Рішення

від 18.12.2019 по справі 904/3811/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2019м. ДніпроСправа № 904/3811/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Вітус", м. Сєвєродонецьк, Луганська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-СПЕЦТЕХНІКА", с. Майське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 110 848,98 грн. за Договором № С-1116 від 21.12.2017 року.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Сироткін С.С., довіреність № б/н від 23.01.2019 року, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК "Вітус" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-СПЕЦТЕХНІКА" заборгованість у розмірі 110 848,98 грн. за Договором № С-1116 від 21.12.2017 року, яка складається з 69 000,00 грн. - основна заборгованість, 35 409,11 - інфляційні втрати, 6 439,87 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № С-1116 від 21.12.2017 року, а саме в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (110 848,98 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

25.09.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 1 від 25.09.2019 року, у якому просить в позові відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що:

- щодо суми основного боргу зазначив, що останньою оплатою Боржника за Договором № С-1116 від 21.12.2017 року (далі - «Договір» ) була оплата у розмірі 20 000,00 грн. від 15.04.2019 року за Рахунком № 756 від 29.08.2018 року та 25.06.2019 року у розмірі 10 000,00 грн.. за Рахунком № 756 від 29.08.2018 року. У Видатковій накладній № 751 від 12 вересня 2018 р до рахунку на оплату № 756 від 29 серпня 2018 року відсутній підпис уповноваженої особи Відповідача. Таким чином сума основного боргу як до подання Позову, так і на момент подання цього Відзиву становить 38 828,59 грн., а не 69 000,00 грн. як вважає Позивач, строк оплати якого, однак, не настав;

- щодо строків оплати за поставлену продукцію сторонами узгоджені не були, жодної вимоги щодо виконання зобов`язання з оплати поставленої продукцію, яка б відповідала вимогам ч. 2 ст. 530 ЦК України, Відповідач не отримував, отже у Відповідача не розпочинався семиденний термін для оплати поставленої продукції з дати отримання вимоги, тому вважає, що ним не прострочено виконання зобов`язань з оплати за поставлену продукцію;

- щодо розрахунку інфляційних втрат та 3% річних Позивачем не правильно обрані періоди розрахунків, не вірно зазначені суми заборгованості по кожному періоду та, відповідно, не вірно розраховано розмір інфляційних втрат та 3% річних, але сам Відповідач не погоджується та заперечує виникнення заборгованості взагалі, оскільки строки оплати сторонами узгоджені не були та Відповідач не отримував Претензії та Вимоги Позивача щодо оплати поставленої Продукції, відповідно строки оплати не настали та зобов`язання з оплати Відповідач не прострочив.

Дослідивши матеріали справи, суд врахував характер спірних правовідносин, наявність необхідних доказів у матеріалах справи, існує об`єктивна можливість розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, які дозволяють повно та всебічно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та вважає за необхідне призначити судове засідання з розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 року призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 24.10.2019 року о 12:10 год.

21.10.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вих. № б/н від 18.10.2019 року, у якому заперечує проти заперечень викладених відповідачем у відзиві на позов та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання з розгляду справи по суті 24.10.2019 року представник позивача не з`явився.

Відповідачем у судовому засіданні 24.10.2019 року надано усні пояснення з приводу спору по даній справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2019 року оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 31.10.2019 року о 12:00 год.

31.10.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву вих. № б/н від 30.10.2019 року.

У судове засідання з розгляду справи по суті 31.10.2019 року представник позивача не з`явився.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію Про захист прав та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/3811/19 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, у зв`язку зі складністю цього спору, необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та встановлення відповідних доказів, та надати сторонам час для вирішення спору мирним шляхом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2019 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.12.2019 року о 11:30 год.

19.11.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № б/н від 14.11.2019 року разом із клопотанням вих. № б/н від 14.11.2019 року про витребування доказів, а саме:

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Спецтехніка» (52511, Дніпропетровська обл., с. Майське, вул. Герцена, 16-А) оригінали для огляду у судовому засіданні та засвідчені копії для приєднання до матеріалів справи усіх документів, що стосуються укладання та виконання договору № С-1116 від 21.12.2017 року (додаткові угоди, додатки, специфікації, замовлення покупця, видаткові, товарні, товарно-транспортиі, податкові' накладні, довіреності на отримання ТМЦ, рахунки-фактури, рахунки на оплату, листування тощо), в тому числі:

- Договір № С-1116 від 21.12.2017 року, укладений між ТОВ «НВК «Вітус» та ТОВ «Союз-Спецтехніка» ;

- Рахунок на оплату № 756 від 29.08.2018 року;

- Видаткова накладна № 717 від 03.09.2018 року;

- Довіреність № 990 від 29.08.2018 року;

- Видаткова накладна № 751 від 12.09.2018 року;

- Довіреність № 1068 від 12.09.2018 року;

- Видаткова накладна № 797 від 25.09.2018 року;

- Довіреність № 1179 від 25.09.2018 року;

- Видаткова накладна № 956 від 09.11.2018 року;

- Довіреність № 1402 від 09.11.2018 року;

- інші Довіреності від імені ТОВ «Союз-Спецтехніка» на отримання товару;

- податкові накладні, складені у зв`язку із поставкою товару за Договором № С-1116 від 21.12.2017року;

- витребувати від Синельниківської державної податкової інспекції Лівобережного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Воїнів-Афганців, 2А) оригінали для огляду у судовому засіданні та засвідчені копії для приєднання до матеріалів справи наступних документів:

- первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції із поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «НВК «Вітус» товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз-Спецтехніка» за Дрговором № С-1116 від 21.12.2017 року, укладеним між ТОВ «НВК «Вітус» та ТОВ «Союз-Спецтехніка» ;

- податкова справа ТОВ «Союз-Спецтехніка» (код ЄДРПОУ 35728656) в частині правовідносин між ТОВ «НВК «Вітус» та ТОВ «Союз-Спецтехніка» ;

- документація, яка повинна складатися відповідно до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , а саме документи: щодо ведення первинного бухгалтерського обліку, щодо складання фінансової звітності стосовно господарської операції, які ним вчиняються (первинні документи, зведені облікові документи);

- податкові декларації, що подавались Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Спецтехніка» (код ЄДРПОУ 35728656) за період з 12.09.2018 року по день подання дійсного клопотання;

- електронні податкові декларації, що подавались Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Спецтехніка» (код ЄДРПОУ 35728656) за період з 12.09.2018 року по день подання дійсного клопотання;

- фінансова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Спецтехніка» (код ЄДРПОУ 35728656) за період з 12.09.2018 року по день подання дійсного клопотання;

- електронна звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Спецтехніка» (код ЄДРПОУ 35728656) за період з 12.09.2018 року по день подання дійсного клопотання;

- податкові накладні з податку на додану вартість, сплаченого та зареєстрованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Спецтехніка» (код ЄДРПОУ 35728656) у зв`язку із придбанням товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК «Вітус» за Договором № С-1116 від 21.12.2017 року, укладеним між ТОВ «НВК «Вітус» та ТОВ «Союз-Спецтехніка» , за період з 12.09.2018 року по день подання дійсного клопотання;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних, та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників по таких податкових накладних, що міститься в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Спецтехніка» (код ЄДРПОУ 35728656), у зв`язку із придбанням товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК «Вітус» за Договором № С-1116 від 21.12.2017 року, укладеним між ТОВ «НВК «Вітус» та ТОВ «Союз-Спецтехніка» , за період з 12.09.2018 року по день подання дійсного клопотання..

04.12.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення вих. № 1 від 04.12.2019 року, в яких відповідач просить суд не приймати до розгляду експрес-накладну № 59000363088938 подану позивачем разом із додатковими поясненнями, відмовити в задоволенні клопотання про витребування доказів, відмовити в задоволенні позовних вимог та судових витрат.

У підготовче судове засідання 05.12.2019 року представник позивача не з`явився.

У підготовчому судовому засіданні 05.12.2019 року було розглянуто клопотання позивача про витребування доказів та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо залишення клопотання про витребування доказів без розгляду.

У підготовчому судовому засіданні 05.12.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про залишення клопотання про витребування доказів без розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2019 року клопотання позивача про витребування доказів залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2019 року о 10:40 год.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 18.12.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд прийшов до наступних висновків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням договору поставки, умов, строку поставки продукції та строків оплати за поставлену продукцію, встановлення факту невиконання відповідачем договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлену продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК "Вітус" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-СПЕЦТЕХНІКА" (далі - покупець, відповідач) укладено договір № С-1116 від 21.12.2017 року (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, зазначеною в підписаних сторонами специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2018 року (п.7.1. Договору).

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. Договору, поставка продукції здійснюється відповідно до правил "Інкотермс-2000" на умовах EXW (м. Сєвєродонецьк). Поставка продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції, що поставляється сторонами складають специфікацію, в якій вказується найменування, асортимент (номенклатура), кількість, ціна продукції, термін поставки, термін оплати і вартість партії продукції.

У разі виявлення недостачі і/або відповідності якості продукції покупець має право скласти акт про фактичну кількість і/або якості продукції спільно з представником постачальника або за участю представника третьої особи (підприємства, організації), при цьому виклик покупцем представника постачальника не проводиться (п.2.4. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.3. Договору, оплата кожної партії продукції здійснюється Покупцем в терміни, зазначені сторонами у відповідній Специфікації. За угодою сторін розрахунок за продукцію може бути проведений в іншій формі і порядку, що не суперечать чинному законодавству України.

В даному випадку Специфікації до Договору не складались, то строк і порядок оплати за Договором визначався за згодою сторін.

Так, сторонами було погоджено, що оплата за поставлену продукцію повинна здійснюватися протягом 15 календарних днів з моменту отримання продукції. В даному випадку Вами були прострочені строки, встановлені для здійснення оплати за Договором на його виконання.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 92 049,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № 717 від 03.09.2018 року на суму 23 012,40 грн., № 751 від 12.09.2018 року на суму 21 171,41 грн., № 797 від 25.09.2018 року на суму 34 518,60 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін позивача та відповідача.

На оплату поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 756 від 29.08.2018 року на суму 92 049,60 грн. (а.с. 24).

Відповідач здійснив часткову оплату за договором за поставлену продукцію.

11.12.2018 року позивач направив відповідачу листа № 3801, із вимогою погасити заборгованість за Договором № С-1116 від 21.12.2017 в розмірі 92 049,60 грн.. У відповідь на лист позивачем було отримано повідомлення про неможливість невідкладного погашення заборгованості та про її погашення у кінці грудня 2018 року. Однак все одно оплати здійснено не було.

26.03.2019 року позивач направив відповідачу претензією від 21.03.2019 року, в якій просив відповідача сплатити суму заборгованості за поставлену продукцію протягом семи календарних днів з дня отримання претензії.

Відповідач на претензію позивача не відреагував, заборгованість не сплатив.

09.04.2019 року позивач повторно направив відповідачу листа № 4020, в якому просив відповідача сплатити заборгованість за поставлену продукцію 26.04.2019 року.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилається на неналежне виконання відповідача зобов`язань з оплати отриманої продукції.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, надавши оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відносини, що виникли між сторонами регулюються загальними положеннями про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до умов договору строк оплати товару є таким, що настав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково було проведено оплату основного боргу у розмірі:

- 27.03.2019 року в сумі 2 049,60 грн.;

- 04.04.2019 року в сумі 1 000,00 грн.;

- 15.04.2019 року в сумі 20 000,00 грн.;

- 25.06.2019 року в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень.

Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу позивачем заявлені без урахування останньої оплати в розмірі 10 000,00 грн.

З огляду на вищезазначене, суд в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 10 000,00 грн. відмовляє.

Матеріалами справи підтверджується та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, заборгованість повністю не погашена.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 59 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з вересня 2018 року по червень 2019 року у розмірі 35 409,11 грн. та 3% річних за період з 20.09.2018 року по 19.06.2019 року у розмірі 6 439,87 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що вони є арифметично невірними, на підставі чого зробив власний розрахунок.

Так позивач визначає лише один період заборгованості з 20.09.2018 року по 19.06.2019 року та змінював розмір заборгованості на який нараховував три відсотки річних та інфляційні втрати, спочатку з урахуванням наступних поставок, потім з урахуванням часткової оплати за отриманий товар. Проте розрахунок має враховувати і зміну періодів нарахування за період фактичного отримання товару та його часткової оплати.

Згідно здійсненого судом розрахунку сума інфляційних втрат та 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає інфляційні втрати - 8 431,55 грн. та 3% річних - 1900,10 грн.

Згідно з приписами ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 166,85 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 5 100,00 грн.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом вищенаведених норм ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами статті 129 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Врахувавши вказане та надані позивачем докази, зокрема договір про надання правових послуг № 16/19 від 21.03.2019 року, предметом якого є надання правової допомоги клієнту, ордеру серія АХ №1001619 від 15.08.2019 року, акти здачі-приймання від 24.06.2019 року, від 19.08.2019 року, ТОВ "НВК "Вітус" сплачено на користь адвоката 5 100,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6762 від 24.06.2019 року на суму 3 300,00 грн. та № 7042 від 19.08.2019 на суму 1 800,00 грн.

Проаналізувавши складність дій, вчинених адвокатом протягом розгляду справи (підготовка позову, підготовка претензії), врахувавши умови договору про надання правової допомоги, нявку адвоката в жодне із судових засідань та часткове задоволення позову, суд дійшов висновку розумною та адекватною виконаній роботі є вартість адвокатських послуг в сумі 3 500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Спецтехніка" (52511, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Майське, вул. Герцена, буд. 16-А; код ЄДРПОУ 35728656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Вітус" (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 28; код ЄДРПОУ 35937067) 59 000,00 грн. основної заборгованості, 8 431,55 грн. інфляційних втрат, 1 900,10 грн. 3% річних, витрати на сплату судового збору в сумі 1 166,85 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Спецтехніка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Вітус" основного боргу у розмірі 10 000,00грн., інфляційних втрат у розмірі 26 977,56 грн. та 3% річних у розмірі 4 539,77 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано - 27.12.2019 року.

Суддя В.Г. Бєлік