Рішення

від 16.12.2019 по справі 908/2833/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/163/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2019 Справа № 908/2833/19

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Наталії Анатоліївни розглянувши матеріали справи №908/2833/19:

за позовом Концерну Міські теплові мережі (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство Урсула (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 25)

про стягнення грошових коштів

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся концерн Міські теплові мережі з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство Урсула про стягнення 140.052,06 грн., які складаються з: 110.483,92 грн. заборгованості за договором №201480 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2009, 6.077,03 грн. 3% річних, 18.824,08 грн. інфляційних втрат та 4.667,03 грн. пені.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Колодій А.Н.

Ухвалою суду від 17.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2833/19, присвоєно справі номер провадження 32/163/19, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено неналежне виконання зобов`язань за договором №201480 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2009 за період з 01 листопада 2015 по 31 березня лютий 2018, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 110.483,92 грн. Приймаючи до уваги умови п. 7.2.8 договору та приписи діючого законодавства, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4.667,03 грн. за період прострочення з 20.12.2018 по 31.08.2019, 6.077,03 грн. 3% річних за зазначений період та 18.824,08 грн. інфляційних втрат за період прострочення з січня 2016 по липень 2019 (включно). Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 3, 193, 232, 276 ГК України, Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМУ від 03.10.2007 №1198.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повноважному представнику позивача 22.10.2019 за юридичною адресою.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.12.2019, адресою місцезнаходження фізичної Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство Урсула є: 69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 25.

Ухвала суду від 17.10.2019 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові. Разом з тим, ухвала суду не була вручена відповідачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання, про що працівниками Укрпошти здійснено відповідне позначення на конверті.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, строки вчинення відповідних дій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/2833/19 від 17.10.2019 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі. Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 16.12.2019.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 16.12.2019.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн Міські теплові мережі в особі філії Концерну Міські теплові мережі Вознесенського району (попередня назва району Орджонікідзевський) (теплопостачальна організація, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство Урсула (споживач, відповідач у справі) 01.09.2009 уклали договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201480 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними часинами.

Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно з п. 5.4 - 5.5 договору межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в Додатку №2 та Додатку №4 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. При відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електричних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток №5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 договору).

Пунктом 6.4 договору встановлено, що споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно з п. 6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. 4, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Пунктом 6.7.1 договору встановлено, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області - 5- днів, по Україні - 7 днів).

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, споживач зобов`язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийняті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в м`ясний строк не буде оскаржений споживачем у Господарському суді (п. 6.7.2 договору).

Додатком 1а до договору № 201480 від 01.09.2009 визначено, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об`єкта: по вул. Матросова, буд. 25.

Додатком № 1 до договору № 201480 від 01.09.2009 сторонами встановлено, що теплопостачальна організація відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді за період 01.09.2009 по 01.09.2010 в обсягах Q рік = 62,29 Гкал, приєднане теплове навантаження 0,030272 Гкал/год.

Пунктом 2 додатку № 1 до договору № 201480 від 01.09.2009 сторонами визначено, що орієнтована вартість теплової енергії, що відпускається споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить усього 34.135,80грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3 додатку № 1 до договору № 201480 від 01.09.2009 узгоджено, що дата зняття споживачем показань приладів комерційного обліку - до 26 числа поточного місяця, надання споживачем звіту - не пізніше 26 числа поточного місяця.

При відсутності звіту в установлений термін розрахунок виконується згідно договірних теплових навантажень (п. 4 додатку №1 до договору).

В додатку №5 до договору визначений тариф на теплову енергію - 482.904 Гкал.

Відповідно до договору №48/09 від 22.05.2009 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство Урсула є власником нежитлового приміщення №67 першого поверху (літера А-5) загальною площею за внутрішніми замірами 252,3 кв.м., яке розташоване за адресою: 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова буд. 25 (приміщення магазину №13).

Приміщення відповідача знаходиться у жилому будинку і система опалення приміщення відповідача є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання будинку, та стояки і трубопроводи зворотного теплопостачання знаходяться безпосередньо в приміщенні відповідача.

Доказів визнання зазначеного договору недійсним, тощо суду не надано. За таких обставин відповідач є законним власником зазначеного об`єкта нерухомості та несе цивільну та адміністративну відповідальність щодо його використання.

На виконання умов договору № 201480 від 01.09.2009 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді позивач в періоди з 01 листопада 2015 по 31 березня 2018 (включно) відпустив теплову енергію споживачу на об`єкт по вул. О. Матросова, буд. 25 (нежитлове приміщення №67 загальною площею252,3 кв.м., яке розташоване на першому поверсі (літ. А-5) на загальну суму 113.117,51 грн.

Про факт надання позивачем послуг в рамках договору № 201480 від 01.09.2009 свідчать складені акти приймання-передачі теплової енергії та виставлені рахунки на оплату наданих послуг.

Матеріали справи містять реєстри відправки рекомендованих листів, відповідно до яких, Концерном МТМ на адресу відповідача були направленні акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за спірний період.

Акти приймання-передачі за період з 01 листопада 2015 по 31 березня 2018 споживачем не підписані, жодних заперечень щодо них відповідачем не надано. У зв`язку із зазначеним, вказані акти приймання-передачі, у відповідності до п. 6.3 договору, є підставою для проведення остаточних розрахунків.

В обґрунтування надання послуг з теплопостачання та наявної заборгованості позивачем до позовних матеріалів доданий акт обстеження системи теплоспоживання від 15.08.2019, який складено членами комісії позивача та встановлено, що система опалення за адресою: вул. Матросова, буд. 25 за договором №201480 загальна із системою опалення п`ятиповерхового будинку.

Втім, відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг в рамках договору №201480 від 01.09.2009 не виконав. Заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2015 по 31 березня 2018 з урахуванням часткової оплати склала 110.483,92 грн.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача 19.07.2019 була надіслана вимога №407/05-юр про термінове погашення заборгованість за теплову енергію у строк до 20.08.2019.

Вимога залишена без відповіді, борг без оплати.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлю-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201480 від 01.09.2009 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом при розгляді доводів позивача надана правова оцінка наявним у матеріалах справи доказам, а саме: умовам договору купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді №201480 від 01.09.2009, актам приймання-передачі теплової енергії та рахункам на оплату спожитої теплової енергії за спірний період.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії та гарячої води на суму 110.483,92 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 110.483,92 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг позивач, враховуючи положення п. 7.2.8 договору, просив стягнути суму пені в розмірі 4.667,03 грн. за період прострочення з 20.12.2018 по 31.08.2019.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.8 договору встановлено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 4.667,03 грн. за період прострочення з 20.12.2018 по 31.08.2019 є не вірним внаслідок наявності математичних помилок та невірного визначення кількості днів прострочення.

В абзаці 2 п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань зазначено, що у разі якщо у договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов`язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов`язання буде 1 серпня 2014 року.

Відповідно до п.6.4 договору оплата здійснюється споживачем до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Виходячи за наведеного останнім днем оплати є 19 число.

Разом з тим, позивач вважає, що граничним строком оплати наданих послуг з теплопостачання є 20 число наступного місяця за розрахунковим.

Дана позиція позивача не протиречить чинному законодавству, тому суд при оцінці наданого розрахунку пені враховує, що граничним днем оплати є 20 число.

Втім, позивачем не враховано, що 20.01.2019 та 20.04.2019 припадають на вихідний день (неділя та субота), тому оплата переноситься на перший робочий день, як то встановлено в ч. 5 ст. 254 ЦК України, а саме на 21 січня 2019 та на 22 квітня 2019, прострочення платежу за надані послуги в грудні 2018 починається з 21.01.2019, а за надані послуги у березні 2019 - з 23.04.2019.

Згідно розрахунку, зробленого судом (розрахунок здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство"), сума пені за період прострочення з 20.12.2018 по 31.08.2019 складає 5.082,56 грн.

РОЗРАХУНОК ПЕНІ

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн. 2*Ставка НБУ 20.12.2018 20.06.2019 182 6227,71 1108.36 2*Ставка НБУ 21.01.2019 20.07.2019 181 6824,69 1195,16 2*Ставка НБУ 20.02.2019 31.08.2019 192 7156,96 1321.59 2*Ставка НБУ 20.03.2019 31.08.2019 164 5467,75 858.66 2*Ставка НБУ 22.04.2019 31.08.2019 131 3581,18 445.83 2*Ставка НБУ 20.05.2019 31.08.2019 103 1567,86 152.96

Враховуючи те, що позивачем заявлена до стягнення пеня у меншому розмірі ніж перераховано судом, вимоги щодо стягнення пені у розмірі 4.667,03 грн. за період прострочення з 20.12.2018 по 31.08.2019 підлягають задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 6.077,03 грн. за період з 20.12.2015 по 31.08.2019 та 18.824,08 грн. інфляційних втрат за період з січня 2016 по липень 2019 року (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд визнав виконаним не вірно з урахуванням наведених вище зауважень, а саме позивачем не вірно визначений строк прострочення виконання грошового зобов`язання. Позивачем не було враховано, що в деяких випадках граничний строк оплати припадав на вихідний день, тому останній день оплати вважається перший робочий день після вихідного (святкового) дня.

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 3% 21.12.2015 31.08.2019 1349 648,13 71.81 3% 19.01.2016 31.08.2019 1320 4490,75 486.87 3% 22.02.2016 31.08.2019 1286 6116,15 646.04 3% 21.03.2016 31.08.2019 1258 4416,94 456.42 3% 19.04.2016 31.08.2019 1229 3643,6 367.84 3% 19.05.2016 31.08.2019 1199 1078,88 106.27 3% 21.11.2016 31.08.2019 1013 2049,42 170.62 3% 19.12.2016 31.08.2019 985 2281,87 184.73 3% 19.01.2017 31.08.2019 954 4476,84 351.03 3% 20.02.2017 31.08.2019 922 5048,96 382.61 3% 20.03.2017 31.08.2019 894 6431,96 472.62 3% 19.04.2017 31.08.2019 864 4159,34 295.37 3% 20.11.2017 31.08.2019 649 1283,35 68.46 3% 19.12.2017 31.08.2019 620 5078,67 258.80 3% 19.01.2018 31.08.2019 589 5560,51 269.19 3% 19.02.2018 31.08.2019 558 7389,08 338.89 3% 19.03.2018 31.08.2019 530 6272,28 273.23 3% 19.04.2018 31.08.2019 499 7618,97 312.48 3% 21.05.2018 31.08.2019 467 1612,07 61.88 3% 19.12.2018 31.08.2019 255 6227,71 130.53 3% 21.01.2019 31.08.2019 222 6824,69 124.53 3% 19.02.2019 31.08.2019 193 7156,96 113.53 3% 19.03.2019 31.08.2019 165 5467,75 74.15 3% 19.04.2019 31.08.2019 134 3581,18 39.44

Згідно розрахунку, зробленого судом (розрахунок здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство"), сума 3% за період прострочення з 20.12.2015 по 31.08.2019 складає 6.057,34 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 6.057,34 грн., в частині стягнення 19,69 грн. 3% річних суд відмовляє в задоволенні позову.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 18.824,08грн. за період прострочення з січня 2016 по липень 2019 (включно) суд зауважує про наявність математичних помилок та не вірність визначення індексу інфляцій.

Згідно з перерахунком, зробленим судом, сума інфляційних втрат за вказаний позивачем період прострочення складає 18.853,46 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство"). Оскільки заявлена до стягнення сума інфляційних втрат є меншою, ніж перераховано судом, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 18.824,08 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів належного виконання зобов`язань за договором №201480 від 01.09.2009 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з теплопостачання за вказаний позивачем період, безпідставного або невірного нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 2.100,49 грн. (140.032,37 грн. (задоволена сума) х 1,5%). Решта судових витрат 12,61 грн. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну Міські теплові мережі до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство Урсула про стягнення 140.052,06грн. задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство Урсула (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 25, ідентифікаційний код 13622944) на користь концерну Міські теплові мережі (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", код МФО 313957) 110.483,92 грн. (сто десять тисяч чотириста вісімдесят три грн. 92 коп.) основного боргу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне товариство Урсула (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 25, ідентифікаційний код 13622944) на користь концерну Міські теплові мережі (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458, п/р № НОМЕР_2 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", код МФО 313957) 4.667,03 грн. (чотири тисячі шістсот шістдесят сім грн. 03 коп.) пені, 6.057,34 грн. (шість тисяч п`ятдесят сім грн. 34 коп.) 3% річних, 18.824,08 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири грн. 08 коп.) інфляційних втрат, 2.100,49 грн. (дві тисячі сто грн. 49 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в частині стягнення 19,69 грн. 3% річних.

5. Судовий збір у розмірі 12,61 грн. залишити за позивачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 грудня 2019 року.

Суддя Н.А. Колодій