, м. Дніпро, проспект Гагаріна, буд. 104, кв. 79, код ЄДРПОУ 35682596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтранспроект"(02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 14-Б, код ЄДРПОУ 32914141) 21 309,98 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №910/10632/18 повернути до Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 27.12.2019.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська