Рішення

від 24.12.2019 по справі 908/3330/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/174/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2019 Справа № 908/3330/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченко М.В.,

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.,

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3330/19

За позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

до відповідача: Громадської організації «Культурне відродження» (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського (Правди), 50)

про стягнення суми

За участю представників:

представник позивача - Білоус Д.С., довіреність № 657/20-19 від 19.11.2019; представник відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

28.11.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. б/н від 26.11.2019) Концерну «Міські теплові мережі» до Громадської організації «Культурне відродження» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 203619 від 01.10.2012 у розмірі 3654,12 грн., що складається з: суми 2850,39 грн. основного боргу, суми 159,62 грн. втрат від інфляції, суми 74,03 грн. 3% річних та суми 570,08 грн. штрафу.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.11.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3330/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2019 суддею Мірошниченко М.В. прийнята до розгляду позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» , відкрито провадження у справі № 908/3330/19, якій присвоєний номер провадження 33/174/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 24.12.2019.

У судовому засіданні 24.12.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, позов просив задовольнити. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав зобов`язань щодо оплати за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 203619 від 01.10.2012, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2850,39 грн. за листопад 2017 р. Позивачем також нараховано 570,08 грн. штрафу, 159,62 грн. інфляційних втрат, 74,03 грн. 3% річних. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про час та місце судового засідання повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі направлена на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського (Правди), 50.

Ухвала суду про відкриття провадження у дійсній справі, направлена відповідачу, повернулася до суду у зв`язку з неврученням з відміткою поштового відділення зв`язку про вибуття адресату.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, свого представника до суду не направив.

Відтак, відповідно до приписів ст. 242 ГПК України ухвала суду є врученою відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, оскільки пріоритетом для спрощеного позовного провадження є швидке вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача у порядку ст. 165 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між Концерном «Міські теплові мережі» (теплопостачальна організація за договором, позивач) та Громадською організацією «Культурне відродження» (споживач, відповідач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 203619, відповідно до п. 1.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді для опалення та надати послугу з централізованого постачання гарячої води споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Додатками до вказаного договору визначено, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об`єкту за адресою: пр. Леніна, 208.

Зазначене приміщення відповідач займав на підставі договору оренди № 135 від 01.10.2012, укладеного між Комунальним підприємством «Муніципальна телевізійна мережа» та Громадською організацією «Культурне відродження» . Строк вказаного договору оренди - до 01.08.2018.

Згідно з п. 3.2.6 договору споживач зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадках їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору.

Згідно з п.п. 6.2, 6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Пунктом 6.4 договору сторони погодили, що споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Згідно пункту 6.7 споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії за вказаною адресою.

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання (пп. 6.7.1). У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (пп. 6.7.2).

Відповідно до п.п. 10.1, 10.4 договору, цей договір діє з 01.10.2012 до 01.10.2013. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Відповідно до акту обстеження системи теплоспоживання відповідача, складеного комісією позивача 15.11.2017, система опалення приміщення загальна з системою опалення жилого будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору, з 01 по 20 листопада 2017 року було відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 2850,39 грн., що підтверджується актом приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2017 № 203619.

Позивачем був виставлений відповідний рахунок від 30.11.2017 № 203619 на оплату отриманої відповідачем теплової енергії.

Зазначений вище акт приймання-передачі теплової енергії та рахунок направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання за договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Заперечень на акт приймання-передачі теплової енергії відповідачем не надано, акт залишився з його боку не підписаним, у зв`язку з чим позивач вважає його погодженим відповідно до п. 6.7 договору. На акті зроблено відмітку щодо відмови споживача підписати акт. Повторно акт та рахунок направлені позивачем відповідачу листом від 23.10.2018 № 1426/09 із вимогою сплатити заборгованість.

Позивач направив відповідачу письмову претензію від 12.09.2018 № 1004/05-юр з вимогою сплатити заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії № 203619 від 01.10.2012, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи позов наявністю заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом, за яким відкрите провадження у дійсній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до матеріалів справи, на виконання умов договору № 203619 позивачем у листопаді 2017 р. (за період із 01 по 20 листопада 2017 р.) поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 2850,39 грн., що підтверджується актом приймання-передачі теплової енергії № 203619 від 30.11.2017 р. за вказаний період (копія долучена до матеріалів справи).

Вбачається, що вищевказаний акт приймання-передачі теплової енергії та рахунок на суму 2850,39 грн. були направлені позивачем відповідачу, що підтверджується реєстром відправки. Відповідач отримання акту та рахунку не заперечив та не спростував. Споживач на адресу позивача підписаного акту приймання-передачі теплової енергії не повернув, заперечень щодо даних, зазначених в акті, не надав. Будь-яке листування з приводу невідповідності даних, зазначених в акті, матеріали дійсної справи не містять.

Таким чином, згідно з п. 6.7.2 договору, зазначений вище акт приймання-передачі теплової енергії є погодженим та являється підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману протягом вказаного в ньому періоду теплову енергію. Зокрема, в акті № 203619 від 30.11.2017 р., який покладений у підставу позову, зазначено, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим. На акті мається відмітка про відмову споживача від підписання акту приймання-передачі теплової енергії.

Доказів погашення суми заборгованості відповідач суду не надав. Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 2850,39 грн. основного боргу судом задовольняється у зв`язку з її обґрунтованістю та доведеністю.

Також позивачем заявлено до стягнення 570,08 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 7.2.10 договору № 203619.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.2.10 договору № 203619 закріплено, що за порушення споживачем строків оплати за теплову енергію, встановлених у пункті 6.4 цього договору, останній сплачує теплопостачальній організації штраф у розмірі 20% від суми заборгованості за спожиту теплову енергію.

Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати поставленої теплової енергії матеріалами дійсної справи доведено. Розрахунок штрафу зроблений позивачем правильно.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується сума 570,08 грн. штрафу.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 159,62 грн. інфляційних втрат та 74,03 грн. 3% річних.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений судом факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Інфляційні втрати нараховані позивачем за загальний період із січня по вересень 2018. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, зроблений позивачем, судом встановлено, що він зроблений правильно, з відповідача на користь позивача стягується сума 159,62 грн. інфляційних втрат.

Стосовно розрахунку 3% річних, нарахованих за загальний період із 20.12.2017 по 31.10.2018, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно. З відповідача на користь позивача стягується сума 74,03 грн. 3% річних.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 1921,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Громадської організації «Культурне відродження» (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського (Правди), буд. 50, код ЄДРПОУ 38191612) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, код ЄДРПОУ 32121458, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління АТ Ощадбанк , МФО 313957) 2850 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 39 коп. основного боргу.

Стягнути з Громадської організації «Культурне відродження» (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського (Правди), буд. 50, код ЄДРПОУ 38191612) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, код ЄДРПОУ 32121458, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 UA у ПАТ АБ Укргазбанк , МФО 320478) 74 (сімдесят чотири) грн. 03 коп. 3% річних, 159 (сто п`ятдесят дев`ять) грн. 62 коп. інфляційних втрат, 570 (п`ятсот сімдесят) грн. 08 коп. штрафу, 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - « 27» грудня 2019 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко