Рішення

від 17.12.2019 по справі 909/1169/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1169/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Екосервіс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТД ГРУП ПЛАС"

про стягнення заборгованості в сумі 12745 грн 19 к.

представники сторін не з"явилися

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Комунальне підприємство "Екосервіс" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТД Груп Плас" про стягнення заборгованості в сумі 20204 грн 08 к.

Вирішення судом процесуальних питань.

30.10.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити розгляд справи по суті у судове засідання на 21.11.2019 (ухвала від 30.10.2019).

15.11.2019 від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 30.10.2019, надійшло клопотання (від 15.11.2019 вх.№20016/19) про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, які суд оглянув та приєднав до матеріалів справи.

21.11.2019 суд постановив ухвалу, відповідно до якої зобов"язав сторони провести звірку заборгованості, за наслідками якої скласти двосторонній акт, який подати в судове засідання. Обов`язок по проведенню звірки поклав на відповідача; позивача зобов"язав сприяти у проведенні звірки заборгованості та відклав розгляд справи в судовому засіданні на 17.12.2019.

16.12.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог вх.№24810/19, до якої приєднана копія Акта звірки взаєморозрахунків станом на 10.12.2019, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, які суд прийняв до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, конституційним правом на захист своїх прав не скористався, причин неприбуття суду не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.12.2019 суд постановив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов»язання щодо оплати наданих послуг в терміни, передбачені договором про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів №402 від 01.10.2015 внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 20204 грн 08 к. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 509 ЦК України та 193 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позову не заперечив, доказів повної оплати наданих послуг не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом спору є матеріально - правова вимога Комунального підприємства "Екосервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТД Груп Плас" про стягнення заборгованості за порушення строку оплати наданих послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів.

01.10.2015 сторони спору уклали договір №402 про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів (далі-договір).

Сторони уклали договір письмово у формі єдиного документа, його підписали повноважні особи обох сторін за договором та скріпили печатками сторін. Згідно з п.10.1 договору договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2016, але в частині розрахунків до виконання сторонами своїх зобов"язань.

Згідно з п 1.1. договору виконавець зобов"язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, а споживач зобов"язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором та на підставі рішення виконавчого комітету Калуської міської ради №226 від 07.06.2007 та рішення виконавчого комітету Калуської міської ради №147 від 22.06.2015 та відповідно до схеми санітарного очищення, затвердженої рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради №226 від 07.06.2007 "Про санітарну очистку міста".

Перелік послуг та вимірювання обсягу та визначення якості послуг сторони узгодили у розділах 2 та 3 договору.

Відповідно до п. 4.1-4.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунок за надані послуги здійснюється не пізніше ніж до 10 числа періоду, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця.

У розділі 5 договору сторони визначили права та обов`язки споживача, зокрема, зазначили, що споживач має право на одержання достовірної та своєчасної інформації про послуги з вивезення та захоронення відходів, зокрема про їх вартість, загальну суму місячної плати, структуру тарифів, норми надання послуг і графік вивезення відходів.

На виконання умов договору позивач у період лютий 2018 - вересень 2019 року надавав відповідачу послуги з вивезення та захоронення відходів , що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання-передачі робіт (надання послуг) за цей період, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Однак в порушення прийнятих на себе зобов»язань відповідач за надані послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів в спірний період розраховувався не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості останнього перед позивачем, яка станом на 10.12.2019 складає 16474 грн 60 к. та підтверджується підписаним сторонами Актом звірки заборгованості, тому останній змушений звернутися за захистом порушеного права до суду та з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача 12745 грн 19 к. заборгованості.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901ЦК України).

Відповідно до наведеного, договір укладений між позивачем і відповідачем, є договором надання послуг.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг в строк встановлений договором підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 12745 грн 19 к. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір". У відповідності до підп. 1, 2 п. 2 ч.2 ст. 4 вказаного Закону, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову в цій справі на день звернення до суду 20204 грн 08 к. Відповідно, при поданні позову позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 1921 грн.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2007 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1330 від 23 жовтня 2019 року. Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною відміткою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи клопотання позивача про зменшення позовних вимог та задоволення позову, судовий збір в розмірі 1211 грн 81 к. суд покладає на відповідача.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням сторони, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір").

Відтак позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення судового збору в розмірі 795 грн 19 к. (86 грн - зайво сплаченого, 709 грн 19 к. - в частині зменшення ціни позову).

Керуючись ст. 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства "Екосервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТД ГРУП ПЛАС" про стягнення заборгованості в сумі 12745 грн 19 к. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТД ГРУП ПЛАС", вул. Шухевича, 59, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203 (код 38153422) на користь Комунального підприємства "Екосервіс", вул. Б.Хмельницького, 82, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77311 (код 31789191) - 12745 (дванадцять тисяч сімсот сорок п"ять гривень) 19 к. заборгованості та 1211 (одну тисячу двісті одинадцять гривень) 81 к. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.12.2019

Суддя Т. В. Максимів